12. Поняття про недоношеність та затримку росту плода: етіологічні чинники та наслідки для дитини

Затримка росту плода (ЗРП) - ускладнення вагітності, яке розвивається внаслідок плацентарної недостатності і призводить до народження дитини з масо-ростовими параметрами нижче 10-ої перцентилі для даного терміну вагітності (10 перцентиль та менше відповідає малим для гестаційного віку плодам). Класифікація. Виділяють дві форми ЗРП:

1) симетрична - маса і довжина плода пропорційно знижені, всі органи рівномірно зменшені у розмірах; 2) асиметрична - зниження маси плода при нормальних показниках його довжини, непропорційними розмірами різних органів плода.

Фактори ризику ЗРП:

1. Медичні: - хронічна артеріальна гіпертензія; - цукровий діабет; - системні захворювання сполучної тканини; - тромбофілії; - захворювання нирок; - прееклампсія вагітних; - багатоплідна вагітність; - крововтрата під час вагітності; - аномалії пуповини та розташування плаценти; - перинатальні інфекції; - ЗРП в анамнезі; - хромосомні та генетичні порушення; - медикаменти (варфарин, фенітоїн).

За даними УЗД виділяють три ступеня тяжкості ЗРП: - І ступінь – відставання показників фетометрії на 2 тижні від гестаційного терміну; - ІІ ступінь – відставання на 3-4 тижні від гестаційного терміну; - ІІІ –більше ніж на 4 тижні. Перинатальні наслідки при ЗРП залежать від терміну вагітності, форми та ступеня тяжкості цієї патології. Найважчі перинатальні наслідки (антенатальна загибель плода) частіше зустрічаються при ЗРП у терміни 22-27,6 тижнів і при народженні природним пологовим шляхом. Недоношеність - дитина, яка народилася раніше 37-38 тижнів вагітності,(з масою тіла менше 2500 г і довжиною до 45 см.) Ступені недоношеності: • І ступінь 2001-2500г 35 – 37 тижнів • II ступінь 1501-2000 г 32-34 тижні • III ступінь 1001 – 1500 г 29-31 тиждень • IV ступінь до 1000 г до 29 тижнів

Етіологічні чинники: 1) з боку плода - фактори, що порушують генетичну програму - а)хромосомні хвороби (зміна кількості хромосом, делеція, транслокація); б) структурні аномалії плода; в) внутрішньоутробні інфекції (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірусна інф, сифіліс. 2) плацентарні фактори - порушення плацентарного кровообігу - а) недорозвиненість (гіпоплазія) плаценти - стоншення і зменшення її розмірів; б) відшарування плаценти; в) тромбоз її судин та інфаркти; г) інфекційні запалення плаценти (хоріоамніоніт); д) аномалії пупково-плацентарного кровообігу. Гіпотрофія,що розвивається внаслідок плацентарних чинників є асиметричною, розвиток в різних органах різного ступеня гіпоксії. 3) Материнські фактори - хвороби матері, ускладнення вагітності - а) порушення системного кровообігу (хронічна артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпертензія вагітних); б) інтоксикації (ураження нирок, токсикози другої половини вагітності); в) різні форми кисневого голодування (хвороби органів дихання, анемії, недостатність кровообігу). г) шкідливі звички матері - наркотики, алкоголь, паління. д) харчування матері - низькокалорійна дієта.

наслідки і особливості: • недоношені діти неспроможні підтримувати нормальну температуру тіла, схильні до гіпотермії; • у здорових недоношених дітей часто спостерігається періодичне часте дихання (тахіпное) внаслідок затримки фетальної рідини в легенях. Чим менший термін гестації, тим частіші апное; • незрілість серцево-судинної системи може призвести до відкриття артеріальної протоки при переважанні об'єму рідини; • часто виникає анемія, найнижчий рівень НЬ відмічається у віці 4-6 тижнів; • часто виникає гіпербілірубінемія, гіпоглікемія, гіпокальціємія, гіпонатріємія; • до моменту народження травний апарат здатний засвоїти тільки невелику кількість грудного молока; • недоношені діти схильні до частих зригувань. Найменші погрішності в дієті, приєднання парентеральної інфекції, перегрівання часто ведуть до дисфункцій кишечника; • шлунок недоношеної дитини має дуже малу місткість, тому на першому тижні кількість введеного молока повинна бути суворо обмежена: в 1-й день – 2 мл/кг; 2-й – 4 мл/кг; 7-й – 21 мл/кг; • звільнення шлунка від грудного молока у недоношених 2-го місяця життя настає через 130-140 хв; • кишкова стінка має підвищену проникність. Мікроби і токсини з кишечника швидко всмоктуються в кров; • схильність до метеоризму, чому сприяє гіпотонія кишечника і передньої черевної стінки; • низька резистентність організму. Недоношені діти мають всі ознаки гіпотрофії - низький зріст, малу масу тіла, структурно та функціонально недорозвинені системи для забезпечення життєдіяльності. Часто може розвиватись респіраторний дистрес синдром, некротичний ентероколіт, сепсис, крововиливи в шлуночки мозку, довготривалі ускладнення, затримка розумового розвитку. Дихання Чейн-Стокса, що пов'язують з недосконалістю нервових центрів.

Особливості транзиторних станів у недоношених: • фізіологічна втрата маси складає 9-14 % від початкової, а відновлення триває 2-3 тижні; • транзиторна гіпербілірубінемія супроводжується вищими цифрами білірубіну; наростає до кінця першого, початку другого тижня, триває три тижні і довше; може ускладнитись білірубінового енцефалопатією; • гормональний криз зустрічається рідко, вираженість його невелика; • проста еритема більш виражена, ніж у доношених дітей, і триває довше (2-3 тижні); • токсична еритема, транзиторна гіпертермія, як правило, не спостерігаються; • гіпотермія виникає швидше, ніж у доношених, внаслідок меншої кількості підшкірної жирової основи та великого співвідношення площі поверхні тіла до його маси