Лекція 4 система права і система законодавства

Мета: ознайомити студентів з особливостями системи права та системи законодавства України.

Основна проблема: охарактеризувати основні елементи сис­теми права і системи законодавства України, розкрити основні способи систематизації українського законодавства.

Провідна ідея: право не існує без законодавства, а законодав­ство, в широкому розумінні, і є право.

Обрані методи: лекція з аналізом конкретних прикладів.

Основні поняття теми:

Система права — це сукупність чинних норм права певної держави (елементи: норми права; інститути права; галузі права;

підгалузі права).

Галузь права — це сукупність однорідних норм, що регулю­ють певну сферу суспільних відносин (об'єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання). Галузь права поділя­ється на підгалузі та інститути права.

Система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави. Систе­ма законодавства об'єднує усі джерела права (закони, кодекси, укази, статути, положення, постанови, інструкції та ін.).

Систематизація законодавства — це діяльність щодо зве­дення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс; здійснюється основними способами — шляхом інкор­порації і кодифікації.

ПЛАН

1. Поняття системи права.

2. Система законодавства.

3. Систематизація нормативно-правових актів.

1. Поняття системи права

Поняття «система права» і «система законодавст­ва» використовуються для характеристики національного пра­ва і законодавства. Система права характеризує внутрішню будову права, групування його норм за галузями та інститутами (система права— сукупність правових норм). Система зако­нодавства належить до зовнішніх форм вираження права, хара­ктеризує стан джерел права, що склалися у певній країні в її національному праві (система законодавства — сукупність законодавчих актів). Іншими словами, система права виражає структуру змісту, а поняття система законодавства — структу­ру форми позитивного права. їх структури перебувають у тіс­ному взаємозв'язку.

Система права — це сукупність чинних норм права певної держави, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диферен­ціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (нор­ми, інститути, галузі права та ін.).

Система права поділяється на відносно самостійні структурні елементи:

Правова норма — первинний найменший структурний еле­мент права, правило поведінки, що визнане і охороняється дер­жавою.

Інститут права — уособлена група юридичних норм, які ре­гулюють суспільні відносини конкретного виду (наприклад, ін­ститут приватної власності у цивільному праві, інститут відпові­дальності посадових осіб в адміністративному праві, інститут референдуму в конституційному праві; інститут відповідальності за екологічні правопорушення).

Галузь права — уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відно­син. Галузь права — найбільший структурний підрозділ і центра­льна ланка права (наприклад, конституційне, цивільне, криміна­льно-процесуальне право та ін.).

Підгалузь права — сукупність правових інститутів в ме­жах однієї галузі права не є обов'язковим компонентом кожної галузі.

Наприклад, у складі конституційного права виділяють підгалузі: парламентське, муніципальне; у цивільному— зо­бов'язальне, авторське, спадкове; у фінансовому — бюджетне, податкове.

Поняття система права слід відрізняти від поняття правова система, яке є більш широким за своїм змістом. Окрім системи права правова система охоплює такі структурні елементи, як пра­восвідомість, правові відносини, правові форми діяльності дер­жави та ін.