- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
■ Класифікація методів унаочнення
У сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи створюються різноманітні наочні посібники з літератури. Перш ніж перейти до їх характеристики, слід звернутись до праць відомих методистів, які розглядають класифікацію засобів наочності з літератури. У розв'язанні цього питання немає єдиної думки: зустрічається деякий різнобій у термінології навіть у одного і того ж автора. Видатний методист В.В.Голубков, наприклад, поділяв наочність на три види: словесно-образну, художньо-зображальну і графічну.' У роботі "Наочність у викладанні літератури в середній школі", залишаючи той же поділ, цей же автор вводить, хоча і близьку, але іншу термінологію: образно-зорова, емоційно-слухова і графічна наочність. А.П.Коржупова, автор методичного посібника "Наочність на уроках української літератури", відносить до зорової наочності образотворчу (живопис, скульптуру), схематичну (різні схеми, карти), технічну (сюди відносяться різні види екранної наочності, електрифіковані прилади і ін.), предмети в натурі (книги, спостереження природи, пам'ятники і т.п.).31
Таким чином, до однієї і тієї ж групи різні автори відносять різні засоби наочності.
В "Методике преподавания литературн", виданої за редакцією З.Я.Рез (М.: 1977), не дається певної класифікації наочності, лише відмічається, що в методиці літератури прийнято говорити про три види наочності: зорову, слухову* словесну.32 ч
'Голубков
В.В.
Методика преподавания литературм.-М.:
Учпедгиз, 1952. -С.89.
Використовуючи твори суміжних мистецтв у викладанні літератури, важливо мати на увазі, що вони є самостійними видами художнього мистецтва і не можуть розглядатись в плані звичайних наочних посібників.
Має рацію в цьому відношенні методист М.М.Щиряков, який стверджує: "...що ця "наочність" виступає в новій якості, є суттєво відмінною в порівнянні з кожною іншою наочністю і має не тільки допоміжну дидактичну, але й зовсім самостійну естетичну цінність".33
Подібної точки зору дотримується дидакт С.П.Баранов, який вважає, що "живопис, наприклад, немислимий без картин, одначе.термін "наочний посібник" до нього не придатний".34
У зв'язку з цим необхідно і в класифікації наочності з літератури виділити в самостійну групу суміжні мистецтва, які залучаються на заняття з цього предмета. Класифікація наочності з літератури може бути подана таким чином.
До першої групи слід віднести таку наочність, під час сприйняття якої головну роль відіграє зоровий аналізатор. Це предметно-зображувальна наочність (фотоматеріали, макети тощо) і символіко-схематична (літературно-історичні карти, схеми, таблиці, діаграми, плани, записи на дошці і т.п.). ;.• До другої групи можна віднести наочність, що сприймається в основному на слух. Назвемо її емоційно-слуховою. Це різноманітні записи читання художніх творів, виступи письменників, поетів та різні фонозаписи. < До особливої групи (третьої) належать твори суміжних видів мистецтва: репродукції творів образотворчого мистецтва, твори музики, театру, кіно і т.п.
З'ясування питання класифікації засобів унаочнення дає більш чітку уяву про види наочних посібників і з'ясування питання про засоби їх демонстрування в процесі викладання літератури.
■ Види наочних посібників
Наочні посібники з літератури різноманітні за формою і змістом: це таблиці, плакати, карти, схеми, хронологічні, синхроністичні таблиці, фотографії, монтажі, альбоми та інше.
■ Таблиці
У практиці школи широко використовуються таблиці, виготовлені фабричним способом і саморобні. В посібниках цього виду навчальний матеріал подається у вигляді дат і тексту, пов'язаного з ілюстративним матеріалом. Подібні таблиці, як правило, вивішуються в класі і використовуються на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення вивченого і повторення.
■ Літературні плакати
Цінним посібником є літературний плакат, який також може бути саморобним або виданий друком. Він містить в собі різноманітний матеріал, що стосується життєвого і творчого шляху письменників та їх окремих творів. Такі плакати складаються з портретів письменників, близьких їм осіб-одно-думців, фотографій місць, пов'язаних з життям і творчістю митців слова, фотокопій перших видань їх творів, ілюстрацій до них, висловлювання самого письменника та видатних діячів культури і літератури про нього і т.п. Літературні плакати зараз видаються, на жаль, рідко. А в 50-ті роки у видавництві "Радянська школа" було видано серії плакатів з української літератури "Слово о полку Ігоревім", "Марко Вовчок", "Т.Г.Шевченко", "Іван Франко", "М.Коцюбинський" та інші.
Такі посібники демонструються, як правило, на уроці під час пояснення нового матеріалу. Але їх вивішують в класі під рубрикою "Сьогодні на уроці" заздалегідь з тим, щоб учні і в позаурочний час змогли познайомитись детально з текстом плаката, його оформленням. Деякі вчителі за зразком літературного друкованого роблять з учнями саморобні плакати. При цьому включають в них систему запитань-завдань, розрахованих на виконання їх учнями під час вивчення теми за програмою.
■ Карти та карти-схеми
Наочними посібниками можуть бути історичні, географічні та контурні карти, які допомагають учням під час вивчення літературно-історичних тем чіткіше уявити місце подій, відбитих у художньому творі, перебування письменника в конкретних місцях своєї країни та за кордоном.
Карти-схеми типу "Карта подорожей Лесі Українки", схема місць перебування Т.Г.Шевченка в різні періоди життя сприяють кращому засвоєнню матеріалу, що вивчається в часі та просторі. Демонстрація таких карт-схем доцільна в процесі лекційного викладу життєвого і творчого шляху письменників, під час повторення та закріплення пройденого.
Хронологічні та синхроністичні таблиці - зручні наочні посібники для запам'ятовування учнями зв'язків суспільно-історичного життя з фактами життя письменника, з його творчістю. Як правило, вони виготовляються учнями під керівництвом учителя або самим учителем і використовуються в процесі вивчення конкретної теми на уроках.
■ Фотоматеріали
Фотографії використовуються як наочні посібники під час вивчення біографії письменника й аналізу художніх творів. Фотодокументи про різні періоди життя письменника допомагають дізнатися про його сімейне оточення, про дружбу і зв'язки письменника, його суспільну діяльність. При вивченні драматичних творів використовуються фотографії, які відтворюють сцени з п'єс, виконавців ролей дійових осіб. У процесі демонстрування фотографій учні одночасно із розповіді учителя дізнаються про акторів, які грали в спектаклях, кіно.
Умови кабінетної системи в сучасній школі допомагають вчителям-сло-весникам поступово накопичувати фотографічний матеріал, одержаний із ілюстрованих періодичних видань, і створювати тематичні папки з творчості окремих письменників, з вивчення оглядових тем.
Все це створює передумови для демонстрування його як роздавального матеріалу. Якщо не вистачає достатньої кількості фотографій на клас, демонстрація їх здійснюється через епідіаскоп.
У шкільній практиці зібраний і систематизований ілюстративний матеріал часто оформлюється у вигляді монтажів, стендів-розкладок для того, щоб учні змогли ознайомитись з наочністю не тільки на уроці, а й у процесі підготовки до домашніх завдань, виступів, повідомлень, використали його під час роботи над твором, випуску літературних газет, ювілейних виставок, присвячених творчості того чи іншого письменника.
Значною орієнтацією для вчителів літератури з питання створення різних видів наочних посібників є вперше розроблений Л.В.Чуніхіною та М.В.Коло-кольцевим "Аннотированьга темник наглядних пособий по литературе"35, в якому рекомендується створення комплектів демонстраційного матеріалу до вивчення біографії письменника, до творів, що вивчаються текстуально, до історико-літературних оглядів.
■ Літературні альбоми
Широку популярність має така форма наочних посібників як літературні альбоми, які складаються за різними принципами. Частіше-видаються альбоми, що висвітлюють життя і творчість окремого письменника, наприклад, "Життя і творчість Г.Сковороди", "Павло Тичина" та ін. На уроках можна використати з таких альбомів лише окремі ілюстрації, в основному ж робота з ними відбувається в. позаурочний час.
В останній час видаються найбільш зручні для демонстрування на уроці альбоми незброшурованих картин з окремих монографічних тем (Н.Й.Волошина "Слово і образ", К.: Мистецтво, 1983/. Формат таких видань дозволяє вчителю демонструвати наочність на уроці в процесі викладу нового матеріалу, перевірки домашнього завдання, закріплення, під час роботи над твором. А методичні рекомендації, що передують альбомам, озброюють учителя різноманітними методичними прийомами їх використання.
■ Роздавальний матеріал
Необхідність розвитку самостійної пошукової діяльності учнів у процесі вивчення літератури викликала появу роздавального матеріалу, наприклад, Б.Г.Скоморовський, "Дидактичний матеріал з української літератури для 8 класу" (К.: Рад. школа, 1981). Такого виду наочні посібники, які використовуються на уроках з метою перевірки знань учнів, організації самостійної роботи і т.п., допомагають виховувати в учнів інтерес до навчального предмета, розвивати трудові навички і використовувати одержані знання у практичній діяльності. Лабораторія технічних засобів навчання Інституту педагогіки АПН України розробила перелік навчальних посібників, який орієнтує сучасного вчителя-словесника на відбір найнеобхідніших, перевірених практикою навчально-наочних посібників з літератури. Поступово розширюється фонд наочних посібників, що особливо помітно з переліку діафільмів, діапозитивів, навчальних кінофільмів, звукових посібників. У перспективі будуть видаватись удосконалені наочні посібники з літератури, наприклад, роздавальний матеріал: картки з текстом, картки ілюстративні з завданнями тощо.
■ Звукові посібники
Звукові посібники типу "Сторінки радіопередач", фонохрестоматії вимагають під час використання бездоганно працюючої апаратури: програвачів, магнітофонів і т.п., а також продуманої з боку вчителя певної системи і методичної різноманітності їх використання. Такі посібники слід використовувати на різних етапах уроку, дотримуючись при цьому педагогічної послідовності та почуття міри.
■ Умови добору наочних посібників
Добір наочних посібників до уроку - річ важлива: тільки комплексне використання їх з урахуванням специфіки класу, його загальної підготовленості, розвитку дасть позитивний результат у навчанні і вихованні школярів.
Має рацію методист А.П.Коржупова, яка вважає, що "велика кількість наочних посібників, показаних на одному уроці, промайне, як в калейдоскопі, перед очима учнів і не тільки не залишить належного сліду в їх пам'яті, не викличе відповідних емоцій і не забезпечить глибини знань, а й приведе до перевантаження уроків".1
Слід відмітити, що завдяки кабінетам літератури в школах створюються умови для зберігання і раціонального використання різноманітних наочних посібників, необхідних для проведення уроків і широкої позакласної роботи. Створюються передумови для включення при цьому різноманітних засобів їх демонстрування, що сприяє оптимізації викладання літератури в школі.