304 Основи пунктуації

мене! встають тумани до небес, в тумани вплетена трава мої сирі, сумні слова... (Т' Осьм.). 5. Ви дивитеся на мене на беззахисну жінку, і вам не вилазять від сорому очі? (Гр. Тют.). 6. Блискучий художник-карикатурист, тала­новитий літератор-публіцист, неповторний поетичний повістяр, найвидатніший кінорежисер-новатор Довженко був феноменальний у мистецтві розповідання (Ю. Смол.).

5. Серце святая святих людського організму перед допит­ливим оком хірурга остаточно розкрило свою таємницю (М. Колом.). 8. Хлопці-брати порозходились із дому: старший Пилип у прийми пристав в інше село, а Федь замолоду в місті на заводі (А. Гол.). 9. Йому так хотілося почути ласкавий голос сестрички Настуні дорогої любої сестрички (Ю. Збан.). 10. Сам Лисенко бездоганний рицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст зос­тався в моїй пам’яті як найчарівливіша людина (М. Рил.).

11. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить... (Т. Шевч.). 12. Пройшла буйна, арештантська весна ареш­тантська юність (М. Хв.). 13. І от встає із піни Понту Над хвиль розгойданим свічадом Співуча мрія горизонту Сліпуча Степова Еллада (Є. Мал.). 14. І стародавній вітер любий вітер моїх далеких пращурів скакає на чорних конях, ніби вовча зграя... (/. Вирг.). 16. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М. Рил.).

•>

Пунктуація в простому реченні

коли «недільні стрільці» без усякої потреби, «для розваги» нищать усе, що тільки налетить... (А/. Рил.). 6. Будиночок, де жив протопоп, стояв зараз за Успенською церквою чи Старою кафедрою, як тоді казали (М. Груш.). 7. Наші вороги чи по-науковому «опоненти» кажуть нам: там-бо лежить паливо, там підвищена температура (Ю. Щерб.).

5. 1662 року, квітня місяця, десятого дня, у Києві... умер суворий гетьман Війська запорозького Петро Конашевич на козацьке прізвисько Сагайдачний (з журн.). 9. І не випадково, що в місті час ідентифікувався з речовим замінником тобто грошима. «Час — це гроші». 10. Куль­тура села, а точніш народна культура розчинилася в міській субкультурі (П. Мовч.). 11. Критиці в народниць­кій культурі відводилася особлива роль а саме роль ідео­лога культури (С. Павл.). 12. Уста чи краще кутки його уст опали і на них їдка, іржава усмішка (У. Самч.). 13. Дво­рянин з походження піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм часом (М. Рил.).

Вправа 32

Розставляючи потрібні розділові знаки, випишіть речення в такій послідовності: з відокремленими узгодженими означеннями, з відокремленими неузгодженими означеннями, з відокремленими прикладками, з прикладками, що не відокремлюються, з уточню- вальними прикладками.

1. Під сонцем вітер сам ясний, Він над дахами проліта. І легкокрилий, огняний На обріях перегорта Червоне квіття й вибляклі жита (С. Горд.). 2. Ти — Вікторія, ти — Суламіта Вірна подруга вічних годин (Є. Мал.). 3. Збурена, зелектризована власними похвалами юрма невгавала (М. Коц.). 4. Прекрасний лелека в польоті, і прекрасний його політ схожий на беззвучну мелодію таку близьку й потрібну людині на мелодію, що завжди викликає захват! (Є. Гуц.). 5. Старша донька Катерина Данилиха Виговська мала батькові палкі очі, чорні кучері, смажні вуста (Б. Леп.). 6. Значно частіше зустрічаються інші захворю­вання так звані пороки серця, які здавна є найнебезпечні- шими ворогами людства (М. Колом.). 7. Його знають в основному як автора оповідань, а тим часом він був і драматургом (з газ.). 8. Я чую музику це чудо і принаду Розмаяних прозоротканих вод (М. Баж.). 9. Пригадалося інше дівоче обличчя ніжне, наповнене соковитою вишне­вою вродою (М. Руд ). 10. Сякий-такий журавель сякий-