- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
Я Позакласна робота як проблема методики літератури
Позакласній роботі з літератури надавали великого значення відомі методисти В.І.Водовозов, ВЛ.Стоюнін, В.П.Острогорський, Ц.Н.Балталон. У своїх працях вони розробили систему позакласної роботи. Так, методична система, розроблена В.І.Водовозовим, відіграла позитивну роль у розвитку яауково-педагогічної думки. І хоч учений не ставив у своїх працях спеціально питання про позакласні заняття з літератури, однак у своєму методичному посібнику для вчителів "Словесность в образах и разборах с обьяснением общих свойств сочинения и главнмх родов прозьі и поззии" (1868) він розкрив принципи критичного аналізу літературного твору, розгляду його в єдності змісту і форми, розробив метод бесіди. Все це з успіхом може бути використано сучасною методичною наукою під час розробки різних форм і методів йозакласних занять з літератури.
У працйх ВЛ.Стоюніна висвітлені освітні і виховні завдання школи. Він рекомендував обов'язково пов'язувати викладання літератури з життям, щоб виховати людину, громадянина, розвинути в юній душі природні здібності.
В П.Острогорський в умовах.реакційного гніту всієї навчально-виховної роботи в гімназіях царської Росії зумів обґрунтувати і ввести в практику широку систему різноманітних форм і методів позакласної роботи з літератури Він розробив методику керівництва позакласним читанням, проведення літературних бесід, організації і проведення екскурсій в музеї, роботи літературних гуртків. Слушні поради, висловлені в працях В.П.Острогорського, особливо його рекомендації щодо позакласного читання, не втратили свого значення і тепер. Вони успішно можуть бути використані учителями-прак- \ тиками. Пізніше методичні погляди В.П.Острогорського були розглянуті ; Ц.Н.Балталоном у його "Посібнику для літературних бесід і письмових ; робіт". Ц.Н.Балталон підкреслював, що у вихованні велике значення мають І бесіди, які привчають учнів до свідомого читання, розвивають розум, смак, і художнє чуття, виховують любов до літератури.
У 60-ті роки XIX століття великої уваги питанням морально-естетичного виховання надавав М.І.Пирогов. Звертаючи увагу на позакласну роботу, він у низці своїх статей проводив думку про необхідність прищеплення учням навичок самостійної праці. Особливо цікавою є його стаття, написана в 1860 р. "О цели литературних бесед в гимназиях". Він пише, що мета всіх наукових бесід - навчити учнів правильно висловлювати свої думки, погляди, виробляти у них уміння критично мислити, сприймати суспільну позицію письменника.
На питання позакласної роботи особливу увагу звертала педагог^ С.Русова і відомий методист М.О.Рибникова. У своїх працях М.Рибникова? розглядає такі форми позакласної роботи з літератури, як учнівські гуртки * і дитячі клуби, обговорення книжок, диспути, усні реферати, виразне читання художніх творів, оформлення літературних виставок, екскурсії в природу,* на виробництво, культпоходи в театри, музеї, проведення вечорів сучасної • поезії, туристські походи, її методичні узагальнення, рекомендації є резуль' і татом великого практичного досвіду. М.О.Рибникова рекомендувала* охоплювати позакласного роботою якнайбільше учнів, не лише обдарованих-дітей, але й тих, які виявляють глибокий інтерес до літератури і мистецтва *
Великого значення позакласній роботі надавали відомі методисти В.В Го- > лубков, Т.Ф.Бугайко. Праці педагогів минулого та сучасні роботи наших учених-методистів надають валику допомогу учителям-словесникам. і
У процесі реалізації шкільної реформи учитель літератури повинен | забезпечити опанування учнями певного кола знань з галузей науки, куль- <■ тури, літератури і мистецтва, передбачених програмою, а також посилити науково-методичний рівень викладання літератури, ввести'учнів у світ^ ; прекрасного, щоб вони побачили у ньому все, що необхідно їм для інтелек-* туального, морального і естетичного розвитку, знайшли те, що допоможе, їм пізнати краще життя.
Зрозуміло, що вивчення літератури лише на уроках не може розв'язати^ повною мірою тих завдань, які стоять перед нашою школою. Багато питань* через об'єктивні і суб'єктивні причини опрацьовуються учнями в позаурочний? ■ час.
к
2 і
Наша школа нагромадила чималий досвід у проведенні позакласної роботи з літератури. Значною мірою він узагальнений і висвітлений у методичних посібниках, статтях, підручниках. Автори, серед яких є науковці і вчителі-практики, стверджують, що позакласні і позашкільні літературні заняття мають великий освітньо-виховний вплив на учнів, активізують їхні думки, творчу діяльність.
Учитель-словесник повинен проводити позакласну роботу, органічно поєднуючи її з навчальною, охоплюючи якнайбільшу частину учнів. Такий зв'язок забезпечує освітню і виховну роль мистецтва слова.
Розглядаючи досвід позакласної роботи, нагромаджений школами України, виділимо такі її особливості:
Позакласна робота є одним із важливих засобів літературної освіти і виховання учнів. Вона проводиться у тісному зв'язку з класними заняттями і розв'язує ті ж завдання, які ставляться на уроках.
Всі види позакласної роботи входять у систему навчально-виховних заходів школи.
Одним із важливих завдань позакласної роботи з літератури є залучення учнів до цілеспрямованого систематичного читання художніх творів, які мають велике освітньо-виховне значення.
Позакласна робота допомагає залучати учнів до різних видів мистецтва - музики, живопису, театру, кіно тощо. Вона розвиває ініціативу, самодіяльність, творчі здібності учнів.