
- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
Для встановлення ступеня схожості позначень дуже важливим є визначення спорідненості товарів або послуг.
З метою роз‘яснення змісту терміну „споріднені товари або послуги” з‘ясуємо тлумачення цих термінів.
Визначення терміну: "Споріднений – той, що відноситься до того ж роду, розряду, однаковий; що виконує таку саму функцію".
(С.И.Ожегов "Толковый словарь русского языка", Москва, 1992г.).
Спорідненість товарів і/або послуг – це структурна ( структура – взаємо розташування та зв‘язок складних частин чого-небудь) подібність товарів і/або послуг, зумовлена їхнім походженням від спільних характеристик. Спорідненість товарів і/або послуг може бути близькою, помітною при поверховому спостереженні і віддаленою, коли вона виявляється тільки шляхом наукового аналізу за допомогою порівняльно-наукового методу у певній галузі.
Для цілей реєстрації знаків спорідненими товарами і/або послугами вважаються такі товари і/або послуги, які відносяться до одного і того ж роду і виду, тобто такі, в яких відображаються загальні та суттєві ознаки предмета або дії, при цьому деякі з цих ознак можуть відрізнятися.
Продукт (товар) – результат економічної діяльності у галузях матеріального виробництва, призначений для використання які засіб виробництва у сфері виробництва або для використання у сфері особистого (невиробничого споживання).
Продукти першого роду – продукція виробничо-технічного призначення (ВТП);
Продукт другого роду – вироби народного споживання (ВНС).(Коментар до ст. 262 ГКУ)
Товари можуть бути:
короткострокового використання:
Споживчі товари зі строком використання до одного року або такі, що повністю споживаються за один або декілька циклів (наприклад, продуктові товари).
Оборотні виробничі засоби.
довгострокового використання:
Споживчі товари, що використовуються протягом довгого строку (протягом декількох місяців, років, наприклад холодильник, автомобіль тощо).
(Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь.-М., 2003.-С. 396-397)
Послуга – результат трудової діяльності, що відображається у корисному ефекті, особливій споживчій вартості (Классификация услуг внешнеэкономической деятельности, Госстандарт Украины, 1997).
Послуга – це дія, що надає користь, допомогу іншим (Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка.-М., 1996)
Для цілей реєстрації знаків, послугою вважається дія, що є результатом діяльності фізичної або юридичної особи, яка спрямована на задоволення потреб іншої особи.
Дія, яка спрямована на задоволення потреб самого заявника (рекламування своїх товарів, їх пакування, зберігання, перевезення, доставляння, продаж тощо), не є послугою, а є дією, обов‘язковою для здійснення своєї діяльності на ринку.
До комерційних послуг відносяться банківська справа, страхування, транспортне перевезення, тощо.
До послуг професійного характеру відносяться консультації и робота бухгалтерів, юристів, архитекторів, специалистів з консалтингу, лікарів, тощо.
Споживчі послуги - це робота ресторанів, в тому числі що доставляють їжу на дом і в офис, послуги механиків, слюсарів, пралень, хімчисток, тощо.
Якщо основною діяльністю певної особи є продаж товарів іншої особи (наприклад, діяльність універсальних магазинів, супермаркетів, магазинів роздрібної торгівлі тощо), така діяльність може класифікуватися у вигляді послуги 35 класу МКТП – “розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари у магазинах роздрібної торгівлі (або зазначається інша торговельна мережа, через яку здійснюється продаж). Крім того, із такою діяльністю можуть бути пов‘язані також такі послуги, як – пакування, зберігання, доставляння товарів інших осіб тощо.
При встановлені спорідненості товарів та/або послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги.
Критерії спорідненості товарів:
При встановленні спорідненості товарів враховуються рід (вид) товарів, використання та призначення товарів, матеріал, з якого товари виготовлено, та аксесуари до товарів, умови та місце продажу (реалізації) товарів, сектор(коло) споживачів та інші ознаки.
Ознаки спорідненості товарів поділяються на основні і допоміжні. До основних ознак відносяться рід (вид) товарів, призначення товарів, матеріал, з якого виготовлені товари. Інші ознаки є допоміжними.
Основні ознаки можуть враховуватися як окремо, так і у сукупності один до одного.
При встановленні спорідненості товарів у першу чергу визначається приналежність їх до одного роду або виду.
Рід товару – поняття, що відображає суттєві ознаки класу предметів, які є родом яких-небудь видів. Наприклад, товар “фармацевтичні препарати” є родовим поняттям відносно товару “фармацевтичні препарати, що сприяють травленню”.
Вид товару – поняття, що безпосередньо входить до складу іншого, більш загального (родового) поняття. Наприклад, товар “меблі конторські (офісні) металеві” є видовим відносно родового поняття “меблі конторські (офісні)”, проте, товар “меблі конторські (офісні)” є видовим відносно родового поняття “меблі”.
Для цілей реєстрації знаків, перелік товарів і послуг впорядковано за класами Міжнародної Класифікації Товарів і Послуг (МКТП).
Заголовки класів вказують загальні назви галузей, до яких належать товари і послуги. При цьому кожний клас МКТП складається з множини різнорідних груп (родових понять) товарів і послуг.
Проте, товари або послуги не можуть вважатися спорідненими лише на тій підставі, що вони фігурують в одному і тому ж класі МКТП. Також товари або послуги, що фігурують у різних класах МКТП, можуть вважатися спорідненими. Наприклад, незважаючи на те, що товари “ваги” і “модеми” відносяться до одного – 9-го класу МКТП, вони вважаються неспорідненими, так як належать до різних родових груп. Товар “ваги” відноситься до родової групи “важільне устаткування”, а товар “модеми” – до родової групи – “комп’ютерне обладнання”, до того ж, призначення цих товарів зовсім різне. І, навпаки, товар “селітра”, що належить до 1 класу МКТП, є спорідненим з товарами 5 класу “препарати для нищення шкідливих рослин”, тому що вони належать до однієї родової групи - “хімікати для сільського господарства”.
При встановленні призначення товару або послуги враховується галузь і мета застосування товару або послуги. Наприклад, слід визнати спорідненими послугу 40-го класу МКТП – “кравецькі послуги” і послугу 42-го класу МКТП – “моделювання одягу”, так як вони відносяться до однієї галузі - “шиття одягу” і можуть надаватися у одному місці – ательє мод, метою якого і є пошиття одягу. Проте, послуги 39-го класу МКТП - “перевозіння меблів” та “трамвайне перевозіння”, хоча і відносяться до однієї галузі - “послуги щодо перевозіння” і належать до одного класу МКТП, не є спорідненими, тому що вони призначені для виконання різних цілей, і знаки, під якими надаються такі послуги, не можуть бути сплутані. Щодо послуг з “перевозіння залізничним транспортом” і послуг з “перевозіння авіатранспортом”, то цілі компаній, що надають такі послуги, є однаковими і такі компанії є конкуруючими на ринку послуг з перевозіння, і, відповідно послуги, що надаються ними, є спорідненими.
Крім спорідненості товарів і спорідненості послуг існує спорідненість товарів і послуг. Спорідненість товарів і послуг означає, що товари і послуги можуть бути тісно або специфічно пов‘язані таким чином, що використання тотожних або схожих знаків може привести до їх сплутування у певному секторі споживачів. Наприклад, товар 3-го класу МКТП “косметика” можна вважати спорідненим з послугою 44 класу МКТП – “салони краси”, тому що, як косметичні товари, так і послуги з косметичного доглядання, що надаються салонами краси, призначені для однієї і тієї ж цілі – доглядання зовнішнього вигляду людини, і у салонах краси косметичні товари є основним засобом для здійснення таких послуг. Також, товар 12-го класу МКТП “автомобілі” може вважатися спорідненим з послугою 37-го класу МКТП – “технічне доглядання і лагодження автомобілів”, як такий, що пов‘язаний з цим видом послуг.
Спорідненими можуть бути визнані товари, що виготовлені з одного виду матеріалу, незалежно від того, що такі товари можуть бути віднесені до різного роду (виду). Наприклад, товари 14 класу МКТП “келихи з дорогоцінних металів” і “попільниці з дорогоцінних металів” є спорідненими товарами, хоча вони і відносяться до різних видів товарів. Такі товари виготовляються з одного виду матеріалу – дорогоцінних металів, вартість таких товарів є високою, вони реалізуються або в ювелірних магазинах або у ювелірних відділах універсамів , вони не є товарами повсякденного попиту і мають достатньо обмежене коло споживачів. Відповідно, товар 14-го класу МКТП “попільниці з дорогоцінних металів” не є спорідненим з товаром 34-го класу МКТП “попільниці не з дорогоцінних металів”, хоча ці товари відносяться до одного виду товарів і мають одне призначення, проте, у цьому випадку матеріал, з якого виготовлені ці товари, має суттєве значення при встановленні спорідненості.
Тотожність матеріалів, з яких виготовлені товари, не завжди є критерієм і гарантією їх спорідненості. Наприклад, товари “гумові штампи” і “гумове взуття” хоча і виготовлені з одного матеріалу - гуми, проте, ці товари мають зовсім різне призначення, різні канали збуту, матеріал, з якого вони виготовлені є дешевим і у такому випадку критерії - вид товарів, призначення і канали збуту, є основними критеріями при встановленні спорідненості.
Однією з допоміжних ознак спорідненості товарів є умови продажу (реалізації) товарів. Небезпека сплутування знаків для товарів, що продаються (реалізуються) через роздрібну мережу (таких як косметичні і гігієнічні вироби, продукти харчування, одяг, взуття, лікеро-горілчані і тютюнові вироби тощо) зростає і є більш вірогідною, ніж для товарів, що реалізуються шляхом укладення відповідних договорів.
Наприклад, роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів, магазини "Товари повсякденного попиту", системи кооперації, відділи (секції) підприємств з універсальним продажем непродовольчих товарів, стаціонарну дрібно-роздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування. Продаж продовольчих товарів здійснюється за методом самообслуговування, за попереднім замовленням покупців (у магазині, за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку), шляхом індивідуального обслуговування покупців (Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами).
Такі товари є виробами народного споживання і є товарами короткострокового використання, частота звернення споживачів до таких товарів є достатньо високою і уважність споживачів до маркування таких товарів знижується, відповідно зростає вірогідність сплутування знаків, якими вони маркуються. Тому підхід до оцінювання ступеня спорідненості таких товарів має бути ретельним і більш строгим, ніж відносно товарів виробничо-технічного призначення.
Товари виробничо-технічного призначення (наприклад, двигуни, силові установки, апаратура, вантажно-розвантажувальне устаткування, сировина тощо) мають певне коло споживачів, які в основному є спеціалістами-споживачами у певній галузі. Споживачі таких товарів перед їх придбанням дуже уважно вивчають технічну документацію до таких товарів, їх технічні характеристики, і, як правило, споживачам такої продукції відомі виробники таких товарів у відповідній галузі. Відповідно, небезпека сплутування знаків для таких товарів є невисокою.
Необхідно також враховувати можливість однорідності товарів і послуг.
Слід відзначити, що практично усі види послуг, а це послуги, що входять до 35 – 45 класів МКТП, можуть бути спорідненими з різними товарами, як супутні цим товарам.
Наприклад:
„будівельні матеріали”-19 клас з „будівництвом” - 37 клас;
„пристрої зв'язку” – 9 клас з „зв'язком” - 38 клас;
будь-які товари з „перевезеннями” і „збереженням на складах” - 39 клас;
практично будь-які матеріали з їх „обробкою” - 40 клас;
товари 9, 16 класів з послугами 41 класу;
Для встановлення спорідненості товарів і/або послуг, відносно яких заявлено (зареєстровано) тотожні позначення (знаки) або позначення (знаки), які можна сплутати, експерт повинен дослідити:
до якої галузі відносяться досліджувані товари і/або послуги і чи з однією метою застосовуються такі товари і/або послуги у певній галузі;
чи відносяться досліджувані товари і/або послуги до одного й того ж роду або виду;
до якої групи відносяться товари – до продукції виробничо-технічного призначення або до виробів народного споживання;
чи є досліджувані товари товарами короткострокового або довгострокового використання;
призначення товарів, матеріал, з якого виготовлені товари;
групу потенційних споживачів товарів або послуг (пересічні споживачі або спеціалісти у певній галузі);
характер послуг, що надаються – комерційні послуги, послуги професійного характеру, споживчі послуги або послуги іншого характеру;
чи існує зв‘язок між товарами та послугами і наскільки тісний або специфічний такий зв‘язок;
умови та місце продажу (реалізації) товарів та надання послуг (магазини, супермаркети, поштове замовлення, продаж через Інтернет тощо).
За результатами дослідження встановлюється, чи є досліджувані товари і/або послуги спорідненими і чи може виникнути у споживача враження про належність товарів і/або послуг одній особі.