До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.

Наприклад, щоб пробудити інтерес дев'ятикласників до вивчення твор­чості Лесі Українки, на уроці планується ознайомити їх з новими, ще не всім відомими фактами з її життя, а саме - про її зворушливу дружбу з Сергієм Мержинським, практикуються короткі учнівські повідомлення з використан­ням фактичного матеріалу з повістей М.Олійника "Дочка Прометея" та І.Костенка "Леся Українка", з газетних та журнальних статей, які збираються в кабінеті. Для того, щоб оживити образ поетеси, використовується на уроці ілюстративний матеріал про письменницю, який є в кабінеті та розміщений на виставці про життя і творчість Лесі Українки, прослуховується в магніто­фонному записі уривки з її "Лісової пісні" - шедевру творчості письменниці. Саме такі засоби навчання забезпечують досягнення поставленої мети на уроці, свідоме засвоєння учнями програмового матеріалу, а також вихову­ючий та розвиваючий характер навчання.

Домашнє завдання пропонується учням таке, яке стимулює їх до вико­ристання матеріалів кабінету: скласти хронологічну таблицю життя і твор­чості Лесі Українки; підібрати фактичний матеріал або висловлювання про вшанування пам'яті письменниці (з підручника, рекомендованої літерату­ри, з матеріалів про Лесю Українку, які є в кабінеті).

Як бачимо, на уроці широко використовуються різні посібники із ком­плекту навчального обладнання до теми "Леся Українка", причому вони забезпечують на уроці не лише пізнавальну, а й виховну та розвиваючу сторони навчання. І необхідні умови для цього створює літературний кабінет.

Кабінетна система навчання розширює рамки уроку, створює більші можливості для урізноманітнення типів і видів уроку та інших форм занять, на що наголошується в документах реформи загальноосвітньої школи. У добре обладнаному і забезпеченому різноманітними навчальними посібника­ми та технічними засобами навчання літературному кабінеті можна з успіхом проводити кіно-і телеуроки, уроки-семінари, конференції, творчі звіти з літератури, заочні літературні подорожі, уроки-концерти, уроки цікавих повідомлень, уроки-вікторини чи конкурсні змагання учнів тощо. Якщо кабінет обладнаний для програмованого навчання, то в ньому ефективно можна проводити уроки-заліки з тієї чи іншої теми.

Отже, літературний кабінет допомагає вчителеві значно краще підготу­вати усі засоби навчання для уроку і провести його набагато ефективніше.

3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці

■ Облік навчально-наочних посібників у кабінеті

В умовах НТР все більше в практику роботи шкіл входить НОП, тобто така організація праці вчителя і учнів, яка забезпечує найкращі результати при доцільних витратах часу, сил і засобів. Отже, НОП дає змогу раціоналізу­вати працю учня.

Найсприятливіші для цього умови створює шкільний літературний кабінет, який допомагає навчитись раціонально і ефективно вчитися і навчати інших. Шкільний літературний кабінет багато в чому, особливо в розміщенні і зберіганні книжкового фонду, наближається до шкільної бібліотеки, яка.: дає змогу правильно, на науковій основі організувати самостійну роботу учнів з книгою та іншими джерелами інформації, виробити в них навички самостійно здобувати знання.

Засобами наукової організації праці в бібліотеці і кабінеті є каталоги і картотеки, якими повинні вміти користуватися учні. Отже, учителі-словес-ники разом з бібліотекарем сприяють тому, щоб учні здобули основи бібліо­течно-бібліографічних знань, які їм так потрібні будуть у житті, яку б професію вони не обрали.

У сучасних літературних кабінетах нагромаджується чималий книжко­вий фонд і фонд навчальних посібників, тому, щоб забезпечити наукову організацію праці учня в кабінеті й бібліотеці, потрібно організувати певну систему обробки, збереження та обліку книжкового фонду і фонду навчаль­но-наочних посібників, що найчастіше здійснюється через створення катало­гів і картотек.

Насамперед школярів потрібно навчити користуватись бібліотечними каталогами: алфавітним, де книги розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів, і систематичним, де книги розміщаються в залежності від змісту за галузями знань відповідно до прийнятої у нашій та інших країнах світу десятинної системи класифікації книг, де кожен клас має свій індекс, наприклад, 0 - загальний відділ, 1 - філософія, 4 - філологія, 8 - мистецтво, 9 - історія, географія тощо.

У літературному кабінеті книжковий фонд обліковується в картотеці, яка має такі розділи серед книг про життя і творчість письменника, що вивчаються в школі: твори письменника (зібрання творів, збірники, видання окремих творів), література про письменника і його творчість, образ пись­менника і його творчість у мистецтві (художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці, театрі, кіно), вивчення життя і творчості письменника в школі (вивчення біографії, аналіз творів, тематика письмових робіт, допо­відей учнів, літературних екскурсій, краєзнавчі матеріали, матеріали для гурткової роботи, літературних вечорів), довідково-бібліографічна літера­тура про письменника.¹

У кабінеті і бібліотеці систематизуються журнальні і газетні статті, на них складається тематична картотека, щоб нею можна було користуватися вчителеві й учням. З газетних або журнальних статей інколи роблять вирізки або заносять статті на бібліографічну картку, де зазначається автор статті, її назва, з якого журналу чи з якої вона газети, дата публікації, стислий опис і рекомендації для використання, місце зберігання (шифр, поличка чи тематична папка).

На книгу загального характеру або літературний збірник у кабінеті й бібліотеці можуть виготовлятися картки типу бібліотечних, на яких запису­ються рекомендації щодо використання матеріалу книги до конкретних тем уроків чи позакласних заходів.

Так же створюється у літературному кабінеті тематична картотека унаочнення, звукотехнічних засобів навчання, дидактичного матеріалу, що дає змогу користуватися ними й учням. Кожен такий навчальний посібник (діафільм, грамзапис, таблиця) має свій номер, шифр, місце зберігання.

■ Збирання ілюстративного матеріалу

Одним із постійних завдань літературного кабінету і бібліотеки є збиран­ня ілюстративного матеріалу до творчості письменників, а також матеріалів до узагальнюючих тем, які можна використовувати для підготовки доповідей, рефератів, написання творів. Збирають його учні і вчителі з ілюстративних журналів, газет, книг, відповідно оформляють на цупкому папері, щоб його можна було потім використати для різноманітних виставок, і розкладають у тематичні папки, в яких він систематизується за розділами. Так же збирається матеріал і в папки до узагальнюючих тем з розвитку мовлення.

Допомагають учням під час їхньої самостійної роботи в кабінеті і бібліо­теці різноманітні пам'ятки (як писати твір; як читати книгу; як працювати з газетою; як вибрати книгу в бібліотеці; як оформити посилання на літера­турне джерело і т.п.), списки рекомендованої літератури для позакласного читання, до семінарських занять тощо. Наприклад, на спеціальних картках-завданнях до семінарських занять з літератури учень може знайти тематику рефератів і повідомлень до семінару, перелік проблемних питань, над якими слід подумати, список додаткової літератури, з якою треба ознайомитись.

Книга в кабінеті чи бібліотеці вибрана. Учень повинен знати основні раціональні прийоми роботи з книгою, щоб правильно користуватись нею, її науковим і довідковим апаратом.