5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання

■ Мета і завдання

Перебудова системи шкільної освіти передбачає насамперед максималь- не врахування індивідуальних здібностей учнів, їхніх індивідуальних можлит; востей, інтересів, нахилів, задатків.1 Основою ж її є відродження духовності;| Шлях до цього - гуманітаризація освіти, основна сутність якої, визначена М концепції, розробленій АПН України, полягає в забезпеченні грунтовногЩ загальнокультурного гармонійного розвитку особистості як важливої передні умови і суттєвого фактора її професійного становлення та самореалізаг, Одним з орієнтирів на цьому шляху є інтенсифікація навчального процесу диференціація навчання. .:'

1 Під нахилами ми розуміємо спрямування людини на заняття певною діяльністюі Нахили багато в чому збігаються із здібностями і розвиваються разом, проте часом н; і здібності різко розходяться. Під задатками ми розуміємо вроджені анатомо-фізіолопчні особливості організму, природні передумови його розвитку. Задатки є органічною ^ основою здібностей. -"

Відомо, що діти мають різні інтереси і нахили, різні здібності і рівень

розвитку, а в старших класах - і різні життєві плани. Якщо у навчанні дітей молодшого віку ця різниця несуттєва і її можна успішно враховувати інди­відуальним (диференційованим) підходом, що доповнюється заняттями в літературних гуртках та іншою позакласного роботою, то в старших класах ці відмінності виявляються яскравіше, помітніше, а відтак їх важче враховуй вати в роботі з різнорідним за складом класом, навіть за умови високої май­стерності учителя-словесника. Тому, зазвичай, педагог змушений орієнтува­тися на "середнього" учня. Саме це спричинило пошуки інших форм диферен­ціації навчання, які передбачають об'єднання учнів за інтересами і нахилами у спеціальні навчальні класи, в яких навчання і розвиток їх відбувалися б в оптимальних умовах за певним профілем. Профілі бувають різні: гуманітар­ний, фізико-математичний, художньо-естетичний, педагогічний тощо.

Сучасне суспільство більшою мірою, ніж раніше потребує спеціалістів-професіоналів вищого ґатунку. Проте оволодіння сучасними професіями, зокрема гуманітарною вимагає широкої загальноосвітньої і загальнокуль­турної підготовки і, звісно, глибоких знань у галузі майбутньої професії. Якщо в учнів середніх класів виникає інтерес до глибшого вивчення мови або літератури, то в старшокласників (і це цілком відповідає практиці, яка нині складається) зростає професійна зацікавленість, задовольнити яку і має' диференційоване, профільне навчання. Умови для нього нині забезпечуються наявністю спеціальних навчальних планів, у які входять, крім української мови і літератури, курси світової художньої культури, зарубіжної літератури, етики та естетики, риторики, спеціальні факультативи, позакласні заняття за інтересами, а курси природничо-математичного циклу - у зменшеному обсязі. Профілюючі предмети можуть викладатись як за програмами масових шкіл з певними додатками, так і за спеціально розробленими, розрахованими на масового учня (на відміну від програм з поглибленим вивченням одного предмета).

Численні дослідження, проведені із застосуванням різноманітних методик свідчать про те, що стійкі інтереси у більшості дітей виявляються у 14-15-літньому віці. Очевидно, з цього віку, із.старших класів, і доцільно починати диференційоване навчання по профілях, тобто профільне.