- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
 - •2000 Ббк 81‘2укр’923
 - •Василь Симоненко
 - •Розмова з лісом
 - •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
 - •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
 - •8Еїчтеічтіа
 - •Націоналізм і шовінізм
 - •Не забувайте
 - •Розплата
 - •Таємниця украденого імені
 - •Козацький літописець
 - •Засоби масової інформації і культура
 - •Діалогічна людина
 - •Автобіографія
 - •56 Лексикографія
 - •Лексикографія
 - •Лек сикографія
 - •60 Фонетика
 - •61 Голосні звуки
 - •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
 - •62 Фонетика
 - •63 Приголосні звуки
 - •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
 - •64 Фонетика
 - •Губні приголосні
 - •65 Приголосні звуки
 - •66 Фонетика
 - •Передньоязикові приголосні
 - •67 Приголосні звуки
 - •68 Фонетика
 - •69 Приголосні звуки
 - •70 Фонетика
 - •71 Приголосні звуки
 - •72 Фонетика
 - •73 Приголосні звуки
 - •74 Фонетика
 - •Середньоязиковий приголосний [й]
 - •75 Приголосні звуки
 - •Задньоязикові приголосні і глотковий
 - •76 Фонетика
 - •1. Зимній ранок
 - •78 Фонетика
 - •Асиміляція приголосних за палаталізацією
 - •80 Фонетика
 - •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
 - •82 Фонетика
 - •Прогресивна асиміляція приголосних
 - •84 Фонетика
 - •86 Фонетика
 - •Чергування голосних
 - •Найдавніші чергування голосних
 - •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
 - •Чергування [о] та [е] з нулем звука
 - •88 Фонетика
 - •90 Фонетика
 - •Чергування [и] з [о]
 - •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
 - •92 Фонетика
 - •Чергування приголосних
 - •94 Фонетика
 - •96 Фонетика
 - •Чергування груп приголосних при словотворенні
 - •98 Фонетика
 - •99 Склад слова
 - •Склад слова
 - •100 Фонетика
 - •Наголос
 - •102 Фонетика
 - •104 Фонетика
 - •105 Інтонація
 - •Інтонація
 - •106 Фонетика
 - •107 Інтонація
 - •108 Фонетика
 - •109 Інтонація
 - •110 Фонетика
 - •111 Інтонація
 - •112 Фонетика
 - •114 Орфоепія
 - •116 Орфоепія
 - •118 Орфоепія
 - •Зразок повного фонетичного аналізу
 - •122 Орфоепія
 - •124 Графіка та орфографія
 - •Принципи українського правопису
 - •126 Графіка та орфографія
 - •Принципи українського правопису
 - •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
 - •128 Графіка та орфографія
 - •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
 - •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
 - •Крайнебо
 - •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
 - •130 Графіка та орфографія
 - •132 Графіка та орфографія
 - •134 Графіка та орфографія
 - •136 Графіка та орфографія
 - •138 Графіка та орфографія
 - •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
 - •140 Графіка та орфографія
 - •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
 - •142 Графіка та орфографія
 - •143 Приголосні
 - •Правопис подвоєних приголосних
 - •144 Графіка та орфографія
 - •145 Приголосні
 - •146 Графіка та орфографія
 - •147 Приголосні
 - •148 Графіка та орфографія
 - •149 Приголосні
 - •Спрощення в групах приголосних
 - •150 Графіка та орфографія
 - •151 Приголосні
 - •152 Графіка та орфографія
 - •153 Приголосні
 - •154 Графіка та орфографія
 - •155 Приголосні
 - •156 Графіка та орфографія
 - •157 Приголосні
 - •158 Графіка та орфографія
 - •159 Вживання апострофа
 - •160 Графіка та орфографія
 - •161 Вживання м якого знака
 - •162 Графіка та орфографія
 - •163 Вживання м 'якого знака
 - •164 Графіка та орфографія
 - •165 Вживання м 'якого знака
 - •166 Графіка та орфографія
 - •168 Графіка та орфографія
 - •169 Правопис префіксів
 - •170 Графіка та орфографія
 - •171 Правопис префіксів
 - •172 Графіка та орфографія
 - •174 Графіка та орфографія
 - •176 Графіка та орфографія
 - •178 Графіка та орфографія
 - •180 Графіка та орфографія
 - •182 Графіка та орфографія
 - •185 Словотвір
 - •186 Словотвір
 - •187 Словотвір
 - •188 Словотвір
 - •189 Словотвір
 - •190 Словотвір
 - •191 Способи словотворення
 - •192 Словотвір
 - •193 Способи словотворення
 - •194 Словотвір
 - •195 Способи словотворення
 - •196 Словотвір
 - •197 Способи словотворення
 - •198 Словотвір
 - •199 Способи словотворення
 - •200 Словотвір
 - •201 Способи словотворення
 - •202 Словотвір
 - •204 Частини і частки мови
 - •205 Правопис іменників
 - •206 Частини і частки мови
 - •207 Правопис іменників
 - •208 Частини і частки мови
 - •209 Правопис іменників
 - •210 Частини і частки мови
 - •211 Правопис іменників
 - •212 Частини і частки мови
 - •213 Правопис іменників
 - •214 Частини і частки мови
 - •215 Правопис прикметників
 - •216 Частини і частки мови
 - •217 Правопис прикметників
 - •218 Частини і частки мови
 - •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
 - •219 Правопис прикметників
 - •220 Частини і частки мови
 - •221 Правопис складних слів
 - •222 Частини і частки мови
 - •223 Правопис складних слів
 - •224 Частини і частки мови
 - •225 Правопис складних слів
 - •226 Частини і частки мови
 - •227 Правопис складних слів
 - •228 Частини і частки мови
 - •229 Правопис складних слів
 - •230 Частини і частки мови
 - •232 Частини і частки мови
 - •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
 - •234 Частини і частки мови
 - •235 Правопис дієслів
 - •236 Частини і частки мови
 - •237 Правопис дієслів
 - •238 Частини і частки мови
 - •239 Правопис дієслів
 - •240 Частини і частки мови
 - •241 Правопис прислівників
 - •242 Частини і частки мови
 - •24.1 Правопис прислівників
 - •244 Частини і частки мови
 - •245 Правопис прийменників
 - •246 Частини і частки мови
 - •247 Правопис прийменників
 - •248 Частини і частки мови
 - •249 Правопис сполучників
 - •250 Частини і частки мови
 - •Сполучники
 - •251 Правопис сполучників
 - •252 Частини і частки мови
 - •253 Правопис сполучників
 - •254 Частини і частки мови
 - •255 Правопис сполучників
 - •256 Частини і частки мови
 - •257 Правопис часток
 - •9 О-зз
 - •258 Частини і частки мови
 - •Світай мені, прошу Тебе, молю
 - •259 Правопис частки не
 - •260 Частини і частки мови
 - •261 Правопис частки не
 - •262 Частини і частки мови
 - •263 Вправи на повторення
 - •264 Частини і частки мови
 - •265 Вправи на повторення
 - •266 Частини і частки мови
 - •267 Вправи на повторення
 - •268 Частини і частки мови
 - •269 Вправи на повторення
 - •270 Частини і частки мови
 - •271 Вправи на повторення
 - •273 Основи пунктуації
 - •274 Основи пунктуації
 - •275 Основи пунктуації
 - •276 Основи пунктуації
 - •277 Основи пунктуації
 - •280 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки початку та кінця речення
 - •282 Основи пунктуації
 - •Тире між підметом і присудком
 - •284 Основи пунктуації
 - •286 Основи пунктуації
 - •288 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при однорідних членах речення
 - •290 Основи пунктуації
 - •292 Основи пунктуації
 - •294 Основи пунктуації
 - •296 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при відокремлених членах речення
 - •296 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при відокремлених членах речення
 - •298 Основи пунктуації
 - •Відокремлені узгоджені означення
 - •Відокремлені неузгоджені означення
 - •300 Основи пунктуації
 - •Відокремлені прикладки
 - •302 Основи пунктуації
 - •304 Основи пунктуації
 - •306 Основи пунктуації
 - •Відокремлені обставини
 - •308 Основи пунктуації
 - •Відокремлені додатки
 - •310 Основи пунктуації
 - •Відокремлені уточнювальні слова
 - •312 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
 - •314 Основи пунктуації
 - •315 Пунктуація в простому реченні
 - •316 Основи пунктуації
 - •318 Основи пунктуації
 - •319 Пунктуація в простому реченні
 - •Іван Іванович
 - •320 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки при звертанні
 - •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
 - •322 Основи пунктуації
 - •324 Основи пунктуації
 - •325 Пунктуація в складному реченні
 - •Розділові знаки в складносурядних реченнях
 - •326 Основи пунктуації
 - •328 Основи пунктуації
 - •Письменник і Генерал
 - •330 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
 - •332 Основи пунктуації
 - •334 Основи пунктуації
 - •Пунктуація в порівняльних конструкціях
 - •336 Основи пунктуації
 - •338 Основи пунктуації
 - •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
 - •340 Основи пунктуації
 - •342 Основи пунктуації
 - •344 Основи пунктуації
 - •346 Основи пунктуації
 - •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
 - •348 Основи пунктуації
 - •350 Основи пунктуації
 - •352 Основи пунктуації
 - •354 Основи пунктуації
 - •356 Основи пунктуації
 - •358 Основи пунктуації
 - •360 Основи пунктуації
 - •362 Основи пунктуації
 - •364 Основи пунктуації
 - •366 Основи пунктуації
 - •368 Основи пунктуації
 - •370 Основи пунктуації
 - •372 Основи пунктуації
 - •375 Список умовних скорочень
 - •376 Список умовних скорочень
 - •Українська мова
 
	 
	
	 
	ПРАВОПИС
	ЧАСТОК 
	
	 
	Частки
	з різними частинами мови можуть писатися
	разом,
	окремо і через дефіс. 
	Разом
	пишуться словотворчі частки аби-,
	ані-, чи-у
	де-, -ся (-сь), ні-, що-
	і формотворчі як-,
	що-, -ся (-сь): абихто, абиде, деякі,
	сміятися, щось, колись, ніскільки,
	щонеділі, якнайбільше, щонайсильніший,
	будуватися(-сь). Якщо
	між часткою і займенником ставиться
	прийменник, то всі слова пишуться
	окремо: аби
	з ким,
	де
	про що, ні з якими,
	ні
	від скількох.
	Так само розділяють слова частки не,
	ж: що не година, що ж до, все ж таки.
	Частка що,
	коли вона стоїть після слова, до якого
	відноситься, пишеться окремо: поки
	що, хіба що, тільки що, дарма що. 
	Окремо
	пишеться більшість часток: фразові
	частки, що надають різних смислових,
	модальних та емоційно-експресивних
	відтінків: ось,
	це, саме, лиш, хоч, аж, навіть, хай, тільки,
	невже, що, за, ще, ж, же, ну, вже, просто,
	якраз, майже
	та ін. Напр.: Ще
	назва є, а річки вже нема
	(Л. Кост.). 
	Частки
	би
	(б), же (ж), то
	у складі інших часток і сполучників
	пишуться разом. При такому написанні
	вони виконують різні функції, наприклад:
	пішов
	би, пішла б
	— формотворча частка би
	(б)
	утворює умовний спосіб, але: мовби,
	немовби, нібито, начеб, неначебто, тобто,
	якби, щоб; знайшов же, знайшла ж
	— підсилювально-видільна частка же
	(ж),
	але: отже,
	аякже, тож, атож, таж, теж, авжеж; то
	сестра приходила
	— вказівна частка то, але: тобто,
	начебто, нібито немовбито. 
	Через
	дефіс
	пишуться частки -бо,
	-но, -то. -от, -таки
	з різними частинами мови та словотворчі
	частки будь-,
	-небудь, казна-, хтозна-
	з неозначеними займенниками та
	прислівниками: іди-бо,
	тільки-но, тому- то, пішов-таки, будь-що,
	хто-небудь, казна-який, хтозна-
	скільки,
	де-небудь, хтозна-коли. 
	Примітка.
	Ці ж частки вживаються з словами окремо,
	якщо вони розділені з ними іншими
	частками або прийменниками і#и
	ж бо, тому ж то, будь із ким, казна в чому,
	хтозна
	у скількох, пішла ж таки
	Якщо частка таки
	стоїть попереду того слова,
	до
	якого відноситься, то вона пишеться
	окремо: знав-таки
	^
	таки знав 
	
	256 Частини і частки мови
	 
	
	 
	•»
	Вправа 81257 Правопис часток
Напишіть слова разом, окремо або через дефіс і поясніть їх правопис.
Аби/коли, тільки/б, так/то, що/правда, хіба/що, аби/хто, тому/таки, чи/що, хтозна/як, аби/тільки, ні/де, мов/би/то, а/ні/когісінько, тому/то, ні/скільки, наче/б/то, куди/небудь, казна/з/якими, де/хто, аби/як, будь/як, ні/як, ніби/то, а/вже/ж, а/ні/який, будь/що, що/ночі, тільки/що, як/найсерйозніше, будь/коли, а/ні/коли, коли/б/то.
Хоч/би, але/ж, тоді/то, тоб/го, той/таки, де/в/кого, а/ні/як, де/які, хтозна/де, де/небудь, що/до, все/таки, пізнав/таки, таки/зрозумів, усе/ж/таки, як/от, от/вискочить, що/ж/до, поки/що, що/хвилини, що/наймиліше, де/в/чому, будь/де, ось/де, дарма/що, що/суботи, а/го/ж, а/все/ж/таки, з/ким/небудь, аби/куди, ні/чого, будь/що/ будь.
Вправа 82
Складіть чи підберіть речення з поданими словами та сполученнями слів
і поясніть їх правопис. Визначте частини мови.
Абиде — аби де, абощо — або що, авжеж — а вже ж, ані — а ні, ато — а то, хтозна — хто зна, зате — за те, атож — а то ж, анізащо — ані за що, аякже — а як же, нінащо — ні на що, щодо — що до, теж — те ж, таж — та ж, нібито — ніби то, якби — як би, щоб — що б, якже
як же, чимало — чи мало, щоразу — що разу, тож — то ж, отже — от же, дещо — де що, так-от — так от, щосуботи — що суботи.
Вправа 83
Підкресліть частки, виявивши їх значення або словотвірну чи формотворчу функції.
1. Якби мені не тиночки та не перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази. 2. Ой куди ж ти од’їжджаєш, сизокрилий орле. 3. Бурлак робить-заробляє, аж піт очі заливає. 4. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світа миленько\гу, як іде додому. 5. Чи ігула ти, Дівчинонько, як я тебе кликав? 6. Не сам же я плачу — плачуть карі очі, що нема спокою ані вдень, ні вночі (нар. я.).* 7. Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні, сумні, немов криниці дно студене? 8. Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! 9. Ось туди пішла вона (І. Фр.). 10. Неначе Цвяшок, в серце вбитий, ото Марину я ношу (Т. Шевч.). 11- І вповилось село тихе сном, опочиває. Лиш в одній
