3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів

Основними обов'язками вчителя, що визначені Статутом середньої за­гальноосвітньої школи, є озброєння школярів міцними знаннями основ наук, формування духовного світу молоді, розвиток її пізнавальних інтересів і здібностей. Учитель відповідає за якість навчання, рівень знань і вихованість учнів, тому-то він повинен дбати про рівень виконання навчальної програми, глибину знань школярів, системність, міцність, усвідомлення, вміння застосо­вувати знання на практиці.

Важливим фактором у здійсненні цих завдань є своєчасне і якісне вияв­лення, перевірка, оцінювання та облік результатів навчання. Отже, вчитель повинен уміти передавати знання і на основі систематичного контролю коригувати роботу школярів.

Виявляючи знання школярів тим чи іншим методом/ поурочне індивіду­альне; фронтальне опитування, письмова робота на задану тему /тестова перевірка, звукозапис, графічна робота/, словесник повинен конкретно визначити, яка тема, який вид (аспект) знань, умінь та навичок оцінюється.

Вимоги, що ставляться до знань і вмінь учнів, визначені програмою, екзаменаційними білетами, тематикою та текстами для письмових робіт.

І Суть і значення оцінки

Словесник у процесі роботи над реалізацією навчальної програми з літератури повинен домогтись усвідомлення учнями того, що оцінка (кіль­кість балів) ставиться не тільки за знання, а й за уміння вчитися (уміння виді­ляти найсуттєвіше у змісті навчання, передати самостійно засвоєне, застосу­вати основні положення на практиці, систематизувати, узагальнювати вивче­ний матеріал, самому оцінити результати своєї роботи).

З цього випливають основні вимоги до перевірки й обліку знань, умінь і навичок учнів з літератури:

а) у процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;

б) спрямовувати зусилля школярів на виявлення глибини і повноти розу- міння суттєвого; »

в) домагатися виявлення рівня засвоєння матеріалу опрацьовуваної теми за певною системою і в логічній цілісності;

г) визначати форми і методи виявлення знань, що підлягають обов'язковій перевірці з окремої теми, зважаючи при цьому на специфіку літератури як виду мистецтва;

д) забезпечувати тематичну конкретність оцінок.

Оцінка виставляється на основі фактичного засвоєння програмового матеріалу з урахуванням його важливості в курсі літератури:

ною, якщо не розкрита тема висловлювання, хоча за іншими показниками-- ^ твір написано задовільно.

Оцінка орфографічної, пунктуаційної грамотності творів, граматична ₍ правильність мови здійснюється на основі критеріїв, визначених для кон4| трольних диктантів.

Чи вміє учень у процесі аналізу твору усвідомлювати історичні умови, в яких жив і творив письменник, його світоглядні погляди і позиції, які ідеали утверджує; чи має навички аналізу художнього твору, виходячи з його і жанрової специфіки, а саме: виразно читати й логічно осмислювати прочи-' тане, членувати, зіставляти, групувати факти, події, картини, образи і за їх ■ допомогою розкривати ідейну силу і красу всього твору; як висловлює ; свої судження про відображені в творі життєві явища, про вчинки і помисли ч персонажів, зокрема, про моральну і духовну красу позитивного героя

Чи вміють учні 5-8 класів виразно читати, аналізувати художній твір за * планом:

а) визначити провідну думку в прочитаному уривку чи цілому творі; |

б) виділити художні засоби та визначити їх функції відповідно до провідної * думки; %

в) висловити своє ставлення до прочитаного, до поведінки і вчинків героїв, ,

г) аргументувати власні думки і судження текстом художнього твору та ш.

Який рівень засвоєння теоретико-літературних понять, що визначені програмою (в теоретичному і практичному плані).

Наскільки розвинуті творчі здібності, вміння самостійно працювати над художньою і критичною літературою, складати плани, тези, конспекти ч рецензії, виступи, писати твори різних жанрів літературною мовою, який £ рівень мовної грамотності. р На основі аналізу усних відповідей учнів, тестової перевірки, графічних1

Перша оцінка (за зміст і мовленнєве оформлення) не може бути позитив-яг

робіт, їх письмових завдань словесник повинен зробити висновок про рівень ?. засвоєння ними програмового матеріалу. При цьому він враховує засвоєння V питань теоретичного характеру, формування наукових понять, розвиток мис-4

І Система обліку знань, умінь і навичок учнів

Оцінками вчитель кваліфікує знання навички учня, тому вони повинні відповідати конкретному навчальному матеріалу, знання якого перевіряє й оцінює вчитель у певний момент навчання. Перевірка й оцінювання знань мають відбуватися не епізодично, а систематично, відповідно до поетапного здійснення процесу навчання.

Будь-який вид перевірки (тематична, поточна, періодична, тобто залі­кова) повинен передбачати загальну підпорядкованість контролю засвоєння знань за темами (розділами) програми, бо це підвищує об'єктивність оціню­вання знань, умінь і навичок, дає можливість диференціювати навчальну роботу з учнями, допомагає краще систематизувати й узагальнювати на­вчальний матеріал, зосереджувати увагу учнів на найсуттєвішому в системі знань з літератури, підвищує почуття відповідальності школярів за навчання.

Важливим джерелом інформації про успішність учнів є перевірка й оці­нювання їх практичних робіт: вона допомагає виявити вміння учнів засто­совувати здобуті знання, розуміння ними зв'язку теорії з практикою. Тому практична перевірка знань учнів (складання рецензій на переглянуту літе­ратурну телепередачу, роботи тестового типу - графічне позначення, риму­вання віршованих розмірів, партитура твору, робота з контурною картою, над фонозаписом та ін.) має постійно застосовуватися разом з іншими фор­мами і методами перевірки, бо лише комплексне і диференційоване викорис­тання їх підвищує загальну ефективність контролю за навчанням, дає мож­ливість об'єктивно оцінити знання, вміння і навички школярів.

З однієї теми учень може мати кілька поточних оцінок, причому вирішаль-'> ною повинна бути та, що відображає кінцевий результат навчальної роботи над

лення і культури мовлення, знання текстів художньої та критичної літератури ^ темою; виставлена на основі перевірки знання школярем суттєвих питань теми, повноту і правильність відповіді, набуття умінь і навичок застосовувати знання*

на практиці і виставляє підсумкову оцінку за чверть, півріччя чи рік у журналі? не як середньоарифметичний бал за поточну перевірку, а як оцінку, що відбиває^

кінцевий результат роботи школяра над темою чи кількома темами як основними^ \ \ йнці навчального року переходить у свою вищу форму логічно завершеними одиницями програмового матеріалу. ^

Учитель повинен ураховувати самостійність, оригінальність задуму уч-^ нівського твору, рівень його композиційного та мовного оформлення. Наяв-|_ ність оригінального задуму, правильна реалізація його дозволяють підви щити першу оцінку за твір на один бал.

Підсумкові оцінки виставляються на підставі 2-3 і більше поточних, з • "них обов'язково одна - за письмову роботу. На підставі підсумкових вистав­ляються оцінки за чверть, півріччя, рік. Цей облік завершує поточний, а в

екзамени.

*!, Усі оцінки за знання^уміння і навички з літератури виставляються у |класному журналі на сторінках, де ведеться облік знань з літератури, оцінка |а грамотність (друга оцінка, що виставляється за твір) - на спеціально ідведеній сторінці.

ии,' 3 2000-2001 н.р. була введена 12-бальна шкала оцінювання навчальних ІШюбутків учнів. Вона стосується усіх літератур, які вивчаються в школі.

Критерії оцінювання навчальних здобутків учнів

Реформування загальної середньої освіти вимагає нового підходу до |,°Дінювання знань, умінь і навичок учнів з літератури.

Міністерство освіти і науки України рішенням колегії ухвалило з 2000-2001 н.р. запровадити 12-бальну шкалу оцінювання навчальних здобутків учнів 5-11 класів загальноосвітніх закладів. Критерії оцінювання ґрунту-, ються на позитивному принципі. Для запровадження нової системи перевірки знань учнів пропонується орієнтовна шкала вимірників для визначення рівня

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Високий	12	Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу літе­ратурного твору, здатністю до оригінальних рішень різно­манітних навчальних завдань.
	11	Учень володіє матеріалом, вміннями та навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні явища.
	10	Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературно^ твору, оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки.
2. Достатній	9	Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, систематизує набуті знання, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.
	8	Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.
	7	Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту.
3. Середній	6	Учень знає зміст твору, здатний переказати значну йога частину, за допомогою вчителя виділяє головні епізоди.
	5	Учень знає зміст твору, переказує окрему його частину, за допомогою вчителя знаходить приклади у тексті.
	4	Учень має уявлення про зміст твору, здатний переказати незначну його частину та за допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи.
4. Початковий	3	Учень розуміє навчальний матеріал, за допомогою вчителя дає відповідь у вигляді поверхового висловлювання.
	2	Учень розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.
	1	Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.

На уроках літератури домінуючою формою навчання здійснення контро­лю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності й до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмір­ковувати, робити узагальнення та висновки, висловлювати власні думки й оцінки. При цьому й відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівня їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знань та вмінь. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем визначених програмою творів і знанням їх змісту, за виконанням зазначених у програмі видів усних та письмових робіт.

Знання напам'ять визначених програмою творів та їх виразне читання оцінюється 12 балами.

Письмові роботи (твори) оцінюються двома оцінками - за зміст і мовлен­нєве оформлення та за грамотність.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, передбачена навчальною програмою.

Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має бути результатом опанування ним кожної конкретної теми.

Тематичне оцінювання є обов'язковим, результати його проведення фіксуються в журналі в окремій колонці (За тему...).

Тематичну атестацію в процесі вивчення літератури краще проводити за певними блоками (розділами) курсу, зважаючи на те, що на вивчення більшості літературних творів визначено невелику кількість годин.

Якщо вивчення теми не завершено в межах семестру (чверті), то атестація за нею переноситься на наступний семестр (чверть). Якщо учень через по­важну причину не зміг пройти атестацію з окремої теми, то на його прохання ця атестація може бути перенесена на інший термін, але не пізніше, ніж на тиждень.

Для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів у журналі відводиться дві клітинки: для першої можливої повторної атестації. Учням дозволяється перескладати тему з метою підвищення балів.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру та навчаль­ного року. Підсумкова оцінка за семестр визначається за результатами тематичного оцінювання.

Семестрова оцінка виставляється за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, відповідно виставляється й підсумкова уцінка за рік. У випускних (9-х і 11-х) класах передбачається проведення державної підсумкової атестації з метою перевірки освітнього рівня учнів.

Отже, форми оцінювання навчальних досягнень учнів -поточне, тематичне, підсумкове - на сучасному етапі набувають іншого характеру, стимулюючи учнів до підвищення рівня навчальних здобутків.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

МІЖПРВДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ