- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
і
Перевіреною формою підвищення кваліфікації вчителів-словесників є науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари. Вони можуть проводитись в опорних школах у масштабах району (міста), області.
■ Науково-практичні конференції
Науково-практичні конференції - одна із форм узагальнення і поширення педагогічного досвіду, підвищення науково-методичної кваліфікації вчителів-словесників. На науково-методичних конференціях обговорюються окремі методико-педагогічні проблеми, система роботи кращих шкіл і вчителів, підводяться підсумки експериментальної роботи словесників.
Шкільні, районні (міські) науково-практичні конференції присвячуються «підсумкам роботи словесників з певної методичної проблеми. Наприклад, ■виникає необхідність проведення науково-практичної конференції на тему: "Організація самостійної роботи учнів у процесі вивчення літератури". На лекціях словесників під час серпневих і січневих конференцій районний і|міський) методичний кабінет визначає мету, завдання шляхи пізнавальної Іамостійності учнів засобами літератури.
І. Упродовж одного-двох років на курсах, семінарах, консультаціях, від-|ритих уроках пропагується кращий досвід організації самостійної роботи §пколярів під час вивчення літератури і тим самим здійснюється підготовка |о проведення науково-практичної конференції.
Все більше поширення мають обласні та всеукраїнські науково-практичні
РОЗДІЛ VII
конференції. В їх підготовці беруть'участь голови методичних об'єднань, керівники шкіл передового досвіду, робітники відділів народної освіти, інститутів післядипломної освіти учителів, наукові співробітники НДІ, викладачі педагогічних навчальних закладів.
На науково-практичних конференціях з доповідями та повідомленнями з обраної проблеми виступають вчені-методисти, викладачі вищих навчальних закладів, вчителі загальноосвітніх шкіл, що дає можливість здійснювати постійний зв'язок педагогічної і методичної науки з практикою викладання літератури в школі.
Всеукраїнські, обласні науково-практичні конференції частіш за все присвячуються загально-педагогічним проблемам типу: "Формування в учнів пізнавальних інтересів - одне із головних завдань сучасної школи". На таких конференціях працюють окремі секцій, в тому числі і секція з методики викладання літератури, на засіданні якої розглядається висунута проблема.
Науково-практичні конференції можуть бути присвячені (в зв'язку з ювілеєм) життєвому і творчому шляху конкретного письменника, твори якого вивчаються в школі. Наприклад, конференції, присвячені 100-річчю з дня народження Тодося Осьмачки, 100-річчю від дня народження Володимира Сосюри та ін. Науково-практичні конференції такого виду закликані обговорити теоретичні, методологічні і методичні питання вивчення і викладання письменника.
На науково-практичних конференціях організовуються виставки, кращими вчителями проводяться відкриті уроки і заняття. Велика роль таких конференцій в узагальненні і розповсюдженні передового педагогічного досвіду словесників.
■ Педагогічні читання
Педагогічні читання, як і науково-практичні конференції, є однією з форм підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності вчителів-словесників На них більш широко і всебічно висвітлюються досягнення передового досвіду роботи в школі. Як правило, спочатку організовуються районні (міські), обласні педчитання. Ретельний відбір доповідей і повідомлень дозволяє оргкомітету відібрати і направити кращі з них на Всеукраїнські педагогічні читання. Вибір теми педагогічних читань визначається її актуальністю. На необхідність приведення методів навчання і виховання школярів у відповідності з вимогами життя, реформуванням освіти в Україні.
Участь учителів-словесників у педагогічних читаннях на всіх етапах ,г справа важлива і почесна. За методичний пошук, осмислення і успішне, узагальнення педагогічного досвіду доповідачі нагороджуються дипломами та заохочуються преміями. Досвід словесників, що успішно виступають на
обласних, Всеукраїнських педагогічних читаннях, пропагуються в періодичній пресі, науково-методичних збірниках і т.п.
І Семінари
Семінари - один із видів навчально-практичних занять, що складається з обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень в галузі наукових проблем з методики літератури, які вивчаються в семінарі. На семінарах відбувається обмін думками, який сприяє поясненню всіх питань, що виникли у слухачів. Семінари відіграють значну роль у підвищенні рівня науково-теоретичної підготовки вчителів-словесників і методистів. Вони проводяться згідно попередньо підготовлених планів, в яких відображається тематика доповідей і повідомлень учасників семінару. Крім того, додається детальний опис практичних занять для роботи вчителями та методистами. Під час семінарів можуть бути організовані виставки кращих творів учнів, а також підготовлені вчителями-словесниками і методистами наочні посібники, стенди, буклети і т.п.
Всеукраїнські семінари методистів скликаються Міністерством освіти і І науки України, Центральним інститутом післядипломної освіти вчителів. | Вони проводяться разом з представниками вищих закладів освіти і науково-к дослідних установ, що дає змогу підвищувати науково-методичний рівень І методистів. У них беруть участь методисти і завідувачі кабінетами мови і щ літератури обласних інститутів післядипломної освіти вчителів, працівники Е управлінь народної освіти. Семінари можуть бути присвячені конкретним І проблемам, наприклад, "Підвищення ефективності морального виховання і учнів у процесі викладання літератури". Форма роботи таких семінарів -І виступи з доповідями і повідомленнями, обговорення їх, обмін думками, ^знайомство з досвідом роботи того обласного інституту післядипломної осві-£ти вчителів, на базі якого проводиться семінар. Крім того, учасники семінару К1 знайомляться з роботою окремих шкіл, відвідують уроки і позакласні заняття Ккращих словесників області.
||6. Громадсько-політична діяльність вчителя-словесника, його Щ місце і роль в житті суспільства
|| Робота учителя-словесника тісно пов'язана із суспільним життям в ■Україні. Його діяльність не обмежується уроками, чи позакласними заходами. ■Більшість учителів вважає своїм обов'язком здійснювати зв'язок з батьками, виступаючи перед ними з лекціями, доповідями, бесідами, в яких відобра-ІПКаються питання організації домашнього читання учнями художніх творів, ■ виховання культури читання школярів у сім'ї та ін.
Г
Володіючи високим рівнем ідейної зрілості, політичної свідомості, громадянської активності і відповідальності, вчителі літератури ведуть широку просвітницьку діяльність під керівництвом багатьох словесників (особливо тих, хто працює на селі) організовується музейна робота, успішно проходить художня самодіяльність (гуртки виразного читання, драматургії, тематичні вечори і ін.).
Велика роль в житті нашої країни тих словесників, які є народними депу- татами, їх суспільно-політична діяльність відповідальна, широка і багато-* гранна. г