Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_9.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
156.67 Кб
Скачать

Лекція 9 основи сімейного законодавства україни

Мета: проаналізувати сімейно-правові нормативні ак­ти, які регулюють особисті немайнові та пов'язані з ними майно­ві відносини, що виникають зі шлюбу, споріднення, усиновлення та взяття дітей на виховання.

Основна проблема: засвоєння основних особливостей сімей­них відносин, що виникають зі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, взяття дітей на виховання.

Провідна ідея: регулювання сімейних відносин здійснюється відповідно до принципів добровільності шлюбу, рівності прав подружжя, вирішення внутрішньо сімейних питань за взаємною згодою, пріоритету сімейного виховання дітей, піклування про їх добробут і розвиток, забезпечення захисту прав та інтересів не­повнолітніх дітей і непрацездатних членів сім'ї.

Обрані методи: лекція з аналізом конкретних ситуацій.

Основні поняття теми:

Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Сім'я — це союз людей, права та обов'язки яких виникають зі шлюбу, родинних відносин, усиновлення (удочеріння) та прийн­яття дітей на виховання в сім'ю.

Шлюбний договір регулює майнові відносини між подружжям, визначає їх майнові права та обов'язки, може бути укладений осо­бами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям, укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення проводиться виключно в інтересах дитини.

Патронат — орган опіки і піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причини позбавлена батьківського догляду, на виховання в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття.

Опіка встановлюється над неповнолітніми, які не досягли 14 років, і над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок душевної хвороби.

Піклування встановлюється над неповнолітніми віком 14— 18 років і над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними.

ПЛАН

  1. Сучасне сімейне законодавство України.

  2. Порядок укладення шлюбу та створення сім'ї

  3. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей.

  4. Усиновлення (удочеріння). Патронат. Опіка. Піклування.

1. Сучасне сімейне законодавство України

Під сімейним законодавством розуміють систему сі­мейно-правових нормативних актів, розташованих у певному по­рядку залежно від їх юридичної сили.

Найвищу юридичну силу в нашій державі має Конституція України, норми якої є нормами прямої дії (ст. 8). Особливе зна­чення для регулювання сімейних відносин мають норми другого розділу Конституції, де зафіксовано права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Основні принципи сімейного законодав­ства закріплено у ст. ст. 51, 52 Конституції України: Шлюб ґрун­тується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утри­мувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклу­ватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, мате­ринство і батьківство охороняються державою.

Основні міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною у цій юридичній галузі, такі: Загальна декларація прав людини (1948), у ст. 16 зазначається, що чоловіки і жінки, які досягли по­вноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю; шлюб може укладатися лише у разі вільної і повної згоди сторін, що одружуються; сім'я є природним і основним осередком суспі­льства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні пра­ва (1996).

Європейська Конвенція захисту прав та основних свобод лю­дини (1950).

Конвенція про права дитини (1989) та ін.

Закони України: «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (1992), «Про сприяння соціальному становленню та розвитку мо­лоді в Україні» (1993); Укази Президента України; Постанови Кабінету Міністрів України.

Крім того, низка важливих питань щодо державного захисту сім'ї, материнства, батьківства, дитинства тощо регулюється но­рмами цивільного, житлового, трудового, пенсійного законодав­ства та законодавства про освіту, охорону здоров'я тощо.

Сімейний Кодекс України прийнятий 10 січня 2002 р., на­брав чинності з 1 січня 2004 р., є систематизованим законодав­чим актом, в якому містяться норми права, що регулюють суспі­льні відносини у галузі сімейного права. Складається з семи розділів (292 статті). Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до мо­ральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин здій­снюється з урахуванням права на таємницю особистого життя та недопустимість свавільного втручання у сімейне життя.

Сучасне сімейне законодавство дозволяє суду враховувати при вирішенні сімейних спорів місцеві звичаї, а також звичаї на­ціональних меншин, якщо це не суперечить законодавству і мо­ральним засадам суспільства. СК, порівняно з попереднім зако­нодавством, посилює захист прав дітей, як того вимагають чинні міжнародні договори України.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]