6. Факультативні заняття з літератури *

■ Загальні положення *

Сучасна школа створює кожному умови для всебічного розвитку та, забезпечує поглиблене вивчення тих предметів, до яких учні виявляють підви- _і щену зацікавленість. Така диференціація, зумовлена високим загальним рів-" нем, відповідає соціальним цілям суспільства, яке робить все необхідне для , того, щоб створити умови всебічного розвитку кожної людини і надати нЦ можливість одержати спеціальні знання. <

Це досягається шляхом створення шкіл з поглибленим вивченням окремих" предметів, розвитку позакласної та позашкільної роботи, вдосконаленням індивідуального підходу до учнів.

Однією з найбільш поширених і доступних форм диференційованого' навчання є факультативні заняття, які було введено в практику роботи шкіл в 1967/68 навчальному році. •

За минулі роки накопичено певний досвід факультативних занять, який засвідчив високу ефективність цього виду навчальної роботи.

Факультативні заняття в школах сприяють самовизначенню учнів, допо­магають їм у виборі майбутньої професії, прищеплюють любов до трудової діяльності, вироблять навички до ведення елементарних наукових досліджень,

до наукової організації праці. Усе це здійснюється в процесі факультативних занять з певного навчального предмета, який учень вивчає поглиблено.

факультативні заняття з літератури в школі як специфічна форма літера­турної освіти учнів не тільки сприяють поглибленому вивченню шкільного курсу літератури, а й відіграють величезну роль у підготовці учнів до май­бутньої трудової діяльності в будь-якій галузі народного господарства, науки, культури чи до навчання у вищому навчальному закладі.

Специфіка факультативних занять з літератури визначається насамперед специфікою літератури як шкільного предмета і літератури як виду мис­тецтва, який характеризується всеосяжністю, універсальністю. Немає такої сфери життя, людських стосунків, людських почуттів, яка залишалася б поза увагою літератури. Вона порушує найскладніші актуальні проблеми сучас­ності, висвітлює минуле людства, розмірковує про його майбутнє. Вона хви­лює кожного, і, може, найсильніше - дітей, підлітків та молодь шкільного віку, яка шукає в літературі відповіді на питання, які гостро хвилюють у такому віці й серед яких найголовніше - яким бути, який шлях обрати собі в майбутньому житті.

Саме тому багато учнів обирають літературу для поглибленого вивчен­ня на факультативних заняттях. Під час їх проведення потрібно враховувати величезний ідейно-виховний вплив літератури, що зумовлюється її специфі­кою як виду мистецтва. Для вивчення на факультативних заняттях обирають­ся найкращі літературні твори, які тематикою, ідейно-художнім змістом від­повідають психологічним особливостям та пізнавальним можливостям учнів певної вікової категорії.

Ці твори, в центрі яких стоїть образ позитивного героя - дорослої людини або дитини чи підлітка, - на прикладі якого виховується молоде покоління, дають широкі можливості для формування в учнів національних і загально­людських цінностей. Особливо зростає інтерес до вивчення творчості тих письменників, які з відомих причин були вилучені з літературного процесу, а також до нового прочитання творів П.Тичини, В.Сосюри, О.Гончара.

Важливим завданням факультативних занять є виховання учнів, які мають певне літературне обдаровання, та розвиток їх творчих здібностей. Зокрема, це стосується і учнів із яскраво вираженим аналітичним складом мислення, здатних до самостійної літературно-критичної оцінки художніх творів. Досвід показує, що переважна увага в школах приділяється учням, які пробують писати твори, здебільшого - вірші. Як правило, ця робота про­водиться в рамках літературних гуртків або літературознавства, але зали­шається часто поза увагою вчителів. І саме на факультативних заняттях з літератури такі учні можуть розкрити свої здібності та удосконалити їх -адже заняття ґрунтуються фактично на самостійному літературознавчому аналізі виучуваних творів.

Це питання тісно пов'язане з професійною орієнтацією учнів у галузі! філологічних спеціальностей. Ставлячи в центр уваги роботи з професійної і орієнтації школярів у сфері безпосередньої участі у виробництві матеріал.-1, них благ, не можна забувати й про потребу продуманої орієнтації учнів на! спеціальності в галузі інтелектуальної праці, в тім числі, й на професію вчитЦ теля мови та літератури. Крім того, слухачі факультативів дістають уявлен-і ня про інші види діяльності філологів: редакційна та коректорська спеціаль-> ності, журналістська робота, праця в науково-дослідних установах, викла­дання у вищих навчальних закладах тощо.

У результаті факультативних занять учні не тільки поглиблюють літера­турну освіту, домагаються зміцнення програмових знань з цього предмета, а й підвищують загальноосвітній рівень, збагачують свої знання про життя.

Факультативні курси мають самостійне значення. Але вони такожі пов'язані з програмовим матеріалом. Вони будуються так, щоб, по можливос-| ті, основні проблеми, ідейно-тематичне спрямування, коло письменників, що вивчаються на факультативних заняттях, пов'язувалися з відповідними роз­ділами програми з літератури для певних класів.

Програми факультативних занять, як правило, мають проблемний харак­тер. У процесі їх опрацювання розв'язуються морально-етичні, естетичні або літературно-історичні чи теоретико-літературні проблеми.

При цьому важливе значення надається відповідності факультативних^ курсів пізнавально-віковим та психологічним особливостям учнів. Можли- вість вибору їх, а також урахування конкретних особливостей роботи школи забезпечується наявністю варіантів факультативних курсів. -_ш

Факультативні заняття займають проміжне місце по відношенню до уро-1 ків літератури і різних видів позакласної і позашкільної роботи: найрізнома-,| нітніші гуртки, клуби, обговорення вистав, книг, театральні інсценівки, літе-1 ратурні композиції, вечори^випуск літературних газет і альманахів, літера-* турні екскурсії, культпоходи і т.д. їх головна відміна від уроків літератури | полягає в тому, що: І

• факультативні заняття - це заняття за вибором, які сприяють багатогран- І ному і глибокому розвитку літературних інтересів і здібностей учнів; *

• вони спрямовані на підвищену самостійність школярів, вироблення у них | умінь і навичок самостійної роботи; |

• вони відрізняються різноманітністю форм проведення, широким залучен-1 ням творів суміжних мистецтв, проведенням занять в архівах, музеях, ' наукових бібліотеках, театрі і т.д.; 1

• порівняно однорідні за інтересами і невеликі за кількісним складом фа- ' культативні групи сприяють значній активізації й індивідуалізації навчання школярів;

, програми факультативних занять відрізняються більшою мобільністю і гнучкістю. Вчителям-словесникам, за домовленістю з педрадою школи, дозволяється вносити зміни в програму факультативних курсів, а також, у співдружності з інститутами післядипломної перепідготовки учителів, розробляти нові факультативні спецкурси;

. на факультативних заняттях немає систематичного опитування і атеста­ції знань учнів, що сприяє створенню невимушених відносин між учнем і вчителем.

Від різноманітних форм позакласної і позашкільної роботи з літератури факультативи відрізняються: « наявністю програм факультативних курсів;

• конкретністю кінцевої мети і завдань;

• тісним зв'язком з основними курсами літератури;

• систематичністю проведення, стабільністю методів і форм роботи;

• єдиною системою керівництва.

• Методи навчання

Керування цілеспрямованою навчальною діяльністю учнів на факуль­тативі здійснюється за допомогою методів навчання. їх функція реалізується певною мірою за умови їх адекватності конкретним цілям навчання. Одним із важливіших завдань навчання на факультативі є формування і розвиток у школярів умінь і навичок пізнавальної самостійності, яка визначається в методиці літератури як якість, що дозволяє учням самостійно, шляхом твор­чого застосування наявних у них знань і прийомів літературного аналізу розуміти ідейно-естетичний зміст твору, відображені в ньому події, характери тощо.

У сучасних дидактичних працях виділяють три рівні сформованості пізнавальної самостійності: рівень відтворення, частково-пошуковий, дослід­ницький. У читацькій діяльності, як і в кожній іншій пізнавальній діяльності також є можливість виділити ці рівні.

Такими рівнями читацької діяльності і слід керуватися під час вибору методів навчання, що застосовуються на факультативах. На рівні відтво­рення переважно застосовується репродуктивний метод, який передбачає інформативний характер передачі знань слухачам факультативу. Форми виявлення цього методу - лекція, переказ, коментоване читання, прослу-ховування радіопередач, перегляд кінофільмів, телепередач.

Керування діяльністю учнів під час застосування репродуктивного ме­тоду полягає в організації сприймання, запам'ятовування, відтворення шко­лярами одержаних ними знань і зразків діяльності. На вищому ступені репро­дуктивна діяльність учнів може частково включати перетворення і розумове

опрацювання навчального матеріалу. Вона здійснюється за допомогою таких \ прийомів: складання плану розповіді вчителя, виявлення головної думки, зіставлення, порівняння, узагальнення одержаних знань. ;

Основні завдання факультативних занять пов'язані із забезпеченням част­ково-пошукового і дослідницького рівнів читацької діяльності. їм відповідає творчий характер пізнавальної діяльності учнів у процесі здобування нових знань, способів їх набуття і застосування в різних ситуаціях.

На частково-пошуковому рівні переважно використовується евристич- _е ний метод. Звичайне його застосування - евристична бесіда, в ході якої спільними зусиллями вчителя і учнів розв'язуються навчальні проблеми.

Навчання старшокласників умінням аналізу художнього твору у процесі | використання евристичного методу здійснюється шляхом системи запитань або завдань, причому відповідь на кожне з них логічно передбачає перехід ₄ до наступного. Завдання вчителя - спрямувати читацьку діяльність, підвести ' школярів до конкретних висновків, зробити узагальнення. |

Найбільш високий рівень у розвитку творчої самостійності учнів, оволо-1 дінні елементами літературознавчого методу забезпечує дослідницький ме-1 тод. Якщо під час використання евристичного методу вчитель не лише ста-1 вить перед учнями ряд запитань чи проблем, а й пояснює шляхи їх розв'язання, | показує умови чи прийоми роботи, то дослідницький метод передбачає само-1 стійний пошук учнями поставлених в художньому творі проблем і шляхів їх І розв'язання. В цьому випадку інформативні функції вчителя незначні, зате 2 зростає його керівна роль, спрямована на організацію читацької діяльності І по усвідомленню навчальної проблеми, самостійному висуванню ними гіпо- ₄ тези, визначенню шляхів і розв'язанню, узагальненню одержаних результатів 1

Основна форма використання дослідницького методу - семінарські за- І няття. У процесі підготовки до них учні можуть одержувати певні консульта-1 ції вчителя. При цьому важливо, щоб запитання, з якими звертаються | школярі, виникали у них в результаті самостійної роботи над розв'язанням і навчальної проблеми. - *

"І

■ Типи факультативних занять |

Навчально-виховний процес на факультативі здійснюється^ відповідній _г формі організації занять.

Спираючись у комплексі на теоретичні підходи до класифікації уроків літератури (В.В.Голубков), уроків позакласного читання (Н.Й.Волошина), . виходячи з навчально-виховнйх цілей факультативних занять, методів і прийомів навчання, структури рівнів читацької діяльності, місця кожного в * загальній системі занять, можна виділити такі типи факультативних занять інформаційно-вступні, консультативно-підготовчі, поглибленого аналізу). тексту, семінари, заняття творчо-підсумкового типу.

Кожний відповідний тип занять виявляється в конкретній формі органі­зації навчального процесу - виді занять (або декількох їх видах), а вид відо­бражає різноманітність форм факультативних занять і може мати свої варіанти.

Розкриємо сутність кожного типу занять. ■ Інформативно-вступні заняття

Основними видами занять цього типу є лекції. Вони бувають двох типів: 1) лекції монологічного характеру; 2) лекції з елементами бесіди.

За своєю спрямованістю обидва види лекцій можуть бути як навчально-інформативні, так і проблемного характеру.

У першій вступній лекції вчитель знайомить школярів із змістом факуль­тативного курсу, визначає його цілі і завдання, викладає головні методоло­гічні й теоретичні положення, що складають наукову основу курсу, дає за­гальну характеристику літературі того часу, який передбачає вивчати відповідний факультативний курс.

У наступних лекціях до конкретних тематичних розділів викладаються вузлові питання, що відображають концептуальну основу теми вивчення, опрацьовується понятійний апарат, дається характеристика навчальним посібникам, пропонується список літератури.

Лекції з елементами бесіди проводяться за наявності у слухачів факуль­тативу певних знань з проблеми, що розглядається. Вони можуть включати також і невеликі виступи учнів.

Проблемні лекції - одна з ефективних форм активізації пізнавальної діяль­ності учнів на факультативі в процесі сприймання навчального матеріалу. Вони також спираються на певні літературні знання школярів і, як правило, розпочинаються постановкою проблемних запитань, висуванням кількох ппотез, які в процесі лекції доводяться або спростовуються.

Проблемна лекція передбачає елементи продуктивної навчальної діяль­ності школярів, які разом з учителем шукають шляхи розв'язання проблеми. Проблемні завдання, що викликали інтелектуальні ускладнення, можуть використовуватись (і розв'язуватись) на інших заняттях з цієї ж теми.

Інформаційно-вступні заняття повинні емоційно запалити учнів, викли­кати в них зацікавленість до теми, що вивчається. Вони супроводжуються виразним читанням уривків із творів, статей письменників і критиків, запи­таннями вчителя, спрямованими до слухачів факультативу, використанням наочності й технічних засобів навчання.

Навчальний процес на заняттях цього типу має навчально-інформацій­ний характер, що відповідає головним чином першому рівню читацької діяль­ності учнів. Переважають репродуктивний метод творчого читання з елемен­тами евристичного методу.

■ Заняття консультативно-підготовчого типу

Ефективність факультативних занять (поглибленого аналізу тексту або семінарських) в багатьох випадках обумовлюється попередньою роботою яка виконується на заняттях консультативно-підготовчого типу. Перш за все на цих заняттях словесник виявляє читацькі інтереси слухачів факуль тативу, рівень їх літературного розвитку.

Друге коло завдань - навчання школярів методиці роботи з книгою, формування умінь і навичок користуватися бібліотечним каталогом.

Особлива увага приділяється дальшому розвитку мовних умінь, набутих! на уроках літератури: складанню тез, підготовці доповідей, рефератів, опит дів періодичних видань, написанню рецензій або відгуків на самостійно] прочитану книгу, переглянутий кінофільм, виставу. На початковому етап| розвитку мовних умінь робота головним чином ведеться за зразком (зразок демонструє вчитель або найбільш підготовлений учень), а потім здійснюється! його перенесення на новий зміст. З цією метою дуже важливо озброїти учас-5 ників факультативу знанням загальних схем-орієнтирів. Так, наприклад, для] роботи над доповіддю учням пропонується застосовувати таку схему:

1. Відомості про автора чи історію створення художнього твору.

2. Короткий переказ фабули чи кульмінаційного епізоду.

3. Визначення теми твору, його проблематики.

4. Характеристика головних героїв.

5. Короткий аналіз елементів структури, художніх особливостей тексту;;

6. Оцінка твору критикою.

Роботу над критичною статтею пропонується здійснювати за такими запитаннями:

1. Хто автор статті і яким питанням вона присвячена?

2. Головні положення статті, їх формулювання.

3. Аргументи, які наводить автор для підтвердження кожного вису-| нутого ним положення. I

4. Які з них викликали сумнів? Обґрунтуйте свою думку. | У коло завдань, які розв'язуються на занятті консультативно-підготов-?

чого типу, входить також створення необхідних умов для підсилення мотива-] цінної сторони процесу навчання на факультативі, керівництво читацьким;! сприйманням і його прогнозування.

В арсеналі словесника є ряд методичних прийомів, що сприяють розвитку читацьких інтересів і прагнень учнів самостійно розуміти ідейно-естетичну глибину твору. Назвемо головні з них:

• жива, цікава розповідь про зміст твору, його тему, улюбленого героя;

• коментоване читання вчителем одного-двох епізодів;

■ розповідь про історію написання книги, задум автора;

• ознайомлення учнів з жанровою, стильовою, композиційною своєрідністю твору;

« висловлення кількома учнями своїх думок про книгу з читанням її окремих сторінок;

• використання вчителем своїх читацьких вражень, своїх спостережень під час знайомства учнів з книгою;

• розповідь учителя про кілька творів, споріднених за темою, але різних за її художнім розв'язанням;

« інформація про екранізацію чи сценічне прочитання книги /читання рецензій, демонстрація кінофрагментів, фотографій і т.д.). На цих же заняттях учні можуть одержувати консультації стосовно поглибленого аналізу тексту і завдання для самостійної роботи.

Навчальний процес на заняттях консультативно-підготовчого типу носить навчально-формуючий характер, провідними методами є репродук­тивний і евристичний.

■ Поглиблений аналіз тексту

Основне призначення занять цього типу - робота над поглибленням без­посереднього сприймання учнями тексту, розуміння ними головних проблем твору, його образів, стильових особливостей, системи авторських оцінок і ідеалів.

Частково-пошуковий характер процесу навчання на заняттях поглибле­ного аналізу тексту, застосування евристичного методу (і елементів дослід­ницького) забезпечує необхідні умови для активного формування й розвитку у слухачів факультативу читацьких умінь аналізувати літературний твір з врахуванням його ідейно-художньої цілісності і авторської позиції.

Ступінь заглиблення учнів у художній текст, формування й розвиток умінь і навичок, диференціація навчання на заняттях цього типу значною мірою пов'язані з використанням учителем раціонального поєднання фрон­тальних, групових і індивідуальних форм роботи, які відповідно здійсню­ються за допомогою фронтальних, групових і індивідуальних завдань.

Фронтальні завдання виявляють безпосереднє сприймання учнями есте­тичної глибини твору, забезпечують постановку загальних пізнавальних зав­дань, активно залучають учасників усієї факультативної групи до розв'язання головних проблем твору, забезпечують розвиток у старшокласників читаць­ких умінь.

Під час факультативних занять група тимчасово ділиться на кілька під­груп. Кількість учнів у підгрупі, в залежності змісту, складності й характеру попередньої роботи, може становити від 2 до 6 чоловік.

Групова форма організації навчання прищеплює вміння колективної роботи - в одних випадках і можливість звіряти результати своєї праці з досягненнями товаришів - в інших. Відповідно до цього слід розрізняти й два види групових завдань: 1) завдання, що вимагають спільної пізнавальної діяльності; 2) завдання, що передбачають виконання навчальних вправ кожним учнем групи по-своєму.

У спільній груповій діяльності учні готують кіносценарії та інсценівки, складають заочні екскурсії і літературно-музичні композиції, пишуть колективні рецензії, випускають літературні газети і альманахи.

У другому випадку групові завдання дають змогу учням доповнювати і заперечувати відповіді товаришів, зіставляти чужі знання і вміння зі своїми.

Використання групових завдань дозволяє на одному занятті розглядати декілька композиційних ліній твору, ситуацій, образів-персонажів, ідейно-моральних проблем, поставлених письменником.

Під індивідуальною формою роботи розуміють вид навчальної діяльнос­ті, який виконується одним учнем самостійно незалежно від інших чи під керівництвом учителя.

Індивідуальна робота може мати різні рівні складності - від розв'язання учнями часткових завдань (аналіз окремих епізодів, ситуацій, образів-персо­нажів і т.д.) до характеристики ідейно-художньої цілосності твору.

Поступове ускладнення індивідуальних завдань, забезпечення безперерв^ ності читацької діяльності повинно привести в ідеалі до розвитку у слухачів факультативу вмінь самостійно аналізувати літературні твори, розуміти авторську картину світу і людини.

■ Семінарські заняття

Високого рівня читацької діяльності вимагають від школярів семінарські заняття, які є завершальним етапом застосування й перевірки засвоєних ними знань і вмінь. Тому дуже важливо, щоб їм передували наведені вище типи занять, з якими вони органічно пов'язані.

Семінарські заняття проводяться як колективне обговорення висунутих учителем проблем. У процесі підготовки до семінару учні самостійно вивча­ють нові твори, опрацьовують критичну літературу.

Практика семінарських занять показує, що учням доцільно пропонувати не тільки тему, а й план заняття, який включає ті головні питання, що вино­сяться на семінарське заняття.

Значне місце на семінарах приділяється індивідуальним формам роботи - доповідям, повідомленням - та їх обговоренню.

Процес підготовки учнів до доповіді - своєрідна школа самостійної робо­ти під керівництвом учителя. В процесі підготовки учень не тільки засвоює відповідні факти, знання, літературно-теоретичні поняття, що складають суть його доповіді, - він навчається методиці розумової праці, оволодіває вміннями й навичками самостійного аналізу художніх творів.

Спочатку доповідач переглядає прочитаний твір, робить виписки, поміт­ки, виділяє найважливіші, з його погляду, епізоди і художні деталі, а потім в одному-двох реченнях формулює головну ідею доповіді. Після цього він зна­йомиться з кількома критичними статтями за темою, коректує і уточнює формулювання ідеї доповіді і складає її план. На занятті консультативно-підготовчого типу план обговорюється з учителем. Враховуючи зауваження і побажання свого наставника, учень, нарешті, пише текст доповіді.

У кожного доповідача повинен бути опонент, який заздалегідь знайо­миться з тезами його доповіді, основною літературою, яка використовується доповідачем.

Доповідь обговорюється всіма слухачами факультативу і рецензується вчителем.

■ Заняття творчо-підсумкового типу

Заняття цього типу і їх відповідні види - концерти, тематичні вечори, літературні вікторини, екскурсії, наукові конференції учнів, випуск літератур­них газет, альманахів і т.д. являють собою форму творчого звіту про роботу факультативу. На них найповніше розкривається художня обдарованість учнів.

Вони проводяться в контакті з різними формами позакласної та поза­шкільної роботи, а також із вивченням шкільного курсу на уроках. Дуже важливо, щоб слухачі могли виступити з рефератами, доповідями, лекціями на літературних вечорах, ранках, конференціях, перед учнями інших класів чи навіть дорослим населенням, у пресі - шкільній, районній, з повідомлен­нями чи рефератами - на уроках.

Факультативні заняття з літератури є дієвим засобом поглиблення знань, літературної освіти учнів, розвитку наукових, творчих здібностей, само­стійного мислення.

7. Літературно-мист^цькі і творчі гуртки в школі

Літературний гурток - центр усієї позакласної роботи з літератури у школі. Він охоплює невелику групу школярів (15-25 чол.), найчастіше одного віку. Серед його основних завдань - формування творчої активності й самостійності учнів, розвиток і вдосконалення психічних якостей особистості, поглиблення інтересу до вивчення літератури, розширення запасу знань школярів з літератури, основ теорії літератури, виявлення літературно обдарованих дітей, стимулювання їх творчого зростання.

Діяльність літературного гуртка грунтується на загально-дидактичних принципах науковості, послідовності і систематичності, наступності і пер­спективності, зв'язку теорії з практикою, доступності та специфічних -єдності класних і позакласних занять, добровільності, рівноправності, зацікавленості школярів у роботі.

У шкільній практиці - гуртки різних видів: літературно-творчі, літера­турно-мистецькі, гурток виразного читання, літературно-фольклорні, літературно-драматичні та інші. Існують у школах і літературно-мистецькі об'єднання, клуби з кількома секціями.

Напрями діяльності гуртка різноманітні:

• ознайомлення з товарами минулого й сучасного;

• вивчення основ теорії літератури;

• розвиток зв'язного мовлення (збагачення мовлення учнів з погляду лек­сичної і граматичнЬЇ будови, засвоєння норм української літературної мови, формування умінь і навичок самостійно складати зв'язні висловлю­вання; виразне і художнє читання);

• літературне краєзнавство: ознайомлення з життєвим і творчим шляхом митців-земляків, творами, що пов'язані з місцевим матеріалом, пошук прототипів літературних персонажів, записи спогадів, розповідей, легенд про письменників, фольклорних матеріалів, літературні екскурсії;

• підготовка і проведення масових заходів: ранки, вечори, суботи, вечор­ниці, поетичні вогники, читацькі конференції, диспути, олімпіада, вистав­ки, свята;

• творчі зустрічі з митцями, прес-конференції з авторами книг;

• випуск шкільної преси: альманахи, альбоми, газети (загальношкільна, літературного гуртка, ювілейна), рукописні журнали;

• підготовка матеріалів до літературної географії області.

• Планування роботи гуртка

У залежності від виду гуртка планується і його робота. Проте в усіх ви­падках учитель мусить на кращих зразках літератури утверджувати у свідомості молодого покоління ідеї національного відродження, України, по­чуття загальнолюдських цінностей: доброти, милосердя, честі, справедливості.

Успіх у роботі гуртка залежить від актуальності і значущості того, над чим працюють школярі. Скажімо, для гуртка учнів 5-7 класів цікавою буде героїко-патріотична тема: боротьба українського народу проти завойов­ників, за утвердження своєї державності.

Звичайно, кожний керівник планує роботу гуртка, виходячи із конкрет­них умов. План роботи гуртка учнів 5-7 класів орієнтовно може мати таку структуру: зміст, кількість годин, дата проведення занять. До змісту роботи входить обговорення плану роботи та завдань на рік; звіт гуртківців за про­ведену роботу влітку; підготовка матеріалів до літературної газети; літера­турні екскурсії, коментоване обговорення книг; літературні вечори, ранки; проведення конкурсу на кращого декламатора; випуск літературного рукопис­ного журналу; обговорення завдань на літні канікули; підсумкове заняття.

■ Розвиток творчих здібностей учнів

Любов до рідного краю починається з любові до тієї місцевості, де наро­дилася людина, де пройшло її дитинство. Тому у школах організовуються гуртки, які об'єднують учнів, котрі поглиблено вивчають життєвий і творчий шлях митців-земляків, тобто, літературу рідного краю, і разом з тим розвивають творчі здібності школярів. Плани роботи їх передбачають вивчення творів письменника, доступних учнівському розумінню, знайомство з бібліографією, епістолярними і архівними матеріалами, ілюстраціями до творів, відвідання місць, пов'язаних із творчістю митців.

На заняття учні готують усні повідомлення, реферати, доповіді.

Усе це дає можливість розвивати творчі здібності учнів. Проте, най­частіше літературно обдаровані діти об'єднуються у літературно-творчий гурток. Його основні завдання - навчити школярів образно мислити, відтворювати засобами слова свої думки, почуття, розуміння навколиш­нього. Серед методичних прийомів перевага надається роботі з книгою, самостійній творчій роботі. З цією метою проводяться літературні вправи: написання етюдів, відгуків на прочитану книжку, переглянутий фільм, спектакль, прослуханий музичний твір, стаття у газету, збирання фоль­клорних матеріалів, оформлення матеріалів про екскурсію і подібне.

Творчі здібності учнів розвиваються ще з раннього шкільного віку. Для цього проводяться вправи на вироблення творчої уяви, фантазії. Та в молодших класах більшість творів пов'язана з відтворюючим уявленням, яке ґрунтується на особистих враженнях. І той самий твір "Прихід зими", наприклад, учні У-УІІ класів уже напишуть по-іншому. Вони вчили слова в прямому і переносному значенні, мають поняття про синоніми, антоніми, епітети, порівняння, уособлення. І під час написання твору-опису, все це треба повторити, провести вправи підготовчого характеру. Це можна робити на уроках мови і літератури.