63. Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Загальна характеристика різних форм артеріосклерозу (типова локалізація, прояви, ускладнення).

артеріосклероз - буквально означає затвер­діння артерій. Воно настає в результаті розвитку сполучної тканини в судинній стінці та характеризується втратою артеріями своїх еластичних властивостей.

Артеріосклероз включає : атеросклероз , артеріосклероз Менкеберга , артеріосклероз, вікові склеротичні зміни в артеріях.

Уражені склерозом артерії вирізняються під­вищеною щільністю й крихкістю. Унаслідок зниження еластичних властивостей вони не в змозі адекватно змінювати свій просвіт залеж­но від потреби органа або тканини у кровопоста­чанні. Спочатку функціональна неповноцінність склеротично змінених судин.

Типовими ускладненнями є ішемічна хвороба серця, ішемічні інсульти.

Патогенетичну сутність артеріосклерозу скла­дають чотири процеси: інфільтрація, проліфера­ція, дегенерація і склерозування:

1. Інфільтрація - проникнення із плазми кро­ві в судинну стінку й відкладення в ній лі­підів, складних вуглеводів і білків.

2.Проліферація - розмноження гладких м’язових клітин артеріальної стінки, у ре­зультаті чого формуються так звані фіброз­ні “бляшки”, що виступають у просвіт ар­терій і порушують течію крові в них.

3. Дегенерація. Цим терміном позначають ушкодження й загибель клітин судинної стінки, а також розвиток дистрофічних змін, у тому числі кальцинозу.

4. Склерозування - посилене утворення спо­лучної тканини, що виявляє себе синтезом її основної інтерстиціальної речовини й во­локнистих структур.

Найпоширенішими формами артеріосклеро­ зу є атеросклероз і артеріосклероз Менкеберга. Основні відмінності між ними полягають у на­ ступному:

1. при атеросклерозі місцем ураження є внутрішній шар судинної стінки - інтима, тимчасом як при артеріосклерозі Менкеберга - середня оболонка артерій -медіа',

2. у патогенезі атеросклерозу переважають процеси інфільтрації та проліферації, натомість при менкебергівському склерозі - дегенеративні зміни і склерозування',

3. атеросклеротичні ураження характеризуються відкладанням у судинну стінку переважно ліпідів (холестеролу), тимчасом як при артеріосклерозі менкебергівського типу відкладаються солі кальцію - розвивається кальцифікація артерій (медіакальциноз);

4. атеросклеротичний процес через утворення “бляшок” веде до стенозування - зменшення просвіту артерій; основним проявом артеріосклерозу Менкеберга є зменшення еластичності судин;

5. унаслідок атеросклерозу розвивається ішемія органів і тканин, зокрема такі небезпечні для життя процеси, як інфаркт міокарда, ішемічний інсульт', тяжким наслідком менкебергівського склерозу є формування аневризм артерій, розрив яких майже невідворотно стає причиною смерті.

64. Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори. Роль пошкодження ендотелію на начальних етапах патологічного процесу.

ате­росклероз - це різні поєднання змін інтими артерій, що виявляються у вигляді осередкового від­кладення ліпідів, складних сполук вуглеводів, елементів крові та циркулюючих у ній продук­тів, утворення сполучної тканини і відкладення кальцію.

Фактори ризику :

1. Вік .Різке збільшення частоти і тяжко­сті атеросклеротичних уражень судин у зв’язку з віком, особливо помітне після ЗО років.

2. Стать. У віці від 40 до 70 років на ате­росклероз та інфаркт міокарда атероскле­ротичної природи чоловіки хворіють час­тіше, ніж жінки (у середньому в 3—4 рази). Після 70 років захворюваність на цю недугу серед чоловіків і жінок приблизно однакова.

3. Спадковість . Мова йде про спадкові форми гіперліпопротеїнемії і спадково обумовлені дефекти метаболіз­му артеріальної стінки. З відкриттям яви­ща однонуклеотидного поліморфізму генів широко вивчається вплив цього генетичного чинника на різні патогенетичні механізми атерогенезу й тяжкі ускладнення атеросклерозу.

4. Гіперліпідемія. зазначимо, що основною причиною гіперліпідемії в економічно розвинених країнах світу є надмірне споживання жирів, що входять до складу харчових продук­тів. ( збільшення холестеролу)

5. Артеріальна гіпертензія. Підвищений ар­ теріальний тиск, особливо коли він пере­ вищує 160/90 мм рт. ст., набуває значення фактора ризику атеросклерозу, якщо діє в комбінації з іншими. ( напр + підвищення рівня холестеролу).

6. Цукровий діабет. Атеросклероз є найпо­ширенішим варіантом діабетичної макроангіопатії.

7. З атеросклеротичним процесом тісно пов’язані ожиріння, порушення ліпідного і ліпопротеїнового складу плазми крові, цукро­вий діабет, артеріальна гіпертензія

8. гіподинамія . Малорухливий спосіб життя, різке зменшення фізичного навантаження (гіподинамія) є ще одним претендентом на фактори ризику атеросклерозу.

9. стрес. Є спостереження, які свідчать про те, що захворюваність на атеросклероз вища серед людей «стресових професій»

10. Гормональні збої. Серед розладів обмі­ну речовин, окрім порушень обміну ліпідів і ліпопротеїнів, певне значення для атерогенезу можуть мати подагра і гомоцистеїнемія

Слід зазначити, що просвіт артерій при атеросклерозі довгий час залишається незмінним, незважаючи на прогресування цього процесу .Спочатку ріст бляшки відбувається назовні від просвіту судини, у бік адвентиції.Як можливості такого росту будуть вичерпані, атеросклеротична бляшка, далі збільшуючись у розмірі, починає зменшувати просвіт суди­ни — розвивається поступове її стенозування.

Кількість крові, що проходить через такі артерії, зменшується, а органи і тканини, що отримують кровопостачання від них, зазнають ішемії. При повільному стенозуванні артерій в ор­ганах з порушеним живленням розвиваються атрофічні зміни з поступовим заміщенням функціонально активної паренхіми сполучною тканиною. Швидке звуження або повне пере­криття просвіту артерій тромбом часто веде до змертвіння ділянки органа з порушеним кровообігом, тобто до інфаркту. Інфаркт міокарда та ішемічний інсульт є дуже частими й небезпечними ускладненнями атеросклерозу вінцевих і мозкових артерій.