- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
Музика
на уроках літератури повинна включатись
продумано, з ура-^ хуванням особливостей
теми, що вивчається. Якщо в середніх
класах вико- г
ристовуються
на уроці окремі музичні твори, скажімо,
народні пісні, думи, а також на слова
поетичних творів, що аналізуються
("Садок вишневий коло хати", "На
майдані", "Гаї шумлять" і т.п.),
до того ж вчитель сам коментує,'-розповідає
про взаємозв'язок двох видів мистецтва,
то в старших класах з
необхідно
до цього готувати самих учнів, виробляти
в них самостійність, *
i-
ш
'■і
що виявляється в доборі необхідної мистецтвознавчої літератури, в складанні письмових та усних повідомлень, доповідей.
Прийоми роботи з творами музики можуть бути різноманітними: прослу-ховувати музичний твір після аналізу літературного твору або навпаки -спочатку прослуховується відомий учням музичний твір, а потім аналізується художній текст.
На уроках літератури немає можливості детально знайомити учнів з мистецтвом опери, хоча за багатьма творами літератури, що вивчаються в школі, створені твори цього музичного жанру. Однак згадування опер "Наталка-Полтавка" (композитор М.В.Лисенко), "Князь Ігор" (композитор О.Л.Бородін) та ін., використання окремих фрагментів з них повинно знаходити місце на уроках, посилюючи емоційне сприймання учнями мистецтва слова і музики, їх естетичне виховання.
Відбір до конкретної теми, що вивчається, здійснюється учителем з урахуванням підготовки школярів до сприймання цього виду мистецтва, місця і часу його використання.
Уривки з опер прослуховуються в основному після вивчення літературного твору або окремої теми, тому що твори музичного жанру не повинні підміняти художній текст, а лише посилювати його сприймання, розширювати загальний кругозір учнів.
■ Театр «
Театр і уроки літератури. Проблема не нова, але складна. Взаємозв'язок уроків літератури і театрального мистецтва в сучасних умовах тим ефективніший, чим більше враховується не тільки принцип тематичної близькості творів, що вивчаються (драматичних та прозаїчних - їх інтерпретація на сцені), але й спільність таких теоретичних понять, які пов'язані з специфікою •художньої творчості: художній образ, умовність в мистецтві, метафора; трагедійне і комічне; життєвий матеріал, тема, ідея, сюжет; види і жанри; світогляд і творчість тощо.
У сучасних умовах можливість використання театрального мистецтва на уроках літератури значно розширились завдяки телебаченню і радіо (передачі про драматургію і театр, про творчість видатних майстрів сцени; спектаклі та радіопостановки для дітей і юнацтва тощо).
Як показують дослідження, в практиці школи під час викладання літератури театральному мистецтву приділяється недостатньо уваги, оскільки самі вчителі ще недооцінюють його загально-розвивальне значення. Для того, Щоб театр був активним засобом виховання школярів, потрібне послідовне, Цілеспрямоване накопичування художніх вражень, конкретні знання і уявлення про театр як вид мистецтва, про його зв'язок з іншими видами художньої творчості.
Видатні методисти минулого В.П.Острогорський, К.Д.Ушинський, -М.О.Рибникова й ін., а також - Т.Ф.Бугайко, Т.Ф.Зепалова, З.А.Блюмкіна розвивали ідеї комплексного використання театру в процесі викладання літератури.
Нині діюча програма з літератури в певній мірі вимагає розв'язання зав-дання літературного розвитку учнів у взаємодії з завданням підвищення ц театральної культури. Так, на уроках літератури слід знайомити учнів із * специфікою драматичного мистецтва, озброювати їх елементарними уміннями аналізувати драматичні твори, які належать не тільки літературі, а й театру.
Твори драматичного жанру, що вивчаються, дозволяють вчителю харак-" теризувати конкретні етапи розвитку української драматургії і театру, роз- кривати взаємовплив різних культур, показати на конкретних прикладах , різницю в трактуванні одного і того ж драматичного твору в залежності від і епохи, від індивідуальності актора, постановника-режисера, творчих можливостей театру. щ
У практичній роботі вчителів на уроці широко використовуються при-^-йоми "реконструкції" окремих вистав за фотографіями, ескізами, репродук»^; [" ціями. Переглядаються і обговорюються вистави діючого репертуару, фільш| мів, кіновистав, проводяться бесіди з використанням грамзапису, діафільмів;* відеозапису тощо; даються зіставлення літературних творів з їх сценічними|г|£-та екранними інтерпретаціями; здійснюються ознайомлення з театральною критикою, організовується писання учнями рецензій з наступним обгово ренням їх на уроках і т.п.
■і
Звертаючись до першого з них, вчитель привертає увагу -до поведшкий дійових осіб, розкриває разом з учнями логіку дій персонажа, пропонує по-. своєму інтерпретувати окремі сцени, вчить школярів дописувати ремарки З до авторських ремарок.
Елементи режисерського пошуку також використовуються в роботі сло-? весників: аргументований учнем вибір актора на роль того чи іншого персонажа, оснащення тексту драми, що вивчається, власними коментаріями,
ремарками; може бути і виконання завдань під час роботи над епізодом п'єси: стисле визначення основної події, що відбулася в обраному епізоді; знайти епіцентр епізоду; відтворити те, що думає персонаж, але не промовляє вголос (підтекст) і т.п.
Таким чином, творчі прийоми вивчення драматургії і театру цілком реальні в умовах уроку літератури.
■ Кіномистецтво
Кіно - неповторний вид мистецтва. На відміну від інших видів відрізняється широкою доступністю і особливою силою емоційно-художнього впливу на особистість. У наш час ведуться пошуки впровадження кіномистецтва у викладання літератури. В комплексі з уроками літератури кіномистецтво сприяє розвитку творчої уяви, становленню світогляду, формуванню моральних якостей школярів.
Особливу роль відіграють фільми-екранізації тих літературних творів, що вивчаються в школі.
Тільки тоді, коли учні познайомляться з текстом і сюжетом літературного твору, можливий перегляд і робота по обговоренню його екранізації. При цьому вчителю важливо розвивати самостійні судження учнів, вносячи то ходу корективи, доповнення і уточнення, що сприяє кращому розумінню загальних і специфічних особливостей творів літератури і кіно, формують у школярів уявлення про композицію художнього твору і фільму, про послідовність і причинність подій, супідрядність епізодів і сцен, про взаємодію героїв тощо.
Вказуючи на те, що кіномистецтво на уроках літератури в старших кланах може виступати як "принцип створення загальної моделі художнього аналізу фільму і твору літератури",' дослідники В.М.Рудальов і Ю.М.Усов пропонують вчителю разом з учнями розв'язати декілька завдань: і 1) розібратись в емоційних враженнях, в єдиному відчутті проблематики, авторської концепції, уточнити своєрідне узагальнення, яке залишилось після перегляду фільму; і 2) визначити художню*закономірність побудови фільму на основі детального аналізу окремих частин (кадрів, сцен, епізодів); - 3) прослідкувати логіку розвитку думки автора, перевіряючи її встановленою художньою закономірністю в композиції і пластичній організації відображеної на екрані події, в зчепленні цих подій, в характері головного * героя та інших дійових осіб;
4) осягнути авторську концепцію (систему ідейно-естетичних поглядів ху-