- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
Біографія письменника в сучасній школі розглядається в тісному взаємоі зв'язку з його творчістю. В істинно народних художників слова вона є част* кою біографії самого народу. Про це свідчать самі письменники, "історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини", - писав Т.Г.Шев-і ченко. Не без гордості про це ж говорив Павло Тичина:
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Вивчення біографії допомагає зрозуміти школярам своєрідність особисй тості письменника, його характер, творчість, простежити його долю в тісному: зв'язку з суспільно-історичними подіями епохи, в якій він жив і працював. '
Під час вивчення біографії письменника розв'язується цілий комплек-освітньо-виховних завдань, серед них:
підготувати учнів до зацікавленого і емоційного сприйняття творів, що вивчаються текстуально;
розкрити зв'язки літератури з соціально-історичною дійсністю, з життям народу, країни, людства, з розвитком національної та світової культури;
вплинути на учнів особистістю автора, його життєвим і творчим подвигом.* Цілі покоління учнів нашої України були відірвані від ознайомлення з життєвим і творчим шляхом письменників-українців, які творили за кордоном,: куди змушені були емігрувати, щоб не жити в тоталітарній державі. Це такії постаті, як Володимир Винниченко, Олександр Олесь, Іван Багряний, Євгені Маланюк, Тодось Осьмачка. Тепер їхні твори включені до шкільних програм, і учні можуть ознайомитися з біографіями цих митців. -
Підготовку до вивчення біографії письменника учні проходять в 5-6 і класах. У шкільній програмі для середніх класів відсутні прямі вказівки до її вивчення. Але це не означає, що в цих класах біографічні відомості про пись-: менників взагалі не потрібні, - в багатьох випадках вони важливі і необхідні: життєвий шлях, цікава особистість, віддане служіння Батьківщині завжди привертають до себе увагу, є взірцем для наслідування кращим людським рисам. Розповідь про життя письменника стимулює також діяльність читацької уяви, образного мислення, збагачує емоційну сферу підлітків і, зрештою, готує до сприймання і осмислення програмного твору.
0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
У 5-6 класах використовується біографічна довідка, яка складається з елементарних відомостей про письменника (дати народження і смерті, написання видатних творів). Біографічна довідка повинна бути простою, зрозумілою, виразною, без зайвих подробиць і побутових деталей. У живій і цікавій формі, з художнім ілюструванням учням слід розповісти про характерні епізоди життя письменника, які мають виховне значення і допомагають розкриттю тих чи інших рис його особистості.
Проте призначення біографічної довідки тільки цим не обмежується. Вона також є підступом до читання і аналізу художніх творів, сприяє кращому їх засвоєнню. і
За обсягом і змістом біографічна розповідь в 7 класі відрізняється від біографічної довідки. Біографічна розповідь в поєднанні з іншими методичними прийомами (бесіда, яка передує розповіді, постановка запитань, застосування різних видів наочності й ін.) значно збагачує мову учнів, готує їх до засвоювання матеріалу. В біографічній розповіді враховуються вікові можливості учнів, що зумовлює просту і доступну форму викладу. Розповідь повинна викликати у школярів любов до письменника, інтерес до його творів, збагачувати культуру усної і писемної мови, розширювати їх словниковий запас. План розповіді рекомендується записати на дошці.
Але в 7 класі вже недостатньо обмежитись висвітленням окремих біографічних відомостей. Увагу школярів слід спрямовувати на осягнення особистості письменника, на виявлення авторського відношення до зображуваних явищ дійсності. Систематичну роботу для вивчення особистості художника, для оволодіння поняттям "особистість письменника" можна розпочати на основі не тільки біографічних даних* а насамперед художнього твору, який вивчається. Цьому відповідає зміст, структура програм з літератури, побудованих на основі хронолого-тематичного принципу, який сприяє систематизації знань учнів, вчить їх розуміти, що літературний твір, пов'язаний з конкретно-історичними подіями та з духовним світом автора, вчить бачити в художньому творі самого митця, через призму сприйняття якого відображується життя, змальовуються образи людей.
Уже в 7 класі у біографічній розповіді потрібно розкривати життя письменника в нерозривному зв'язку з його творчістю.
Під час вивчення літератури учні 8 класу цікавляться не тільки фактичною стороною подій з життя письменника, але і потребують їх аналізу і узагальнень. Тому в цьому класі виникає необхідність у формі елементарного нарису подавати не тільки біографічні факти про життя письменника, а й розкривати вплив життєвих та історичних умов на формування його особистості і творчої діяльності. Серед багатьох фактів потрібно ретельно дібрати матеріал, який дозволить учням дізнатися про щось нове у житті письменника, прослідкувати за його розвитком, познайомитися з еволюцією його ідейно-естетичних поглядів. У 8 класі повніше і глибше сприймаються погляди письменника, основні мотиви його творчості, прогресивна роль в історії суспільства та значення його літературної спадщини для сучасності.
Одним із доцільних засобів викладу біографії є змішаний або комбінований засіб, коли біографічна розповідь поєднується з методом бесіди, з елементами шкільної лекції, що дозволяє дати учням необхідні історико-літера-турні відомості і підвести до узагальнення про значення письменника та його творчості.
■ Біографія письменника в старших класах
Шкільна програма для старших класів пропонує три основні види організації біографічних матеріалів: "Короткі відомості про життя і творчість письменника", "Нарис життя і творчості" та "Життєвий і творчий шлях".
Короткі відомості про життя і творчість письменника слід подавати тоді, коли текстуально вивчається лише один твір або уривки з нього.
У розповідь учителя включається характеристика умов і того оточення, що сприяли формуванню світогляду та вихованню духовних ідеалів майбутнього письменника, основних його творів і часу їх написання.
Потрібно коротко розповісти про виникнення і втілення замислу, про процес роботи над твором. На цьому етапі доцільно перейти до аналізу художнього тексту, після чого повідомити школярів про дальшу долю письменника.
Таким чином, знайомство з основними відомостями про життя і творчість письменника являє собою завершену розповідь. При цьому твір сприйматиметься учнями як біографічний факт, який мав місце в житті людини. Це готуватиме їх до сприйняття більш складного виду біографії.
М Нарис життя і творчості письменника
"Нарис життя і творчості письменника" в старших класах використовується частіше (І.П.Котляревський, Марко Вовчок, О.П.Довженко та ін.). "Нарис" - цілісна, закінчена з чітко визначеними межами розиовідь, в якій повідомляються основні факти життя письменника, виявляється соціально-індивідуальна визначеність його особистості. Зміст цього виду біографії складає матеріал, залучений з метою дати образну уяву про письменника - людину і дозволяє юним читачам побачити його у дії. Виділення найголовнішого у житті письменника, коментування основних подій життєвого і творчого шляху наблизить учнів до розуміння процесу написання твору, познайомить з індивідуальним обличчям митця.
Надзвичайно важливий виховний аспект біографічного нарису. Розповідь про життя письменника, його високі моральні якості, патріотизм, гуманізм.
боротьбу за справедливість формує характер учнів, чистоту моральних спонукань, допомагає ствердженню в самовизначенні.
Нарис про життя і творчість письменника дає змогу виходити з головного у повідомленнях, що одержують учнів. Не обов'язково, щоб вони до подробиць знали хронологію письменника, що вивчається, заучували все підряд -важливо навчити їх мислити, зіставляти, сприймати в цілому біографічні дані про письменника та його творчість.
Біографічний нарис відтворює багатогранність особистості письменника, особливості його характеру, що наближає учнів до сприймання і розуміння художнього твору. Нарис будується так, щоб у ньому логічно і послідовно розповідалося про становлення особистості і формування поглядів письменника на життя, його ідейно-естетичні концепції, висвітлювались найважливіші етапи творчої діяльності, розкривався зміст і значення написаних ним художніх творів.
Нарис складається з експозиції, основної частини і кінцівки, які між собою тісно взаємозв'язані. В експозиції учням розповідається про епоху, коли жив і творив письменник, установлюються зв'язки його з навколишнім середовищем. У цій частині розповіді повідомляється про дитинство і роки навчання письменника, зосереджується увага на тих обставинах, які визначили його особистість. Поступове накопичення знань про життя письменника готує школярів до розуміння його світогляду, до осмислення мотивів творчості.
В основній частині біографічного нарису учні знайомляться з життєвим досвідом, із матеріалом, який став джерелом його творчих замислів і узагальнень. Це зумовлює чергове завдання учителя: продумано і обґрунтовано визначити та розкрити основні етапи творчого шляху письменника, показати, чим ці етапи обумовлені, якими подіями громадського та особистого життя супроводжувались, що характерно для них у співвідношенні з усією творчістю.
Завершується біографічний нарис розповіддю про останні роки життя художника, про його творче надбання і місце у літературному процесі, про те нове, що створив письменник, чим його твори хвилювали людей у минулому і продовжують хвилювати підростаюче покоління.
■ Життєвий І творчий шлях письменника
У шкільному курсі літератури цей вид біографії представлено визнаними письменниками (Г.С.Сковорода, Т.Г.Шевченко, І.Я .Франко, Леся Українка, П.Г.Тичина)* Він відповідає усім вимогам "нарису", але має і свої особливості. Вивчення монографічних тем, які представлені творчістю великих митців слова, дає змогу висвітлити їх життя і творчість в органічному взаємозв'язку і розвитку від початку до кінця.
Ознайомлення з декількома творами дозволяє звернути увагу школярів на еволюцію особистості письменника, ґрунтовно характеризувати основні етапи його життєвого і творчого шляху. Спираючись на факти біографії і творчості, які знайомі учням із середніх класів, словесник не тільки доповнює біографію новими фактами, але й будує їх вивчення у тісному зв'язку з суспільним рухом, з літературною боротьбою, з характеристикою всього творчого шляху.
Біографію і літературну діяльність письменника необхідно показати на фоні суспільно-історичних подій (час, оточення, умови життя, фактори, що відіграли вирішальну роль у долі художника слова). Цілком природне звертання до документальних матеріалів, спогадів сучасників, засобів унаочнення, які добираються з врахуванням їх виховного впливу на учнів.
■ Принципи вивчення біографії письменника
У методиці і шкільній практиці є декілька шляхів вивчення життя письменника: викладання біографії з загальною характеристикою творчого шляху і послідовним текстуальним вивченням твору; розповідь про життя та літературну діяльність письменника переривається аналізом твору; монографічна тема починається з вивчення творчості художника, а біографія вивчається самостійно з наступним узагальненням вчителя.
Одним з найбільш ефективних шляхів вивчення біографії у школі є розгляд життєвого і творчого шляху письменника в органічному взаємозв'язку. Такий підхід зумовлює вивчення біографії у тісному зв'язку з творчістю через осягнення особистих якостей письменника. При цьому конкретно досліджується двобічний зв'язок художнього твору з особистістю творця, його життям, визначається, в яких компонентах стилю і як виражена авторська індивідуальність (у виборі теми, в ідейному змісті, в проблематиці, в системі образів, в композиції, в художніх засобах, у мові твору).
Основна функція біографії - максимально наблизити учнів до розуміння особистості письменника; цей процес повинен здійснюватися протягом усієї монографічної теми. На кожному уроці учні знайомляться з тим, як особистість художника формується, яких колосальних знань, наполегливості, впевненості, напруги моральних та фізичних сил, а іноді сміливості та громадської мужності потребує його праця, як і чому багаторазово переробляє він рукописи, як виявляється його внутрішній світ, його погляди в художньому творі. Роздуми над життям великої людини, його поясненням, виділенням ідейного, морального і естетичного підтексту біографічних фактів створюють сприятливі обставини й атмосферу, коли думки та почуття письменника і юних читачів зливаються у гармонійне ціле.
Проте вивчення біографії в єдності з творчістю успішно вирішується лише за умови, коли визначаються основні лінії, які дають можливість цій єдності надати органічний, природний характер, з численних аспектів взаємозв'язку вивчення біографії і текстуального аналізу творів потрібно відбирати лише ті, які поєднуються з загальними закономірностями художньої творчості, з своєрідною творчою манерою письменника і які природньо визначаються завданнями шкільного аналізу літературного твору. Ці завдання сформульовано в програмі з літератури. Привертають увагу такі формулювання, як "соціальна обумовленість творчості письменника", "значення в літературному творі громадської позиції автора", "задум письменника і об'єктивне значення художнього твору", "творча історія тексту", "образ автора, його композиційна і ідейна роль в творі", "проблема суперечностей у світогляді і творчості письменника", "питання художньої майстерності" та ін.
Здійсненню взаємозв'язку біографії і творчості сприяє і характеристика таких аспектів, як середовище, оточення, епоха, коли жив і творив письменник; роль особистості майстра слова в його творчості; життєвий досвід, знання; творча індивідуальність; художній метод; проблема "автор і герої" і методичні основи її вирішення; авторська позиція в оцінці зображуваних явищ; ідейно-естетичний ідеал, моральна позиція письменника; значення творчості письменника в літературному процесі та ін.
У здійсненні принципу єдності біографії письменника з його творчістю важливо знайомити учнів з джерелами задумів художніх творів, використовувати листи, щоденники, записні книжки, чернетки, уривки з художніх творів, свідчення друзів та близьких, літературознавчі матеріали.
Біографія і творчий шлях письменника, - визначається в методичній літературі, - ключ до складних моментів вивчення художнього твору, що включений до шкільної програми.
"Думка про нерозривність естетичної сили твору письменника і морального аспекту його біографії повинна бути основою переконань школярів. З цією метою вивчення життєвого шляху письменника слід об'єднати з характеристикою його творчих пошуків".'
■ Основні методи, форми і прийоми вивчення біографії письменника
Під час вивчення біографії письменника в її традиційному розумінні утвердилися форми, методи і прийоми, за допомогою яких учитель доносить біографічний матеріал до школярів. Частіше всього для розповіді про життєвий шлях художника учитель використовує лекцію, якій можна надати проблемний характер. Така лекція супроводжується питаннями до класу з використанням знань про вивчений матеріал. Це - розповідь про письменника з включенням захоплюючого початку, побудованого на яскравому епізоді з життя митця; характеристика етапів ідейно-творчого шляху письменника,