- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
3. Огляд літературного періоду
Огляди літературних періодів проводяться в старших класах, де учні знайомляться з тим, яке місце займають художні твори в загальному розвитку літератури, яке їх значення в минулому і сучасному.
Програма з літератури пропонує ряд оглядових тем. Сюди входять вступні та підсумкові частини курсу, узагальнюючі теми, що висвітлюють етапи розвитку української літератури.
■ Обсяг і зміст огляду літературного періоду
Огляд літературного періоду містить в основному значний за обсягом матеріал, в ньому йдеться не про окремі явища, а розглядається літературний процес в цілому. Учні знайомляться з новими повідомленнями про суспільно-політичне і літературне життя певного періоду, з новими іменами письменників, дізнаються про їх суспільні зв'язки та творчі взаємини.
Оглядові теми є складними розділами шкільної програми. Вони вимагають, щоб учитель вільно володів не тільки багатим арсеналом спеціальних методичних прийомів, але надзвичайно широким колом різноманітних знань з історії, мистецтвознавства, теорії літератури. Учні ці заняття ставлять перед необхідністю засвоїти складний матеріал узагальнюючого характеру, який не закріплюється поглибленим монографічним вивченням конкретного художнього твору.
Огляд літературного періоду не повинен подаватись учителем схематично, неконкретно. Важливо зосередити увагу учнів на головних моментах, чітко визначити загальноосвітню, виховну та розвивальну мету.
Вивчення учнями оглядових тем допомагає їм сприйняти наступні монографічні теми, скеровує подальше вивчення монографічних тем як певних етапів цього процесу. Досвід багатьох методистів та вчителів підказує, що мету оглядових занять не можна обмежувати тільки відтворенням фону, на якому потім чітко виступлять творчі індивідуальності видатних письменників. Треба показати розвиток літературного процесу і одночасно розкрити стан літератури на певному етапі: не опис, а вияв закономірностей повинно визначати цілеспрямованість оглядового заняття.
■ Методи вивчення огляду літературного періоду
Як правило, огляд літературного періоду проводиться методом шкільної: лекції. Зважаючи на сучасні вимоги розвитку самостійної роботи старшокласників, слід лекцію поєднувати з іншими методами і прийомами - бесідою, виступами учнів з повідомленнями та рефератами, використанням різноманітних! засобів унаочнення тощо. Такі уроки можуть провадитись і в формі конференцій. |
У процесі огляду літературного періоду використовується ряд прийомів, І що сприяють глибшому засвоєнню матеріалу. До них відносяться: опора на знайомі учням літературні факти і події; вибіркове читання найважливіших розділів оглядових статей підручника; читання фрагментів художніх творів, запис плану або тез, розділу, що викладається та інше.
Для відтворення епохи і конкретного періоду розвитку літератури важливо представити перед учнями наочну та цільну картину. З цією метою до огляду літературного періоду залучається документальний (мемуарний, епістолярний та ін.) матеріал, різноманітні засоби наочності, які допомагають зрозуміти характер епохи, суспільні події.
Даючи огляд літературного періоду, слід зіставляти синхронно чи типо- логічно близькі події і закономірності в розвитку споріднених літератур пері- оду, розкривати теоретичні поняття, спільні для всього літературного про- цесу, творчий метод, напрям, принцип, суспільну роль. 1
Огляд літературних періодів учні важко сприймають через надмірну! насиченість матеріалу, охоплення багатьох фактів, подій, ідей, обмеженість! часу, що відводиться на оглядові теми. З цього приводу методисти відзна-і чають серед серйозних недоліків, які зумовлюють невисокий рівень знань| учнів з оглядових тем, передусім, такі: знання подаються в формі узагаль-| нених абстрактних понять, без опори на чуттєвий досвід; в оглядах не від-1 окремлюються наскрізні лінії, що об'єднували б оглядові і монографічні теми! в цілісну картину історико-літературного процесу. І
З метою подолання цих труднощів необхідно, щоб учні з лекції учителя! та з підручника усвідомили особливості того чи іншого періоду літературного| розвитку, уявили спільне і специфічне, властиве конкретному етапові. І
Щоб закріпити сприйняття учнями огляду літературного періоду, мето- дисти (ВЛ.Нікольський, Є.В.Квятковський, М.Ф.Филипович, І.С.Збарський) рекомендують познайомити старшокласників з порядком, що традиційної склався під час вивчення оглядових тем, скласти орієнтовний план, під час використання якого школярі змогли б самостійно працювати на уроці і вдома. Рекомендується зразок плану вивчення оглядової теми (один з можливих варіантів):
1. Назва теми. Визначення хронологічних рубежів епохи та обґрунтування!
цієї періодизації. Аналіз епіграфа до теми. |
Короткий історичний вступ (визначення "нерва"і образу епохи, її літературної, музичної, образотворчої емблеми).
Головні суспільно-політичні події періоду, що зумовили тематику і ідейну проблематику літератури цього періоду. Основні повідомлення про політичні, філософські і естетичні течії даної епохи.
Загальна характеристика літератури тих років, картина літературного руху, основний зміст історико-літературного процесу:
а) найголовніші художні системи на цьому етапі історії літератури, літературні журнали, об'єднання;
б) основні теми і проблеми, що висувалися письменниками цього періоду; ,
в) нові герої, зміна ставлення до героїв попередніх періодів;
г) найвідоміші прозаїки, поети, драматурги, критики, їх основні твори;
д) літературний стиль епохи, зміни в галузі літературних жанрів, нові явища в галузі літературної мови.
Детальніший виклад матеріалу про окремих письменників та твори, що характерні для цього періоду.
Підсумки: значення періоду для сучасності, вклад епохи в історію літератури.
На уроках огляду літературного періоду вчитель організує самостійну роботу учнів, використовуючи для цього матеріали попередніх уроків і спираючись на систему позакласного читання.
В огляді літературного періоду на уроках учитель орієнтує старшокласників на попередньо прочитані художні твори. Завдання мають творчий характер - вони зв'язані з записами конспектів лекцій учителя на уроці, складанням синхроністичних таблиць, тез на основі розділів підручника, літературно-критичних праць.
До роботи над оглядовими темами широко залучається позаклаена робота з літератури, що передує і супроводжує вивчення оглядових тем.