4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг

Для встановлення ступеня схожості позначень дуже важливим є визначення спорідненості товарів або послуг.

З метою роз‘яснення змісту терміну „споріднені товари або послуги” з‘ясуємо тлумачення цих термінів.

Визначення терміну: "Споріднений – той, що відноситься до того ж роду, розряду, однаковий; що виконує таку саму функцію".

(С.И.Ожегов "Толковый словарь русского языка", Москва, 1992г.).

Спорідненість товарів і/або послуг – це структурна ( структура – взаємо розташування та зв‘язок складних частин чого-небудь) подібність товарів і/або послуг, зумовлена їхнім походженням від спільних характеристик. Спорідненість товарів і/або послуг може бути близькою, помітною при поверховому спостереженні і віддаленою, коли вона виявляється тільки шляхом наукового аналізу за допомогою порівняльно-наукового методу у певній галузі.

Для цілей реєстрації знаків спорідненими товарами і/або послугами вважаються такі товари і/або послуги, які відносяться до одного і того ж роду і виду, тобто такі, в яких відображаються загальні та суттєві ознаки предмета або дії, при цьому деякі з цих ознак можуть відрізнятися.

Продукт (товар) – результат економічної діяльності у галузях матеріального виробництва, призначений для використання які засіб виробництва у сфері виробництва або для використання у сфері особистого (невиробничого споживання).

Продукти першого роду – продукція виробничо-технічного призначення (ВТП);

Продукт другого роду – вироби народного споживання (ВНС).(Коментар до ст. 262 ГКУ)

Товари можуть бути:

короткострокового використання:

Споживчі товари зі строком використання до одного року або такі, що повністю споживаються за один або декілька циклів (наприклад, продуктові товари).

Оборотні виробничі засоби.

довгострокового використання:

Споживчі товари, що використовуються протягом довгого строку (протягом декількох місяців, років, наприклад холодильник, автомобіль тощо).

(Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь.-М., 2003.-С. 396-397)

Послуга – результат трудової діяльності, що відображається у корисному ефекті, особливій споживчій вартості (Классификация услуг внешнеэкономической деятельности, Госстандарт Украины, 1997).

Послуга – це дія, що надає користь, допомогу іншим (Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка.-М., 1996)

Для цілей реєстрації знаків, послугою вважається дія, що є результатом діяльності фізичної або юридичної особи, яка спрямована на задоволення потреб іншої особи.

Дія, яка спрямована на задоволення потреб самого заявника (рекламування своїх товарів, їх пакування, зберігання, перевезення, доставляння, продаж тощо), не є послугою, а є дією, обов‘язковою для здійснення своєї діяльності на ринку.

До комерційних послуг відносяться банківська справа, страхування, транспортне перевезення, тощо.

До послуг професійного характеру відносяться консультації и робота бухгалтерів, юристів, архитекторів, специалистів з консалтингу, лікарів, тощо.

Споживчі послуги - це робота ресторанів, в тому числі що доставляють їжу на дом і в офис, послуги механиків, слюсарів, пралень, хімчисток, тощо.

Якщо основною діяльністю певної особи є продаж товарів іншої особи (наприклад, діяльність універсальних магазинів, супермаркетів, магазинів роздрібної торгівлі тощо), така діяльність може класифікуватися у вигляді послуги 35 класу МКТП – “розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари у магазинах роздрібної торгівлі (або зазначається інша торговельна мережа, через яку здійснюється продаж). Крім того, із такою діяльністю можуть бути пов‘язані також такі послуги, як – пакування, зберігання, доставляння товарів інших осіб тощо.

При встановлені спорідненості товарів та/або послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги.

Критерії спорідненості товарів:

При встановленні спорідненості товарів враховуються рід (вид) товарів, використання та призначення товарів, матеріал, з якого товари виготовлено, та аксесуари до товарів, умови та місце продажу (реалізації) товарів, сектор(коло) споживачів та інші ознаки.

Ознаки спорідненості товарів поділяються на основні і допоміжні. До основних ознак відносяться рід (вид) товарів, призначення товарів, матеріал, з якого виготовлені товари. Інші ознаки є допоміжними.

Основні ознаки можуть враховуватися як окремо, так і у сукупності один до одного.

При встановленні спорідненості товарів у першу чергу визначається приналежність їх до одного роду або виду.

Рід товару – поняття, що відображає суттєві ознаки класу предметів, які є родом яких-небудь видів. Наприклад, товар “фармацевтичні препарати” є родовим поняттям відносно товару “фармацевтичні препарати, що сприяють травленню”.

Вид товару – поняття, що безпосередньо входить до складу іншого, більш загального (родового) поняття. Наприклад, товар “меблі конторські (офісні) металеві” є видовим відносно родового поняття “меблі конторські (офісні)”, проте, товар “меблі конторські (офісні)” є видовим відносно родового поняття “меблі”.

Для цілей реєстрації знаків, перелік товарів і послуг впорядковано за класами Міжнародної Класифікації Товарів і Послуг (МКТП).

Заголовки класів вказують загальні назви галузей, до яких належать товари і послуги. При цьому кожний клас МКТП складається з множини різнорідних груп (родових понять) товарів і послуг.

Проте, товари або послуги не можуть вважатися спорідненими лише на тій підставі, що вони фігурують в одному і тому ж класі МКТП. Також товари або послуги, що фігурують у різних класах МКТП, можуть вважатися спорідненими. Наприклад, незважаючи на те, що товари “ваги” і “модеми” відносяться до одного – 9-го класу МКТП, вони вважаються неспорідненими, так як належать до різних родових груп. Товар “ваги” відноситься до родової групи “важільне устаткування”, а товар “модеми” – до родової групи – “комп’ютерне обладнання”, до того ж, призначення цих товарів зовсім різне. І, навпаки, товар “селітра”, що належить до 1 класу МКТП, є спорідненим з товарами 5 класу “препарати для нищення шкідливих рослин”, тому що вони належать до однієї родової групи - “хімікати для сільського господарства”.

При встановленні призначення товару або послуги враховується галузь і мета застосування товару або послуги. Наприклад, слід визнати спорідненими послугу 40-го класу МКТП – “кравецькі послуги” і послугу 42-го класу МКТП – “моделювання одягу”, так як вони відносяться до однієї галузі - “шиття одягу” і можуть надаватися у одному місці – ательє мод, метою якого і є пошиття одягу. Проте, послуги 39-го класу МКТП - “перевозіння меблів” та “трамвайне перевозіння”, хоча і відносяться до однієї галузі - “послуги щодо перевозіння” і належать до одного класу МКТП, не є спорідненими, тому що вони призначені для виконання різних цілей, і знаки, під якими надаються такі послуги, не можуть бути сплутані. Щодо послуг з “перевозіння залізничним транспортом” і послуг з “перевозіння авіатранспортом”, то цілі компаній, що надають такі послуги, є однаковими і такі компанії є конкуруючими на ринку послуг з перевозіння, і, відповідно послуги, що надаються ними, є спорідненими.

Крім спорідненості товарів і спорідненості послуг існує спорідненість товарів і послуг. Спорідненість товарів і послуг означає, що товари і послуги можуть бути тісно або специфічно пов‘язані таким чином, що використання тотожних або схожих знаків може привести до їх сплутування у певному секторі споживачів. Наприклад, товар 3-го класу МКТП “косметика” можна вважати спорідненим з послугою 44 класу МКТП – “салони краси”, тому що, як косметичні товари, так і послуги з косметичного доглядання, що надаються салонами краси, призначені для однієї і тієї ж цілі – доглядання зовнішнього вигляду людини, і у салонах краси косметичні товари є основним засобом для здійснення таких послуг. Також, товар 12-го класу МКТП “автомобілі” може вважатися спорідненим з послугою 37-го класу МКТП – “технічне доглядання і лагодження автомобілів”, як такий, що пов‘язаний з цим видом послуг.

Спорідненими можуть бути визнані товари, що виготовлені з одного виду матеріалу, незалежно від того, що такі товари можуть бути віднесені до різного роду (виду). Наприклад, товари 14 класу МКТП “келихи з дорогоцінних металів” і “попільниці з дорогоцінних металів” є спорідненими товарами, хоча вони і відносяться до різних видів товарів. Такі товари виготовляються з одного виду матеріалу – дорогоцінних металів, вартість таких товарів є високою, вони реалізуються або в ювелірних магазинах або у ювелірних відділах універсамів , вони не є товарами повсякденного попиту і мають достатньо обмежене коло споживачів. Відповідно, товар 14-го класу МКТП “попільниці з дорогоцінних металів” не є спорідненим з товаром 34-го класу МКТП “попільниці не з дорогоцінних металів”, хоча ці товари відносяться до одного виду товарів і мають одне призначення, проте, у цьому випадку матеріал, з якого виготовлені ці товари, має суттєве значення при встановленні спорідненості.

Тотожність матеріалів, з яких виготовлені товари, не завжди є критерієм і гарантією їх спорідненості. Наприклад, товари “гумові штампи” і “гумове взуття” хоча і виготовлені з одного матеріалу - гуми, проте, ці товари мають зовсім різне призначення, різні канали збуту, матеріал, з якого вони виготовлені є дешевим і у такому випадку критерії - вид товарів, призначення і канали збуту, є основними критеріями при встановленні спорідненості.

Однією з допоміжних ознак спорідненості товарів є умови продажу (реалізації) товарів. Небезпека сплутування знаків для товарів, що продаються (реалізуються) через роздрібну мережу (таких як косметичні і гігієнічні вироби, продукти харчування, одяг, взуття, лікеро-горілчані і тютюнові вироби тощо) зростає і є більш вірогідною, ніж для товарів, що реалізуються шляхом укладення відповідних договорів.

Наприклад, роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів, магазини "Товари повсякденного попиту", системи кооперації, відділи (секції) підприємств з універсальним продажем непродовольчих товарів, стаціонарну дрібно-роздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування. Продаж продовольчих товарів здійснюється за методом самообслуговування, за попереднім замовленням покупців (у магазині, за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку), шляхом індивідуального обслуговування покупців (Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами).

Такі товари є виробами народного споживання і є товарами короткострокового використання, частота звернення споживачів до таких товарів є достатньо високою і уважність споживачів до маркування таких товарів знижується, відповідно зростає вірогідність сплутування знаків, якими вони маркуються. Тому підхід до оцінювання ступеня спорідненості таких товарів має бути ретельним і більш строгим, ніж відносно товарів виробничо-технічного призначення.

Товари виробничо-технічного призначення (наприклад, двигуни, силові установки, апаратура, вантажно-розвантажувальне устаткування, сировина тощо) мають певне коло споживачів, які в основному є спеціалістами-споживачами у певній галузі. Споживачі таких товарів перед їх придбанням дуже уважно вивчають технічну документацію до таких товарів, їх технічні характеристики, і, як правило, споживачам такої продукції відомі виробники таких товарів у відповідній галузі. Відповідно, небезпека сплутування знаків для таких товарів є невисокою.

Необхідно також враховувати можливість однорідності товарів і послуг.

Слід відзначити, що практично усі види послуг, а це послуги, що входять до 35 – 45 класів МКТП, можуть бути спорідненими з різними товарами, як супутні цим товарам.

Наприклад:

• „будівельні матеріали”-19 клас з „будівництвом” - 37 клас;

• „пристрої зв'язку” – 9 клас з „зв'язком” - 38 клас;

• будь-які товари з „перевезеннями” і „збереженням на складах” - 39 клас;

• практично будь-які матеріали з їх „обробкою” - 40 клас;

• товари 9, 16 класів з послугами 41 класу;

Для встановлення спорідненості товарів і/або послуг, відносно яких заявлено (зареєстровано) тотожні позначення (знаки) або позначення (знаки), які можна сплутати, експерт повинен дослідити:

• до якої галузі відносяться досліджувані товари і/або послуги і чи з однією метою застосовуються такі товари і/або послуги у певній галузі;

• чи відносяться досліджувані товари і/або послуги до одного й того ж роду або виду;

• до якої групи відносяться товари – до продукції виробничо-технічного призначення або до виробів народного споживання;

• чи є досліджувані товари товарами короткострокового або довгострокового використання;

• призначення товарів, матеріал, з якого виготовлені товари;

• групу потенційних споживачів товарів або послуг (пересічні споживачі або спеціалісти у певній галузі);

• характер послуг, що надаються – комерційні послуги, послуги професійного характеру, споживчі послуги або послуги іншого характеру;

• чи існує зв‘язок між товарами та послугами і наскільки тісний або специфічний такий зв‘язок;

• умови та місце продажу (реалізації) товарів та надання послуг (магазини, супермаркети, поштове замовлення, продаж через Інтернет тощо).

За результатами дослідження встановлюється, чи є досліджувані товари і/або послуги спорідненими і чи може виникнути у споживача враження про належність товарів і/або послуг одній особі.