1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.

Одним з важливих елементів у діяльності профільних гуманітарних класів є відбір учнів та розробка нових технологій їх навчання. Якщо досвід ство­рення класів з поглибленим вивченням окремих предметів досить великий,1 то профільних гуманітарних недостатній. Обновне завдання класів з поглиб-'яеним вивченням предмета, зокрема літератури - розширити знання за ра­хунок збільшення кількості годин і обсягу навчального матеріалу, тобто

глибше підготувати учнів до вступу на філологічний факультет. Мета про- * фільного гуманітарного навчання значно ширша. Не слід орієнтувати учнів цих класів на допрофесійну підготовку лише у філологічному напрямку, ? хоча саме з цих класів виходять гарні учителі-словесники, редактори, кри­тики, актори і письменники. Проте це не основне завдання профільного нав­чання. Головне-загальнокультурний, моральний, загальноестетичний розви­ток. Сьогодні немає потреби в такій кількості гуманітаріїв-професіоналів Одним старшокласникам профільні класи допоможуть самовизначитись і обрати гуманітарну професію, іншим - глибше прилучитися до гуманітарної культури, що дуже важливо для кожного громадянина нашої держави, адже нам не байдуже, в чиїх руках завтра опиниться духовна сфера. Саме вузько- і прагматичне дегуманізоване мислення технарів призвело до Чорнобильської трагедії, інших екологічних катастроф. Тож, гуманітаріями, незалежно від обраної спеціальності, мають бути якомога більше людей, а особливо батьки, яким виховувати дітей.

Отже, надзвичайно важливим є виявлення інтересів, здібностей учнів для навчання у профільних класах. З цією метою практикуються співбесіди, ^ тестування, виконання коротких творчих завдань тощо. Останні являють т? собою серію різноманітних за характером завдань, які учень має виконати за певний проміжок часу. Виконання цієї роботи потребує певного словнико- -■ вого запасу, досить розвиненого зв'язного мовлення, обізнаності з певними літературними явищами, різними видами мистецтв (театр, кіно, живопис архітектура, музика). Ш

Створення профільних гуманітарних класів не зводиться лише до перероз- поділу навчальних планів на користь гуманітарних предметів, організації - - відповідних факультативів, предметів за вибором тощо. Весь навчально- ;: виховний процес у школі з профільним навчанням має проводитись у дусі. демократизму і гуманізму, адже відомо, що вони створюються не лише на - уроках літератури. ?. і

■ Методи і прийоми аналізу художнього твору

ч,1

Звісно, ніхто не ставить під сумнів необхідність поглиблених знань з літе- ': ратури у профільних класах, проте далеко не завжди ці знання «свідчать про г розуміння суті художньої літератури як твору мистецтва, про інтерес до ' неї, про художній смак. У шкільній практиці головне завдання полягає г1 тому, щоб змусити учнів прочитати художній твір, інакше найсучасніші методи, прийоми, засоби його аналізу втрачають смисл. З набуттям житп - ^ ^ вого досвіду ці ж твори з насолодою читаються у дорослому віці. Часто ^ »ч вчителі-словесники перед первинним читанням художнього тексту зазда- ^1 легідь ставлять учням запитання і завдання, нав'язуючи тим самим уперед «

жений підхід до його осмислення. З іншого боку, не варто пускати на само-плив читання і сприймання старшокласниками художнього твору. Йдеться тут про якісно вищу підготовку учнів до читання і аналізу літературного тексту.

За час існування літератури як навчального предмета перед нею стави­лись різні завдання, у визначенні яких нерідко спостерігалися однобічні підходи. Так, деякі вчені-методисти, розв'язуючи проблему виховання засоба­ми літератури, недостатньо враховували естетичну природу предмета. Інші, навпаки, абсолютизуючи естетичний бік літератури, нехтували її суспільною сутністю. Подеколи література розглядалася виключно як засіб розвитку мислення і мовлення, як джерело нормування вмінь і навичок. Існували та й досі існують думки відмовитися від вивчення літератури як навчального предмета, замінивши його просто читанням, яке викликає емоційно-естетичні реакції. Звісно, не можна як визначення заучити тезу, що в інтимній ліриці франка звучать мотиви нерозділеного кохання. Емоційне сприйняття - необ­хідна умова сприйняття мистецтва. Але його недостатньо для повноцінного осягнення будь-якого художнього твору навіть підготовленим читачем. Без наукового розвитку естетичного почуття не можна зрозуміти поезії, оскільки безпосереднє сприймання твору без роздумів, без глибокого проникнення у його зміст може призвести до особистісного упередження на користь або не на користь поезії того чи іншого автора. Отож, учні мають обов'язково ово­лодіти своєрідними прийомами мистецтва слова, розумінням особливостей літературної форми, її умовністю та певними закономірностями розвитку літературного процесу, без чого вони ризикують залишитися на позиціях наївного реалізму, опинитися безпорадними перед складними за змістом, формою, структурою, стилем творами.

Як і будь-який навчальний предмет, література включав в себе методоло-

/пчні оцінні знання (в даному разі вони пов'язані з методологією літературо­знавства, теорією та історією літератури) і знання про способи навчальної діяльності, що реалізуються значною мірою в вміннях і навичках учнів. Усі ці знання, вміння і навички формуються у процесі копіткої систематичної роботи з літературним твором упродовж усього навчання в школі. Уже в

■ч середніх класах у рамках стандартної сітки годин застосовується поступове "заглиблення" в художній твір, тобто створення умов засвоєння навчального матеріалу учнями на складнішому понятійному рівні з тим, щоб у старших

,профільних класах учні вже мали сформовані уміння аналізувати літературні поняття і явища на високому інтелектуальному рівні, бути спроможним

.висловити власні погляди, самостійно розібратися в будь-якому художньому творі, дати йому оцінку.

Найголовніше у викладанні літератури в профільних гуманітарних кпа-

сах - навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. Звісно, це є метою вивчення літератури й у звичайних класах. Але у профіль­них мають бути створені максимальні умови для активної участі старшо­класників у самому процесі освоєння художнього тексту, виявленні свого ставлення до твору і його автора. Йдеться не лише про твори програмові, але й про будь-яке художнє явище взагалі.

Читання художньої літератури, безперечно, збагачує життєвий досвід людини, що, в свою чергу, забезпечує вищі форми пізнання, пов'язані з аб­страктним мисленням, сприяє становленню самосвідомості і світогляду ду­ховно багатої особистості. Однією з характерних особливостей розвитку особистості е переконання, ознакою якого є не лише знання певного літера­турного факту, а й упевненість у його істинності. Друга особливість - емо­ційне переживання як значне для індивіда, а тому цінне. Переконання утво- , рюються у процесі спілкування, яке вимагає відповідного рівня розвитку мовлення. Спілкування на уроці, особливо під час обговорення художнього твору - надзвичайно серйозна і складна проблема в педагогічній діяльності учителя, оскільки це і є сутністю творчого навчання-виховання у профіль­ному класі. Усі складові педагогічного спілкування (інтерес до прочитаного твору, глибина засвоєння змісту, бажання обговорити його в класі характер запитань і відповідей, інтонація реплік, настрій, міміка тощо) мають безпо­середнє відношення до змісту уроку літератури. Правильно організоване спілкування створює сприятливі умови для розвитку мотивації навчання школярів, коли кожний має змогу через оцінку іншого пізнати і зрозуміти самого себе. В обміні думками про твір учням доводиться відшукувати слова, переконливі аргументи, які відтворюють внутрішній світ підлітка, глибше розкривають його творчий потенціал.

Найпридатнішою формою занять з літератури в профільних класах щодо , формування навичок спілкування є навчальні семінари, особливо один з його видів - семінар-диспут, на якому мають місце дискусія і полеміка. Звісно, семінари-диспути або дискусії ніякою мірою не заміняють собою складну і багатогранну роботу з учнями над текстом виучуваного твору, що передує його обговоренню.

Найвища форма творчої самостійності (а саме на цьому будується нав­чання у профільних класах) в роботі з літератури - аналіз художнього твору, який учні проводять без попередніх запитань і завдань учителя. Найскладніше для школярів - самостійно визначити, чому присвячений твір і які проблеми порушив у ньому автор. Це можна зробити тільки під час безпосереднього спілкування письменника і читача, яке відбувається у процесі самостійного прочитання та засвоєння змісту художнього твору і стає грунтом для підго­товки і проведення повноцінного обговорення на семінарському занятті.

Учитель разом з учнями визначає проблеми, які варто винести на обгово­рення, спрямовує школярів на усвідомлення творчого задуму письменника, ного морально-естетичного ідеалу, індивідуальних авторських художніх прийомів, пропонує, в разі потреби, ознайомитись з літературно-критичними матеріалами, висловити з приводу них власну думку.

■ Зв'язок уроку літератури з іншими видами мистецтв

Природа уроку літератури така, що він не може не мінятися під впливом тих соціальних змін, які відбуваються в суспільстві. Проблеми, що хвилюють сьогодні дорослих і юних, неминуче "приходять" у школу і передовсім.на урок літератури. Той самий художній твір по-іншому сприймається різними поколіннями учнів і учитель-словесник має це врахувати.

Водночас художній твір і література в цілому - це лише один вид мис­тецтва, який разом з іншими вписується у контекст світової літератури і культури. Значення літератури в профільних класах неможливе поза зв'яз­ками. Лише шляхом зіставлення з іншими видами мистецтв можна зрозуміти художній твір в усій його повноті і неповторності і водночас осмислити його в контексті творчості письменника, в контексті розвитку культури тієї епохи. Прийом зіставлення дає можливість подивитись на минуле в новому світлі, побачити у відомому невідоме, відкрити в знайомому незнайоме. Уроки літератури здебільшого визначають і ставлення учнів до інших видів мис­тецтв. Ознайомлення учнів профільних класів з курсом світової художньої культури допоможе сформувати власне уміння розбиратися у мистецтві, власний смак до мистецтва, що в свою чергу впливає на розвиток інтелек­туальної та емоційно-чуттєвої сфери старшокласників, підвищує їхню естетичну культуру.