- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
Звук
|з] — приголосний, передньоязиковий,
зубний, шумний, дзвінкий, щілинний,
твердий: [зор
'а], [заграва], [зубр[, [зеирно],
[зараз], [зиркати],
|узв’із],
[зранку].
Звук
[з'] — приголосний, передньоязиковий,
зубний, ілумний, дзвінкий, щілинний,
але у порівнянні із звуком [з| —
пом’якшений. М’якість у нього з’являється
внаслідок додаткової артикуляції,
яка виливає на підвищення тону: [з'абра],
|зЧтрй],
|л'із'мо],
|маз'].
Приголоспиії
|с| — передньоязиковий, зубний, шумний,
глухий, щілинний, твердий. Він вимовляється
так, як і [з|, але без участі голосу
(юлосові зв’язки не дрижать): |сам],
|сором],
[сила], [сумка], [стау], [с&іа\, [час].
Приголоспиії
|с'| — передньоязиковий, зубний, шумний,
глухий, щілинний, пом'якшений Як
І
В 1ІРИІОЛОСНО- го
|з ), у нього появляється додаткова
артикуляція, внаслідок якої
підвищується тон. Однак на відміну від
|з'| звук |с') твориться без участі голосу:
[с'а&\,
[с'ім], [с'удй], [сЬгдд'н'і], [поул'іс'киі[,
[п’іднос'].
Звук
[ц]
—
приголосний, передньоязиковий, зубний,
шумний, глухий, зімкнено-шілинний
(африкат), твердий. Він складається з
двох елементів — зімкненого і щілинного.
Ці елементи настільки зливаються і
накладаються один на одного, що становлять
єдиний складний звук (африкат) і при
аналізі розкладати його на компоненти
не можна: [цурка|,
[цифра],
[цегла], ]цап], ]цокати], [цвинтарі,
[плац].
Приголосний
|ц| —передньоязиковий, зубний, шумний,
глухий, зімкнено-щілинний (африкат),
пом’якшений: [с'т'ілец'],
[ц’іна], [ц'сітка], [ц'огд], [ц'уриех].
Звук
|дз| —ириіолосний, передньоязиковий,
зубний, свистячий, шумний, дзвінкий,
зімкнено-щілинний (африкат), твердий.
Він так само, як і |ц),
вимовляється
злито, складаючись із компонентів |д]
і |з]: [дзеркало],
|дзвони
- ти[, [дзига].
Приіолоспий
Ідз'І —передньоязиковий, зубний,
свистячий, шумний, дзвінкий,
зімкнено-шілинний (африкат), але на
відміну від звука |дз] пом’якшений. В
українській мові він уживається
лише в кількох словах: [дз'об],
[гсдУ],
|<3з7//'|, [дз'в’їікати].
69 Приголосні звуки
•*
Вправа 1070 Фонетика
Назвіть приголосні за такими характеристиками:
а) передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, глухий, зімкнено-щілинний (африкат), твердий. Наведіть приклади слів із цим приголосним;
б) передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, дзвінкий, щілинний, твердий;
в) передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, глухий, щілинний, пом’якшений;
г) передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, дзвінкий, зімкнено-щілинний, пом’якшений.
Вправа 11
Визначте слово за поданою характеристикою звуків:
а) приголосний, передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, дзвінкий, твердий;
б) приголосний, передньоязиковий, зубний, сонорний, зімкнено- прохідний, носовий, твердий;
в) голосний, заднього ряду, низького ступеня підняття, нелабіалі- зований, ненаголошений;
г) приголосний, іубний, губно-зубний, сонорний, щілинний, твердий;
ґ) голосний, переднього ряду, середнього підняття, нелабіалізо-
ваний, наголошений;
д) приголосний, передньоязиковий, зубний, свистячий, шумний, глухий, зімкнено-щілинний (африкат), пом’якшений.
•» Вправа 12
Запишіть слова фонетичною транскрипцією і поясніть вимову свистячих приголосних звуків.
Міцний, сімдесят, канівець, спів, перелаз, цілий, з'єднати, дзюрчати, дзижчати, ковзкий, цього, перелазь, звір, дзвонити, підносься, сніг, сидіть, дзелень, сягнути, дзвякнути, польський, сміх, палац, дзвінок, гедзь, цяцька, грязь, цвях, будз, світло, свято, боязкий, клац, сюди, дзяволіти, зразок, силос, циліндр.
Шиплячими називаються передньоязикові альвеолярні приголосні |ж], [ш|, Ідж], [ч] тому, що струмінь видихуваного повітря, яке проходить щілинами у ротовій порожнині, створює шум, що нагадує шипіння. Характерною ознакою цих приголосних є те, що кінчик язика при творенні цих звуків наближається до бугорка за верхніми зубами, так званих альвеол. У сучасній українській літературній мові вони стверділи: [б’іжат'], |шило], [джм’іл'], |хс/джу], |сп’ішат'], ]чек], \жйто], [шапка], [нс?шу[, [шепіт], [жезл]. Як напівпом’якшені їж’]; |ш], [дж’І, |ч’]