87. Класифікація, етіологія і патогенез циркуляторної гіпоксії. Зміни газового складу та рН крові.

Циркуляторна гіпоксія — це кисневе голодування, причиною якого є розлади загальної гемодинаміки або порушення місцевого кровообігу. В основі порушень системного кровообігу можуть лежати недостатність серця й недостатність судин (шок, колапс).

До місцевої гіпоксії призводять ішемія, тромбоз, емболія, венозна гіперемія.

Залежно від механізмів розвитку деякі автори виділяють дві форми циркулятор-ної гіпоксії: ішемічну і застійну.

Газовий стан: Збільшення артеріовенозної різниці за киснем за рахунок повнішого вилучення його з артеріальної крові.

88. Крива дисоціації оксигемоглобіну – причини та патогенетичне значення порушень насичення гемоглобіну киснем (роль патологічних форм гемоглобіну – HbS, HbH, HbBart). Ефект Бора.

Крива дисоціації оксигемоглобіну відображує залежність між напругою кисню в артеріальній крові і насиченням гемоглобіну киснем.

Зміщення цієї кривої вліво відбувається при:

а) зниженні температури;

б) алкалозі;

в) гіпокапнії;

г) зменшенні в еритроцитах вмісту 2,3-дифос- -фогліцерату;

ґ) отруєннях оксидом вуглецю (II);

д) появі спадково обумовлених патологічних форм гемоглобіну, які не віддають кисень тканинам.

При зміщенні кривої вліво гемоглобін легше приєднує кисень у капілярах легень, але гірше віддає його тканинам.

Причиною зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну вправо можуть бути:

а) підвищення температури;

б) ацидоз;

в) гіперкапнія;

г) збільшення вмісту в еритроцитах 2,3-дифосфогліцерату.

Патологічні форми гемоглобіну HbBart.

Гемоглобін Бартс, скорочено Hb Бартс, є ненормальним типом гемоглобіну, який складається з чотирьох гамма глобинов. Це помірно нерозчинні, і, отже, накопичується в червоних кров'яних клітин. Це має дуже високу спорідненість до кисню, в результаті чого майже без доставки кисню до тканин.

Як зародка розвивається, він починає виробляти альфаГлобіни на 5-6 тижнях розвитку. Коли обидва HBA1 і HBA2, два гена, які кодують альфа - Глобіни, не є функціональним, тільки гамма - Глобіни виробляються. Ці гамма Глобіни пов'язують з утворенням гемоглобіну Barts. Він проводиться в хвороби альфа-таласемії і в найважчих випадків, це є єдиною формою гемоглобіну в зверненні.

У цій ситуації, плід буде розвиватися водянкою плода і зазвичай помирає до або незабаром після народження, якщо внутрішньоутробне переливання крові не виконується.

Гемоглобін HbS — мутантний гемоглобін, у β-ланцюгах якого в положенні 6 замість залишку глутамінової кислоти присутній залишок валіну. Ця молекулярна заміна (6Glu→6Val), зменшуючи негативний заряд молекули гемоглобіну, супроводжується зниженням його спорідненості до O2 та здатністю окремих молекул гемоглобіну злипатися між собою з утворенням ниткоподібних агрегатів. Такі міжмолекулярні агрегати змінюють форму еритроцитів, надаючи їм характерного серпоподібного вигляду — серпоподібна анемія.

Серпоподібні еритроцити легко гемолізуються вже в судинному руслі, і клінічні прояви цієї хвороби варіюють від ледь помітних (гетерозиготна форма серпоподібноклітинної анемії) до тих, що спричиняють летальний кінець в ранньому віці (гомозиготні форми).

HbH- гомотетрамер, що утворюється при інгібуванні синтеза альфаланцюга. Транспорт O2. не ефективний, розвивається синдром, схожий з таласемією БОРА ЕФЕКТ (Ch. Bohr) - зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну при зміні водневого показника крові.

У міру збільшення концентрації Н + спорідненість гемоглобіну до кисню знижується і крива дисоціації оксигемоглобіну зміщується вправо. Подібним же чином впливає на криву дисоціації оксигемоглобіну підвищення парціального тиску СО2 в крові і підвищення температури.

Фізіологічне значення цього ефекту полягає в тому, що в активно функціонуючих тканинах виділення кислих продуктів і СО2 полегшує віддачу кисню гемоглобіном, а в капілярах малого кола кровообігу, де РCO2 крові різко знижується, активується процес приєднання кисню до гемоглобіну.

89. Етіологія і патогенез кров’яної (гемічної) гіпоксії. Патологічні форми гемоглобіну. Зміни газового складу крові. Отруєння чадним газом та метгемоглобінутворювачами – патогенез, прояви, профілактика.

Кров 'яна (гемічна) гіпоксія — це кисневе голодування, що виникає внаслідок зменшення кисневої ємності крові.

Виділяють наступні форми кров'яної гіпоксії:

1. анемічну — виникає як наслідок анемії

2. гіпоксію внаслідок інактивації гемоглобіну.

Фактори, що можуть бути причиною утворення метгемоглобіну, а отже й розвитку кров'яної гіпоксії

Причини утворення метгемоглобіну:

1) екзогенні речовини-окислювачі (метгемоглобіноутворювачі).

До них відносять:

а) нітросполуки (оксид азоту (II), нітрити, нітрати);

б) аміносполуки (анілін, фенілгідразин);

в) окислювачі (хлорати, перманганати, хінони);

г) окисно-відновні барвники (метиленовий синій у високих концентраціях);

д) лікарські препарати (нітрогліцерин, амілнітрит, сульфаніламіди, барбітурати);

2) недостатність антиоксидантних систем еритроцитів, що відновлюють метгемоглобін.

Це спостерігається при порушеннях пентозного циклу і глютатіонредуктази. Описано генетично обумовлений дефект ферменту - НАДФ-залежної метгемоглобінредуктази.

Патологічні форми гемоглобіну:

1. Карбоксигемоглобін - продукт взаємодії гемоглобіну з оксидом вуглецю (II) (чадним газом, CO)

2. Метгемоглобін — гемоглобін, у якому залізо перебуває в окисненому, тривалентному стані.

3. Сульфгемоглобін — сполука гемоглобіну із сірководнем

Для гемічної гіпоксії характерне зменшення кисневої ємності крові.

У патогенезі порушень, спричинюваних отруєнням оксидом вуглецю (II), мають значення такі фактори:

а) інактивація гемоглобіну, що зменшує кисневу ємність крові, — розвивається кров 'яна гіпоксія;

б) зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну вліво - навіть той гемоглобін, що не зазнав інактивації, погано віддає кисень тканинам;

в) зв'язування оксиду вуглецю (II) із залізом інших білків, що містять у собі гем, зокрема цитохромів — розвивається тканинна гіпоксія.

Найбільш поширений симптом при отруєнні чадним газом – головний біль. Також людина відчуває втому, запаморочення, сонливість, блювоту, утруднене дихання, пришвидшене серцебиття та кашель.