'Мисько Е. Львівська академія мистецтв у міжнародних зв'язках //Діалог т-культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: 36. наук. праць/Улоряд і відп. ред. С.О.Черепанова. - Львів: Каменяр, 1998. - Вип.З. - С.79-80.

2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.

літератури суміжних мистецтв є ефективним засобом поповнення багажу образності учнів. Чи демонструється картина, портрет, ілюстрація, чи про­водиться екскурсія до музею, картинну галерею, театр - всюди учнями сприймається конкретне відображення життя, присутнє живе споглядання, яке засноване перш за все на чуттєвому пізнанні, а тому може проявлятися в різноманітному відчутті та сприйманні, зокрема, зорових, слухових. Від­чуття і сприймання, як відмічають психологи, в пізнанні оточуючої дійсності відіграють головну роль, тому що дають до 80% інформації про оточуючий світ. Зорові і слухові сприйняття, які здійснюються завдяки творам суміжних мистецтв, роблять більш доступними пояснення вчителя, допомагають школярам конкретніше уявити літературних героїв, обстановку, що зобра­жується в творі, глибше уявити і зрозуміти умови життя, що оточують пись­менників, їх світоглядні позиції і т.ін.

Твори суміжних мистецтв на уроках літератури стають джерелом нових _ знань, а тому вони допомагають формувати в учнів науково-теоретичні поняття, активізувати мислення і розвивати їх мовлення. Полегшуючи аналіз і синтез, узагальнення і систематизацію, абстрагування і конкретизацію знань з літератури, твори суміжних мистецтв стають могутнім засобом розвитку мислення учнів, а значить, становлять значну освітню цінність

Мисько Еммануїл, академік Академії мистецтв України, професор,¹ ректор Львівської академії мистецтв стверджує: "Досвід розвинених країн світу показує, що саме освіта є фундаментом майбутньої нації, а мистецька освіта в цьому сенсі є чи не найважливішою, адже вона відповідає за наше! духовне майбуття. Ми глибоко переконані, що ніякі економічні реформи не можуть підняти державу, коли втрачаються її духовні підвалини."'

Твори суміжних мистецтв у процесі викладання літератури мають велике ■ виховне значення. Правильно дібрані, наприклад, картини, ілюстрації, музичні твори та ін., допомагають виховувати в учнів кращі моральні якості, формують в них естетичні почуття і смаки.

На сучасних уроках літератури учителі використовують твори живо­пису, музики і ін., які були подією в культурному житті свого часу і впливали на смаки, ідеали письменника. "Саме такі поєднання створюють "живу душу⁴ часу", показують процес становлення особистості художника або розкри­вають її стан в якійсь певний життєво важливий момент не абстрактно, а в образних формах, властивих мистецтву".²

Висока результативність залучення суміжних мистецтв залежить від умов правильного, раціонального використання їх в процесі викладання літератури. "Школа має виробити у дітей здоровий смак щодо творів мистецтва," - наголошував Григорій Ващенко.'

Перш за все повинен враховуватись ідейно-тематичний зв'язок між літе­ратурою і творами суміжних мистецтв, бо під впливом загальних закономір­ностей, що виникають у процесі національного і світового історичного роз­витку, в літературі і інших видах мистецтва з'явилися споріднені явища (наприклад, класицизм, романтизм, імпресіонізм тощо). Під час зіставлення літератури з творами суміжних мистецтв вся увага повинна бути скерована на розкриття внутрішніх зв'язків визначення специфіки видів мистецтва, на ідейну близькість письменника і діяча мистецтв, спорідненість їх образного мислення, відображення в творах їх поглядів, особистих вражень та пере­живань, віянь епохи.

Але не слід допускати в процесі зіставлення літератури і творів суміжних мистецтв близької аналогії зображувальних засобів, бо вони є ознакою специфіки різноманітних видів мистецтв. Зіставлення важливо проводити в загальному емоційному, художньому, моральному і естетичному плані.

Робота з творами суміжних мистецтв вимагає від учителя старанного відбору їх до уроку літератури. Основні вимоги до такого добору можна сформулювати таким чином: враховувати психолого-вікові особливості учнів, ідейно-художнє багатство і доступність змісту творів, глибину їх емоційної дії на учнів, взаємне доповнення за змістом.

Вся система роботи з творами суміжних мистецтв на уроках літератури повинна засновуватись на вимогах від учнів активного включення в процес їх аналізу, в хід роздумів учителя.

На уроках літератури частіше використовуються такі види суміжних мистецтв: образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, музика, театр, кіномистецтво.

■ Образотворче мистецтво

Література як навчальний предмет дає широкі можливості для ознайом­лення учнів з творами образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво має багато спільного з літературою. Немає жодного письменника, особистість якого не була б відтворена художниками. Деякі письменники (Т.Г.Шевченко, Леся Українка, І.П.Багряний, В.К.Вин-ниченко та інші) були самі чудовими художниками, які залишили після себе живописну спадщину. Тому в багатьох випадках твори образотворчого мистецтва використовуються на уроках під час вивчення біографії письмен-

'Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - С. 185.

автора портрету. Але коментар повинен бути лаконічним, виразним, ціле- Г яро людей поступово розширювати в учнів як в процесі їх життя, так і в

^т,„„«,„„„,„„. ; „« „;„ „; „л..:„ * і: : .- с / : :«

ника. Це, перш за все, портрети, автопортрети, картини, що відображають моменти з життя письменника.

Портрет письменника на уроці потрібен не тільки для того, щоб учні ¹ запам'ятали, як виглядав автор того чи іншого твору, а й головним чином для того, щоб він був джерелом бесіди, яка допомагала б учням глибше зрозуміти певні сторони життя і діяльності письменника.

Працюючи над портретами письменників, уже в 5-8 класах в процеси^ бесіди можна висвітлювати такі моменти: зовнішній вигляд письменника і, (вираз обличчя, поза, костюм); значення фону і окремих Деталей; колорит^ портрета і його значення; задум художника (яку особливість письменника"^ відобразив художник в даному портреті і т. ін.). В середніх класах така схема Щ розбору досить доступна, тому що на уроках літератури і образотворчого | мистецтва учні навчаються спостерігати і розповідати про зміст живописних § портретів. |

У старших класах є можливість зіставляти живописні портрети письмен- / ників, що створені двома і більше художниками. Так, наприклад, можуть'* бути зіставлені автопортрет Т.Г.Шевченка з портретом поета роботи худож-^!% ника І.Ю.Рєпіна (1888 р.) на уроках літератури у 9 класі. щ

.Демонстрацію портрета у всіх випадках необхідно супроводжувати істо- . рико-літературними коментарями, читанням уривків з творів письменника, із спогадів сучасників. Важливо також дати відомості про художника

спрямованим і не відволікати увагиучнів від головного.

Використання портретного живопису на уроках літератури має велике.^ освітнє і виховне значення. Учитель не тільки знайомить учнів з кращими \ зразками портретного мистецтва, але навчає їх пізнавати духовний стан,ет суспільне становище письменника, оточення, виховує у них інтерес до літе- I^і ратурної теми, що вивчається. з

Значна роль під час вивчення творчості письменників минулого на уроіах V і літератури відводиться картині, що допомагає ввести учнів у атмосферу жит- д ; тя епохи минулого. Багато картин, що відображають окремі моменти з життя письменника, є цінним матеріалом в пізнавальному і виховному'відношенні V

Картини історичного, побутового жанру допомагають учням уявити-конкретну історичну обстановку, події з минулого нашої України - все те, що знайшло відображення в програмових літературних творах.

Добираючи картини, не слід перевантажувати ними уроки літератури Треба використовувати тільки такі з них, які дозволять розв'язати основні' літературознавчі завдання. В процесі використання картин слід намічат запитання для бесіди, розрахованої на виявлення самостійності учнівських^ суджень, ступені розвитку їхнього мислення, мовлення. *

. Значно частіше на уроках літератури використовуються ілюстрації. Переконаним прихильником їх залучення була методист М.О.Рибнікова, яка вважала, що відсутність на уроках ілюстрацій - "річ кричуща". ■ Ілюстрації конкретизують і збагачують уявлення учнів такими дета­лями, які їм важко уявити самостійно. Звертаючись до ілюстрацій на уроках, врни переживають повторні враження, одержані від сприйняття образів літературного твору. Робота з ілюстраціями привчає учнів розмірковувати над зображувально-виражальними засобами двох видів мистецтва, що сприяє розвитку їх художнього бачення, творчої уяви, розширенню естетичного кругозору-

Систематичне і цілеспрямоване використання ілюстрацій є одним з аспектів роботи над літературним твором. Вчителю важливо враховувати, що ілюстрація - це твір мистецтва, що має свою ідейну і естетичну цінність.

Підбір ілюстрацій до уроку повинен здійснюватись особливо ретельно, краще залучати такі з них, які за змістом близькі до художнього тексту в головному і в деталях. У 5-8 класах зручніше демонструвати ілюстрації > одного автора, щоб не розсіювати увагу учнів.

% У старших класах слід використовувати зіставлення ілюстрацій кількох x художників до одного літературного твору. При цьому завдання потрібно поступово ускладнювати; вони повинні носити проблемний характер. Для того, щоб образно мислити, слід коло уявлень і понять про дійсність,

процесі сприймання творів образотворчого мистецтва (живопису, ілюстрацій тощо). Все це є основою загального розвитку учнів в процесі викладання літератури. А тому від вчителя цілком залежить підбір творів образотворчого мистецтва, їх пояснення, певні прийоми роботи з ними з метою успішного івйвчєння художніх творів на уроках літератури.

■ Скульптура. Архітектура

* Сучасна програма з літератури не орієнтує вчителя на можливість вико­ристання таких видів мистецтва, як скульптура і архітектура. Але в посіб-дйлках для вчителя, у' практиці самих словесників находять певне місце

продукції скульптур, що відтворюють видатних письменників-класиків, лам'ятники скульптури, присвячені героям, подвиги, яких оспівані в художніх 'ворах.

* Цінним культурним досягненням народу є пам'ятники письменникам, а уроках літератури слід використати, наприклад, фотографії пам'ятників

%Г.Шевченка у Харкові, Києві, Каневі; пам'ятників І.Я.Франка у Львові, пам'ятника М.М.Коцюбинського в Чернігові та ін. Використовуючи їх на Дроках, присвячених вивченню життєвого і творчого шляху письменника,

значенню їх творчості, вчитель допоможе учням навчитись читати" і розуміти видатні пам'ятники культури.

Формуючи уявлення учнів про далеке минуле, на уроках літератури важливо знайомити їх з кращими зразками архітектури. Пояснення теми "Давньоруська література" не мислиться без використання таких пам'ятників : архітектури давньої Русі, як Київський Софійський собор, Золоті ворота (XII ст.) й інші.

Твори скульптури і архітектури можуть бути використані на уроках літератури в процесі вивчення питань з теорії літератури. Практика показує, що учні важко засвоюють такі поняття, як "художній метод", особливості різних художніх методів - класицизму, романтизму тощо..

■ Музика

Музика, як і образотворче мистецтво - рідна сестра літератури. Й.Гете писав про те, що "велич мистецтва... найяскравіше проявляється в музиці"¹, а це означає, що навряд чи яка-небудь інша образотворчість може зрівнятися з музикою силою впливу на емоційність, уяву, асоціативність школярів.

У процесі викладання літератури музика займає значне місце Перш за все, майже всі письменники-класики були високо освіченими і вихованими в музикальному відношенні людьми. Досить згадати імена І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Франка, М.Рильського, А.Малишка та інших. Так, М.Т.Риль- ' ський писав про розвинений музичний смак Т.Г.Шевченка, підкреслюючи, що великий Кобзар був дуже чуйний до кольорів, фарб і відтінків баченого світу, але все ж таки музичне сприймання життя було йому властиве в першу чергу.

У практиці школи на уроках літератури частіше використовується музи-; і ка під час вивчення ліричних творів, бо поетичні рядки багатьох авторів музикальні. Поєднання поезіїз музикою, - писав у свій час композитор Ц.Кюї, * - може примножити силу враження тієї і другої. Поезія Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, П.Тичини, М.Рильського, А.Малишка найвищою мірою,- музикальна. ■ ^т