101. Порушення дезінтоксикаційної функції печінки. Види, етіологія та патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин у розвитку печінкової енцефалопатії.

Порушенння детоксикаційної функції печінки - біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів у менш токсичні для організму речовини - спричиняють:

• зменш. к-сті функціонуючих гепатоцитів;

• зменш. активності ферментів, що беруть участь у реакціях

• детоксикації;

• зменш. конц. реч., що беруть участь в інактивації токсичних продуктів;

• дефіцит АТФ.

Основні клінічні прояви:

• печінкова енцефалопатія (харак. є поруш. психіки, свідомості, рухові розлади (тремтіння, атаксія, ригідність м'язів); за тяжкого перебігу → печінкова кома;

• недостатність детоксикації лікар. з-бів в печінці → медикаментозна інтоксикація;

• утв. в процесі метаболічних перетворень більш токсичних реч.

Печінкова кома - патологічний стан, зумовлений токсичним ураженням центральної нервової системи з глибокими розладами її функцій (втрата свідомості, відсутність рефлексів, судоми), порушенням кровообігу, дихання, що виникає внаслідок тяжкої недостатності печінки

Класифікація

За причинами та механізмами розвитку:

• печінково-клітинна, або паренхіматозна (масивний некроз епітеліоцитів печінки, гострі поруш. печінкового кровотоку);

• портокавальна, або шунтова (надходження портокавальними анастомозами у загал. кровотік реч., які в нормі знешкоджуються в печінці);

• змішана (у разі некрозу паренхіми печінки і наявності портокавальних анастомозів у хворих на цироз).

Патогенез

Основний механізм - надходження в кров церебротоксичних речовин, виникають наступні зміни:

• Порушення синаптичної передачі. Деякі церебротоксичні реч. - несправжні нейромедіатори. Накопичення цих реч. в тканинах голов. мозку/ заміщення норм. медіатори нервової с-ми/ поруш. їх утворення з попередників → поруш. передавання нервових імпульсів → поруш. міжнейронних взаємодій, розлади інтегративних ф-ій ЦНС. Крім того, у тканинах головного мозку зростає вміст ГАМК - гальмівного медіатора ЦНС.

• Порушення енергетичного обміну. Накопичення у великих к-стях аміаку → зв'язування з α-кетоглютаровою к-тою → поруш. функціонування циклу Кребса → поруш. реакцій ресинтезу АТФ → дефіцит АТФ у нервових клітинах → розлади процесів активного транспорту катіонів, поруш. генерації нервових імпульсів, зміни величини мембранного потенціалу.

• Порушення ф-ії клітинних мембран у результаті прямої дії церебротоксичних речовин (розлади роботи Na-К-насосів).

• Розвиток метаболічного ацидозу і пов'язаних з ним порушень обміну електролітів (обумовл. церебротоксичними речовинами (піровиноградною і молочною к-тою, амінокислотами та їхніми похідними, низькомолекулярними жировими к-тами)).

102. Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функції печінки. Види жовтяниць. Їх етіологія та патогенез.

Порушення жовчоутворювальної функції печінки виявляється у збільш./зменш. секреції жовчі епітеліоцитами печінки, реабсорбції її компонентів, що впливає на к-сть і склад жовчі.

Етіологія зменшення секреції жовчі

1) ураж. печінки і жовчних шляхів (при гепатитах, гепатитах, холециститах),

2) екзо- та ендогенні фактори, що поруш. енергетичний обмін в організмі;

3) зміни нейрогуморальної регуляції (посил. тонусу симпатичної нервової с-ми, зниж. секреції секретину),

4) патолог. процеси в тонкій кишці, дія антибіотиків,

5) білкове голодування,

6) лікарські з-би, що гальмують гідроксилювання жовчних кислот та їх секрецію,

Збільшення секреції жовчі спостеріг. під час посил. тонусу блукаючого нерва, підвищ. інкреції секретину, під впливом аліментарних факторів, застосув. деяких препаратів.

Патогенез

1) зміна секреторної активності епітеліоцитів печінки;

2) поруш. реабсорбції компонентів жовчі у жовчних шляхах;

3) зміни транс- та інтерцелюлярної фільтрації реч. з крові в жовчні капіляри печінки.

Порушення жовчовиділення

Етіологія

1) механічна перешкода відтоку жовчі - стиснення жовчних шляхів ззовні, їх закупорювання;

2) поруше. іннервації жовчних шляхів - гіпер- або гіпокінетична дискінезія;

3) розлади гуморальної регуляції жовчовиділення;

4) холецистектомія.

Патогенез

Механічна перешкода відтоку жовчі → застій жовчі, розширення і розрив жовчних капілярів, надходження жовчі у кров → холемічний синдром.

Ненадходження жовчі в кишки через механічну перешкоду в жовчних шляхах → ахолічний синдром.

Жовтяниця - це синдром, обумовлений збільшенням рівня білірубіну в крові, що виявляється жовтим забарвленням шкіри і слизових оболонок. Види жовтяниць:

1. Гемолітична (надпечінкова)

2. Паренхіматозна (печінкова)

3. Механічна (обтураційна, підпечінкова).

Гемолітична (надпечінкова) жовтяниця розв. внаслідок гемолізу еритроцитів. Посилений фагоцитоз еритроцитів або гемоглобіну → утв. у фагоцитах великої к-сті білірубіну, який, зв'язуючись з білками, надходить у кров, а потім і в печінку → гепатоцити зазнають підвищеного навантаження, перетворюючи великі к-сті непрямого білірубіну в прямий і екскретуючи останній у складі жовчі → високий вміст стеркобіліногену в калі (гіперхолічний кал) і в сечі; непрямий білірубін не фільтрується в нирках, в сечі його нема.

Паренхіматозна (печінкова) жовтяниця пов'яз. з ураженням печінки.

Різновиди паренхіматозної жовтяниці:

1. Печінково-клітинна жовтяниця. Характер. поруш. захоплення, кон'югації, екскреції білірубіну. Загибель печінкових клітин → утв. сполучення між жовчними і кровоносними капілярами → прямий білірубін і жовч потрапляють в кров (холемія). У клітинах, які не загинули, поруш. захоплювання непрямого білірубіну й екскреція жовчі, вона поч. виділятися у кров, зменш. надходження жовчі в кишки (гіпохолія).

2. Печінкові жовтяниці з ізольованими поруш. процесів, що забезпечують виведення білірубіну з організму, можуть бути обумовлені:

а) поруш. захоплення непрямого білірубіну (синдром Жільбера).

б) розладами кон 'югації білірубіну (фізіологічна жовтяниця новонароджених, синдром Кріглера—Найяра), пов'язані з набутим або спадковим дефіцитом ферменту глюкуронілтрансферази.

в) поруш. екскреції білірубіну (синдром Дабіна-Джонсона, синдром Ротора), причини - дефекти с-м транспорту білірубіну і жовчі з гепатоцитів у жовчні капіляри.

Механічна (підпечінкова) жовтяниця розвив. в результаті механічної перешкоди відтоку жовчі:

1) здавлення жовчовивідних шляхів ззовні (пухлина головки підшлункової залози, дія рубця);

2) їх закупорка каменем, гельмінтами, густою жовчю.