- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
Учень повинен знати призначення передмови, анотації, змісту книги, з якими перш за все варто ознайомлюватись. Завжди допоможуть під час читання книги тематичні покажчики, бібліографічні довідки, примітки.
Читати книгу варто з олівцем у руці. У власній книзі можна робити акуратні позначки на полях, а в чужій - закладки із помітками на аркушах паперу або робити окремі виписки у спеціальному зошиті, зазначаючи сторінки, абзаци з книги. Якщо зустрічаються незнайомі слова, учень користується словником, енциклопедією чи довідником.
Старшокласники, користуючись книгою, повинні вміти конспектувати її, складати план, тези, анотацію, виписувати правильно цитати. Допомогти в цьому учням можуть пам'ятки. Ось одна з пам'яток ("Як оформити посилання на літературу"), яка оформлюється в кабінеті:
Прізвище, ініціали автора книги, статті.
Після крапки назва книги (статті) без лапок.
Після крапки місце видання, рік видання (номер журналу), том, сторінки. Учні найчастіше роблять виписки із книг у записничках, блокнотах кишенькового формату. Варто, щоб такі записи зберігались і використовувались у практичній роботі. З цією метою у деяких школах серед старшокласників ведуть так звані тематичні записники, які мають кілька розділів відповідно до тем, з якими старшокласники систематично зустрічаються під час вивчення літератури і виконання різноманітних творчих робіт: природа, школа, батьківщина, революція, життя, щастя, мужність, подвиг, книга, мистецтво.
У тематичний записник учні роблять такі записи: цитати і виписки із самостійно прочитаних книг, уривки з поезій або й окремі вірші, висловлювання видатних людей, цікаві факти з життя, періодичної преси, радіо і телебачення, кінофільмів, прислів'я і афоризми з певної теми.
Бажано, щоб учні привчались зазначати джерело, звідки цитується матеріал, на вирізці з газети зазначали її дату. Такі матеріали використовуються під час написання творів, підготовки доповіді чи реферату.
Всі такі необхідні навички в роботі з книгою, бібліотечно-бібліографічні знання та вміння при правильній організації роботи шкільної бібліотеки та літературного кабінету створюють сприятливі умови для наукової організації праці учнів у школі.
4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
■ Організація самостійної роботи учнів у кабінеті
Важливе значення кабінетної системи навчання у тому, що вчитель має більше можливостей не лише на уроці, а й у позаурочний час розвивати трудові навички учнів, їхні вміння самостійно працювати з книгою та іншими джерелами інформації. "Постійно працюючи в кабінеті літератури із своїми учнями, залучаючи їх до оснащення кабінету, словесник навчає не лише читати, але й збирати книги і працювати з ними'"{ - пише Л.П.Прессман.
Кабінет літератури є зручним місцем для самостійної роботи учнів. Перш за все тут вони можуть швидше і грунтовніше підготуватись до уроку.
У сучасній школі в процесі навчання літератури учні все більше залучаються до самостійної роботи у підготовці доповідей, рефератів, повідомлень на літературні теми. У деяких школах це входить у систему роботи, тому учні постійно працюють у літературному кабінеті над додатковою літературою. Наприклад, члени пошукової ініціативної групи, під час вивчення творчості М.Т.Рильського, готують самостійно на уроки літератури такі виступи і повідомлення: літературно-меморіальний музей М.Т.Рильського в Києві; літературний вечір "Голосіївська осінь", М.Рильський - критик; український сонет; матеріали учнівської творчості про М.Т.Рильського в шкільному альманасі "Ластівка" і т.п.
Для організації систематичної роботи учнів над допоміжною літературою з тем постійно оформлюються у кабінеті пам'ятки "Радимо прочитати", "Прочитайте - це цікаво", "У світі книжкових новин". З бажанням працюють у кабінеті і доповідачі, готуючись до семінарського заняття, адже тут вони можуть знайти потрібну їм літературу.
У багатьох літературних кабінетах розробляються спеціальні завдання для організації пошуково-дослідницької роботи учнів на основі дидактичних матеріалів -кабінету. Ось, наприклад, завдання, розроблені для десятикласників з теми "Леся Українка":
На основі конкретних фактів із документальної повісті А.Костенка "Леся Українка", літературних альбомів про письменницю та газетних матеріалів обґрунтовано доведіть, що Леся Українка національно свідома за своєю суттю і творчістю..
Знайдіть на літературних плакатах, у літературних альбомах, у літературознавчих та науково-популярних книгах висловлювання про Лесю Українку і поясніть, як вони розкривають значення творчості письменниці.
■ Самостійна робота з довідковою літературою та періодичною пресою
У літературному кабінеті учні можуть легко дістати довідкову літературу і вдосконалювати навички користування нею. Наприклад, вивчаючи поему Т.Шевченка "Кавказ", дев'ятикласники для з'ясування того, хто такий Яків Бальмен, котрому поет присвятив свій твір, повинні звернутися до двотомного "Шевченківського словника".