2.2. Методологія социально-психологического дослідження

1. Наукова проблема і вибір теми.

Проблема (від греч. перепона, трудність, задача) - об'єктивно виникаючий у ході розвитку пізнання питання або цілісний комплекс питань, рішення яких подає істотний практичний або теоретичний інтерес.

У науці проблема виникає у формі суперечливої ситуації, що виступає у виді протилежних позицій у поясненні яких-небудь явищ, об'єктів, процесів і потребуючої адекватної теорії для її дозволу.

Доказове обгрунтування актуальності гаданого дослідження будується по такому найбільше загальному логіко-змістовному алгоритмі: 1) сутність проблеми; 2)соціальне питання; 3) запити практики; 4) запити науки; 5) розробленість проблеми; 6) ідея дослідження; 7) стратегія дослідження; 8) тактика дослідження. Структурні елементи алгоритму мають таке утримання.

1. Сутність проблеми відбиває основні самі гострі протиріччя між існуюче теоретичним знання і практичним станом питання дослідження.

2. Соціальний запит підтверджує продиктовану зміною соціальною умовою необхідність рішення більш загальної проблеми соціальної психології, складовою частиною якої є проблема гаданого дослідження.

3. Запити практики містять узагальнені дослідником указівки на конкретні трудності в рішенні соціально-психологічних задач, помилки і хиби в роботі, пов'язані з відсутністю відповідних науково обгрунтованих положення і рекомендацій, або прогресивні явища, що потребують узагальнення й аналізу.

4. Запити науки відбивають необхідність гаданого дослідження для розвитку самої науки (теоретичної й емпіричний); визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні; указують наукову спадкоємність розроблювальної теми (її проблеми).

5. Розробленість проблеми показує істотний ступінь (глибину і широту) розробленості проблеми в соціальній психології.

6. Ідея дослідження містить указівки на основне (головне) напрямок дослідження і його концепції (ідею).

7. Стратегія дослідження вказує на основні принципи і моменти зміни існуючого або розробки нового теоретичного знання.

8. Тактика дослідження визначає головні відомі в науці теоретичні і методологічні положення, виходячи з який варто розробляти теоретичні передумови гаданого дослідження.

Для правильної постановки цілі дослідження необхідно чітко подавати:

1. Сутність досліджуваної проблеми і її основні протиріччя; основні проблемні питання майбутнього теоретичного і (або) експериментального характеру, що подлежт дозволові шляхом наукового дослідження.

2. Існуюче теоретичне знання, що може бути використане для пояснення структури і законів функціонування досліджуваного об'єкта.

3. Основні шляхи й обсяги необхідної розробки теоретичного і (або) експериментального обгрунтування об'єкта дослідження.

4. Існуючі в соціальній психології методи і засоби для проведення теоретичного і (або) експериментального обгрунтування об'єкта.

2. Програма дослідження

Послідовність здійснення програми будь-якого соціально-психологічного дослідження можна уявити у виді таких етапів: 1) збір даних, необхідних для обгрунтування правомірності висунутої гіпотези; 2) аналіз зібраного матеріалу (вибір засобу упорядкування матеріалу, уявлення його у виді, зручному для аналізу, зіставлення, порівняння, статистичний аналіз даних); 3) виявлення надійності отриманих даних (перевірка н з'ясовування, у якому ступені можна довіряти отриманим результатам); 4) змістовна інтепретація результатів аналізу; 5) висновки і практичні рекомендації.

У процесі підготування дослідження і висування гіпотези необхідно виділяти залежні і незалежні перемінні. Встановлення характеру зв'язку між ними (виявлення того, случайна вона або немає) і є ціллю що починається дослідження. Незалежні перемінні - це ті конкретні психолого- педагогічні ситуації, спеціальною уявою организовананные, у які буде, наприклад, поставлені клас або учень. Гадані зміни, що очікує побачити і зафіксувати дослідник, у цьому випадку будуть залежними перемінними. Наприклад, у ситуації, коли вивчається залежність ефективності діяльності групи від кількості вхідних у її членів, незалежної перемінної буде число членів даної групи. Це значить, що експериментатор змінює її по своєму плані, визначаючи кількісний склад групи а тієї або іншої серії експерименту. Ефективність діяльності групи - залежна перемінна, вона може приймати різноманітні значення.