160 Графіка та орфографія

•>

ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

В українській мові м’який знак пишеться:

О Після літер д, т, з, с, дз, ц, л, н, які позначають м’які приголосні в кінці слова (сядь, честь, мазь, вісь, ґедзь, міць, біль, кинь) та в середині слів перед літерами, що познача­ють тверді приголосні: близько, сядьмо, візьму, спільний, синька. М’який знак зберігається й перед літерами, що позначають м’які приголосні при зміні форми цього ж слова (спільні, синьці, візьміть) та при утворенні від нього нових слів: близькість, спільність.

в Після літер, що позначають м’які приголосні, в дієслівних закінченнях третьої особи однини та множини теперішнього та майбутнього часу дійсного способу, в дієсловах наказового способу та в коротких формах інфінітива: дізнається, гримить, візьмуться, напишуть, станьте, сядь, сядьмо, казать, заспівать.

в Після м’якого приголосного перед о в середині скла­ду: льон, дзьоб, чотирьох, тьохкати, дьоготь; але: баталь­

йон, павільйон, медальйон — на відміну від російського: батальон, павильон, медальон.

в У буквосполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьц-, -сьч-, якщо вони походять від -льк-, -ньк-, -ськ-, імен­ників давального і місцевого відмінків однини жіночого роду та утворених від них присвійних прикметників: ляль­ка — ляльці — ляльчин, нянька — няньці — няньчин, Пріська — Прісьці — Прісьчин; але: сопілка — сопілці — сопілчин, жінка — жінці — жінчин, Параска — Парасці

• Парасчин, бо утворені від -лк-, -нк-, -ск-.

В У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: київський, волзький, донецький, людськість, близько, по-українському, по- німецьки; але: різкий, боязкий, в'язкий, ковзкий, баский, бо тут з, с разом із к не утворюють суфіксів -зк-, -ск-.

В У словах іншомовного походження після д, т, з, с, л, н, які позначають м’які приголосні, перед я, ю, є, ї при роздільній вимові: альянс, конферансьє, ескадрильї, Нью- Йорк, монпансьє, марсельєза, мільярд, портьєра; але: мадяр, ілюзія, нюанс — немає роздільної вимови.

М’який знак не пишеться:

в Після м’яких приголосних, крім л, перед іншими м’якими приголосними: пісня, користю, кутній, але: сільський, стільці. Виняток: різьбяр, тьмяний і похідні від них.

в Після р у кінці складу чи слова: повірте, лікар, Харків, тепер.

в Між подовженими м’якими приголосними: зілля, ллють, каміння.

в Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інжир, менший, кінчик, Уманщина, селянство, волинський.

в Після губних та шиплячих, що в українській мові стверділи: степ, любов, голуб, Перм, верф, ріжте, Січ, просиш, боїшся, нехворощ.

Вправа 61

Замість крапок поставте, де треба, м’який знак, поясніть правила його

вживання.

Низ.-.ко, пал...ма, Ірпін...ський, різ...блений, пот...мя- нілий, бояз...ко, близ...кий, КОВЗ...КИЙ, напал...м, слиз...-