Андреєва

19. Дія на організм високого та низького атмосферного тиску. Патогенез синдромів компресії і декомпресії. Вибухова декомпресія.

Впливу зниженого атмосферного тиску людина зазнає під час піднімання на висоту: у літаку, у горах. Цей фактор зумовлює розвиток синдрому декомпресії, що виявляє себе болем у вухах і лобових пазухах у результаті розширення повітря, яке заповнює їхні порожнини; метеоризмом; кровотечами з носа внаслідок розриву дрібних судин. Впливу підвищеного атмосферного тиску людина зазнає при зануренні на велику глибину у воду під час водолазних і кесонних робіт. Цей фактор викликає вдавлення барабанних перетинок, у результаті чого може з'являтися біль у вухах. При різкому й дуже швидкому підвищенні атмосферного тиску можливий розрив легеневих альвеол. В умовах компресії в крові й тканинах організму розчиняється додаткова кількість газів (сатурація). Хвороба декомпресії виникає при швидкому поверненні людини в умови нормального атмосферного тиску після водолазних робіт, робіт у кесонах (кесонна хвороба). При цьому розчинені в крові й тканинах гази (азот, кисень) у великій кількості переходять у газоподібний стан, утворюючи величезну кількість бульбашок, - відбувається десатурація.

Бульбашки газів, затримуючись у крові й тканинах, можуть закупорювати кровоносні судини, справляючи тиск на клітини, подразнюючи рецептори (газова емболія). Клінічна картина такої хвороби визначається локалізацією газових бульбашок. Вибухова декомпресія виникає у випадку швидкого перепаду атмосферного тиску від нормального до зниженого, що буває при розгерметизації висотних літальних апаратів (літаків, космічних кораблів). У розвитку цього синдрому має значення баротравма легень, серця й великих судин внаслідок різкого підвищення внутрішньо-легеневого тиску. Розрив альвеол і судин сприяє проникненню газових бульбашок у кровоносну систему (газова емболія). У крайніх випадках настає миттєва смерть унаслідок закипання крові й інших рідин організму, а також у результаті блискавичної форми гіпоксії.

20. Хімічні патогенні чинники як проблема екології і медицини. Токсичність, канцерогенність, тератогенність хімічних сполук. Екзоінтоксикації. Патофізіологічні аспекти паління, алкоголізму і наркоманії. Значення шкідливих звичок у дитячому віці.

Токсичність – властивість деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми) і здоров'я людей (бензопірен, важкі метали, кислотні сполуки, оксиди азоту, сірки).

Канцерогенність – здатність високоактивних хімічних сполук безпосередньо взаємодіяти зі структурами клітин і викликати розвиток пухлин.

Тератогенність – здатність хімічних речовин спричиняти порушення ембріонального розвитку організму.

Екзоінтоксикації – патологічні стани, що виникають внаслідок дії на організм токсинів екзогенного походження та отримали назву «отруєння».

ПАЛІННЯ:

1)страждають органи дихання: тютюновий дим викликає подразнення слизових оболонок гортані, трахеї, бронхів. Тютюновий дьоготь, який є концентратом з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, посідає на стінках дихальних шляхів, нагромаджується в слизових оболонках. Постійне куріння призводить до розвитку хронічного ларингіту і бронхітів. У курців знижується опірність легенів до різних інфекційних захворювань, зокрема до туберкульозу, раку легень.

2)страждає ШКТ. Тютюновий дим подразнює слинні залози, внаслідок чого наступає посилене виділення слини, яку курці частково спльовують, а частково проковтують. Насичена шкідливими речовинами слина, проходячи через стравохід, потрапляє в шлунок і кишечник. Порушується рухова активність ШКТ, погіршується травлення. Тому, у курців часто розви­ваються хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, холецистит, знижується знешкоджуюча функція печінки.

3)звужуються кровоносні судини, які забезпечують кровопостачання серця, мозку, нирок. Часто спостерігається ІХС, напади стенокардії, високий АТ, облітеруючий ендартеріїт. Через порушення нікотином засвоєння вітамінів, особливо віт.С, відбувається відкладення ліпідів у стінках судин, що призв.до атеросклерозу, тромбоутворенню в крові, судинних уражень мозку.

4)змінюється склад крові. Зменшується к-сть еритроцитів. Чадний газ, що міститься в тютюновому димі, утворює з гемоглобіном крові стійке з’єднання – карбоксигемоглобін, який не здатний переносити кисень до тканин організму.

5)небезпека для вагітних, плоду та новонароджених. Ускладнення: передчасні пологи, народження дитини з малою вагою, мертвонародження. Нікотин передається дитині також з молоком матері. Ріст та розвиток дитини буде повільним.

АЛКОГОЛЬ:

Всмоктування алкоголю починається вже в порожнині рота, потім у шлунку і тонкому кишечнику, звідки він поступає в кров і розноситься по всьому організму. Алкоголь нерівномірно розподіляється по органах і тканинах. Найбільші його концентрації виявляються в головному мозку і печінці.

Алкоголь розчиняє жироподібні речовини, вільно проникає через оболонки клітин мозку і порушує в них процеси життєдіяльності. Окислюючись, алкоголь забирає в клітини кисень, а саме головний мозок має найбільшу чутливість до кисневого голодування. Тому від дії алкоголю в першу чергу страждає ЦНС. Розумова працездатність зниж., погірш.координація рухів, зниж.функціональність зорового та слух.аналізаторів.

НАРКОМАНІЯ:

Причини смерті: передозування, алергічний шок, інфекційні хвороби, інф.міокарда. Діти народжуються розумово відсталими, епілептиками, зі змінами в органах та зовнішності.