48. Алергія у дітей. Визначення атопії. Види алергічних реакцій у дитячому віці.

Атопія - це схильність імунної системи до гіперчутливих реакцій, що генетично успадковується . Захворювання проявляється в найрізноманітніших формах, зокрема у вигляді синуситу, астми, кон'юнктивіту і різними видами харчової алергії.

Існує список алергічних списків, які в цілому діагностуються в дитячому віці. Всі вони мають деякі відмінності, тому їх класифікують на виду:

Харчова алергія у дітей - розповсюджена. Неадекватна реакція організована може викликати абсолютно будь-який продукт харчування, особливо в тому випадку, якщо він має у своєму складі красиві, консервовані, ароматизатори та стабілізатори. Нередко відзначає алергію на молодих продуктах, може з'явитись аналогічну реакцію на рибу та фрукти, деякі овочі та яєчний білок.

Алергія на тваринних - друга за розподілом. У дитини може розвинутись алергія на котів, точніше на продукти життєдіяльності цих тварин. Але не обов'язково, щоб був безпосередній контакт дитини з кішкою - досить знаходження в одній кімнаті з тваринами. Дуже сильним алергеном є слина тварин, тому алергія на собак, яка практично повсякденно залишає її, також відноситься до розподіленого виду.

Алергія на пилкові рослини - часто діагностується, не «воліє» дітей у віці 8 років і старших. Групують рослини, які використовуються для розгляду стану, можна визначити періодичність появи симптомів алергіків - наприклад, це може бути апрель-май (квітка дерев`я), липень-липень (квітка лугових трав), серпень-вересень (починає цвітіння трав-бур'янів).

Холодова алергія. Багато хто з родичів помічають появу сипу та почервоніння на шкірі дитини, безпосередньо при зовнішньому зниженні температури повітря (виходу на мороз). У зв'язку з тими, що впливає на питання, а може бути у дитини алергія на холод? Лікарі вважають, що таку реакцію на холод не можна вважати класичною алергією - визнають як неадекватну реакцію, яка вивчає самостійно і в досить короткому періоді зміни часу.

Крім цього, до достатньо частих видів алергії у дітей належить неадекватна реакція на деякі лікарські препарати, домашній пил та укуси комах.

Волошин

49. Алергічні реакції 1 типу (анафілактичні), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви місцевих та системної анафілактичних реакцій. Медіатори анафілаксії. “Псевдо анафілактичні” реакції.

Гуморальні антитіла фіксуються на поверхні клітин (головним чином тканинних базофілів), антиген перебуває у вільному стані. Реакція антиген-антитіло відбувається на поверхні цих клітин.

Етіологія : У їхньому розвитку більшу роль грає спадкова схильність – підвищена здатність відповідати утворенням lgE і алергічною реакцією на дії алергенів.

Патогенез анафілактичного шоку

Імунологічна стадія анафілактичної реакції І типу

• активація антиген-специфічних Т-хелперів

• активація клонів антиген-специфічний В-лімфоцитів

• бласттрансформація з утворенням плазмоцитів (В-ефекторів)

• утворення специфічних антитіл-реагінів ( IgG4 + IgE)

• фіксація на поверхні тканинних базофілів

Патохімічна стадія

1. утворення комплексів ( тканинний базофіл+антитіла-реагіни+алерген)

2. дегрануляція тканинних базофілів (тучних клітин)

3. виділення первинних медіаторів алергії

Приклади клінічних форм : Анафілактичний шок, бронхіальна астма, полінози (алергія на пилок рослин), кропив'янка, алергічний нежить, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке).

Місцеві прояви анафілактичних реакцій пов'язані з дією біологічно активних речовин - продуктів дегрануляції тканинних базофілів. Ці речовини викликають:

а) спазм гладких м'язів бронхів - напади ядухи (бронхіальна астма). Розвиваються в результаті дії повільно реагуючої субстанції анафілаксії й гістаміну;

б) алергічний нежить, фарингіт, ларингіт, трахеїт. Ці прояви виникають як наслідок підвищеного утворення й виділення слизу у верхніх дихальних шляхах;

в) спазм гладкої мускулатури кишок - проноси (діарея);

г) розширення артеріол - почервоніння, алергічний висип на шкірі, кон 'юнктивіт;

ґ) підвищення проникності стінок судин - розвиток місцевих набряків;

д) подразнення нервових закінчень - свербіж, біль.

Симптоми анафілактичного шоку (незалежно від етіології): холодна, бліда, спітніла шкіра, запалі підшкірні вени, гіпотензія, тахікардія, олігурія або анурія, спонтанна дефекація та втрата свідомості. Може виникнути затримка кровообігу.

Медіатори анафілаксії

• вазоактивні аміни та протеоглікани (гістамін, гепарин)

• ліпідні медіатори (лейкотрієни, простагландини, PAF)

• ферменти (тріптаза, химазой, карбоксипептаза, катепсин G)

• цитокіни(TNF-a, IL-3,4,5,13, GM-CSF), ФМ еозинофілів та нейтрофілів, FAT

Псевдоалергічні реакції - це реакції, що мають зовнішні клінічні ознаки алергічних, але не є такими, оскільки в їх основі лежить неімунні механізми.

Ці реакції викликають хімічні фактори (лібератори гістаміну), що безпосередньо діють на тканинні базофіли й викликають їх дегрануляцію, порушення системи компліменту, порушення метаболізму поліненасичених жирних кислот, зокрема арахідонової (аспіринова бронхіальна астма). Пракладами експерементального відтворення псевдоалергічних реакцій є феномен Шварцмана (місцева реакція) і феномен Санарєллі (загальна реакція)