5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів

і

Перевіреною формою підвищення кваліфікації вчителів-словесників є науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари. Вони можуть проводитись в опорних школах у масштабах району (міста), області.

■ Науково-практичні конференції

Науково-практичні конференції - одна із форм узагальнення і поширення педагогічного досвіду, підвищення науково-методичної кваліфікації вчи­телів-словесників. На науково-методичних конференціях обговорюються окремі методико-педагогічні проблеми, система роботи кращих шкіл і вчите­лів, підводяться підсумки експериментальної роботи словесників.

Шкільні, районні (міські) науково-практичні конференції присвячуються «підсумкам роботи словесників з певної методичної проблеми. Наприклад, ■виникає необхідність проведення науково-практичної конференції на тему: "Організація самостійної роботи учнів у процесі вивчення літератури". На лекціях словесників під час серпневих і січневих конференцій районний і|міський) методичний кабінет визначає мету, завдання шляхи пізнавальної Іамостійності учнів засобами літератури.

І. Упродовж одного-двох років на курсах, семінарах, консультаціях, від-|ритих уроках пропагується кращий досвід організації самостійної роботи §пколярів під час вивчення літератури і тим самим здійснюється підготовка |о проведення науково-практичної конференції.

Все більше поширення мають обласні та всеукраїнські науково-практичні

РОЗДІЛ VII

конференції. В їх підготовці беруть'участь голови методичних об'єднань, керівники шкіл передового досвіду, робітники відділів народної освіти, інсти­тутів післядипломної освіти учителів, наукові співробітники НДІ, викла­дачі педагогічних навчальних закладів.

На науково-практичних конференціях з доповідями та повідомленнями з обраної проблеми виступають вчені-методисти, викладачі вищих навчаль­них закладів, вчителі загальноосвітніх шкіл, що дає можливість здійснювати постійний зв'язок педагогічної і методичної науки з практикою викладання літератури в школі.

Всеукраїнські, обласні науково-практичні конференції частіш за все присвячуються загально-педагогічним проблемам типу: "Формування в учнів пізнавальних інтересів - одне із головних завдань сучасної школи". На таких конференціях працюють окремі секцій, в тому числі і секція з методики викладання літератури, на засіданні якої розглядається висунута проблема.

Науково-практичні конференції можуть бути присвячені (в зв'язку з ювілеєм) життєвому і творчому шляху конкретного письменника, твори якого вивчаються в школі. Наприклад, конференції, присвячені 100-річчю з дня народження Тодося Осьмачки, 100-річчю від дня народження Володимира Сосюри та ін. Науково-практичні конференції такого виду закликані обгово­рити теоретичні, методологічні і методичні питання вивчення і викладання письменника.

На науково-практичних конференціях організовуються виставки, кра­щими вчителями проводяться відкриті уроки і заняття. Велика роль таких конференцій в узагальненні і розповсюдженні передового педагогічного досвіду словесників.

■ Педагогічні читання

Педагогічні читання, як і науково-практичні конференції, є однією з форм підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності вчителів-словесників На них більш широко і всебічно висвітлюються досягнення передового досвіду роботи в школі. Як правило, спочатку організовуються районні (міські), обласні педчитання. Ретельний відбір доповідей і повідомлень дозво­ляє оргкомітету відібрати і направити кращі з них на Всеукраїнські педаго­гічні читання. Вибір теми педагогічних читань визначається її актуальністю. На необхідність приведення методів навчання і виховання школярів у відповідності з вимогами життя, реформуванням освіти в Україні.

Участь учителів-словесників у педагогічних читаннях на всіх етапах ,г справа важлива і почесна. За методичний пошук, осмислення і успішне, узагальнення педагогічного досвіду доповідачі нагороджуються дипломами та заохочуються преміями. Досвід словесників, що успішно виступають на

обласних, Всеукраїнських педагогічних читаннях, пропагуються в періодич­ній пресі, науково-методичних збірниках і т.п.

І Семінари

Семінари - один із видів навчально-практичних занять, що складається з обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень в галузі наукових проблем з методики літера­тури, які вивчаються в семінарі. На семінарах відбувається обмін думками, який сприяє поясненню всіх питань, що виникли у слухачів. Семінари відіграють значну роль у підвищенні рівня науково-теоретичної підготовки вчителів-словесників і методистів. Вони проводяться згідно попередньо під­готовлених планів, в яких відображається тематика доповідей і повідомлень учасників семінару. Крім того, додається детальний опис практичних занять для роботи вчителями та методистами. Під час семінарів можуть бути організовані виставки кращих творів учнів, а також підготовлені вчителями-словесниками і методистами наочні посібники, стенди, буклети і т.п.

Всеукраїнські семінари методистів скликаються Міністерством освіти і І науки України, Центральним інститутом післядипломної освіти вчителів. | Вони проводяться разом з представниками вищих закладів освіти і науково-к дослідних установ, що дає змогу підвищувати науково-методичний рівень І методистів. У них беруть участь методисти і завідувачі кабінетами мови і щ літератури обласних інститутів післядипломної освіти вчителів, працівники Е управлінь народної освіти. Семінари можуть бути присвячені конкретним І проблемам, наприклад, "Підвищення ефективності морального виховання і учнів у процесі викладання літератури". Форма роботи таких семінарів -І виступи з доповідями і повідомленнями, обговорення їх, обмін думками, ^знайомство з досвідом роботи того обласного інституту післядипломної осві-£ти вчителів, на базі якого проводиться семінар. Крім того, учасники семінару К¹ знайомляться з роботою окремих шкіл, відвідують уроки і позакласні заняття Ккращих словесників області.

||6. Громадсько-політична діяльність вчителя-словесника, його Щ місце і роль в житті суспільства

|| Робота учителя-словесника тісно пов'язана із суспільним життям в ■Україні. Його діяльність не обмежується уроками, чи позакласними заходами. ■Більшість учителів вважає своїм обов'язком здійснювати зв'язок з батьками, виступаючи перед ними з лекціями, доповідями, бесідами, в яких відобра-ІПКаються питання організації домашнього читання учнями художніх творів, ■ виховання культури читання школярів у сім'ї та ін.

_Г

Володіючи високим рівнем ідейної зрілості, політичної свідомості, грома­дянської активності і відповідальності, вчителі літератури ведуть широку просвітницьку діяльність під керівництвом багатьох словесників (особливо тих, хто працює на селі) організовується музейна робота, успішно проходить художня самодіяльність (гуртки виразного читання, драматургії, тематичні вечори і ін.).

Велика роль в житті нашої країни тих словесників, які є народними депу- татами, їх суспільно-політична діяльність відповідальна, широка і багато-* гранна. ^г