Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
O_M_Pazyak_O_A_Serbenska_M_I_Furduy_L_Yu.doc
Скачиваний:
1687
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
2.57 Mб
Скачать

350 Основи пунктуації

коли бабуся починала розповідати кіт Ковелько облишав свої іграшки й спокійно засипав. 3. Удари цього міського формалізму Степан відчував щороку і хоч як виправдував їх об’єктивними причинами вони не ставали від того менш дошкульними. 4. Тепер він лиш чекав і до того часу поки прийде сподівана звістка він завмер (В. Підмог.).

  1. Він відчував погляд польського війська своїм животом бо коли у нього починав мерзігути живіт навіть під кожу­хом то небезпека стояла поруч. 6. В темних корчуватих козацьких пальцях це бамбукове паліччя здалеку ще виглядало так-сяк та як тільки козаки доправляли його до рису воно раптом непевно ворушилося розповзалося налізало одне на одне перехрещувалося стирчало врізно­біч як ракові клешні. 7. Сотники знали що коли Наливай­ко починає про гречану кашу й овес то щось має буги або ж похід або ж бій (А/. Вінгр.). 8. От, — каже, — бачучи що вже туг чортяка заварив собі кашу що вже Сомкові і в сто голів помоги не видумаєш махнув рукою та щоб не бачити того лиха і не чути про його і хотів ото з’їхати з України. 9. Взявши на ліву руку од дороги пішов узепькою стежечкою і як не звертав свої думки то на панотця де то він обертається то на тривогу по Вкраїні а серце знай своє шепче (Я. Кул.). 10. Концерте неначебто втихомирювали його і що могутніше гули інструменти що могутніше шаленів оркестр то спокійнішим ставав Дапько (/. Сет.).

  1. Сонце уже стояло в полудні і припікало так що поки вийшли за вал у поле добряче впріли і потомилися (В. Шевч.).

>

Вправа 73

Прочитайте наведені періоди, інтонаційно поділяючи їх на дві змістові

частини. Поясніть розділові знаки в них.

1. І поки Ромко розповідав, як Трубая догнав вовкодав у лісі вже мертвого, як він весь змерз, бо йти більше не зміг, і, ніби птаха, до останньої хвилини життя відводив звіра від родинного гнізда, — Тосько стояв у нього перед очима усміхнений, у вишитій червоним і чорним сорочці під старою грушею (О. Довж.). 2. Гнів розпалювався, хапався за меч при поясі, його довгі закарлючені пальці миготіли Митусі перед очима, множилися розжареними лучинами, відсахнутися мав охоту Мигуса від того драж­ливого миготіння, а ще хотів би він сісти, як належить людині, що перебула неблизьку й важку дорогу, пере­


351

Пунктуація в складному реченні

хилити ковток вина — і опісля тільки розпочинати бесіду,

  • але, приневолюючи, однак, до мовчання власні бажан­ня, він приглядався князеві, котрий поступово дозволив заволодіти собою Гніву (НБічуя). 3. І все одно був красивий, — стільки крилося в ньому багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї, — однаково (О. Довж.). 4. Народний учитель, учитель наро­ду — серце і сумління села, зразок і предмет наслідування для дитини, достойний, чистий, авторитетний, ушано­ваний батьками, — нема, нема у нас народного учителя (О. Довж.).

Вправа 74

Запишіть текст як пояснювальний диктант, розставляючи розділові знаки.

Люди мабуть відчували що будуть такі сніги і перед тим як захуртечило загодя подбали про коней і про корів свиней та овечок. Понаносили в стайні сажі кошари сіна і буряків намішали висівок одне слово понаставляли ху­добі всіляких харчів і пійла. Не забули й про себе бо з-під снігів на різдвяний той вечір з гусятинських димарів чорніючих й поодиноких яких чудом не позамітало виті­кав дух калачів та грушевих узварів. З димарів пахло запеченим м’ясом вудженими на вишняку ковбасами й вовки що відтепер не обминали Гус5ггина а ходили над ним гіішки встромляли у димарі носи й нанюхувались до почамріння. А після всього ніби в якомусь чаду вовки задирали над тими ж димарями морди й тоскно вили-пла­кали так що їх жаліли не лише сховані під снігами люди а й висіяні зверху над ними різдвяні зорі...

Робити на свята було гріх і через те ніхто з гусятинців відкопуватись і не збирався. За білими святковими сто­лами в натоплених хатах люди сиділи та дослухалися чи хто де щедрує? В декотрих сім’ях щедрували самі чоловік жінці дід бабі а діти так ті щебетали усім. Або ж виспівували сім’єю гуртом й обдаровували самих себе горіхами стрічками грішми та частувалися чарочкою.

Де живуть Галя з матір’ю Наливайко звісно знав але тепер ні він ні обидва його тутешні свати Горошкової хата знайти не могли. Її як і увесь над Збручем куток закидало снігом. І аби хоч який-небудь знак! Приміром якесь висо­ченьке дерево скажімо верба чи тополя ніде нічого!.. А поруч перед очима і під ногами палахкотіли снігові горби (А/. Вінгр.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]