Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_3.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
134.66 Кб
Скачать

Лекція 3 поняття, сутність та походження права

Мета: розкрити поняття права, його ознаки, принципи права та функції права, проаналізувати місце норм права в систе­мі соціальних норм та основні джерела (форми) права.

Основна проблема: з'ясування відмінностей права як регуля­тора суспільних відносин від інших соціальних норм.

Провідна ідея: сутність права полягає в тому, що воно є соці­альним регулятором, положення якого ґрунтуються на надбаннях розвитку людської цивілізації і культури та який є критерієм ви­значення правомірності або неправомірності поведінки людей та їх об'єднань.

Обрані методи: лекція з елементами дискусії.

Основні поняття теми:

Право — це система загальнообов'язкових правил поведінки, які формулюються або санкціонуються державою, мають форма­льно визначений характер і забезпечуються можливістю застосу­вання державного примусу.

Принципи права — це основні ідеї, вихідні положення, що мають універсальність, загальну значущість, вищу імператив­ність (веління) і відображають суттєві положення права.

Охоронна функція права — спрямована на захист позитив­них суспільних відносин, які мають загальне значення, найбільш важливих економічних, політичних, національних, особистих відносин, а також усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей та їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів.

Регулятивна функція права виражається у встановленні по­зитивних правил поведінки, наданні суб'єктивних прав і покла­денні юридичних обов'язків на суб'єктів права.

Джерела (форма) права — офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які виходять від держави і надають їм юридичне, загальнообов'язкове значення.

Нормативно-правовий акт— офіційний письмовий доку­мент, прийнятий компетентними суб'єктами, у якому в односто­ронньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов'язкові правила поведінки.

Закони — нормативні акти вищого представницького органу держави, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини і мають найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.

Підзаконні акти — акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до його положень і на його виконання (Укази Президента України; постанови Верховної Ради України; декрети та постанови Кабміну України, Ради міністрів АРК та ін.).

Правовий звичай — правило поведінки, що складалося сти­хійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою.

Правовий прецедент — рішення конкретної юридичної спра­ви, яке виносить судовий чи адміністративний орган держави (посадова особа) і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.

Науково-правова доктрина — документи, що містять кон­цептуально оформлені правові ідеї, принципи, які розроблені вченими з метою удосконалення законодавства та усвідомлені суспільством як обов'язкові.

Норма права — це обов'язкове, формально визначене прави­ло поведінки загального характеру, встановлюється або санкціо­нується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується відповідними державними органами в межах їх компетенції.

Соціальні норми — це правила поведінки людей та їх об'єднань, що покликані врегульовувати життя суспільства з ме­тою забезпечення в ньому порядку і стабільності.

Корпоративні норми — встановлюються та забезпечуються об'єднаннями громадян і є обов'язковими лише для членів цих об'єднань. Вони залежать від завдань певних об'єднань і спрямо­вані на досягнення цілей, заради яких ці об'єднання створювали­ся. Вони мають відповідати Конституції України, законам та ін­шим нормативно-правовим актам. Закріплюються у статутах, положеннях, постановах.

Структура норми права являє собою її внутрішню будову, яка складається з таких компонентів: диспозиція — така частина норми права, в якій викладений зміст правила поведінки; гіпоте­за — частина норми, в якій визначаються умови, за яких настає чинність правил, які встановлені в диспозиції (де, коли, за якої умови, в якому разі); санкція — частина правової норми, що міс­тить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого у диспозиції, або умов, визначених у гіпотезі.

ПЛАН

  1. Поняття та сутність права.

  2. Принципи права: поняття, види, зміст.

  3. Поняття і види функцій права.

  4. Місце норм права в системі соціальних норм.

  5. Джерела права.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]