6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування

■ Класифікація методів унаочнення

У сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи створюються різ­номанітні наочні посібники з літератури. Перш ніж перейти до їх характерис­тики, слід звернутись до праць відомих методистів, які розглядають класи­фікацію засобів наочності з літератури. У розв'язанні цього питання немає єдиної думки: зустрічається деякий різнобій у термінології навіть у одного і того ж автора. Видатний методист В.В.Голубков, наприклад, поділяв наоч­ність на три види: словесно-образну, художньо-зображальну і графічну.' У роботі "Наочність у викладанні літератури в середній школі", залишаючи той же поділ, цей же автор вводить, хоча і близьку, але іншу термінологію: образно-зорова, емоційно-слухова і графічна наочність. А.П.Коржупова, ав­тор методичного посібника "Наочність на уроках української літератури", відносить до зорової наочності образотворчу (живопис, скульптуру), схе­матичну (різні схеми, карти), технічну (сюди відносяться різні види екранної наочності, електрифіковані прилади і ін.), предмети в натурі (книги, спостере­ження природи, пам'ятники і т.п.).³¹

Таким чином, до однієї і тієї ж групи різні автори відносять різні засоби наочності.

В "Методике преподавания литературн", виданої за редакцією З.Я.Рез (М.: 1977), не дається певної класифікації наочності, лише відмічається, що в методиці літератури прийнято говорити про три види наочності: зорову, слухову* словесну.³² _ч

'Голубков В.В. Методика преподавания литературм.-М.: Учпедгиз, 1952. -С.89.

_{Зараховуючи образотворче мистецтво до одного з видів наочності (ху­дожньо-зображувальної або образно-зорової) і не виділяючи суміжних видів мистецтв, що залучаються в процесі викладання літератури, згадані авторимимоволі відносять їх до наочності в звичайному розумінні цього слова, а це призводить до теоретичної плутанини і деякої дезорієнтації.}

Використовуючи твори суміжних мистецтв у викладанні літератури, важливо мати на увазі, що вони є самостійними видами художнього мис­тецтва і не можуть розглядатись в плані звичайних наочних посібників.

Має рацію в цьому відношенні методист М.М.Щиряков, який стверджує: "...що ця "наочність" виступає в новій якості, є суттєво відмінною в порів­нянні з кожною іншою наочністю і має не тільки допоміжну дидактичну, але й зовсім самостійну естетичну цінність".³³

Подібної точки зору дотримується дидакт С.П.Баранов, який вважає, що "живопис, наприклад, немислимий без картин, одначе.термін "наочний посібник" до нього не придатний".³⁴

У зв'язку з цим необхідно і в класифікації наочності з літератури виділити в самостійну групу суміжні мистецтва, які залучаються на заняття з цього предмета. Класифікація наочності з літератури може бути подана таким чином.

До першої групи слід віднести таку наочність, під час сприйняття якої головну роль відіграє зоровий аналізатор. Це предметно-зображувальна наочність (фотоматеріали, макети тощо) і символіко-схематична (літератур­но-історичні карти, схеми, таблиці, діаграми, плани, записи на дошці і т.п.). ;.• До другої групи можна віднести наочність, що сприймається в основному на слух. Назвемо її емоційно-слуховою. Це різноманітні записи читання ху­дожніх творів, виступи письменників, поетів та різні фонозаписи. < До особливої групи (третьої) належать твори суміжних видів мистецтва: репродукції творів образотворчого мистецтва, твори музики, театру, кіно і т.п.

З'ясування питання класифікації засобів унаочнення дає більш чітку уяву про види наочних посібників і з'ясування питання про засоби їх демонструван­ня в процесі викладання літератури.

■ Види наочних посібників

Наочні посібники з літератури різноманітні за формою і змістом: це таб­лиці, плакати, карти, схеми, хронологічні, синхроністичні таблиці, фотогра­фії, монтажі, альбоми та інше.

■ Таблиці

У практиці школи широко використовуються таблиці, виготовлені фаб­ричним способом і саморобні. В посібниках цього виду навчальний матеріал подається у вигляді дат і тексту, пов'язаного з ілюстративним матеріалом. Подібні таблиці, як правило, вивішуються в класі і використовуються на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення вивче­ного і повторення.

■ Літературні плакати

Цінним посібником є літературний плакат, який також може бути само­робним або виданий друком. Він містить в собі різноманітний матеріал, що стосується життєвого і творчого шляху письменників та їх окремих творів. Такі плакати складаються з портретів письменників, близьких їм осіб-одно-думців, фотографій місць, пов'язаних з життям і творчістю митців слова, фотокопій перших видань їх творів, ілюстрацій до них, висловлювання самого письменника та видатних діячів культури і літератури про нього і т.п. Літе­ратурні плакати зараз видаються, на жаль, рідко. А в 50-ті роки у видав­ництві "Радянська школа" було видано серії плакатів з української літера­тури "Слово о полку Ігоревім", "Марко Вовчок", "Т.Г.Шевченко", "Іван Франко", "М.Коцюбинський" та інші.

Такі посібники демонструються, як правило, на уроці під час пояснення нового матеріалу. Але їх вивішують в класі під рубрикою "Сьогодні на уро­ці" заздалегідь з тим, щоб учні і в позаурочний час змогли познайомитись детально з текстом плаката, його оформленням. Деякі вчителі за зразком літературного друкованого роблять з учнями саморобні плакати. При цьому включають в них систему запитань-завдань, розрахованих на виконання їх учнями під час вивчення теми за програмою.

■ Карти та карти-схеми

Наочними посібниками можуть бути історичні, географічні та контурні карти, які допомагають учням під час вивчення літературно-історичних тем чіткіше уявити місце подій, відбитих у художньому творі, перебування письменника в конкретних місцях своєї країни та за кордоном.

Карти-схеми типу "Карта подорожей Лесі Українки", схема місць перебу­вання Т.Г.Шевченка в різні періоди життя сприяють кращому засвоєнню матеріалу, що вивчається в часі та просторі. Демонстрація таких карт-схем доцільна в процесі лекційного викладу життєвого і творчого шляху письмен­ників, під час повторення та закріплення пройденого.

Хронологічні та синхроністичні таблиці - зручні наочні посібники для запам'ятовування учнями зв'язків суспільно-історичного життя з фактами життя письменника, з його творчістю. Як правило, вони виготовляються учнями під керівництвом учителя або самим учителем і використовуються в процесі вивчення конкретної теми на уроках.

■ Фотоматеріали

Фотографії використовуються як наочні посібники під час вивчення біографії письменника й аналізу художніх творів. Фотодокументи про різні періоди життя письменника допомагають дізнатися про його сімейне ото­чення, про дружбу і зв'язки письменника, його суспільну діяльність. При вивченні драматичних творів використовуються фотографії, які відтворю­ють сцени з п'єс, виконавців ролей дійових осіб. У процесі демонстрування фотографій учні одночасно із розповіді учителя дізнаються про акторів, які грали в спектаклях, кіно.

Умови кабінетної системи в сучасній школі допомагають вчителям-сло-весникам поступово накопичувати фотографічний матеріал, одержаний із ілюстрованих періодичних видань, і створювати тематичні папки з творчості окремих письменників, з вивчення оглядових тем.

Все це створює передумови для демонстрування його як роздавального матеріалу. Якщо не вистачає достатньої кількості фотографій на клас, демон­страція їх здійснюється через епідіаскоп.

У шкільній практиці зібраний і систематизований ілюстративний матері­ал часто оформлюється у вигляді монтажів, стендів-розкладок для того, щоб учні змогли ознайомитись з наочністю не тільки на уроці, а й у процесі під­готовки до домашніх завдань, виступів, повідомлень, використали його під час роботи над твором, випуску літературних газет, ювілейних виставок, присвячених творчості того чи іншого письменника.

Значною орієнтацією для вчителів літератури з питання створення різних видів наочних посібників є вперше розроблений Л.В.Чуніхіною та М.В.Коло-кольцевим "Аннотированьга темник наглядних пособий по литературе"³⁵, в якому рекомендується створення комплектів демонстраційного матеріалу до вивчення біографії письменника, до творів, що вивчаються текстуально, до історико-літературних оглядів.

■ Літературні альбоми

Широку популярність має така форма наочних посібників як літературні альбоми, які складаються за різними принципами. Частіше-видаються альбоми, що висвітлюють життя і творчість окремого письменника, на­приклад, "Життя і творчість Г.Сковороди", "Павло Тичина" та ін. На уроках можна використати з таких альбомів лише окремі ілюстрації, в основному ж робота з ними відбувається в. позаурочний час.

В останній час видаються найбільш зручні для демонстрування на уроці альбоми незброшурованих картин з окремих монографічних тем (Н.Й.Воло­шина "Слово і образ", К.: Мистецтво, 1983/. Формат таких видань дозволяє вчителю демонструвати наочність на уроці в процесі викладу нового матеріалу, перевірки домашнього завдання, закріплення, під час роботи над твором. А методичні рекомендації, що передують альбомам, озброюють учителя різноманітними методичними прийомами їх використання.

■ Роздавальний матеріал

Необхідність розвитку самостійної пошукової діяльності учнів у процесі вивчення літератури викликала появу роздавального матеріалу, наприклад, Б.Г.Скоморовський, "Дидактичний матеріал з української літератури для 8 класу" (К.: Рад. школа, 1981). Такого виду наочні посібники, які використо­вуються на уроках з метою перевірки знань учнів, організації самостійної роботи і т.п., допомагають виховувати в учнів інтерес до навчального пред­мета, розвивати трудові навички і використовувати одержані знання у прак­тичній діяльності. Лабораторія технічних засобів навчання Інституту педа­гогіки АПН України розробила перелік навчальних посібників, який орієн­тує сучасного вчителя-словесника на відбір найнеобхідніших, перевірених практикою навчально-наочних посібників з літератури. Поступово розши­рюється фонд наочних посібників, що особливо помітно з переліку діафільмів, діапозитивів, навчальних кінофільмів, звукових посібників. У перспективі будуть видаватись удосконалені наочні посібники з літератури, наприклад, роздавальний матеріал: картки з текстом, картки ілюстративні з завданнями тощо.

■ Звукові посібники

Звукові посібники типу "Сторінки радіопередач", фонохрестоматії вима­гають під час використання бездоганно працюючої апаратури: програвачів, магнітофонів і т.п., а також продуманої з боку вчителя певної системи і методичної різноманітності їх використання. Такі посібники слід використову­вати на різних етапах уроку, дотримуючись при цьому педагогічної послідовності та почуття міри.

■ Умови добору наочних посібників

Добір наочних посібників до уроку - річ важлива: тільки комплексне використання їх з урахуванням специфіки класу, його загальної підготов­леності, розвитку дасть позитивний результат у навчанні і вихованні школярів.

Має рацію методист А.П.Коржупова, яка вважає, що "велика кількість наочних посібників, показаних на одному уроці, промайне, як в калейдоскопі, перед очима учнів і не тільки не залишить належного сліду в їх пам'яті, не викличе відповідних емоцій і не забезпечить глибини знань, а й приведе до перевантаження уроків".¹

Слід відмітити, що завдяки кабінетам літератури в школах створюються умови для зберігання і раціонального використання різноманітних наочних посібників, необхідних для проведення уроків і широкої позакласної роботи. Створюються передумови для включення при цьому різноманітних засобів їх демонстрування, що сприяє оптимізації викладання літератури в школі.