- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
Художній світ твір (зміст) текст
Підставою для порівняння твору з живим організмом є: 1) його архі-складність; 2) високий рівень системності й цілісності.
Як і органічна система, твір організований таким чином, що "має все необхідне й нічого зайвого".
Художній твір - це системно організована цілісність, котра складається із певних елементів та компонентів, тотально організованих на досягнення кінцевого художнього результату.
Принагідно зауважимо, що існує ряд інших визначень поняття "художній твір". Представники різних методів і шкіл літературознавчого аналізу вкладають в це поняття власне розуміння твору:
твір - чиста форма (В. Шкловський);
твір - складне словесне утворення з установкою на самозначимість (Б. Енгельгард);
твір - органічне ціле, система (А. Горнфельд);
твір - знакова структура (Р. Уеллен).
Кінцевим художнім результатом називають ті завдання, які ставить перед собою митець, пишучи твір:
виразити певну художню ідею (інформативна функція);
досягти якомога сильнішого впливу на читача (естетична, або впливова функція).
Кінцевий художній результат (ідея) виступає системотворчим фактором, тобто тією детермінантою, яка організовує поетику твору в певну систему для реалізації відповідних завдань.
Прагнення до кінцевого художнього результату виступає джерелом "саморозвитку" твору, його рухомою силою (енергією). Тому кінцевий художній результат ототожнюють з художньою ідеєю.
Без ідеї твір не може організуватися в цілісність. Ідея, вибудовуючи організм 4 твору, немовби вростає в щонайменшу його клітинку. Якщо цю "клітинку" ^ вирвати з твору, то вона, навіть будучи ізольованою, містить у собі частину1 художнього смислу (ідеї). Тому, маючи тільки одну клітинку, наприклад, окрему художню деталь, можна реконструювати головний смисл твору.
Структурно художній твір являє собою ряд компонентів та елементів, які перебувають у взаємозв'язку та взаємообумовленості.
Елемент (прийом, засіб) твору - це неподільна одиниця художньої форми, яка наділена здатністю виконувати художні функції.
За характером своїх функцій (за способом генерування художнього смислу) елементи поділяються на такі групи:
мовні;
сюжетні;
композиційні;
характеротворчі;
ритмічні.
Кожна з груп елементів реалізується у творі певним чином. Так, наприклад, мовні прийоми втілюються за допомогою виражально- зображувальних засобів (персоніфікація, метафоризація, епітетика тощо).
Всі прийоми, що належать до однієї групи, націлені на виконання певного художнього завдання. Саме тому вони й об'єднуються і взаємодіють. Таке об'єднання елементів іменують, як уже згадували, підсистемою або компонентами художньої системи (мова, композиція і т. д.).
Літературний твір являє собою багаторівневу ієрархічну структуру. Як правило, у творі виділяють три взаємопов'язаних між собою рівні, називаючи їх також рівнями аналізу.
І. Мовний або мовностилістичний рівень - це словесна тканина ("одяг")