- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
До текстуальних компонентів підручника-хрестоматії належать вступні нариси (звертання до школярів), які пишуться письменниками або добираються з їх художньо-публіцистичних творів. У цих нарисах мовиться про багатство художньої літератури як мистецтва слова, її значення в житті суспільства, про видатних митців і т.д.; виклад цих відомостей має на меті збудити в учнів інтерес до літератури, бажання глибше її пізнати. У вступних нарисах до підручників старших класів йдеться про специфіку літератури як мистецтв слова, викладаються провідні ідеї відповідного класного курсу, даються загальні настанови.
Оглядові статті висвітлюють розвиток літератури в певний історичний період, те особливе, що характерне для словесного мистецтва саме цього періоду.
Біографічні нариси викладають не лише важливі факти з життя письменників, а й влив цих фактів на формування світогляду та розвитку таланту; крім того, в нарисах дається стислий огляд творчого доробку митців.
Літературно-критичні статті (чи уривки з них), написані видатними критиками або письменниками, уміщені в хрестоматіях для старших класів, а також аналітико-синтетичні статті в підручниках присвячуються розгляду художніх творів, що вивчаються текстуально: тут містяться певні узагальнення й висновки, оцінки, визначається місце цих творів у доробку письменника та літературному процесі, значення для його розвитку, роль у житті суспільства. У теоретико-літературних статтях розкривається зміст літературознавчих понять, передбачених програмою. Теоретико-літературний матеріал у підручниках для старших класів нерідко викладається не в спеціальних параграфах, а принагідно, в аналітико-синтетичних статтях. Усі названі види статей сприяють формуванню в школярів уміння аналізувати твори в єдності змісту й форми, працювати з книгою, складати плани, конспекти, а також створюють умови для розвитку читацького таланту.
Розвиток усного та писемного мовлення як структурної частини шкільного предмета літератури відбувається також в процесі сприйняття учнями матеріалу підручника. З художніх та літературознавчих текстів школярі засвоюють нові слова з різних лексичних прошарків літературної мови, зокрема наукову термінологію, а також спостерігають за практичним застосуванням різних синтаксичних конструкцій, теоретичне поняття про які одержали на уроках граматики.
Позатекстовими є такі компоненти: методичний апарат до художніх творів та літературознавчого матеріалу, словник літературознавчих термінів, теоретико-літературні таблиці, виноски, ілюстрації та репродукції,
РОЗДІЛ X
оглав. Методичний апарат містить у собі запитання й завдання репродуктивного, пошукового й проблемного характеру, а також вправи. Одні запитання й завдання до художніх творів призначаються для їх аналізу; другі для виведення певних літературознавчих понять чи положень, треті - для встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків, четверті -для виявлення місця і значення виучуваних творів у доробку письменника або літературному процесі. Запитання й завдання до логічних текстів мають стимулювати й спрямовувати пізнавальну діяльність учнів під час засвоєння викладеної в тексті інформації, допомогти їм перевірити якість засвоєння, закріпити новонабуті знання, застосувати їх практично, а також здійснювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, сприяти формуванню вміння працювати з книгою, самостійно набувати освіту з друкованих джерел. Узагальнюючі запитання й завдання для повторення матеріалу розділу або наприкінці книги допомагають учням пригадати найважливіше, осягти провідні ідеї курсу, усунути "білі плями" в своїх знаннях, систематизувати всі знання, засвоєні протягом попередніх навчальних років.
Призначення вправ, які даються майже виключно в підручниках-хресто-матіях - закріпити й застосувати практично набуті теоретико-літературні знання, а також встановити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки. Окремі запитання й завдання та інструктивна частина вправ можуть містити певну додаткову інформацію, необхідну для повної, правильної відповіді чи успішного виконання пізнавальних завдань. У підручниках для 5-6 класів визначаються завдання додому, що слід практикувати й у інших навчальних хрестоматіях. Чітка, струнка, побудована на засадах психології і дидактики система домашніх завдань дає можливість уникнути їх випадковості, урізноманітнити види таких завдань, а також дозволяє зробити їх логічним продовженням класних занять, змусить учнів ще раз попрацювати над важливими або складними частинами матеріалу, виділити й міцно засвоїти головне, опанувати різноманітними мислительними операціями, вмінням самостійно застосовувати свої знання в нових ситуаціях.
Словники літературознавчих термінів даються, як правило, в підручниках для 8 та 11 класів, тут стисло розкривається зміст теоретичних понять, що вивчалися раніше або є новими для учнів. Таблиці допомагають конкретизувати й систематизувати знання з теорії літератури. Виноски пояснюють значення суб'єктивно нового слова чи вислову, містять інформацію соціального, історичного, наукового характеру, без знання якої може бути незрозумілим певний момент виучуваного твору. Портрети письменників дають уявлення про зовнішність та деякі риси характеру авторів виучуваних творів; ілюстрації допомагають правильніше, чіткіше уявити персонажа, якусь подію, ситуацію, художню деталь; з репродукцій школярі довідуються про типовий вигляд людей, що жили в різні історичні епохи, інтер'єри різних приміщень, установ, заводів, шахт, пейзажів інших графічних зон тощо. Іменні покажчики викладають короткі відомості про видатних людей. Заголовки допомагають учням орієнтуватися в підручнику, швидко й вправно знаходити потрібний розділ, твір, параграф.
Усі названі структурні компоненти, перемежовуючись і сполучаючись між собою, становлять цільну єдність - навчальну книгу. Згідно з програмою та особливостям пропедевтичного й систематичного курсів літератури, підручники з цього предмета для 5-8 та 9-11 класів мають неоднакову структуру. Навчальні хрестоматії для 5-8 класів відкриваються вступним нарисом і мають по три розділи: усна народна творчість, література нова і новітня. Кожний розділ складається з кількох тематичних підрозділів, які включають у себе біографічний нарис (крім підручника для 5 класу), художні твори для текстуального вивчення, теоретико-літературні статті (в частині підрозділів), методичний апарат до творів і статей, виноски, ілюстрації та репродукції. Наприкінці книги даються запитання й завдання для повторення всього матеріалу, вивченого у відповідному класі, а також оглав.
Художні твори, призначені для вивчення в старших класах, виділені в окрему книгу - хрестоматію. Кожна з них ділиться на розділи, які включають художні твори, літературно-критичні статті про письменників та їх творчість, виноски, оглав. Підручники містять історико- й теоретико-літератур-ний матеріал. Вони відкриваються вступними статтями, в яких розглядаються питання загальнотеоретичного характеру. Далі йдуть розділи, що починаються статтями, в яких дається характеристика суспільно-економічних особливостей епохи та розвитку літератури за цей період. Підрозділи, присвячені творчості окремих письменників, поділяються на параграфи, одні з яких позначаються міжрядковими заголовками, інші - бічними "ліхтариками". Завершується підручник загальними висновками з матеріалу даного класу або всього шкільного курсу: тут робляться ширші узагальнення і визначаються провідні ідеї.
Наявність у підручнику розділів, підрозділів, параграфів забезпечує чіткість поділу навчального матеріалу, тематичну й логічну єдність його частин, полегшує засвоєння учнями знань посильними "порціями", сприяє кращому осмисленню і міцнішому запам'ятанню цих знань, а вчителеві -допомагає планувати уроки та завдання додому. Підручники включають також ілюстрації та оглав.
Теорія шкільного підручника визначає такі основні вимоги до побудови навчальної книги:
сувора логічність розміщення навчального матеріалу;
точна визначеність меж кожної частини курсу;
змістовий і логічний взаємозв'язок структурних компонентів;
виділення головного, що становить ядро науки і має учнями міцно запам'ятатися;
використання прийомів та засобів, які активізують мислительну діяльність учнів, допомагають свідоміше й міцніше запам'ятати наукові положення, закономірності, факти, дати (різні шрифти, розміщення набору й малюнків на сторінці тощо);
цілісність і відносна завершеність частин шкільного курсу літератури, викладеного в навчальних книгах для кожного класу.
■ Функції шкільного підручника
Підручник з літератури виконує різноманітні дидактичні функції:
інформаційну - викладає знання, визначені програмою для засвоєння в кожному класі, а також намічає види навчальної діяльності учнів, необхідні для засвоєння цих знань і практичного користування ними, тобто формування вмінь та навичок;
організаційну й керівну - мобілізує, спрямовує всі компоненти педагогічного процесу на виконання освітньо-виховних завдань, поставлених перед школою;
систематизуючу - забезпечує чітку послідовність і наступність вивчення частин матеріалу та пов'язаність цих частин в єдине ціле;
закріплюючу й контролюючу - полегшує засвоєння учнями знань, допомагає їм орієнтуватись у навчальному матеріалі предмета, перевіряти повноту і правильність засвоєння;
самоосвітню - створює умови для забезпечення набуття знань учнями шляхом самостійної роботи з друкованими джерелами, збуджує бажання виконувати таку роботу;
координуючу - допомагає встановлювати зв'язки між знаннями учнів про один об'єкт вивченая, здобутими на уроках різних предметів, формувати загальну систему знань.
Як правильно твердить Д.Д.Зуєв, названі дидактичні функції підручника, які не є рядоположними, і складають систему ієрархічно взаємозв'язаних та взаємопроникаючих його властивостей, "повинні виступати в кожному підручнику в органічній єдності, в комплексі. Через дидактичні функції шкільного підручника найповніше і найпослідовніше реалізуються виховні, освітні й розвиваючі навчальні завдання".29