3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,

■ Різноманітність форм '

У практичному житті школи, крім уроку як повної форми навчальну виховного процесу, дедалі більше утверджуються й інші ефективні форі занять, які сприяють активізації самостійної творчої діяльності учнів у п] цесі вивчення літератури в школі. Серед них - лекції, семінарські заняття? учнівські конференції, співбесіди, диспути, практикуми, консультації, кон­курси на кращий учнівський твір тощо.

Це відображено і в нормативних документах про реформу школи, де ставиться завдання удосконалювати форми, методи і засоби навчання, не обмежуючись уроком. Поряд з уроком - основною формою навчального процесу вимагається ширше практикувати в старших класах лекції, семінар­ські заняття, співбесіди, практикуми, консультації.

Розглянемо активні форми занять у сучасній школі з літератури.

І Семінари

Семінарські заняття запроваджуються з 8 класу. Вони розвивають вміння і навички в учнів самим здобувати знання, усно виступати перед аудиторією з повідомленнями і рефератами, використовуючи для їх підготовки матеріал з одного чи з кількох джерел. Крім того, семінарські заняття досить важливі з погляду забезпечення наступності навчання і підготовки молоді до життя.

Особливий інтерес до семінарських занять виник у 60-70-х роках, у зв'язку з проблемами розвитку творчої активності та пізнавальної самостійності школярів. "Основне завдання семінарських занять - прищеплення учням смаку до самостійної роботи над текстом літературного твору, до збирання та осмислення літературних фактів",' - зазначали відомі методисти Т.Ф.Бу-гайко та Ф.Ф.Бугайко. Особливістю їх є те, що результати самостійної робо­ти учнів на них обговорюються і оцінюються учителем або учнями-рецен-зентами. Вони, таким чином, дають змогу "учитися самому і вчити інших"2, адже основним джерелом знань на такому занятті є не слово вчителя, а пові­домлення і реферат, з якими виступають учні.

Семінари органічно вписуються в класно-урочну систему, а не виключа­ють її. Вони здебільшого проводяться з метою розвитку навичок опрацювання учнями самостійно певної теми, поглиблення чи узагальнення вивченого /Матеріалу. На уроках літератури їх варто запроваджувати за творчістю ■найголовніших письменників, про яких є багата літературно-критична та мемуарна література. Щоб не переобтяжувати учнів, семінарські заняття у 8-10 класах проводяться не більше двох-трьох разів на рік. к Перед семінарським заняттям проводиться чимала підготовча робота Ізчителя і учнів. Розглянемо це на прикладі семінарського заняття у 10 (11) *жяасі за збіркою М.Рильського "Троянди й виноград".

Насамперед учитель визначає проблему семінару ("У щастя людського

'Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. -К.: Рад. школа, 1973. - С.93.

2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.

рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне"), а також питання, і&кі слід на ньому обговорити: дискусія про "фізиків" і "ліриків"; краса творчої ірраці; людина і природа; людина і мистецтво На кожне з запропонованих ■»<датань визначається доповідач і опоненти. Опоненти можуть ознайомитись

із текстом учнівської доповіді напередодні семінару. Для того, щоб забезпе­чити активність усіх учнів на семінарі, пропонуємо їм для обдумування кіль-1 ка інших запитань, здебільшого проблемного характеру. Наприклад: Дехто заявляє, що наука дає істину, а мистецтво лише красу. Чи правильно це'? * Що важливіше: істина чи краса? Що таке творча праця у розумінні М.Риль­ського та в чому своєрідність поета у її змалюванні? Як розкрита у збірщ єдність людської праці і краси? Що дає людині мистецтво? Чи погоджуєтесь ви з народним висловом: "Життя без праці - злодійство, життя без мистецтва^

- варварство"? Чи можна ліричного героя М.Рильського назвати людиною-"1 борцем? Які його громадянські позиції? В чому авторський ідеал щастя? »

Учням пропонується перечитати основні вірші із збірки "Троянди й вино-І град", а також ознайомитись із запропонованою їм і доступною науково- популярною літературою. *

На семінарському занятті після невеликого вступного слова вчителя про г завдання уроку виступають основні доповідачі, опоненти, а потім в обгово- \ ренні проблеми беруть участь інші учні класу. У ході такого семінару учні; повинні підійти до висновку, що збірка М.Рильського "Троянди й виноград"*

- це маніфест митця і громадянина. Усім її змістом автор підкреслює, що наш сучасник повинен не тільки самовіддано і творчо трудитись, відчуваючий радість своєї праці, а й збагачувати себе духовно, тобто розкрити денний* смисл проблеми, над якою працювали на занятті. У своєму підсумковому слові вчитель зупиняється на актуальності збірки М.Рильського, на щ ідеологічній спрямованості. щ

Важливе значення мають семінарські заняття на узагальнюючі теми з; літератури, особливо про вагомість творчості та вшанування того чи іншого,;* письменника. Часом такі семінари переростають в уроки цікавих повідомлень'! за творчістю письменника, у творчі звіти старшокласників про результати своєї індивідуальної чи групової пошуково-дослідницької роботи. Наприклад,^ проводячи семінарське заняття у 10 класі на тему "Вічно живий Каменяр",,' учитель пропонує учням прочитати науково-популярну, мемуарну, худож^ ньо-біографічну літературу про творчість І.Франка. На підсумковому уроці^ учні матимуть змогу виступити із цікавими повідомленнями і рефератами, * які розширюють знання учнів прожиття і творчість письменника: "Хто така* Ольга Рошкевич?", "Смисл назви повісті І.Франка "Борислав сміється"^ "Оповідання І.Франка", "Сценічна історія драми "Украдене щастя" і тп~# Щоб залучити всіх учнів до пошуково-дослідницької, творчої роботи, вартМ їм запропонувати і такі завдання: знайти кілька висловлювань про значення» -творчості І.Франка і вміти їх прокоментувати; зібрати і оформити матеріадТ про вшанування пам'яті Великого Каменяра, а найсильнішим учням - тему^

- "Іван Франко у моїй читацькій біографії"". І

Під час підготовки до семінару і його проведення можна використо­вувати і групові завдання учням.

Семінарські, заняття дають змогу вдало запроваджувати міжпредметні зв'язки у викладанні літератури, виявляти і розвивати творчі здібності та кругозір учнів, формувати їхні ідейні переконання, вони є важливим засобом самовиховання особистості. "Під час семінару я спостерігала, - пише учени­ця Сквирської середньої школи № 1 Київської області Марія С, - як зосеред­жено працювали мої однокласники, заглиблюючись у серйозну творчу роботу. На те саме питання кожен відповідав по-своєму, а я сиділа і прикида­ла про себе, що правильно, а що, на мою думку, потребує доповнення чи зміни. Гостро сприймаєш на таких заняттях як мовні огріхи виступаючих, так і влучні вислови, гарно побудовані речення. Враховуючи це, шліфуєш і свою мову".

■ Конференції

Крім семінарських занять, ефективною формою роботи із"старшоклас­никами є й учнівські конференції. Вони здебільшого проводяться як уроки-бесіди з позакласного читання під час вивчення літератури в старших класах, але на конференцію виноситься обговорення не одного, а кількох питань з цевної проблеми. Учнівські конференції, як і уроки-бесіди з позакласного читання, сприяють вихованню "творчого, грамотного читача, залюбленого в книгу, такого, який прагне через книгу пізнавати життя і самовдоско­налюватися".1

Для проведення конференції учитель насамперед формулює проблему, яка об'єднує кілька прочитаних учнями творів, заздалегідь дає творчі зав­дання (підготувати розповідь про найцікавіші епізоди з книги, зробити записи про свої враження від твору у читацькі щоденники і т.п.), визначає основних доповідачів і рецензентів по кожному з питань конференції. / Обговорення книг на конференції починається із виступу доповідачів, їх виступи оцінюються рецензентами, які звертають увагу на такі питання: що сподобалось у доповіді, а з чим не згодні? Що можна доповнити? Чим щи сподобалась книга тощо.

; Після цього вчитель запрошує виступити учнів, які мають сказати своє спово про книгу: доповнити виступи, розповісти цікавий епізод з книги і прокоментувати його, зачитати враження про книгу, яке зафіксоване в читацькому щоденнику тощо.

У кінці такого уроку бажано оглянути виставку книг про нашого сучасника, порекомендувати учням для читання інші книги.

'Ломонос Є.О.Позакласнечитанняу4-7класах.-К.:Рад.школа, 1983.-С.З.

■ Диспути

Важливою формою розвитку логічного і творчого мислення учнів на уроках літератури, стимулювання їх активності і самостійності є диспут. Він дає змогу зіставляти свої погляди з поведінкою і думками літературних героїв, використовувати виховну силу позитивного прикладу. Беручи участь у диспуті, учні розвивають вміння і навички полемізувати, аргументовано' і" захищати свої думки.

Успіх диспуту залежить від його вмілої підготовки. Насамперед слід добре продумати тему диспуту, яка б містила в собі чітку світоглядну пробле-1 му, що в житті чи літературі вирішується по-різному, та формулювання дискусійних питань, що спонукали б учнів думати, сперечатися, обґрунто-1 вано захищати свої думки. Учитель рекомендує учням до диспуту ознайо- "і митися з певною літературою, відповідними матеріалами з періодичної преси, ї переглянути відповідні кінофільми. і|

Можуть стати темою диспуту на уроках української літератури такі'} питання: Як я оцінюю поведінку Наталки Полтавки і возного у п'єсі "Наталці ка Полтавка" І.Котляревського? Позитивний чи негативний персонаж Чіпкіш за романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного і Івана*§ Білика? Хто в кого украв щастя за драмою "Украдене щастя" І.Франка? Я$| слід розуміти образ Мавки у драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки1^ Інтелігентна людина. Яка вона? (за кіноповістями О.Довженка). Ц

Диспути дуже рідко тривають весь урок, здебільшого вони займають-* лише частину часу на уроці і органічно включаються у його зміст. Питання які викликають різні думки в учнів, можуть пропонуватись їм у підготовці | до диспуту "Як слід розуміти образ Мавки?": Чи погоджуєтесь ви із словами* Лісовика про Мавку: "Не гідна ти дочкою лісу зватись, бо в тебе дух не'* вільний лісовий, а хатній рабський!"? Чи до кінця Мавка бореться за своє^ щастя? Що робить її безсмертною? Кого Леся Українка показала в обраїї Мавки?

Диспут на уроці здебільшого проводить учитель. Тут мають місце так, само, як і на семінарі чи конференції, вступне і підсумкове слово вчителяА виступи учнів з обговорюваних питань. На відміну від семінару і конференцій на диспут учитель не визначає наперед учнів, що готують відповідне питан<§ ня, інакше дискусійного обговорення проблеми на уроці не виникне. ^

Тут розглянуто лише окремі, найбільш характерні для вивчення літерац тури нові форми роботи, які запроваджуються в старших класах. Ці формик. (і семінар, і конференція, і диспут) активно використовуються і на уроках, & на факультативних заняттях, і в процесі позакласної роботи. Варто відзначи­ти ще й такі ефективні форми позакласної роботи в процесі вивчення літера^ тури в школі, які активно розвивають творче мислення і літературно-творч||

здібності школярів: конкурси на кращий учнівський твір, літературні олімпі­ади, вечори власної учнівської творчості, видання шкільного літературного альманаху, організація роботи літературно-творчих гуртків та товариств тощо.

Особливо ефективними є літературні тижні і декади. Під час них плану­ється проведення різноманітних конкурсів (декламаторів, на кращий учнів­ський твір, малюнок, на кращого читача, кореспондента), читацьких конфе­ренцій, літературних олімпіад, творчих вогників, вечорів власної творчості, вікторин, виставки учнівських робіт. Таким чином, літературний тиждень стає ніби оглядом літературно-мистецьких талантів у школі.

І Літературні альманахи, журнали, стінгазети

Все найкраще з учнівської творчості знаходить відбиття у стінній літера­турній пресі, а здебільшого - на сторінках шкільного літературного альма­наху, який у багатьох школах оформляється як справжній журнал і служить хорошим навчальним посібником для вчителів та учнів.