Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
O_M_Pazyak_O_A_Serbenska_M_I_Furduy_L_Yu.doc
Скачиваний:
1687
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
2.57 Mб
Скачать

71 Приголосні звуки

виступають перед голосним [і] та при асимілятивному подвоєнні: [душ 7|, [реч 7], {не/ж 7], [ф7ждж7],

[узвш/ ’:а], [річ ’:у], [подорож ’:у].

Звук [ж] — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, шиплячий, шумний, дзвінкий, щілинний, твердий: [жаба], [жолоб], \жук\, [жнец'\, \жиетло]. Перед голос­ним [і] та при асимілятивному подвоєнні він напівпом’як- шений: [ж’інка], |чужї], [зб’ж ’:а\, \у’збеиреж’:а], [пЧдн'іжу:а].

Приголосний [ш], як і |ж|, —передньоязиковий, аль­веолярний, шиплячий, щілинний, твердий, але глухіш: |шанс], \швед], [шелест], ]шйти], [шкода], [шукати]. Перед [і] та при подвоєнні [ш] напівпом’якшений звук: [ш Чс'т], \мйш 7], [затйш ’:а], ]рдзск Чш ’:у\.

Звук |дж| — приголосний, передньоязиковий, альвео­лярний, шумний, дзвінкий, зімкнено-щілинний (афри­кат), шиплячий, твердий: [джгут], [джеиреило], [джаз], [ джура].

Приголосний [ч] — передньоязиковий, альвеолярний, шиплячий, зімкнено-щілинний (африкат), твердий, але на відміну від |дж] — шумний, глухий: [чаї], |чверт'], \чеспиеї 1, [чиї], \чотйри], \чужйї], [кл'уч], [качка], [кушч]. Перед голосним [і], зрідка перед [а], [у] звук м напівпо- м’якшений: [круч 7], [дсУіич’і|, | п ’іч \у\, | керч’у], [пал'іч’.а], [ждуч'у], [нехворошч У].

За дзвінкістю — глухістю шиплячі приголосні утворю­ють пари: [ж] |ш], [док] |ч]: [дуж][душ], [радж][грач]. Існує також співвідношення за акустичним вра­женням між свистячими і шиплячими звуками: свистячі: |с|, |с'|, [з], |з'|, [ц], [ц'], їда], |дз'| шиплячі: |ш] [ж] [ч] їдок].

Вправа 13

Визначте слово за поданою характеристикою звуків:

а) приголосний, передньоязиковий, альвеолярний, шиплячий, шум­ний, дзвінкий, щілинний, твердий;

б) голосний, заднього ряду, високого підняття, лабіалізований, не­наголошений;

в) приголосний, губний, губно-губний, зімкнений, глухий, твердий;

г) голосний, заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований, наголошений;

ґ) приголосний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, сонорний, твердий.

72 Фонетика

•> Вправа 14

Запишіть слова фонетичною транскрипцією і поясніть артикуляцію

шиплячих приголосних.

Чашка, дочка, піддашшя, шкіра, джинси, число, кручі, картриджі, щем, дощі, роздоріжжя, ніжка, кричать, пічка, джем, стружка, ромашка, нічка, бджілка, жовтий, граєш, поріж, джип, комиш, щавель, нехворощ, щічка, джиґіт, сторож, морочиш, клоччя, джунглі, щастя, чоло, шипиш.

Вправа 15

Випишіть із тексту слова, у яких містяться свистячі та шиплячі приго­лосні, запишіть їх фонетичною транскрипцією і поясніть артикуляцію

цих звуків.

І

Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні згуки. Ниви шум­лять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердл5Ріу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, гак що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлось від плачу.

II

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі?..

... Прощайте, ниви. Котіть собі шум свій на позоло­чених сонцем хребтах. Може, комусь він здасться так, як мені. І ти, зозуле, з вершечка берези. Ти теж строїла струни моєї душі. Вони ослабли, пошарпані грубими пуч­ками, а тепер натягаються знову. Чуєте? Ось вони бреньк­нули навіть... Прощайте. Йду поміж людн. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... (М. Коц.).

Дрижачий (вібранг) приголосний |р] — передньо­язиковий, піднебінний, сонорний, може бути твердим і пом’якшеним. В українській мові навіть колись пом’як­шений |р’] ствердів у кінці слова та складу: |зв’ір], |коб­зар], |харк’іу], \г’іркш]. Твердий він і на початку складу перед приголосним: [рвати], ]рнути], \ртут’\. На початку складу перед голосними, крім |і|, звук |р] буває твердим:


Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]