1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи

■ Призначення

Кабінетна система навчання як якісно новий етап у розвитку навчально-матеріальної бази школи все більше утверджується в житті. Вона відповідає вимогам науково-технічного прогресу, створює сприятливі умови для вико­ристання на уроках сучасного навчального обладнання та технічних засобів навчання, допомагає вчителеві тісніше пов'язувати навчання з життям, активізувати пізнавальну самостійність учнів, формувати в них практичні вміння і навички.

Важливе місце серед предметних кабінетів у школі займає навчальний кабінет літератури, головне призначення якого створення сприятливих умов для самостійної роботи над твором письменника, виховання в учнів любові до книги: "В кабінеті літератури учень попадає в світ книги, світ мистецтва слова... Виховання любові до книги - складне, важке, але надзвичайно благородне завдання словесника. В кабінеті літератури все підпорядковане цій меті".¹

Шкільний кабінет мови і літератури - це навчальне приміщення, спеці­ально обладнане відповідно до вимог наукової організації праці меблями, всіма необхідними засобами навчання та пристроями, що полегшують їх використання, для проведення уроків, факультативних занять та різноманіт­них позакласних заходів з мови і літератури, виховної роботи з учнями засобами літератури і мистецтва, а також для підвищення наукової та методичної кваліфікації вчителів.

У1968 році літературні кабінети включені до числа обов'язкових у школі. Міністерство освіти УРСР розробило положення про навчальні кабінети з української мови і літератури та російської мови і літератури, видані реко­мендації щодо їх оформлення. У школах організовуються як мовно-літера­турні кабінети, так і навчальні кабінети окремо з мови і окремо з літератури, хоча вони існують у школі у тісній співдружності.

■ Обладнання

Як же найраціональніше обладнувати літературний кабінет, виходячи з вимог наукової організації праці?

'Прессман Л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.-М.:Просвещение, 1983.-С.4.

Усі матеріальні засоби літературного кабінету можна поділити на три групи: навчальне обладнання (книги, навчально-наочні посібники, аудіо­візуальні засоби); загальне обладнання (меблі та пристосування, які полегшу­ють використання навчального обладнання) і спеціальні засоби для наукової організації навчального процесу й керівництва ним (картотеки, пам'ятки, каталоги, тематичні папки, картки тощо).

Для розміщення навчального обладнання в кабінеті здебільшого служать передня і задня стінки, його ж бокові стінки - це в основному експозиційна зона кабінету.

Передня стінка кабінету - це його демонстраційна зона. Тут знаходиться демонстраційний стіл учителя з відділеннями, де можна розмістити навчальні посібники, потрібні для кількох уроків. Інші навчальні посібники розміщають­ся на задній стінці кабінету, а великі за обсягом - у нішах або фанерних ящиках з відкидними дверцятами, які обладнуються на задній стінці кабінету або нижче класної дошки. У демонстраційний стіл учителя вмонтовуються магнітофон.програвач, кодоскоп, пульт управління.

На передній стінці кабінету розміщається універсальна дошка (краще розсувна чи двостулкова) з екраном. Дошка має пристрій для демонстрування наочних посібників на уроці (рухомі хомутки для таблиць, роликові тримачі). В класній дошці з розгорнутими щитами середній щит може бути екраном чи магнітною дошкою. З одного боку дошки обладнується робочий стенд "Сьогодні на уроці", з другого - встановлюється на підставці телевізор.

Кіноапарат, діапроектор, епідіаскоп найкраще розміщати посередині задньої стінки. Пересувна тумбочка для зберігання проекційної апаратури може бути одночасно підставкою для демонстрування екранних посібників.

По обидва боки від проекційної апаратури, вздовж усієї задньої стінки встановлюються відкриті секційні шафи або стелажі, де розміщується книж­ковий фонд кабінету (з одного боку) та роздавально-дидактичний матеріал, діатека, фонотека, картотека кабінету, тематичні папки, методрозробки вчителів і матеріали з досвіду роботи (з другого). Для зручності користу­вання всі навчальні посібники, невеликі за розміром, як і крупномасштабні, варто розмістити¹ за класами і розділами програми.

Літературний кабінет має постійне і змінне оформлення.

Бокова стінка кабінету - експозиційна зона. Тут оформляються змінні стенди про письменників, які вивчаються в школі, розміщуються матеріали до ювілейних дат, з літературного краєзнавства, учнівської творчості, про літературні новини. У деяких школах для експозицій обладнується на боковій стінці поздовжній виставочний стенд з розсувним склом.

Шкільний літературний кабінет у першу чергу має свій книжковий фонд, куди входять: праці з естетики, філософії, літературознавства, етнопедаго­гіки, культурології та ін.; програмова художня література та література з позакласного читання; методичні посібники для вчителів та друковані дидактичні матеріали; довідникова література, підручники, хрестоматії. Бажано мати підшивки літературних газет і журналів.

У кабінеті розміщуються друковані, екранні та звукотехнічні навчально-наочні посібники з літератури. З друкованих посібників - таблиці з теорії літератури, портрети письменників, літературні плакати, альбоми про життя і творчість письменників, демонстраційний ілюстративний матеріал з літе­ратури тощо. З екранних посібників у кабінеті мають бути діафільми, діа­позитиви, навчальні фільми і фрагменти з них, транспаранти для кодоскопа, відеозаписи. Із звукових посібників учителі літератури збирають у кабінеті грамзаписи, фонохрестоматії, магнітофонні записи на літературні теми.

У зв'язку з тим, що друковані посібники є ще не до всіх тем з літератури, учителі організовують учнів на виготовлення саморобних навчальних посіб­ників (збирання матеріалів про письменника у тематичні папки, виготовлення саморобних літературних альбомів, на основі ювілейних матеріалів про письменника з періодичної преси, запис літературно-музичних композицій тощо),

■ Картотека

До творчості кожного письменника, що вивчається в школі, бажано збирати в кабінеті комплекти навчальних посібників (тексти художніх творів, додаткова критична література для учнів, методична література для вчителя, тематичні лапки, демонстраційний ілюстративний матеріал, роздавальний матеріал, аудіовізуальні засоби навчання, матеріал до творчих робіт учнів і т.п.).

Для того щоб можна було швидко і раціонально використати система­тизовані в кабінеті посібники, їх обліковують і складають на них тематичну картотеку. Для складання тематичної картотеки всі навчальні посібники, які є в кабінеті, групуються-за певними темами відповідно до шкільної програми з літератури. Назви навчальних посібників записуються на окремих картках, які розміщуються у спеціальних ящичках за певними розділами і темами навчальної програми. Ось які розділи містяться в картотеці до теми "І.П.Котляревський", яка вивчається у 8 кл. з української літератури: книги, посібники; статті (з журналів); художня, мемуарна література; газетні матеріали; унаочнення; роздавальний матеріал; фонотека, діатека; творчі роботи учнів.

Якщо в кабінеті складена тематична картотека, на її основі можна аналогічно складати поурочну картотеку. До поурочних картотек також заносяться унаочнення, технічні засоби навчання, роздавальний матеріал, додаткова література для учнів, література для вчителя.

■ Організація роботи

Навчальні кабінети з української мови і літератури є центром навчально-методичної роботи в школі з цих предметів, вони працюють у тісному зв'язку з шкільною бібліотекою. Такі кабінети є справжньою творчою лабораторією учителя, бо допомагають йому добре підготуватись до уроків і проводити їх на високому ідейно-методичному рівні. Літературний кабінет є місцем проведення консультацій, додаткових занять з літератури, факультативів, занять літературних гуртків. Тут же словесники проводять засідання свого методоб'єднання, а учні можуть самостійно попрацювати над додатковою літературою після уроків.

Літературний,кабінет - це місце, де збираються і нагромаджуються мате­ріали з досвіду роботи вчителів-словесників, їх позакласної роботи з учнями (плани, конспекти відкритих уроків, методрозробки окремих тем з літера­тури, доповіді, реферати вчителів, опис літературних екскурсій, композиції літературних вечорів, магнітофонні записи, збірники учнівських творів, картки-завдання для самостійної роботи тощо).

Вся позакласна робота літературного кабінету спрямовується на пропаганду сучасної літератури: тут працює гурток любителів літератури, збираються матеріали з літературного краєзнавства, складаються компо­зиції до літературних вечорів, плани проведення літературних тижнів, фестивалів художньої творчості.

Всією роботою кабінету керує рада, яка допомагає вчителю організувати в ньому змістовну навчально-виховну роботу. До ради літературного кабінету здебільшого обирається 20-25 учнів-активістів, які захоплюються літературою і мистецтвом. Сюди входять: голова і секретар ради, бібліотекарі, лаборанти, лектори, літописці, кореспонденти, художники-оформлювачі, редколегія, відповідальні за ТЗН, організатори переписки з літературними музеями тощо. Бажано, щоб до ради входили учні всіх середніх і старших класів школи. Члени ради допомагають учителеві вести облік літератури і навчальних посібників у кабінеті,, готувати матеріал до уроків, використовувати на них ТЗН, оформляти літературні виставки, ремонтувати навчальні посібники і т.п.

Літературний кабінет створює сприятливі умови для активізації навчаль­но-виховної роботи на уроках і в позаурочний час у процесі вивчення літератури в школі.