- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
3. Письменники про вчителів та їх працю
Письменники завжди з великою любов'ю і благоговінням ставились до народного вчителя, сіяча "розумного, доброго, вічного". Т.Г.Шевченко вважав працю вчителя справою в найвищій мірі благородною і серйозною.1
Багато письменників працювали певний період свого життя в школі, віддаючи всі свої творчі сили великій і благородній справі - поширенню народної освіти, вихованню підростаючого покоління. М.М.Коцюбинський, склавши іспит на народного вчителя, писав: "Всю свою любов, яка єсть у моєму серці, весь свій розум, що єсть у моїй голові, все те я віддам бідним замученим селянським дітям і їх темним батькам і мамам".24
У своїй творчості С.Васильченко, який сам довгий час працював педагогом, вивів цілу галерею образів учителів з народу ("Над Россю", "Вова", "З самого початку", "Талант" та ін.). Письменник показує, як тогочасний лад калічив життя справжнього вчителя, позбавляв його елементарних людських прав, прирікав на злидні і горе. Деякі вчителі ставали жертвами тогочасних суспільних умов (новела "Вова"), та міцніші, як, наприклад, Феодосій Райко з новели "Над Россю", не занепадали духом, а чесно і безкомпромісно боролися за правду, хоча жили у нестерпних умовах.
Учитель повинен бути суспільним діячем, у нього має бути сильно розвинуте почуття громадянської гідності, тільки тоді він зможе принести своєю працею користь народові, - до такої думки доходить С.Васильченко у своїх "Записках учителя". З великою любов'ю і симпатією змальовані ним образи молодих сільських учителів (оповідача і Андрія Маркевича) з повісті "Талант". їм властиві
'Шевченко Т.Г.Твори:ВЗ-хт.-К.: ДержлітвидавУкраїни, 1963.-Т.2.-С.606. 'Коцюбинський М.М. Твори: В 7-ми т. -К.: Наукова думка, 1973. -Т. І. -С.300.
великий потяг до знань, благородні поривання, полум'яна віра у краще життя народу, хоча їхні мрії й не здійснюються.
Цікаві думки про працю педагога висловив Л.М.Толстой, який теж працював учителем. У своїй статті "Кому у кого вчитись писати, селянським дітям у нас чи нам у селянських дітей?" він утверджував думку, що діти від природи талановиті, і словесник, працюючи над розвитком їх усного і писемного мовлення, повинен ставитись до них як до рівних, уміло розбуджувати їхні творчі думки, навчаючи "краси вираження життя в слові".'
У мемуарній та художній літературі яскраво відтворено письменниками образ передового учителя-словесника. Апофеозом такого зображення є спогад А.С.Макаренка "Викладач словесності". Письменник-педагог з великою любов'ю відтворює образ учителя літератури Мефодія Васильовича Нестерова, який так зворушливо читав учням текст давньоукраїнської пам'ятки літератури "Слово о полку Ігоревім", так майстерно вводив їх у естетичну суть художніх образів, змальованих невідомим автором, що ті враження залишились на все життя. Коли вчитель читав учням, пише автор, то у його міміці було стільки емоцій і правди, стільки розуму, то захоплюючого, то осуджуючого, то сповненого сумніву, стільки стримуваної сили душі, що ми нездатні були відірвати від нього обличчя. Читаючи нам, він сам жив гаряче і глибоко...
З такою ж теплотою згадують своїх учителів літератури, які відкрили їм стежину у чарівний світ мистецтва слова, В.Г.Короленко в "Історії мого сучасника", К.Г.Паустовський, П.Г.Тичина, М.Т.Рильський та інші письменники, які вчилися в старій школі.
Для П.Г.Тичини його перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська була однією з найдорожчих і найближчих йому людей.25 А М.Т.Рильський, згадуючи свої гімназистські роки, писав: "Тепло стає на серці, коли згадую я першу мою вчительку мови - Надію Новоборську. Трошки старомодна, типова російська інтелігентка початку століття, вона, безперечно, прищепила багатьом із нас любов до слова, до літератури... Новелу Меріме "Матео Фальконе", що вона прочитала нам поза всякою, звісно, шкільною програмою, я пам'ятаю й досі майже до слова".26
'
Русские методистм-словесники во
воспоминаниях. - М.: Просвещение, 1969. -
С. 155.
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ З ЛІТЕРАТУРИ