1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.

^{Музика на уроках літератури повинна включатись продумано, з ура-^ хуванням особливостей теми, що вивчається. Якщо в середніх класах вико-} _г ^{ристовуються на уроці окремі музичні твори, скажімо, народні пісні, думи, а також на слова поетичних творів, що аналізуються ("Садок вишневий коло хати", "На майдані", "Гаї шумлять" і т.п.), до того ж вчитель сам коментує,'-розповідає про взаємозв'язок двох видів мистецтва, то в старших класах з необхідно до цього готувати самих учнів, виробляти в них самостійність, *}

i-

ш

'■і

що виявляється в доборі необхідної мистецтвознавчої літератури, в складанні письмових та усних повідомлень, доповідей.

Прийоми роботи з творами музики можуть бути різноманітними: прослу-ховувати музичний твір після аналізу літературного твору або навпаки -спочатку прослуховується відомий учням музичний твір, а потім аналізу­ється художній текст.

На уроках літератури немає можливості детально знайомити учнів з мистецтвом опери, хоча за багатьма творами літератури, що вивчаються в школі, створені твори цього музичного жанру. Однак згадування опер "Наталка-Полтавка" (композитор М.В.Лисенко), "Князь Ігор" (композитор О.Л.Бородін) та ін., використання окремих фрагментів з них повинно знаходити місце на уроках, посилюючи емоційне сприймання учнями мистец­тва слова і музики, їх естетичне виховання.

Відбір до конкретної теми, що вивчається, здійснюється учителем з ура­хуванням підготовки школярів до сприймання цього виду мистецтва, місця і часу його використання.

Уривки з опер прослуховуються в основному після вивчення літера­турного твору або окремої теми, тому що твори музичного жанру не повинні підміняти художній текст, а лише посилювати його сприймання, розширювати загальний кругозір учнів.

■ Театр «

Театр і уроки літератури. Проблема не нова, але складна. Взаємозв'язок уроків літератури і театрального мистецтва в сучасних умовах тим ефек­тивніший, чим більше враховується не тільки принцип тематичної близькості творів, що вивчаються (драматичних та прозаїчних - їх інтерпретація на сцені), але й спільність таких теоретичних понять, які пов'язані з специфікою •художньої творчості: художній образ, умовність в мистецтві, метафора; трагедійне і комічне; життєвий матеріал, тема, ідея, сюжет; види і жанри; світогляд і творчість тощо.

У сучасних умовах можливість використання театрального мистецтва на уроках літератури значно розширились завдяки телебаченню і радіо (передачі про драматургію і театр, про творчість видатних майстрів сцени; спектаклі та радіопостановки для дітей і юнацтва тощо).

Як показують дослідження, в практиці школи під час викладання літера­тури театральному мистецтву приділяється недостатньо уваги, оскільки самі вчителі ще недооцінюють його загально-розвивальне значення. Для того, Щоб театр був активним засобом виховання школярів, потрібне послідовне, Цілеспрямоване накопичування художніх вражень, конкретні знання і уяв­лення про театр як вид мистецтва, про його зв'язок з іншими видами художньої творчості.

Видатні методисти минулого В.П.Острогорський, К.Д.Ушинський, -М.О.Рибникова й ін., а також - Т.Ф.Бугайко, Т.Ф.Зепалова, З.А.Блюмкіна розвивали ідеї комплексного використання театру в процесі викладання літератури.

Нині діюча програма з літератури в певній мірі вимагає розв'язання зав-дання літературного розвитку учнів у взаємодії з завданням підвищення ц театральної культури. Так, на уроках літератури слід знайомити учнів із * специфікою драматичного мистецтва, озброювати їх елементарними уміння­ми аналізувати драматичні твори, які належать не тільки літературі, а й театру.

Твори драматичного жанру, що вивчаються, дозволяють вчителю харак-" теризувати конкретні етапи розвитку української драматургії і театру, роз- кривати взаємовплив різних культур, показати на конкретних прикладах , різницю в трактуванні одного і того ж драматичного твору в залежності від і епохи, від індивідуальності актора, постановника-режисера, творчих можливостей театру. щ

У практичній роботі вчителів на уроці широко використовуються при-^-йоми "реконструкції" окремих вистав за фотографіями, ескізами, репродук»^; [" ціями. Переглядаються і обговорюються вистави діючого репертуару, фільш| мів, кіновистав, проводяться бесіди з використанням грамзапису, діафільмів;* відеозапису тощо; даються зіставлення літературних творів з їх сценічними|г|£-та екранними інтерпретаціями; здійснюються ознайомлення з театральною критикою, організовується писання учнями рецензій з наступним обгово ренням їх на уроках і т.п.

_■і

З метою вдосконалення використання театрального мистецтва сучасна і методика рекомендує включати елементи театральної творчості в урок літе-1 ратури, тому що це "ставить школяра одночасно в позицію читача і вико­навця ("актора", "режисера") і тим самим відкриває можливість підвищення як його глядацької, так і читацької культури".' Зокрема, в процесі вивчення творів драматургії рекомендуються методи акторської та режисерської робо­ти над текстом.

Звертаючись до першого з них, вчитель привертає увагу -до поведшкий дійових осіб, розкриває разом з учнями логіку дій персонажа, пропонує по-. своєму інтерпретувати окремі сцени, вчить школярів дописувати ремарки З до авторських ремарок.

Елементи режисерського пошуку також використовуються в роботі сло-? весників: аргументований учнем вибір актора на роль того чи іншого пер­сонажа, оснащення тексту драми, що вивчається, власними коментаріями,

ремарками; може бути і виконання завдань під час роботи над епізодом п'єси: стисле визначення основної події, що відбулася в обраному епізоді; знайти епіцентр епізоду; відтворити те, що думає персонаж, але не промовляє вголос (підтекст) і т.п.

Таким чином, творчі прийоми вивчення драматургії і театру цілком реальні в умовах уроку літератури.

■ Кіномистецтво

Кіно - неповторний вид мистецтва. На відміну від інших видів відрізня­ється широкою доступністю і особливою силою емоційно-художнього впливу на особистість. У наш час ведуться пошуки впровадження кіномистецтва у викладання літератури. В комплексі з уроками літератури кіномистецтво сприяє розвитку творчої уяви, становленню світогляду, формуванню мораль­них якостей школярів.

Особливу роль відіграють фільми-екранізації тих літературних творів, що вивчаються в школі.

Тільки тоді, коли учні познайомляться з текстом і сюжетом літератур­ного твору, можливий перегляд і робота по обговоренню його екранізації. При цьому вчителю важливо розвивати самостійні судження учнів, вносячи то ходу корективи, доповнення і уточнення, що сприяє кращому розумінню загальних і специфічних особливостей творів літератури і кіно, формують у школярів уявлення про композицію художнього твору і фільму, про послідов­ність і причинність подій, супідрядність епізодів і сцен, про взаємодію героїв тощо.

Вказуючи на те, що кіномистецтво на уроках літератури в старших кла­нах може виступати як "принцип створення загальної моделі художнього аналізу фільму і твору літератури",' дослідники В.М.Рудальов і Ю.М.Усов пропонують вчителю разом з учнями розв'язати декілька завдань: і 1) розібратись в емоційних враженнях, в єдиному відчутті проблематики, авторської концепції, уточнити своєрідне узагальнення, яке залишилось після перегляду фільму; і 2) визначити художню*закономірність побудови фільму на основі деталь­ного аналізу окремих частин (кадрів, сцен, епізодів); - 3) прослідкувати логіку розвитку думки автора, перевіряючи її встановле­ною художньою закономірністю в композиції і пластичній організації відображеної на екрані події, в зчепленні цих подій, в характері головного * героя та інших дійових осіб;

4) осягнути авторську концепцію (систему ідейно-естетичних поглядів ху-