99. Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістули Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.

Класичні методи відтворення печінкової недостатності - хір. втручання, які моделюють поруш. кровообігу в печінці. До них належать:

1) накладання фістули Екка. Між нижньою порожнистою і ворітною венами ств. анастомоз. Ворітну вену вище анастомозу перев'язують, і вся кров, що відтікає від органів черевної порожнини, надходить безпосередньо в нижню порожнисту вену, обминаючи печінку. Вивчають знешкоджувальну та також сечовиноутворювальну ф-ії печінки. Накладанням фістули Екка відтворюють екзогенну (портокавальну) печінкову кому.

2) зворотна фістула Екка-Павлова. Після створення анастомозу між ворітною і нижньою порожнистою венами перев'язують вище анастомозу не ворітну, а нижню порожнисту вену. При цьому в печінку спрямовується кров не тільки від органів травлення по ворітній вені, а й від задньої половини тулуба.

3) в умовах хрон. експерименту для вивч. функціональної недостатності печінки (метаболічної, захисної тощо) застосовують метод ангіостомії за Лондоном. До стінок печінкової артерії, ворітної та печінкової вен підшивають металеві канюлі, вільний кінець яких виводять назовні крізь передню стінку живота. Через ці канюлі здійснюють взяття крові, що надходить до печінки і відходить від неї.

100. Порушення вуглеводного, білкового та ліпідного обміну при недостатності печінки. Клінічні прояви та їх механізми.

Порушення вуглеводного обміну полягає у поруш.:

• утв. з глюкози глюкозо-6-фосфату і його подальшої утилізаціїі;

• біосинтезу та розщеплення глікогену;

• глюконеогенезу;

• перетворення на глюкозу галактози та ін. моносахаридів;

• утв. глюкуронової к-ти.

Основні механізми розвитку (загальні для поруш. метоболічних процесів у печінці):

• Ушкодження патологічним процесом епітеліоцитів печінки.

• Дефіцит субстратів.

• Дефіцит енергії.

• Зниж. активності ферментів, що каталізують різні ланки вуглеводного обміну.

• Розлади нейрогуморальної регуляції вуглеводного обміну.

Основні клінічні прояви:

• Зміни вмісту глюкози в крові:

• зменш. запасів глікогену в печінці, супроводж. гіпоглікемією та розв. коматозного стану (цукровий діабет, повне голодування);

• хвороби накопичення глікогену в печінці. Спадкові глікогенози: дефіцит глюкозо-6-фосфатази (хвороба Гірке) → зростання запасів глікогену в печінці без його розщеплення з утв. глюкози → гепатогенна гіпоглікемія → енергетичне голодування головного мозку → розв. розумової відсталості дітей.

• Спадкові ферментопатії з поруш. метаболізму фруктози (фруктоземія) та галактози (галактоземія).

• Метаболічний ацидоз у разі посил. анаеробного гліколізу в печінці з накопиченням метаболітів - лактату, пірувату, кислот із ЦТК.

Порушення жирового (ліпідного) обміну:

• зниж. гідролізу і всмоктування ліпідів їжі в кишках (недостатнє надходження жовчних кислот під час патології жовчоутворення і жовчовиділення);

• поруш. синтезу і розщеплення жирових кислот, тригліцеридів (нейтральних жирів), фосфоліпідів, гліколіпідів, ліпопротеїдів, холестерину;

• збільш. синтезу та поруш. утилізації кетонових тіл.

Основні клінічні прояви:

• Зміни ліпідного складу крові:

• транспортна гіперліпемія, що спостеріг. в разі зменш. запасів глікогену в печінці при цукровому діабеті, голодуванні; гіперліпопротеїдемія зі збільш. вмісту в крові ЛПНЩ, ЛПДНЩ;

• гіперхолестеринемія - наслідок поруш. виведення холестерину з жовчю у разі холемічного синдрому;

• гіпорхолестеринемія за патологічних процесів у печінці, пов'яз. зі зниж. біосинтезу холестерину з ацетил-КоА.

• Гiперкетонемія і кетонурія внаслідок підвищ. синтезу в печінці кетонових тіл з ацетил-КоА, а також зниж. їхньої утилізації.

• Жировий гепатоз (дистрофія печінки жирова, ожиріння печінки).

• Стеаторея - збільш. виділення жирів з калом у разі поруш. їхнього всмоктування в кишках (ахолічний синдром).

Порушення білкового обміну:

• розлад синтезу білків (у т. ч. білків плазми крові, згоральної, протизгоральної та фібринолітичної с-м крові);

• дезамінування, трансамінування та декарбоксилювання амінокислот;

• утв. сечовини з продуктів азотистого метаболізму.

Основні клінічні прояви:

• Гіпопротеїнемія (зменш. синтезу альбумінів та α- i β-глобулінів).

• Диспротеїнемія (поруш. співвідношення окремих фракцій протеїнів сироватки крові).

• Печінковий набряк (зниж. онкотичного тиску крові (гіпоальбумінемія)).

• Геморагічний синдром (зменш. синтезу білкових факторів згортання крові).

• Підвищ. рівня вільних амінокислот у крові (аміноацидемія) та сечі (аміноацидурія) (поруш. окисного дезамінування і трансамінування амінокислот).

• Гіперазотемія (збільш. в крові залишкового азоту) і гіперамоніємія (збільш. аміаку в крові) (поруш. синтезу сечовини.

• Підвищ. вмісту в крові деяких ферментів (γ-глутамілтранспептидази, амінотрансфераз).