29. Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.

В основі порушень коагуляційного гемостазу можуть лежати:

Зменшення активності системи зсідання крові

Підвищення активності антикоагулянтної системи

Збільшення активності фібринолітичної системи

Зменщення активності системи зсідання крові зумовлюється недостатністю або якісними змінами факторів, що беруть участь у цьому процесі.

За походження:

Набуті (пов'язані з недостатність багатьох факторів зсідання крові)

Причини:

o Гіповітаміноз К → порушення реакції карбоксилювання o Недостатність печінки

o Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдром)

Спадкові (внаслідок дефіциту одного якогосб фактора зсідання крові)

Порушення фаз зсідання крові:

I фаза

Групи розладів:

Ізольовані порушення зовнішнього механізму активаціїї зсідання. Виникають при дефіциті факктора VII – гіпопроконвертинемії. Характеризується подовженим протромбіновим часом на тлі незміненого показника парціального протромбінового часц і часу кровотечі.

Ізольовані порушення внутрішнього механізму активації зсідання.

Причини:

Дефіцит фактора VIII – гемофілія А. o Дефіцит фактора IX – гемофілія В. o Дефіцит фактора XI – гемофілія С o Дефіцит фактора XII

Характерним є подовження парціального протромбінового часу при незміненому показниках тромбі нового часу і часу кровотечі.

Поєднанні порушення зовнішнього і внутрішнього механізмів зсідання (при дефіциті фактора X).

II фаза

Причини:

o Дефіцит фактора II – гіпопротромбінемія ( при гіповітамінозу К або ураженні печінки)

o Дефіцит фактора V – парагемофілія.

Характерним є подовження як протромбінового, так і парціального протромбінового часу без змін часу кровотечі.

III фаза.

Причини:

o Дефіцит фібриногену: розрізняють афібриногенемію(повна відсутність фібриногену) і гіпофібриногенемію (зменшення синтезу фібриногену в печінці)

o Дисфібриногенемії – якісні зміни фібриногену

Порушень полімеризації фібрину ( внаслідок утворення комплексів фібриногену з фібрином-мономером і проміжними продуктами, від яких ще повність не відщепилися пептиди А і В)

Дефіцит фактора XIII ( внаслідок спадкових порушень)

Підвищення активності антикоагулянтної системи. Антикоагулянтна система – ряд природних сполук, шог перешкоджають здійсненню зсідання крові.

Поділяються на:

Первинні антикоагулянти ( постійно синтезуються в організмі й тому завжди

містяться в плазмі крові)

До них відносяться:

Антитромбін ІІІ

Гепарин

α2-макроглобулін, інгібітор СІ-компонента комплементу

Вторинні антикоагулянти у плазмі крові в нормі не містяться, а утворюються під час зсідання крові і фібринолізу)

До них відносять:

Антитромбін І

Продукти фібринолізу

Протеїн С

До підвищення активності антикоагулянтної системи спричинюють:

Збільшення вмісту гепарину в крові – гіпергепаринемія ( внаслідок посленої де грануляції тканинних базофілів і базофілів крові, тощо)

Поява «патологічних» антикоагулянтів ( антитромбін V, «вовчаковий» антикоагулянт, пара протеїни.

Збільшення активності фібринолітичної системи. Здійснює лізис фібрину в кровоносному руслі й у такий спосіб бере участь у підтриманні рідкого стану крові й у відновленні кровообігу в трамбованих судинах.

До скалду входить:

Плазміноген

Плазмін

Активатори фібринолізу

Інгібітори фібринолізу

Активації фібринолізу:

Внутрішній механізм обумовлений активацією фактора ХІІ зсідання крові ц утворення калікреїну, внаслідок чого з’являються активатори фібринолізу.

Зовнішній механізм обумовлений надходженням у кров гтових активаторів фібриноліз

Причинами підвищення активності фібринолітичної системи:

Посилене утворення й надходження у кров активаторів фібринолізу ( при великих травмах, ушкодження токсинами, при операціях)

Зменшення вмісту в крові інгібіторів протеолізу ( при недостатньому їх утворенні або посиленому використанні).

30. ДВЗ-синдром. Етіологія та патогенез, основні прояви.

ДВЗ-синдром – це гненералізоване зсідання крові всередині судин, що викликає утворення великої кількості мікрозгустків і агрегатів клітин, які порушують мікроциркуляцію в органах і тканинах.

Етіологія. Залежно віж причин розвитку виділяють такі різновиди ДВЗ-синдрому:

· інфекційно-септичний ( розвивається при сепсисі)

· посттравматичний ( при краш-синдромі, опіковій хворобі,множинних переломах кісток)

· шокогенний ( при всіх видах шоку)

· хірургічний ( після операції з великою травматизацією тканин)

· акушерський (при передчасному відшаруванні плаценти, надходженні в кров навколоплідних вод)

· токсигенний ( після укусу змії)

· пухлинний ( при злоякісному пухлинному рості)

· алергічний (при імунному ушкодженні тканин) тощо

Патогенез: В основі патогенезу лежить «гуморальний протезний вибух», тобто одночасна активація всіх протеолітичних ферментів плазми крові, що входять до складу чотирьох позаклітинних біохімічних систем:

· системи зсідання крові

· фібринолітичної системи

· калікреїн-кінінової системи

· системи комплементу

Основний принцип активації позаклітинних протеаз-відщеплення пептидів, що прикривають іхні активні центри. Основні джерела надходження протеаз у кров

· ушкоджені клітини

· надходження в кров великої кількості позаклітинних протеаз

· екзогенні протеази

У патогенезі ДВЗ-синдрому розрізняють 2 фази

Фаза гіперкоагуляції і агрегації тромбоцитів Механізми запуску цієї фази:

Ферментативний механізм - надходження в кров великої кількості активних протеах і тканинного тромбопластину

Контактний механізм - активація фактора XII при контакті його з чужорідними поверхнями

Тромбоцитарний механізм - первинна активація агрегації тромбоцитів при генералізованому ушкодженні ендотелію судин, порушеннях реологічних властивостей крові, гострому внутрішньо судинному гемолізі еритроцитів результаті утворюються мікрозгустки і агрегати клітин→розлади мікроциркуляції і розвитку садж-синдрому.

Клінічні прояви: гіпоксія, ацидоз, інтоксикація продуктами розладу, гостра недостатність зовнішнього дихання, ГНН.

Фаза гіпокоагуляції ( розвивається внаслідок виснаження механізмів судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу.

її виникненні мають значення:

· Зменшення активності системи зсідання крові

· Активація фібринолітичної системи

· Підвищення антикоагулянтної активності

· Розвиток тромбоцитопенії

· Підвищення проникності стінки судин

Клінічні прояви: масивні кровотечі, які важко зупинити.