4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього

■ Підручники для середніх класів

Щоб не відстати від розвитку літературознавства, педагогіки та мето­дики, повною мірою задовольняти зростаючі потреби життя, підручник з літератури повинен періодично оновлюватися й удосконалюватися як у доборі художніх творів для текстуального вивчення, так і опрацюванні мето­дичного апарату. Інакше він зістаріється і з керівного документа в навчанні та вихованні перетвориться на їх гальмо. Однак самого оновлення й удо­сконалення діючого підручника часом буває замало, - на якомусь етапі роз­витку школи виникає необхідність міняти сам тип навчальної книги для певних класів. Це обумовлюється як потребами суспільства, держави, так і зростаючими рівнем розвитку та пізнавальними можливостями учнів, що обумовлено одержанням дітьми все більшої кількості різноманітної інфор­мації з багатьох джерел (книги, газети, радіо, телебачення, поїздки в інші міста й країни тощо).

Побудований за тематико-хронологічним принципом нині діючий жанр підручника-хрестоматії для 5-6 класів, що склався протягом довгого часу й значно оновлений в останнє десятиріччя, очевидно, він відповідає психо-розумовим особливостям молодших підлітків, їх пізнавальним можливостям та читацьким інтересам. Звичайно, процес удосконалення продовжуватиме­ться: деякі твори сучасної літератури будуть замінені на більш цікаві; збага­титься родова й жанрова різноманітність - у 6 класі вивчатиметься, можливо,-ще не написаний драматичній твір, у 5 - цікаві байки тощо, досконалішим стане методичний апарат, цікавішими й повнішими біографічні нариси, причому вони можуть бути і в підручнику для 5 класу; теоретико-літературні статті поповняться деякими новими відомостями, доступними майбутнім молодшим підліткам.

Радикальних змін має зазнати підручник з української літератури для 7 класу. Цього вимагає та обставина, що методологічні засади, характер зміс­ту й структура української та світової літератур як шкільних предметів тотожні, що. відбито й у програмах, а тому підручники з цих предметів за жанровими особливостями, характером змісту й структурою теж мають бути однаковими, чого зараз немає. У підручнику для 7 класу не потрібно вміщати статті-розбори, в яких у готовому вигляді подаються аналізи творів, що вивчаються текстуально: у семикласників уміння проникати в глибини ідейно-художнього змісту твору тільки-но складаються, а тому вивчення статей літературно-критичного характеру гальмує формування в учнів умінь самостійно аналізувати твори, приводить до поверхового засвоєння знань, заважає успішному розвитку культури читання. Звичайно, й тут потрібні удосконалення: доцільно ввести більше уривків з художньо-публіцис­тичних та науково-популярних праць (монографій, статей, спогадів, листів тощо), в яких розкривається історія написання кожного з виучуваних творів, розповідається про їх долю, вплив на читачів, суспільно-політичне значення тощо. Запитання й завдання до цього матеріалу мають бути спрямовані на те, щоб учні могли опрацювати його перший раз колективно, а пізніше - й самостійно і до здобутих знань приєднати відомості, одержані в процесі читання й аналізу за запитаннями до художнього тексту, внаслідок чого в школярів складеться достатньо повне й конкретне уявлення про виучуваний твір; вплив його на юних читачів буде значно сильніший і плідніший.

У підручнику для 7 класу, на наш погляд, статті-розбори потрібні, але не до всіх творів, а лише до складних для учнів, причому аналіз їх викладати не у вигляді готових положень, а в пояснюючо-розмірковуючій формі, разом з тим розкривати й прийоми літературного аналізу, вчити розбиратися в творі самостійно. Можливі й перехідні форми від науково-публіцистичного матеріалу до літературно-критичних статей.

■ Підручники для старших класів

За традицією підручники з літератури для старших класів створюються за зразками ВЗО, а тому вони не відповідають специфіці нашого предмета й літературній підготовці школярів, внаслідок чого не створюють належних умов для здійснення повною мірою освітніх, розвиваючих, виховних функцій цієї шкільної дисципліни. Щоб з успіхом виконувати свої функції, підручник має бути не лише джерелом певної наукової інформації, а й робочою книгою, яка навчає школярів умінню вести спостереження над художнім твором, проникати в глибини його змісту, бачити засоби й прийоми творення образів усіх видів, що допомагатиме осягти мистецьку майстерність письменника. При цьому слід створювати умови для зростання ступеню самостійної діяль­ності учнів.

У хрестоматіях або підручниках мають бути запитання й завдання, які мобілізують і скерують роботу школярів під час самостійного аналізу худож­ніх творів у потрібному напрямку. Певну допомогу подаватиме учням й художньо-публіцистичний (уривки з мемуарів, щоденників, автобіографій, листів тощо) та літературознавчий матеріал (фрагменти монографій, літе­ратурних портретів, критичних статей і под.). Це привчатиме старшокласни­ків працювати за декількома джерелами і здобуті відомості зводити в одне цілісне знання про виучуваний твір. Потрібний також відповідний інструк­таж, який допоможе проаналізувати твір в єдності змісту й форми. Аналіз складних для учнів творів подавати в підручнику потрібно, але й тут слід лишати деякий простір для самостійної роботи школярів, що допоможе уник­нуги шаблону. Так, у підручнику доцільно викладати розгорнені характерис­тики найскладніших і найважливіших образів-персонажів, другорядні учні охарактеризують самостійно, керуючись запитаннями й завданнями, вико­ристовуючи відповідний науково-публіцистичний матеріал. Доцільно пропо­нувати в підручнику також посильні учням завдання: виявити особливості композиції аналізованого твору; розкрити роль пейзажів у розгортанні подій і створенні характерів; обгрунтувати певне викладене в навчальній книзі літературознавче положення, самостійно дібравши з художнього тексту відповідний матеріал; проаналізувати мовні особливості найбільш характер­ного з цього погляду уривка й на основі здобутих даних визначити деякі особливості мовного стилю письменника; зіставити визначений компонент, сторону виучуваного твору з відповідними компонентами, сторонами інших, вже відомих школярам творів того ж автора чи інших, і виявити закономір­ність літературного процесу певного періоду; виходячи з уже набутих знань про літературні роди й види, визначити рід і жанр виучуваного твору; з'ясу­вати, яким творчим методом користувався письменник, пишучи свій твір, довести свою думку тощо. Звичайно, створення такого підручника, який би був і джерелом знань і робочою книгою, яка б не тільки навчала, а й ство­рювала належні умови для формування практичних умінь і навичок, вимагає великої експериментально-дослідницької роботи, а також перегляду ряду положень методики літератури, зокрема теорії шкільного підручника. Крім того, ця велика й складна робота може бути успішно виконана лише зусил­лями науковців-методистів та учителів-практиків не окремої якоїсь області, а всієї країни.

Поліпшуватимуться навчальні книги й у поліграфічному відношенні: обкладинки матимуть поліетиленове покриття, ілюстрації кольорові; чіткість друку, кращий ґатунок паперу, міцніше зшиття збільшать строк викорис­тання книг на два-три роки проти сучасних.

5. Типи методичних посібників для вчителів-словесників і навчальних посібників з літератури для учнів

Крім шкільних підручників, учителі й учні користуються різними друко­ваними джерелами, які подають їм певну допомогу в їхній щоденній праці. Основні вимоги до таких джерел: належний науковий рівень; достовірність і практична цінність дібраних теоретичних відомостей та фактів; доступність викладу.

■ Комплект методичних посібників для вчителів

У розпорядженні вчителів є чимало посібної літератури різних типів, коротко розглянемо кожний з них.

1. Праці літературознавчого характеру, які сприяють піднесенню загально­теоретичної підготовки вчителів, знайомлять з новими досягненнями цієї науки, її проблемами й пошуками. Це, найперше, праці, адресовані фахівцям-літературознавцям і масовому читачеві: багатотомні видання історії літератури й матеріалів до вивчення цієї науки, курси теорії літератури, дослідження творчості видатних письменників, розвитку словесного мистецтва в різні історичні періоди або окремих проблем літературознавства тощо. Є праці, призначені для вчителів, наприклад, теоретичні курси основ літературознавства.

2. Посібники, що розробляють загальні проблеми методики літератури; їх завдання - озброїти вчителів знаннями теоретичних основ цієї науки. Сюди відносяться праці, що досліджують її розвиток і нормативні курси з методики літератури, в яких визначається зміст нашого предмета, форми та засоби, методи й прийоми навчання, планування, організація і проведення позакласної роботи.

Ш. Посібники з методики викладання окремих тем шкільного курсу літера­тури. До цього типу належать літературно-методичні портрети ("пись­менник у школі"), збірники статей, поурочні розробки, методичні нариси, присвячені вивченню окремих художніх творів та оглядових тем, посібники, що містять поради, як працювати з підручниками для різних класів, проводити роботу з виразного читання та вивчення елементів теорії літератури. В цих посібниках викладається спеціально дібраний дидактичний матеріал, визначаються форми, засоби, методи і прийоми подання його учням; при цьому загальні теоретичні положення знаходять своє конкретне практичне застосування. Видання цього типу, як і всіх інших, призначені подавати постійну допомогу в педагогічній діяльності вчителів, підносити їхню фахову майстерність.

4. Посібники, що розглядають виховне значення літератури. В них пода­ються поради та рекомендації щодо формування в учнів національної свідомості, патріотичного, морального, естетичного, екологічного, трудового виховання засобами художньої літератури.

5. Посібники, присвячені окремим видам і формам навчання: організація самостійної роботи учнів, робота з розвитку мовлення, зокрема письмо­вого, з виразного читання, проведення бесід про позапрограмні твори, позакласної роботи.

6. Довідникові видання: енциклопедії, зокрема літературна, словники, довідники, хронологічні таблиці. Одні з них призначені для широких кіл читачів, інші - для вчителів (наприклад, "Педагогічний словник").

7. Засоби унаочнення: плакати й альбоми про життя і творчість письмен­ників, кіно- і діафільми, телепередачі, теоретико-літературні таблиці тощо.

VIII. Періодична педагогічна преса: журнали та газети українською, росій­ською, англійською мовами, одні з яких призначені вчителям-словесни-кам, інші - викладачам усіх предметів.

Усі типи видань, крім праць літературознавчого характеру, разом з підручником становлять комплект методичних посібників для вчителів.

■ Комплект навчальних посібників для учнів

Посібниками III-VI типів користуються не тільки вчителі, а нерідко й учні, зокрема класів з поглибленим вивченням літератури й ті, що навчаються в загальноосвітніх школах, але мають літературні задатки, тому й підвище­ний інтерес до нашого предмета. Сьомий з розглянутих типів - наочні посібники - стосуються не тільки вчителя, а й учня, оскільки вони призначені для сприймання навчального матеріалу школярами на уроках. Проте є видання, адресовані безпосередньо учням; вони також бувають різних типів. І. Серія "Шкільна бібліотека". Книжки цієї серії складаються з двох частин: 1) біографічний нарис (нерідко художньо-публіцистичного характеру), стислий огляд творчості; 2) вибрані твори, призначені для самостійного читання школярів. У багатьох з цих книжок даються коментарі літерату­рознавчого, історичного, економічного та ін. характеру. Мета таких видань - ширше ознайомити учнів з доробком письменників, окремі твори яких вивчаються за програмою, задовольнити певною мірою читацькі запити школярів, виробляти в них потребу "серйозного читання", вихо­вувати естетичні смаки та почуття. П. Видання для учнів повних текстів тих творів, які в шкільних хрестоматіях даються скорочено. Одні з цих книжок містять лише самі тексти, в інших є короткі біографічні нариси, аналіз твору та коментарі. Ш. Словники літературознавчих термінів для учнів українською та російською мовами. Вони допомагають школярам уточнити знання вже засвоєних літературознавчих понять, збагатити свою пам'ять новими відомостями з цієї галузі науки. IV. Посібники для вступників у вищі заклади освіти. Це, по-перше, книжки, в яких чітко і стисло викладено основний зміст шкільного курсу літера­тури; вони допомагають тим, хто вступатиме до ВЗО на філологічний факультет, повторити і закріпити в пам'яті найпосутніше, найважли­віше з цього предмета. Крім того, майже щороку видаються довідники для абітурієнтів, які в формі анотацій викладають систему знань з кожно­го екзаменаційного предмета, у тому числі й з літератури, що їх повинні виявити вступники. Такі посібники допомагають зосередити увагу на головному, економно і продуктивно використати час і сили. Кількість типів навчальних посібників для учнів, їх тематика, характер

і обсяг матеріалу, спосіб його викладу визначаються завданнями літератури як шкільної дисципліни. Навчальні посібники тісно пов'язані з підручниками, доповнюючи викладений у них навчальний матеріал додатковими відомос­тями, знання яких допомагає кращому розумінню і запам'ятанню того основ­ного, найважливішого, що є в кожній темі шкільного курсу. Разом з підручни­ками ці посібники становлять комплекс навчальних книг для учнів.