- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
'Гегель
Г. Естетика. - М.: Искусство,1971. -Т. 3. - С.
355. 2
Там само.3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
Вони
близькі, наука й мистецтво, вони пізнають
навіть близькі сфери -можливості людини
й цьому світі, - і разом з тим інструмент
пізнання різний, і, звичайно ж, "Одісею"
Гомера, російську одісею Льва Толстого
"Війна і мир" чи наші сучасні одісеї
"Тихий Дон" Шолохова, "Ходіння
по муках" Олексія Толстого немислимо
втиснути в формулу, подібно до того як
це можна зробити в науці, після відкриття
якогось закону всесвіту".3
Література, мистецтво, за образним висловом письменника, - це історична енциклопедія людських відчуттів, суперечливих пристрастей, бажань, злетів і падінь духу, самовідданості й мужності, це поразка й перемога. Розкривши книгу, людина вдивляється в друге життя, як у глибинну сферу люстри, ■шукаючи власного героя, відповіді на сдої мислі, мимоволі приміряючи чужу долю і чужу мужність до особистих рис характеру, шкодуючи, вагаючись, ! горюючи, сміючись, плачучи, співчуваючи й беручи участь, - тут і починається вплив книги. Все це і є "зараження почуттями", за висловом Льва Толстого".1
Література, міркує з іншого приводу той же письменник, передусім поезія володіє здатністю ніби спинити в часі конвеєр швидкоплинної реальності і вдивитися в його деталі, які і є неповторні подробиці життя, - і тоді вони постають в усій своїй життєвості. "Відтворення того, що відходить чи відійшло, повторне надбання його силою чуттєвої і мудрої пам'яті у спілці з уявою народжує художнє пізнання і нашого буття, і нашого побуту. Як відомо, поняття "художник" походить від давньоруського "худоє", що колись мало значення чудесності, чаклунства, чарівництва. Які б соціальні земні проблеми не втілювала в себе поезія, вона завжди має бути чи то радістю, чи болем доторкнення до життя, до. чарів прекрасного, що роблять людину мужнішою, закоханішою".2
Маючи свою специфіку, художня література через закономірне поєднання провідного для неї, - образного, мислення з логічним дедалі глибше відображає життя в духовно-мислительних формах, дедалі більше набуває суспільно-перетворюючої, виховної сили.
Прогресивна художня література зберігає форми, що складалися віками. На основі принципу історизму вона розвиває складну динамічну систему літературних родів - епос, лірику, драму. Всередині них відбувається відповідне формування жанрів, видів, мотивів, сюжетів, образів. Це зумовлює застосування певних форм прози і поезії, образотворчих, мовних засобів, прийомів композиції. В єдиному творчому процесі закономірна різноманітність стилів. Удосконалюються творчі методи, творчість наповнюється новим змістом спрямуванням. Осягається дедалі вища мета і прагнення.
Сроєю творчістю видатні діячі художньої літератури знаменують найважливіші фази розвитку світової і національної культури. г
„Наука, що досліджує і спрямовує вивчення літератури в школі - методика-літератури - зважає на викладену тут специфіку предмета.
■ і: Характеристика літератури як шкільного предмета
т?'<:/ .... ...
Література вивчається в усіх типах шкіл Україна. Навчальний предмет