'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.

Залучаються учні до самостійної роботи в кабінеті по впорядкуванню і обліку ілюстративних, газетних і журнальних матеріалів, до виготовлення тематичних папок про письменників, до складання бібліографічних списків літератури.

■ Самостійна робота над бібліографією

Випускник середньої школи повинен мати хоча б елементарні відомості з бібліографії, тому старшокласників варто ознайомлювати з тим, як підго­тувати бібліографічний огляд книжок або бібліографічний список, журналь­них і газетних матеріалів на певну тему.

Спеціальні творчі завдання з бібліографії варто частіше пропонувати учням, починаючи з 9 класу: наприклад, скласти бібліографічний список книг і матеріалів до поем Т.Шевченка періоду "трьох літ", користуючись матеріа­лами бібліотеки і літературного кабінету. Бібліографічні списки складаються в алфавітному порядку. Ознайомитись з ними учні можуть у кінці переважної більшості книг.

Коли старшокласники навчаться складати бібліографічні списки, їх можна залучати і до практичної роботи в літературному кабінеті - складання бібліографічного опису газетних і журнальних статей про письменника, бібліографічного списку книг з того чи іншого питання.

■ Виготовлення тематичних папок про творчість письменників

Часто учні залучаються вчителем до виготовлення тематичних папок про письменників, поповнюючи таким чином літературний кабінет навчаль­ними посібниками. У тематичну папку учні збирають портрети митця, ви­конані різними художниками, ілюстративний матеріал до його творів, цікаві газетні і журнальні статті, листівки, буклети, висловлювання письменника про себе і свій час, спогади про нього видатних людей, зразки учнівських творів, малюнків, рефератів тощо.

Матеріали в тематичній папці розміщуються за певними розділами, щоб ними зручно було користуватись.

Навчальний літературний кабінет є центром організації і позакласної роботи з літератури в школі. Тут збираються рада літературного кабінету та деякі старшокласники, готуючись до певного літературного заходу. Одні складають літературну композицію до вечора, другі переглядають книги, щоб скласти питання до літературної вікторини про творчість письменника, інші підбирають ілюстративний матеріал для оформлення виставки про письменника чи до ювілейної дати. Група учнів займається збиранням матеріалів про письменників, які певний час жили і працювали у їхньому місті чи районі, організовують листування з літературними музеями. Редактори оформлюють матеріали до літературної газети чи шкільного рукописного альманаху.

Отже, кабінет дає змогу широко залучати учнів до самостійної роботи, розвивати їхні інтереси і творчі здібності, формувати практичні вміння і навички, які так необхідні їм у майбутньому.

5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки

Шкільні бібліотеки і кабінети літератури, що створюються вчителями, мають спільні виховні цілі й завдання: прилучити школярів до морально-естетичної культури і мистецтва; формувати літературно-художній смак; інформувати про новини літератури; активно рекомендувати твори належ­ного наукового і художнього рівня, формувати читацькі інтереси; популяри­зувати читацький досвід з метою виховання талановитого читача.

Вивчення стану роботи шкільних бібліотек України показало, що в останні роки зміцнюються зв'язки цих бібліотек із шкільними кабінетами літератури, підвищується роль шкільних бібліотек в організації бібліографічної роботи учнів. Так, у кращих шкільних бібліотеках систематично проводяться бібліо­течно-бібліографічні заняття з школярами, створюються рекомендаційні посібники для конкретних груп читачів і окремих учнів з актуальних тем, питань і складаються рекомендаційні списки літератури, персональні пам'ятки, списки-закладки "З чого почати", "Що читати далі", "Це цікаво - прочитай", плани читання на допомогу літературі як навчальному пред­мету, з метою розширення загальнокультурного світогляду школярів. Такі бібліотеки разом з учителями, що викладають літературу, широко викорис­товують усні форми рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів-учнів: рекомендаційні бесіди про книги, бібліографічні огляди тощо.

Але недоліком багатьох бібліотек є відсутність необхідних контактів у роботі з шкільними кабінетами літератури. Шкільні кабінети і бібліотеки працюють відокремлено, довідково-бібліографічний апарат одних, і інших недостатньо організований, щб" негативно впливає на читацькі знання і уміння школярів.

Спільна бібліографічна робота кабінету літератури і шкільної бібліотеки полягає, перш за все у тому, щоб розв'язувати завдання орієнтації учнів у бібліографічних джерелах. В умовах школи необхідно всебічно розкривати перед учнями склад фондів шкільної бібліотеки і кабінету літератури. ■ Форми інформаційно-бібліографічної роботи

Інформаційно-бібліографічна робота в школі може бути масовою, групо­вою і індивідуальною.

До форм масового бібліографічного інформування відносяться інфор­маційно-бібліографічні бюлетені (списки), виставки (картотеки) нових надходжень, виставки-огляди, бібліографічні огляди, "Дні інфор^маЧ^ш" тощо. Вони можуть бути організовані як у шкільній бібліотеці, так і в кабінеті літератури (за узгодженістю бібліотекаря і вчителів-словесників). Такі спіЛьні форми роботи дозволять привертали увагу до бібліографі⁴¹¹⁰' інфор­мації широке коло учнів. Важливо, щоб виставки, огляди, інформації" проводились з урахуванням вікових особливостей читачів, у певній системі і чіткій періодичності (щотижня, кожного місяця, кожну чверть)-

З метою ознайомлення з книжковим фондом шкільної бібді°^теки широко організовуються виставки-огляди на допомогу вивчення літер^атУР^{и як} нав­чального предмету, наприклад, "Фонд художніх творів письменників укра­їнської літератури*в нашій бібліотеці". Такі виставки-огляди можуть супро­воджуватись циклом заходів по пропаганді книг: рекламування їх в стінній пресі, по шкільному радіо.

Біля виставок можуть організовуватись спільно бібліографічні огляди для учнів різних класів, батьків. Вони провадяться бібліотекарями, вчителями літератури, старшокласниками. Бібліографічні огляди дають оцінку літе­ратурі, що рекомендується, візуально знайомлять з виданнями; ^все Д^е сприяє формуванню читацьких інтересів школярів.

'Дні інформації" - комплексна форма інформаційно-бібліографічної роботи з учнями. Вони дозволяють вест»! серед учнів широку пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань шляхом виставок, бесід, обміну читацьким досвідом. Крім того, тут може бути використано ігрові прийо^^и: вікторини, турніри кмітливих і допитливих і т.ін.

Лаборанти кабінетів літератури під керівництвом вчителів і бібліоте­карів у ці дні ведуть облік виданих книжок і бібліографічних посібників, аналізують, якими джерелами вибору літератури користувались учні . Для цього використовуються спостереження, аналізуються читацькі формуляри, анкети, відгуки про книги та джерела бібліографічної інформації тощо.

У практиці шкіл, поряд з організацією групового інформування з бібліографії, проводиться індивідуальна інформаційно-бібліографічна робота з учнями. Це така форма роботи, коли від кожного класу вчителі літератури виділяють інформаторів з числа найбільпї підготовлених учні⁸' ^в обов'язки яких входить повідомляти шкільній бібліотеці про теми, до яких необхідна інформація колективу, окремій групі учнів. Такі інформатори в окремих випадках самі беруть участь у доборі матеріалу для інфорМУ^вання> висту­пають з оглядами літератури, бесідами про книги, інформують про заходи, що проводяться шкільною бібліотекою разом із вчителями літератури.

Завдання спільної бібліографічної роботи кабінету літератури і шкільної бібліотеки полягають також в озброєнні уцнів уміннями користуватись довід-никовим апаратом хрестоматій та Прочитаних книжок, шкільним словником літературознавчих термінів.

РОЗДІЛ XI

ПІСЛЯМОВА

Сучасна програма з літератури'вимагає сформувати ці уміння в учнів до закінчення 8 класу. Але в процесі викладання літератури в старших класах закріплення і розвиток цих умінь продовжується.

До довідкового апарату кожної книги відноситься перш за все анотація. Анотація - це стисла характеристика твору, його змісту, форми, призна­чення. Вона привертає увагу до книги, зацікавлює учнів-читачів, сприяє повноцінному її сприйманню.

Практика показує, що далеко не всі вчителі літератури в своїй роботі використовують анотації з метою навчання школярів свідомому читанню, вибору книжок, проникненню в зміст прочитаного, умінню формулювати свою думку про книгу. Разом з бібліотекарем школи важливо добирати в процесі навчання такі анотації, які зацікавили б учнів, виробили б у них навички звертання до довідникового апарату книги взагалі і до анотації зокрема.

У процесі спільної бібліографічної роботи вчителі і бібліотекарі звертають увагу учнів на важливість ознайомлення з передмовою, коментарями книги, а також на особливості її художнього оформлення, показують, як ілюстрації доповнюють, коментують текст.

Вся ця робота налаштовує школярів на самостійну читацьку діяльність, без якої неможлива освічена і висококультурна особистість демократичного суспільства.

За своєю соціальною природою і суспільним значенням література в школі

- предмет яскраво національний, при всій своєрідності властивого їй народного характеру. Цілком закономірно українська література займає провідне місце у шкільних програмах, в усьому процесі навчання й виховання засобами мистецтва слова.

Найбільшу виховну силу, могутність впливу на покоління і народи, конти­ненти і людство здобула українська класика і кращі твори сучасних видатних майстрів слова.

Навчити молоду людину - вихованця нашої школи - читати будь-який твір зором чи слухом сучасної людини, сприймати його серцем і розумом гро­мадянина України, оцінювати твір на історичному ґрунті, але з позицій національних і загальнолюдських вартостей - в цьому теж виявляється виховна функція літератури в школі.

Література в школі є навчальним предметом і, при всій своїй специфіці, входить, особливо на завершенні курсу в старших класах, у коло основ наук -тому й вивчається на властивій усьому навчально-виховному процесові науковій основі. Таке твердження цілком відповідає дійсному стану, історичному досвіду, завданням культурного будівництва, навчання і виховання молодих громадян України.

Щоб найповніше і якнайкраще скористатися багатством художньої літератури

- її неодмінно слід вивчати, передусім навчитися читати, добирати, розуміти, сприймати, вміти любити її, почувати свою потребу в ній, розумно жити нею. Не просто милуватися, насолоджуватися, благоговіти-сприймати осмислено, брати для активної діяльності, для трудових звершень, для повноцінного життя.

Художня література як своєрідне людинознавство своїми специфічними засобами бере участь у тому ж суспільному процесі, до пізнання і розв'язання якого покликана наука суспільствознавство. Шляхом образного, художнього мислення як провідного, в поєднанні з логічним, науковим і література спрямовується на те, щоб зосереджувати увагу на вивченні і всебічному аналізі досвіду світового розвитку, створенні нового демократичного ладу в незалежній Україні.

Через художні твори виховуємо громадянина України, якому притаманна любов до землі, де він народився і виріс, гордість за свій народ, який має багате історичне минуле, за свою культуру, що сягає в глибоку давнину і відома на світовому обширі.

Методи вивчення літератури в школі, весь процес їх добору і творчого засто­сування, всю їх систему, "технологію" процесів роботи учня над основним матеріалом - текстом художнього твору, як і над літературно-критичними джерелами, підручником і посібником, - необхідно привести в повну відповідність з характером, змістом і метою кожної теми, кожного розділу. А звідси - кожного уроку "словесності", в найкращому змісті цього традиційного терміну, яка

воскресла в докорінно новій якості в навчальному предметі, що органічно поєднує в собі мистецтво і науку, світ образів і логіку суджень, красу слова і силу діла, -предмета, що являє собою чудесний сплав чуття і мислі.

Колись великий російський письменник Л.М.Толстой у створеному ним педагогічному журналі "Ясная Поляна" писав:

"Найкращий учитель буде той, у якого відразу під рукою готове роз'яснення того, що зупинило учня. Роз'яснення ці дають учителю знання найбільшої кількості методів, здатність знаходити нові методи, і головне - не прив'язаність до одного лише методу, а переконання в тому, що всі методи однобокі і що найліпший метод був би той, який долав би всі можливі труднощі, що постають перед учнем, тобто не метод, а мистецтво, талант.

Кожен учитель... повинен прагнути пізнавати найбільшу кількість методів, розглядаючи їх як допоміжні засоби; повинен, розуміючи будь-яку трудність усвідомлення учнем не як недолік учня, а як недолік свого учіння, намагатися розвивати в себе здатність застосовувати нові прийоми. Кожен учитель має знати, що будь-який знайдений метод є лише ступінь, на який належить стати для того, щоб іти далі; має знати, що коли він сам того не зробить, то інший, засвоївши цей метод, на його основі піде далі, і якщо справа викладання є мистецтво, то завершеність і досконалість недосяжні, - а розвиток і удосконалення невпинні".¹

Давні прагнення передових учителів, підтверджені багатим їх досвідом, як і глибокі переконання видатних учених-педагогів, письменників, широкої громадськості про життєву необхідність ґрунтовного поліпшення всієї системи літературної освіти, майстерності і стилю, методів і прийомів навчання і виховання засобами художньої літератури знайшли своє утвердження в нових технологіях навчання і виховання.

Добір і застосування методів і прийомів вивчення літератури в школі і всебічного використання її виховних можливостей має бути таким, який у кожній конкретній ситуації забезпечував би повноцінне сприйняття почуттями й мисленням, серцем і розумом усієї глибини художніх образів, характерів і явищ, картин і подій, ідей та ідеалів. Вирішує тут і людський фактор - учитель, його творча праця, діяльний характер, життєвий досвід і надійна компетентність.

Методика літератури покликана глибоко аналізувати явища, властиві її предмету, активно підтримувати все нове, передове в літературознавчій, педагогічний і психологічній науці та шкільній практиці, порушувати актуальні проблеми, які хвилюють учителів, пропонувати і науково обґрунтовувати шляхи їх розв'язання. Перед нею, як і .перед шкільним предметом літератури, стоїть завдання творчого пошуку і достовірності методів, чіткості й ефективності форм, дійовості засобів, раціонального використання всіх багатств мистецтва слова.

'Толстой Л.Н. Полное собрание сонинений/ Под ред. В.Г.Черткова. Серия первая. - Т. 8. - М.: Гослитиздат, 1936, с. 145-146.

ЛІТЕРАТУРА

Активньїе формн преподавания литературн: Лекции и семинарн на уроках в ст. классах

/ Р.И.Альбеткова, С.Г.Герке, Л.П.Гладкая и др.; Сост. Р.И.Альбеткова. - М.:

Просвещение, 1991 -175 с. - (Б-ка учителя лит.). Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Рад.школа, 1981. - 206 с. Бабанский Ю.К. Методи обучения в современной общеобразовательной школе. - М.:

Просвещение, 1985. - 208 с. - (Б-ка учителя по общ.пробл.теории обучения и

воспитания).

Бандура ОМ. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. - К.:

Рад.школа, 1984. - 166 с. Бандура О.М. Теорія літератури. - К.: Рад.школа, 1969. - 286 с. Беленький Г.И. Теория литературн в средней школе. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с. БілецькийД. М. Позакласна і позашкільна робота з літератури. - К.: Рад.школа, 1962. -

127 с.

Браже Т.Г. Целостноеизучениезпическогопроизведения.-М.Лросвещение, 1964. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Бесіди з молодими словесниками про уроки літератури в 5 і 6

класах. - К.: Рад.школа, 1967. - 264 с. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Майстерність учтеля-шовесника.-К.: Радшкола, 1963.-188 с. Бугайко Т. Ф.. Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Рад.школа,

1973. - 176 с.

Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Українська література в середній школі: Курс методики. -

К.: Рад.школа, 1962. - 391 с. Буяльський Б.А. Поезія усного слова. - К.: Рад.школа, 1969. - 264 с. Волошина Н.Й. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури. - К.:

Рад.школа, 1985, - 102 с. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання у старших класах. - К.: Рад.школа, 1988.

-174 с.

Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі. - К.: Педагогічна думка, 1997. - 174 с.

Восприятие учащимися литературного произведения и методики школьного анализа. -

Л.: Просвещение, 1972. - 268. Гаерилое П. Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах. - К.:

Рад.школа, 1980. - 128 с. Глухова Г.А. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку. - К.: Рад.школа,

1983.- 119 с.

Голубков В.В. Методика преподавания литературн. - М.: Просвещение, 1962.-496 с. Градовський А.В. "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь": Методичні аспекти

вивчення української літератури у взаємозв'язках із зарубіжною. - К.: ППРВС

"Софія", 1998.-255 с. ЖабицкаяЛ.Г. Восприятие художественнойлш-ературниличность.-Кишинев: Штиш-ща,

1974. - 132 с.

Жила С.О. Вивчіжняукрашської літератури у взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом:

Посібник для вчителя. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2000. -176 с. ЗахарукД.В. Ігри з літератури. - К.: Рад. школа, 1970. - 224 с.

Золотухіп Г. О., Жебка 1.1., Литви/іежо Н. П. Твір з української мови та літератури. - К.: Наукова думка, 1997. - 275 с.

1 Освітні технології/ За загальною редакцією О.М.Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - С. 9.

2 Там само. - С. 23.

'Єфремов С. Історія українського письменства.-К.:Ретіпа, 1995.-С. 23.

3 Шляхи розвитку української пролетарської культури. Збірник матеріалів. - X., 1923.-С. 336.

4 Шляхи розвитку української пролетарської культури. Збірник матеріалів. - X., 1923.-С. 336.

5'Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти томах. - К.: Радянська школа) 1977. -Т. 4.-С. 471.

6 Там само. - С. 402.

7'Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти томах. - К.: Радянська школа) 1977. -Т. 4.-С. 471.

8 Там само. - С. 402.

9 О г і є н к о І. Наука про рідномовні обов'язки. - Львів: Фенікс, 1995. - С. 11.

10 Психологія: Підручник для вузів/ За редакцією Г.С.Костюка. Вид.З. - К.: Радянська школа, 1968. - С. 440-441.

'Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 2000. - С. 249-250.

'Ващенко Григорій. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - С. 185.

'Русова С. Нова школа// Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - С. 210.

11'Светловская Н.Н.Методикавнеклассногочтения.-М.:Просвещение, 1977 С.131.

12 К а р г и н Н.А. Руководство внеклассньїм чтением учащихся. Вологда, 1976. - С. 31.

'Ломонос Є.О. Уроки позакласного читання в IV-VII класах. - К.: Радянсі ка школа. 1983.

13'Светловская Н.Н.Методикавнеклассногочтения.-М.:Просвещение, 1977 С.131.

14 К а р г и н Н.А. Руководство внеклассньїм чтением учащихся. Вологда, 1976. - С. 31.

'Ломонос Є.О. Уроки позакласного читання в IV-VII класах. - К.: Радянсі ка школа. 1983.

15 Система обучения сочинениям в 4-8 классах/ Под ред. Т.А.Ладиженской. Изд. 2 М.: Просвещение, 1973. - С. 18-20.

16'Сухомлииский В.О.Вибр.твори:У5-тит.-К.,Рад.школа.-

17'Сухомлииский В.О.Вибр.твори:У5-тит.-К.,Рад.школа.-

18 Там само.-Т.З.-СЛ5.

19'Сухомлииский В.О.Вибр.твори:У5-тит.-К.,Рад.школа.-

20'Сухомлинський В.О.Вибр.твори:У 5-тит.-К.,Рад.школа.-1976.- Т.2. -С.421.

21Тамсамо.-С471.

22 Момот Л.Л., Хмара Т.И. Зміст і методика вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду: Методичні рекомендації. - Кіровоград, 1985. -С.7-8,

23 Психологія. Підручник для педагогічних вузів/ За ред. Г.С.Костюка. Вид. 3-є, доповнене. - К., 1968. - С.103.

24Тичина П. Твори: В 6-ти т. -К. Держлітвидав України, 1962. -Т.5. -С.180.

25Тичина П. Твори: В 6-ти т. -К. Держлітвидав України, 1962. -Т.5. -С.180.

26'Рильський М.Із спогадів. - Твори: У10-ти т. К.: Держлітвидав України, 1960. --Т.І.-С.57-77.

27 'Кирилюк Є. Українська література. Підручник для V класу. Вид. 2-е. - К.: 1936.-С.105.

28 'Кирилюк Є. Українська література. Підручник для V класу. Вид. 2-е. - К.: 1936.-С.105.

29 3 у е в Д. Д. Школьньїй учебник. - М.Ледагогика, 1983. - С.61.

30 Ушинский К.Д.Собраниесочинений.-М.-Л.:Учпедгиз, 1948.-Т.2.-С.219.

31Коржупова А.П. Наочність на уроках української літератури. - К.: Рад. школа, 1965.-С. 15.

32 Методика преподавания литературн/Подред. З.Я.Рез. -М.: Просвещение, 1977. -С.180.

33 Щ и р я к о в Н.Н. Изобразительное искусство на уроках литературн, УІП-Х классьі. - Минск, 1968. - С.8.

34 Б а р а н о в С.П.Сущностьпроцессаобучения.-М.:Просвещение, 1981.-С.101.

35 Наглядньїе пособия по литературе в старших классах средней школьї: Сб.статей. -М.: Просвещение, 1966.