90 Фонетика

Вправа 40

Поставте іменники в родовому відмінку однини. Поясніть наявність або

відсутність чергування [о], [е] з [і].

Сік, ліс, кріп, сніп, горіх, курінь, кремінь, камінь, Бориспіль, хліб, сіль, тінь, Лютіж, Чернігів, узвіз, поріг, кошіль, косогір, кукіль, попіл, рід, папір, віск, кріль, кужіль, куліш, кіт, дід, твір, кріт, брід, двір, звір, тхір, плід, гіркість, глід, гній, гнів, рів, зір, гордість, емір, дрізд, досвід, докір, добродій, грім, Гліб, ревінь, дріт, хлів, дзвін, Поділ, намір, єдність, застій, збір, кір, крій, водій, лій, лицемір, палій, лоскіт, Львів, манір, мамій, міць, міст, млість, зріст, ріг, ніж, ніс, облік, обхід, відріз, обстріл.

Вправа 41

Перепишіть текст. Підкресліть слова, у яких можливі чергування [о],

[е] з [і].

Ріс, наливався Олекса Довбуш. Звик до полонинської свободи, вжився в неї усім своїм єством, знав над собою тільки наказ природи, веління хмар, зими і холоду могут­ність, всесильність сонця і туману... Людська воля про­ходила над ним. Корився ватагові, правда, але ватаг —це ж та сама природа: всі його веління в остаточності подиктовані тою ж спекою чи дощами, ростом трав, зву­ками громів полонинських... Свобода з кров’ю разом ходила по жилочках, із диханням вилітала з уст, чулася в ході, в голосі, в погляді очей. Та й не могло бути інакше там, де все було вільне: звір, слово, вогонь, вода (Г. Хотк.).

Чергування [о] з [е] після шиплячих та [й]

Голосний звук [е] передається на письмі літерою е, коли він стоїть після шиплячих та й перед приголосними, які здавна були м’якими. У сучасній українській мові ці приголосні можуть бути і твердими (тверді шиплячі, як і інші приголосні, перед складом із голосними |е] та [и], які походять із давньоруських |е], [и] в сучасній українській мові повністю стверділи): пшениця, вечеря, шестеро, боєць. Перед приголосними, що були завжди твердими, особли­во перед складами з голосними І»1, [о|, [у], [и] , який розвинувся з давньоруського м, звук |ЄІ перейшов в І®]: пшоно, вечора, шостий, бойовий, чого.

Чергування голосних та приголосних

•>

Чергування [и] з [о]

У звукосполученнях Іри], [ли] в сучасній українській мові відбувається чергування [и] з давніх [рь], |ль] з [о] у звукосполученнях [ро], [ло]: кривавий —кров, глитати — глотка, дривітня — дрова.

Сполучення [ри], [ли] утворилися з давніх [рь], [рь], [ль|, [ль]: тривога, гримати, блищати, кришити, тримати, бриніти. У них зредуковані стояли у слабкій позиції. Пот­рапляючи в сильну позицію, вони переходили в |о|: чор­нобривий — брова або за аналогією в [и]: блищати — блиск, кришити — крихта, кривавий — кров.

Вправа 43

На місці крапок поставте відповідні голосні. Поясніть їх появу. Побу­дуйте з цими словами речення.

Чорнобр...вець, гл...тка, кр...шити, бл...ск, тр...вожити, зл...тися, гр...міти, закр...вавити, тр...вожно, тр...вати, бл...скавка, кр...хкий, стр...маний, др...жати, бл...скотіти, бл...скітка, др...ж, гр...м, др...ґати, др...в’яний, стр...міти, гл...тай.