3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки

При формулюванні суттєвих ознак рішення зустрічаються випадки, коли для досягнення ТР рішення достатньо вказівки на наявність в рішенні ознаки, що виконує певну функцію.

Такі ознаки зазвичай називають функціональними ознаками. Якщо як поняття для виразу такої ознаки використаний термін, наприклад, «розчинник», «двигун», «наповнювач», «антиокислювач» тощо, то їх використання за умови відповідності вимозі необхідності і достатності для досягнення ТР рішення, є допустимим, а подальше включення до формули винаходу не викликає заперечень.

Окрім функціональних ознак, представлених термінами, в патентній практиці відомі так звані описові функціональні ознаки типу «засіб для видалення води», «пристрій для горизонтального переміщення». Використання таких ознак дозволяє досягти максимального ступеня узагальнення ознаки, проте законодавство деяких країн забороняє подібне формулювання ознак через можливість виникнення спірної ситуації при встановленні факту використання винаходу, у формулі якого містяться подібні ознаки.

В нашій практиці використання функціональних ознак останнього виду не забороняється в тих випадках, коли:

- для досягнення ТР винаходу важливою є наявність ознаки з певною функцією, а форма або засіб реалізації цієї функції не грають ролі;

- фахівцям в даній галузі техніки відомі конкретні форми або засоби для виконання функції, які виражені такою ознакою.

3.1.4.2. Альтернативні ознаки

При аналізі ознак іноді складається ситуація, коли ТР винаходу може бути досягнутий не за всіма значеннями поняття, яким виражена ознака. Наприклад, виявилося, що процес можна проводити в середовищі або метанолу, або етанолу, а в середовищі інших спиртів цього ж класу ТР не досягається. Не зважаючи на різні фізико-хімічні властивості цих двох речовин, в даному процесі вони, виконуючи одну і ту саму функцію розчинника, дають один і той самий результат, що виражається в досягненні одного і того ж ТР.

Узагальнити ці ознаки вказівкою на функцію, що виконується ними, не можна, оскільки будь-який розчинник не придатний для даного процесу. Найближче родове поняття також не задовольняє критерію суттєвості ознаки, оскільки при інших видових значеннях ознаки ТР не досягається, а значить, таке узагальнення буде неправомірним, а формулювання суттєвої ознаки визнано некоректним.

Для таких випадків використовується формулювання суттєвої ознаки з використанням союзу «або», а самі ознаки називаються альтернативними. В описаному вище випадку ознака була сформульована таким чином: «процес ведуть в метанолі або етанолі».

Таким чином, першою умовою формулювання суттєвої ознаки рішення у вигляді альтернативи є неможливість узагальнення за допомогою функції або найближчого родового поняття. Другою умовою є еквівалентність ознак, що входять в альтернативу, тобто окрім однакової функції, ці ознаки повинні давати один результат, що виражається в тому, що ТР досягається за будь-якого значення ознаки, що міститься в альтернативі.

Необхідність у використанні альтернативи при формулюванні суттєвих ознак виникає для рішень, що відносяться практично до всіх об'єктів. Найбільш часто альтернативні ознаки використовуються для вираження технічної суті рішень в області органічної хімії: для характеристики конкретних замінників, радикалів в молекулах з'єднань, що описуються однією структурною формулою.