1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.

' Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. - М.: Педагогика, 1983. - С.І63.

дожника) у внутрішньому русі сюжету, у смисловому значенні зчеплення фактів, у зіткненні умонастроїв героїв; 5) обґрунтувати своє відношення до авторського світосприймання, яке ви­явилось в результаті аналізу фільму.

Включаючи обговорення художніх кінофільмів до уроку літератури, слід завжди враховувати, що їх необхідно розглядати не як ілюстрації до літера­тури, а як самостійний твір мистецтва. Тільки в такому випадку вони будуть ефективним засобом активізації уваги учнів до літературних першоджерел та своєрідністю інтерпретації в суміжному мистецтві - кіно.

3. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури

■ Вступні зауваження

Багатогранні відносини вітчизняної та зарубіжної класики в реальному літературному процесі і його історії становлять найважливіше джерело літературно-художньої освіти школярів. Це дає підставу констатувати, що методика компаративного вивчення літератури в школі відноситься до числа проблем, які мають принципове значення протягом всієї загальної освіти, визначають її навчальну і виховну спрямованість.

Використання порівняльного методу в процесі вивчення літератур не лише допоможуть більш точно встановити типологію і контактність (гене-тичність) окремих літературних явищ, а й передбачає створення цілісної літе­ратурної освіти школярів, дозволяє їм глибше оцінити ідейно-естетичну зна­чущість літературних явищ, зрозуміти національну своєрідність кожної літе­ратури, побачити в виучуваних творах зображення епохи, краще засвоїти систему основних теоретико-літературних понять.

Особливої уваги і значущості з позицій реалій сьогодення набувають дум­ки І.Франка, висловлені ним-у статті "Кому це за сором?": "Молодіж... по­винна набиратися всякого знання теоретичного, повинна, як ті пчоли, літати : по всіх нивах людської освіти і культури, збираючи все, що піднімає і окри­лює людський ум і ублагороднює серце, тямлячи тільки одно, щр практичне життя жде її серед рідного народу і що все, чим багата і сильна людськість, буде в данім часі придатне і пожиточне і для нашого народу. Нині не ті часи, щоб ми з своїм народом могли відгородитись від Європи китайським муром".

Справді, нині настали не ті часи. Незалежність України як суверенної держави помітно урізноманітнює форми культурних контактів із західними країнами, змінює їх громадсько-політичні функції, їх естетичну значущість, вони наповнюються новим змістом, набувають іншого характеру, іншої ди­наміки розвитку. Ми маємо можливість переконатися, що на даному етапі зв'язки стають більш інтенсивними в цілому відповідають характеру міжна­ціональних відносин.

Компаративне вивчення літератур підвищує ефективність навчання, допомагає встановити єдність світового літературного процесу, пізнати учнями національну самобутність вітчизняної літератури.

Практика компаративного вивчення літератури в загальноосвітній школі ще не набула достатнього впровадження, носить, як правило, стихійний, епізодичний характер, цілком залежить від винахідливості, педагогічної майстерності, ініціативи вчителя.

Методично невиправдане повторення, дублювання одного й того ж матеріалу включає потребу екскурсів у суміжні предмети, їх інтегрування, що спричиняє до перевантаження уроку зайвим матеріалом, непродуктивну витрату часу.

■ Теоретичні аспекти компаративного вивчення літератури

Існування типологічних подібностей підтверджує єдність літератур різ­них країн. Тому цілком закономірно, що останніми роками в українському літературознавстві та літературознавстві європейських країн посилюється інтерес до розгляду як окремих явищ, так і певних періодів розвитку націо­нальних літератур в контексті регіонального чи світового літературного процесу.

Однак включення явища в контекст - це передусім розгляд його в порів­няльно-типологічному аспекті, встановлення як збігів, спільностей, так і розходжень та невідповідностей його з цілим, з процесом, з типом.

Необхідно підкреслити, що міжнаціональні літературні взаємозв'язки -складний багатогранний процес, що включає ряд аспектів. Серед основних, визначальних стосовно шкільної літературної освіти можна виділити такі:

1. типологічні сходження, відповідності, аналогії між літературними яви­щами в різних письменствах, що породжуються дією спільних закономір­ностей чинників суспільного й художнього розвитку людства;

2. контактно-генетичні зв'язки національних літератур, які мають різні форми й прояви (спільні джерела творів, що належать до різних літератур; рецепція творів із інших літератур; міжнаціональні літературні впливи; запозичення й наслідування; переклади, переспіви тощо);

3. іноземна тематика в даній національній літературі. Виникають такі твори в "чужих літературах" без участі "своєї літератури" і без її посеред­ництва. Таким чином ми маємо справу з явищем прямого контакту між двома літературами.

Ця форма літературних культурних спілкувань відігравала особливо активну роль на їхніх різних етапах, готуючи разом з тим ґрунт для появи й розвитку більш складних форм Вона іманентна цим етапам, оскільки в той

їй

порівняються синхронно чи діахронно в різноманітності національних форм які складаються в певні типологічні ряди.

2. У яких історичних параметрах зіставлення науково виправдане.

3. Як розуміти сутність самого феномену типологічної спільності (подіб­ності, спорідненості, близькості) літературних процесів.

4. Об'єктивні критерії віднесення порівняльних процесів чи явищ до типо­логічно спільних чи відмінних.

Можливий типологічний ряд порівняльного вивчення літератур з ураху­ванням шкільної програми може мати таку структуру:

час народи Європи тільки відкривали один одного, процес взаємозближення їх культур ішов сповільнено, долаючи чисельні перешкоди на своєму шляху Але він був закономірним і невідворотним, адже в історії немає ізольованих народів, надто коли йдеться про Європу.

Цілком очевидно, саме ця форма набула найвизначнішого розвитку в західноєвропейсько-українських літературних культурних взаєминах від давніх часів і до XX ст.

Контактно-генетичні зв'язки й типологічні сходження - дві сторони єдиного процесу. Адже літературний вплив неможливий без подібних ситуацій в літературі, що впливає, і літературі, що сприймає. В науці про літературу це дістало назву •"зустрічні течії", коли запозичений зв'язок підда­ється трансформації у відповідності з національними соціально-історичними особливостями даної літератури.

У свою чергу подібність явищ створює реальні передумови для літєт, ратурних зв'язків впливів, які не можна зрозуміти без порівняльного вивчення літератури.

В аналізі того чи іншого типу міжлітературних взаємин, на увазі мається; спільна мета встановлення загальних закономірностей розвитку з'ясування,- своєрідності впливу в різних національних літературах. 1^.

Тому завдання вчителя-словесника бачиться не стільки в розкритті контактно-генетичних зв'язків української літератури з європейським літе-^ ратурним процесом під час вивчення окреслених творів у загальноосвітній школі, скільки у виявленні типологічних моментів, спільності й відмінності ^ цього процесу, що зумовлюють національну своєрідність літератури. 1^

Специфіка літературознавчого змісту, призначеного для вивчення учнями * старших класів, полягає в тому, що значна щодо обсягу частина матеріалу», опрацьовується за концентричним принципом, тобто передбачає розширення"^ поглиблення знань, одержаних на уроках української і світової літератур *■

Ця особливість позначається на характері вибору вчителем методу нав- ^ чання, аналізі, зокрема використанні порівняльного методу, структуруванні - та презентації відповідного літературного матеріалу. *

В основу компаративного вивчення курсу української і зарубіжної літе-' ратур, на наш погляд, необхідно покласти філософські, загальномистецькі, й методичні, дидактичні та суто специфічні принципи контекстного, украіно- ^ знавчого та міжнаціонального підходів до порівняльного вивчення літератури^

■ Основні вимоги компаративного вивчення літератури

У процесі підготовки до проведення порівняльних студій варто врахувати С основні вимоги загальної теорії порівняльного вивчення літератур.

Ці