Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekzij.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
795.14 Кб
Скачать

9.5. Психологічна структура шкільного класу

1. Поняття про структуру взаємовідносин

Учні по-різному ставляться до своїх товаришів: одних однокласників учень вибирає в партнери, інших ігнорує, третіх відхиляє; відношення до одним стійко, до інших - немає. Ця вибірність призводить до тому, що учні займають різноманітні місця в системі особистих взаємовідносин. Таким чином, особисті взаємовідносини - це динамічна система складної структури, де кожний учень займають визначене місце в конкретний відрізок часу.

Так, у перше коло бажаного спілкування - найбільше важливий для дитини, входять ті однокласники, що є для нього об'єктом стійкого вибору - ті, до кого він відчуває постійну симпатію, емоційне тяжіння.

У відношенні першого кола бажаного спілкування спостерігаються такі закономірності:

1. У кожному класі є діти, що не мають першого кола бажаного спілкування, тобто ті, у кого в колективі немає стійких уподобань, немає ні постійних товаришів, ні дітей, що викликали б стійку симпатію, що говорить про відхилення у взаємовідносинах цих учнів з однокласниками.

2. Далі виявляється така тенденція: чим старше діти, тим ширше в них перше коло бажаного спілкування, тим із великим числом однокласників вони ринуться встановити близькі відношення. У більшості учнів третіх класів перше коло спілкування складається з одного-двох однокласників.

3. Обсяг першого кола спілкування залежить не тільки від віку, але і від виховання: чим краще організована спільна діяльність дітей, чим краще ведеться в класі виховна робота, тим більше стійких зв'язків виникає між учнями, тим до більшого числа однокласників школяр відчуває постійну симпатію.

Таким чином, у перше коло бажаного спілкування учнів третіх і шостих класів входить звичайно від 1 до 4 однокласників. Це коло розширюється в залежності від віку дітей і якості виховної роботи в класі.

2. Структура особистих взаємовідносин і організаційної структури шкільного класу

Всі однокласники, у відношенні яких учень коливається, зазнаючи до них велику або меншу симпатію, складають друге коло спілкування. Зрозуміло, коло спілкування мають рухливі межі: однокласник, що раніше входив у друге коло спілкування, може потрапити в перший, і навпаки. Це коло спілкування органічно взаємодіють і з найбільше широким - третім навкруги спілкування, ідентичним поняттю класу. Нарешті, діти вступають в особистий контакт і з учнями інших класів, шкіл і т.д.

  1. Порівнюючи положення активу в структурі взаємовідносин двох третіх класів, відзначимо, що в краще організованому класі: актив займає центральне положення в структурі особистих взаємовідносин; між дітьми-активістами є взаємні стійкі зв'язки;

  2. діти-активісти - об'єкти постійного вибору для багатьох однокласників;

  3. між дітьми значно більше постійних взаємних зв'язків;

  4. діти частіше є друг для друга об'єктами стійкого вибору.

Л.И. Уманский показав, що спроможного організатора відрізняють такі властивості особистості: суспільна активність, психологічна вибірність, критичність, такт, загальний рівень розвитку, ініціативність, вимогливість, схильність до організаторської діяльності, практичність, самостійність, спостережливість, самовладання, товариськість, наполегливість, активність, працездатність, організованість. Порівняння перерахованих властивостей лідера з тими якостями, що забезпечують учню найвище положення в системі особистих відношень, виявляє зовсім трохи збігів. Іншими словами, далеко не всякий улюбленець класу може стати гарним організатором.

Відзначається ряд таких закономірностей:

  1. Хлопчики і дівчинки й у третіх, і в шостих класах роз'єднані: взаємні вибори зустрічаються вкрай рідко.

  2. Як правило, хлопчики частіше вибирають дівчинок, а не навпаки.

  3. Також необхідно відзначити поширений острах хлопчика виявити свою симпатію до дівчинки, і навпаки. При цьому на експериментальний блок "Вибір у дії" припадає від 100 до 62% усіх виявлених межполовых симпатій, тоді як експеримент "Вибір товариша по парті" виявляє самі скромні показники.

  4. Частіше усього представників протилежна стать вибирають ті учні, що займають несприятливе положення в системі особистих взаємовідносин.

Звідси випливає, що представників протилежна стать вибирають ті учні, якою не симпатизують представники одного з ним статі. Цілком ймовірно, тут знаходить свій прояв така общепсихологическая тенденція: не находя задоволення своєї потреби в спілкуванні з представниками свого середовища, людина ринеться задовольнити цю потребу в якийсь іншому середовищі. Функцію іншого середовища в даному випадку виконують однокласники протилежна стать.

Лекція 10

СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ

План

  1. Соціально-психологічна характеристика фахової діяльності педагога

  2. Психологічний клімат і стилі педагогічного керівництва

  3. Соціально-психологічні особливості педагогічного колективу

  4. Конфлікти в педагогічному середовищі

  5. Соціально-психологічна характеристика особистості педагога

10.1. СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]