ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ЛЕКСИКОГРАФІЯ

ФОНЕТИКА

ОРФОЕПІЯ

УКРАЇНСЬКА МОВА

ПРАКТИКУМ

Допущено Міністерством освіти і науки України

Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

КИЇВ

<ЛИБІДЬ»

2000

Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу вилавнинтиа заборонено

Р е ц с н з е и т и: д-р філол наук Н. 1. Тоцька,

канд. філол наук Г. О. Козачук

Головна редакція літератури з гуманітарних наук Головний редактор С. В. Головко Редактор Л. Л. Щербатенко

Допущено Міністерством освіти і науки України (лист № 2/236 від 23.02 2000)

У45 Українська мова: Практикум: Навч. посібник/ Пазяк О. М., Сербенська О. А., Фурдуй М. І., Шев­ченко Л. Ю. — К.: Либідь, 2000. — 384 с.

І8ІШ 966-06-0144-1.

У посібнику розглядаються складні питання основних розділів програми з української мови — лексикології, лексикографії, фра­зеології, фонетики, орфографії та пунктуації. Для глибшого за­своєння теоретичного матеріалу подаються вправи — практичні завдання, що допоможуть студентам на семінарських заняттях.

Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіта.

„ 4602020100-008

2000 Ббк 81‘2укр’923

І8І^ 966-06-0144-1 © О. М. Пазяк,

О. А Сербенська,

М. І. Фурдуй,

Л. Ю. Шевченко, 2000

Здобуваючи вишу освіту, не кожен студент усвідомлює, що з усіх наук .найперше йому слід опановувати мову, якою б він вільно, легко, точно, грамотно міг викладати свої думки. Усім відома теза про те, що основна функція мови — бути засобом спілкування. Проте не менш важливою функцією є її призначення виступати зна­ряддям мисленнєвої й м о в н о ї д і я л ь- н о с т і. Тому кожному варто замислитися, чи на належ­ному рівні в нього, як майбутнього фахівця, знаряддя праці, тобто його мова. Адже наше мовлення — це вираження нашої особистості.

Цей посібник автори уклали так, щоб у процесі навчання можна було удосконалити свої знання й уміння з кожного мовного рівня. Слід пам ^уятати, що майстрами стають не тільки завдяки знанням, а й завдяки практиці й навичкам.

Формуючи себе як фахівця в галузі розумової праці й уявляючи, що така діяльність неминуче вимагатиме спіл­кування, слід відточити техніку свого усного мовлення. Цьому допоможе розділ з фонетики та орфоепії пропоно­ваного посібника. Теоретичний матеріал та відповідні вправи дадуть можливість затренувати необхідні вимовні навички.

Як відомо, досконало володіти мовою означає вправно користатися різними стилями мовлення, вміти добирати до кожного стилю й жанру відповідну лексику, зсередини відчувати дієвий вплив на комунікацію окремих лексичних одиниць та мовних фігур. Лексичний розділ посібника вміщує завдання з текстами, які сприяють виробленню мовного чуття в мовця, спрямовують його до постійної роботи зі словниками (а така праця вдумливої, високоосвіченої людини триває протягом усього життя).

Передмова

Другий бік фахової комунікації — писемне мовлення. Оскільки письмо вторинне щодо усного мовлення, тобто створене людиною штучно, то в нього є свої умовності (норми), володіння якими засвідчує високу культуру комуні- канта.

Норми писемного мовлення автори викладають у розді­лах з графіки, орфографії та пунктуації. Теоретичний і практичний матеріал враховує найскладніші граматичні випадки. Даються рекомендації, яким формам варто відда­вати перевагу, щоб не скидатися в мовленнєвій діяльності па ретрограда, як розрізняти питомі українські форми та форми-кальки з інших мов, у першу чергу з російської. У розділі з пунктуації привертається увага не лише до кодифі­кованих правил, а й до авторських можливостей пунктуа­ційного, а отже й змістового, увиразнення тексту без розхитування при цьому самої системи розділових знаків мови.

Ілюстративний матеріал дібрано так, аби була пред­ставлена широка палітра художніх, публіцистичних і на­укових текстів, створених українськими митцями слова від давніх часів до сьогодення.

Розділи написали: О. А. Сербенська — «Лекси­кологія», «Фразеологія», «Лексикографія»; О. М. П а з я к — «Фонетика», «Орфоепія», «Вживання великої літери», «Словотвір»; М. І. Фурдуй — «Графіка та орфогра­фія», «Частини і частки мови»; Л. Ю. Шевченко — «Основи пунктуації».

Лексикологія

що в слові співіснують зовнішнє(звуковий склад) івнутрішнє(лексичне, а також частиномовне, словотвірне, граматичне) значення. Важливо зрозуміти, в яких відношеннях між собою єслово і поняття, адже в процесі мовлення слово може розширювати або звужувати своє значення, набирати різноманітних емо- ційно-вольових, експресивних відтінків. Часто людина вкладає в слово таке значення, яке зумовлене набутим життєвим досвідом. Певну роль виконують також інтона­ція, міміка, жести. У спілкуванні чимало непорозумінь виникає через те, що люди по-різному тлумачать слова.

Засвоєння питань, пов’язаних з багатознач­ністюслова(полісемією), вимагає з’ясування причин і умов її виникнення, практичного розмежовуван­ня прямих і переносних значень слова, його загальномов- ного та індивідуально-авторського вживання.

Вивчаючи омонімію,слід звернути увагу на різницю між омонімами та багатозначними словами, орієнтуватися в тому, як полісемія і омонімія відображені в загальномовних словниках, визначати омофони, омо­форми, омографи, пізнати, які можливості омонімії як засобу увиразнення мови. Важливо навчитися бачити відмінності у значенніміжмовних омонімів, виявляти помилки при їх використанні, а також аналізувати слова, подібні за звучанням, але різні за зна­ченням, —пароніми,орієнтуватися в довідковій літературі, де вони описані.

Синоніміябезпосередньо пов’язана з науковим осмисленням семантичних категорій — лексичного зна­чення слова, полісемії — та стилістичних явищ у мові. Важливо пізнати різні шляхи розвитку синонімії, навчитися визначати у словах-синонімах відтінки значен­ня, стилістичне забарвлення. Бажано ознайомитись з такими понятгями, якперифраза й евфемізм, простежити, яку функцію у тексті такі фігури виконують.

Аналізуючи антоніми,потрібно звертати увагу на те, що не всяке протиставлення є антонімією. Антоніми називають логічно протилежні поняття, які об’єднує спільна, найбільш загальна ознака.

Розгляд питань, пов’язаних з історичним формуванням української лексики, вимагає передусім знання історії народу. Слова, що виникли в різні історичні епохи, неоднакові за походжен­

ням. Розрізняють корінну українську лексику і запозичену.Першу групу станов­лять слова, які витворив український народ і його предки. Це словаіндоєвропейської мовної спільності (мати, сестра, брат, три, море), спільнослов’янського походження (іотець,віл, вікно, мило, сонце),а такожспецифічно українські(жовтень,мрія, гопак, метелик, намисто, майже, голіруч).Відповідні довідки про поход­ження слів можна знайти в етимологічних словниках. Надзвичайно важливо засвоїти наукове тлумачення термі­на «давньоруська мова», критично підходити до праць, в яких автори на догоду панівній ідеології примітивізували розгляд багатьох питань, зокрема й мовних, пов’язаних з формуванням української нації.

Зі слов’янських мов до складу української ввійшли старослов’янізми, полонізми, а також деякі слова з росій­ської, чеської та інших мов. Аналізуючи запози­чення з інших мов,слід з’ясувати, з яких мов і в зв’язку з чим такі слова проникають в українську мову, приходять з мови-джерела безпосередньо чи за посе­редництвом інших мов, усним чи книжним шляхом. Сту­дент повинен знати основні фонетичні, морфологічні особливості ряду найбільш поширених грецьких, латин­ських, французьких, німецьких, англійських слів. Важли­во зрозуміти, що іншомовні слова, які проникають у нашу лексику, підпорядковуються законам української мови, фонетично і морфологічно освоюються. Однак їх засилля не є ознакою гарного стилю.

Значну групу запозичень становлять інтерна- ц і о н а л і з м и. Тому так важливо з’ясувати, які сфери суспільного життя вони обслуговують, що являють собою з погляду походження, утворення. Менш продуктивний спосіб запозичення —калькування.Це пере­клад слів іншомовного походження засобами рідної мови зі збереженням їх структури і порядку розташування скла­дових частин.

Важливим завданням лексикології є вивчення лексики зп огляду вживання.Йдеться про взаємини літературної мови та діалектів (територіальних і соціальних), про місце, яке займають діалектизми, арготизми, жарго­нізми в національній мові, як їх подають у тлумачних та спеціальних словниках, у яких сферах вони вживаються.

Під час вивчення спеціальної лексики необхідно засвоїти такі поняття, яктермін і професіоналізм,серйозну увагу приділити про­блемі використання спеціальної лексики в різних мовних стилях.

Лексику української мови потрібно уміти розглядати з погляду її сучасності, виділяючи: 1) активну лексику і 2) пасивну.Серед застарілих слів треба навчитися чітко розрізнятиісторизми і архаїзми,знати головні семантичні групи істориз­мів, спосіб розробки застарілих слів у тлумачному та істо­ричному словниках, звернути увагу на їх функції у мові. Вивчаючи неологізми, слід вчитися практично розрізняти загальномовні та індивідуально-стилістичні неологізми, бачити причини їх виникнення, визначати способи утво­рення.

Важливе теоретичне і практичне значення має пробле­ма стилістичних категорійлексики української літературної мови. Ознайомлюючись зі стилями літературної мови, необхідно враховувати, що літературна мова існує у двох формах —писемній і усній,знати, які слова входять до загальновживаної лексики, а які —до лексики вузького стилістичного при­значення, уміти охарактеризувати різні її групи (с п е-цифічно побутову, суспільно-полі­тичну, науков о-т ермінологічну, виробничо-професійну, адміні­стративно-ділову, емоційно-за- барвлену, поетичну, просторіччя). Обов’язково треба знати, як саме відбивають стилістичну харакгеристику слів у сучасних словниках.

Вправа 1

Поясніть значення слова земля. Використайте тлумачний словник.

1. Дай землі, то й вона тобі дасть. 2. Земля багата — народ багатші. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий вгору дереться. 4. На чиїй землі живеш, того й воду п’єш. 5. Не випускай землі з рук, бо діти проклянуть. 6. Чия земля, того й хліб. 7. Доглядай землю плідну, як матір рідігу. 8. Держись землі, то не впадеш. 9. На чорній землі біла пшениця родить.

Які ви ще знаєте приповідки про землю?

Лексикологія

•о- Вправа 2

Напишіть міні-твір на тему «Слово-симвод земля в українській куль­турі». Використаите закріплені в історії нашої культури вислови: зем,ія свята (багата, годувальниця, всеплодющая мати, шідна, хоч може бути лиха, ледача, я.юва, осквернена); земля може бути легкою, пухом, але може лягати тяжким каменем; вона не лише родить, годує, а й говорить; треба вміти прислухатися до землі й чути її поклик; земля має владу, може когось покарати; землею могли свідчити, могли бити до землі чолом.

Вправа З

Величезне багатство лексики носії української мови сприймають по- різному. Поет із Пряшівщини Я. Павуляк написав вірш, який подаємо нижче. Як ви оцінюєте таку спробу?

Село сувоєм сну сповите, Садок сумирно спочиває, спокою статуї стоять, спроквола стихли солов’ї,

старому стовбурові стиха сюди спроваджую сурміти суглоби стиха скреготять. слова стривожені свої.

Напишіть міні-оповідання, використовуючи слова, що починаються на ту саму літеру.

Довідка: «Словник української мови» найбільшу кількість слів подає під літерами П (близько 20 тис.), З (понад 11 тис.), чимало слів на Н (понад 8 тис.), а також на О, Р, К.

Вправа 4

В яких значеннях уживається російське слово следующииі Якими українськими відповідниками можна перекласти кожне з них? Використайте тритомний «Російсько-український словник».

Вправа 5

У тритомному «Російсько-українському словнику» уважно прочитайте статті отношение, счет, считать. Перекладіть на українську мову: внимате.іьное отношение к матери, бьіть в иашіучших отношениях с товарищами, іто не имеет от ношеним к делу; с читать своим долгом, считать зто нарушением закон а, он считает себя вправе, первьій по счету, каждая мину та на счету, жить на чужой счет, на зтот счет мьі еще поговорим, зто не в счет.

Використовуючи «Словник-довідник з культури української мови», з’ясуйте, які помилки допускають, уживаючи слова біія, відносини, відношення, міра, нервувати, рахувати, сила, стаття, якість, ясний, ящик?

Вправа 6

Запишіть українські відповідники до російського слова переводить. Перекладіть словосполучення: переводшпь разговор на что, перевести деньги по почте, перевести на другой язьік, перевести рисунок, пере­вести время, перевести дух.

Слова для довідок: перевести, передихнути, змарнува­ти, промарнувати, переказати, переробити, звести, перекіасти.

•* Вправа 7

Уважно прочитайте газетні матеріали на політичні теми та на теми міжнародного життя. Перевірте, чи значення всіх слів зрозумілі вам. Випишіть десять—п’ятнадцять речень, у яких є слова, малозрозумілі чи незрозумілі для вас. Використовуючи «Словник української мови» та «Словник іншомовних слів», поясніть значення цих слів.

У якому значенні вживаються слова альтернатива, авторитарний, конструктивний, дилер, ківері

Як змінили своє значення слова націоналісту націоналістичний?

Вправа 6

У поданих текстах простежте, яким чином автори розкривають значення малозрозумілих і незрозумілих для читача слів.

1. Державний секретар заявив представникам преси, що в ході сесії вдалося домогтися загального взаєморозуміння відносно формули для зняття ембарго, тобто відміни полі­тики економічної блокади країни. 2. Протягом останніх кількох місяців у політичному лексиконі СШЛ найбільш поширеним стало слово «Імпічмент»... Що ж означає це слово? Один з найавторитетніших тлумачних словників англійської мови — словник американського філолога минулого століття Вебстера — так визначає його значен­ня: звинувачення в злочинних чи навмисних діях, пред’я­влене особі, яка займає офіційний державний пост. Відо­мий англійський тлумачний словник «Чемберз твентіс сенчері дікшенері»... дає таке пояснення цього слова: виняткова форма процесу, яку здійснює парламент по звинуваченню мерів і міністрів у здійснених ними великих злочинах або вчинках, які караються судом. Таким чином, імпічмент — це ніби своєрідна і надзвичайна форма во­туму недовір’я, яка передбачає ганебне скинення тієї чи іншої особи з високого поста і можливі наступні у відно­шенні до неї санкції. 3. На цій же виставці представлені голубувато-сірі базальги. Назву каменя запозичено від ефіопського слова «кип’ячений». Він народжений у вулка­нічних викидах, що бурлять і клекотять. 4. Те, що ми називаємо словом «спорт», зрозуміле, очевидно всім. Слово «спорт» увійшло до нашого лексикону з англійської мови, але мало хто знає його походження і первинне зна­чення. У книзі «Життя цезарів» Гая Сетонія Транквілла згадується про виникнення слова, яке нас цікавить. Рим­ський цезар Клавдій (10 років до н. е. — 54-й рік н. е.) вирішив встановити поряд з боями гладіаторів понадпрог- рамові ігри. Він назвав їх «спортула». Цим словом нази­вають кошичок із ласощами, щоб привабити до нового

виду змагань. Клавдій через герольдів сповістив, що під час ігор публіку запрошують на частування. 5. Л школа, точніше інститут тамади в Грузії існував здавна (гой, хто стоїть на чолі «стола», — так у перекладі звучить це слово), згадується у письмових джерелах V століття (з газ.).

•» Вправа 9

Запишіть словосполучення, добираючи з дужок відповідні за значенням слова.

Валютна сума (поступить, надійде), (хресні, хрещені) батьки, (потратив, витратив) час, (посвятили, освятили) пам’ятник, (прийшов, настав) час, (взято, прийнято) до уваги, (застосовували, приміняли) силу, збори (прийняли постанову, ухвалили), мені (приходилось, доводилось) про це вже чути, (багаточисельні, численні) документи, (знає, розбирається) глибоко, (провідна, ведуча) організація, факти (збігаються, схожі), порушення (чинних, існуючих) законів.

Діло (добре йде, спориться), я про це (дізнався, узнав), (тягнув, зволікав) із вирішенням, енергія (руйнуюча, руйнівна), (поліпшення, покращення) справ, книгу (відкриємо, розгорнемо), лічильник (включено, увімкне­но), закон (вступив у силу, набув чинності), пристрасті (вляглися, вгамувалися), висновки (витікають, виплива­ють), ціна (виросла, зросла) в десять (раз, разів), (вдягати, надягати) прикраси, мені (видається, здається), (цільне, незбиране) молоко.

Запорука (цьому, цього), (шерстяна, вовняна) хустка, (якісна, хороша, добра) організація праці, (кінцевий, остаточний) вибір, це (зайвий раз, ще раз) гіідкресшоє, (довгий, тривалий) час грабували, (дійсна, справжня) не­залежність, (братські, братні) народи, (жильці, мешканці) будинку, (відношення, ставлення) до справи, завідувач (відділом, відділу), випустили (з виду, з уваги), діти (батраків, наймитів), (підписка, передплата) газет.

Вправа 10

З одинадцятитомного «Словника української мови» випишіть п’ять- шість прикладів вживання слів у переносному значенні.

•©> Вправа 11

Складіть словосполучення, в яких слова кінець, кров, лінія, курс уживались би в різних значеннях. Поясніть роль контексту для виявлен­ня лексичного значення слова.

•о

місця для сентиментальних почуттів і прагнень. 3. А між тим анархія, котрої поборення диктатор поставив зада­чею, якраз під його владою розрослась і пожерла всі здорові зароди і ширші задуми революції. 4. Сварки, що досі клекотіли усно, переллялися на сторінки газет; полилися з усіх боків потоки брудота — підозрінь, демас­кувань, лайок, оборон та протестів —одна з найпоганших калюж, які зазнав XIX вік. Та се була лише частина того бруду, в якім купалася тодіпшя польська еміграція; го­ловні його хвилі булькотіли на сеймиках, що звалися секційними засіданнями. 5. Урядники були, так сказати, цісарські очі, вуха й руки, і вся держава була по закону цісарська власність. 6. Холодна тверезість осуду, строга об'єктивність... тут послужили дуже добре при змалюванні млявої перехідної доби, де не було визначних індивідуаль­ностей, де серед сутінків завмирало струпішіле старе, а свіже та блискуче нове ще не здужало сформуватися. 7. Треба нам твердо тямити, що політика рахування на яку-небудь чужу, случайну поміч не єсть політикою розумних людей, але десгіератів, котрі, тонучи, хапаються за трісочку, хоч знають, що трісочка не здужає їх вряту­вати. 8. Вони |політичні верховоди] можуть зрубати най­краще дерево, закаламутити найчистішу воду, але не мо­жуть наказати рости й найменшій травці. 9. Конститу­ція — це тільки ґрунт, гірше або краще оброблений, який сам, без пильної праці й боротьби, не дасть хліба. 10. В ній [революції 1848 р.| не лише сходило те, що посіяно в попередніх часах важкого гніту, але й сіяно з гарячковим поспіхом багато таких зерен, що мали посходити аж геть пізніше. В Австрії, що до марта 1848 р. дрімала, мов замерзлий ставок, під корою бюрократичного германізму нараз розбурхалися хвилі національних і соціальних супе­речностей. 11. Цісар не обчшцував уже паніцизняне дере­во з хробаків та гусільниць, не відтинав сухі гілки та погані парості, а прикладав сокиру до самого кореня.

12. Та думки його [Драгоманова] мають то до себе, що раз пустивши коріння, не гинуть, а ростуть і корепягься чимраз далі; вони, мов той квас, котрого кришка, вкинена до тіста, будить в нім внутрішню працю, котра поти йде, поки все тісто не прокисне.

Вправа 16

Підготуйте повідомлення на тему «Спостереження над використанням

слів у переносному значенні». Дайте приклади вживання метафори,

метонімії, синекдохи.