5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів

Навчити учнів читати, любити і вміло користуватись книгою завдання учителя літератури і шкільного бібліотекаря. Чітка організація роботи шко­ли, бібліотеки, розподіл занять між класним керівником, учителем літератури і бібліотекарем сприятиме вихованню культури читання, досягненню мети під час проведення бібліотечних занять.

Шкільні бібліотекарі проводять заняття на такі теми: "Елементи книги", "Книжкові фонди і доступ до них", "Помічники у виборі книг". Теми складніші повинні проводити спеціалісти бібліотек для дітей. Це такі як: "Алфавітний і систематичний каталог", "Бібліографічні покажчики" тощо. На уроках літератури учителі проводять з учнями заняття на такі теми; "Як читати художню книжку", "Як писати відгук на книжки", "Щоденник читача", "Як користуватись критичною літературою".

Узагальнивши досвід роботи учителів-словесників та шкільних бібліоте­карів, можемо зробити такі висновки:

• роботу з питань Виховання культури читання вести систематично, а не від випадку до випадку;

• бібліотекар і учитель літератури повинні працювати у тісному контакті. Практика показує, що у дітей лише тоді будуть формуватись навички культури читання, коли вчитель буде систематично закріплювати їх на уроці, а бібліотекар в індивідуальній роботі;

• весь цикл занять з культури читання повинен стати органічною частиною керівництва позакласним читанням;

Необхідно також навчити учнів користуватись картотекою журнальних і газетних статей. Коли в учнів уже будуть певні знання, треба їх ознайомити з побудовою картотеки газетних і журнальних матеріалів, запропонувати учням самостійно дібрати літературу на різні теми.

■ Алфавітний каталог

На уроках позакласного читання бажано навчити учнів користуватись алфавітним каталогом. Подаємо орієнтовний зразок бесіди з учнями, її можна провести як в середніх, так і в старших класах.

Тема: Алфавітний каталог.

Мета: Поповнити знання учнів новими відомостями про побудову алфа­вітного каталогу і навчити їх ним користуватись.

Урок цей можна провести у шкільній бібліотеці, якщо дозволяють умови, або у класі, де буде відповідне унаочнення: каталожні картонки у ящичку, зразки каталожних карточок, заповнених бібліотекарем, кольорові карточки з виступами, на яких вказані склади, а іноді прізвища відомих авторів і які розділяють каталожні картонки у ящику і допомагають швидко орієнтува­тись у каталозі. Бесіду може провести учитель або ж бібліотекар.

План бесіди

1. Алфавітний каталог і його призначення

2. Побудова каталогу.

3. Правила користування каталогом.

Учитель звертає увагу старшокласників на те, що вони попередньо вже ознайомились із систематичним каталогом, каталожними карточками. У каталозі багато карток. У кожному ящику їх приблизно до 800 штук. Якщо ці картки систематизувати за прізвищами авторів книг в алфавітному поряд­ку, то це буде алфавітний каталог. Він допомагає нам дізнатись, чи є у бібліотеці книга потрібного автора і підкаже нам, які твори цього автора є у бібліотеці, тому що каталожні картки на книги одного письменника зібрані разом.

Так, скажімо, ви прочитали книгу П.Загребельного "Дума про невми­рущого" і вам ще хочеться прочитати його твори. Ви шукаєте ящик в алфа­вітному каталозі, в якому розміщені карточки на книги письменників, прізви­ще яких починаються на букву "З". Тут ви знайдете ще інші книги П.Загре­бельного: "Розгін", "Смерть у Києві", "Левине серце", "З погляду вічності" та ін.

В алфавітному каталозі картки на всі книги розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів, назв книг. Так, у ящику на букву "А" система­тизовані карточки книг, написаних авторами, прізвища яких починаються на букву "А", " ящику з буквою "Д" - карточки книг, написаних авторами, прізвища яких починаються на букву "Д".

А як же розташовані в алфавітному каталозі карточки на твори авторів-однофамільців? Наприклад, твори Бориса Олійника, Степана Олійника, Ми­коли Олійника. Картки на їхні твори розташовуються за алфавітом їх імен і по батькові. Книги одного автора розташовуються так: спочатку йде повне видання творів, потім вибрані твори, а далі - на окремі твори в алфавітному порядку за їхніми назвами.

Довідники, збірники творів та інші книги без автора систематизуються за їх назвами (заголовками). Картки на ці книги розташовуються поряд з авторськими за алфавітом. Щоб полегшити пошуки потрібної книги, на кож­ному ящику вказано букву або склад, з яких починається перша і остання каталожна карточка книг, які описані у даному ящику. Щоб читач міг краще орієнтуватись, всередині ящика карточки розділяються кольоровими поділ­ками з виступами, на яких вказується склад, а іноді й прізвище відомого автора. Наприклад, О.Гончар, М.Стельмах, П.Панч. Якщо прізвище автора не виділене на розподільній картці, тоді його слід шукати між іншими розпо­дільними картками в алфавітному порядку.

Розповідь ілюструється алфавітним каталогом. Для закріплення навичок користування алфавітним каталогом можна дати учням завдання дібрати картки в алфавітному порядку, дізнатись за допомогою каталогу, які твори В.Барки, І.Самчука, Б.Лепкого є в бібліотеці.

■ Бібліотечні уроки

Учитель-словесник разом з бібліотекарем може проводити так звані бібліотечні уроки. На першому уроці потрібно ознайомити учнів з бібліоте­кою школи, села чи міста, де учні живуть, показати світлини великих бібліотек, читальних*залів, кімнат, розповісти учням, як треба поводитися в бібліотеці може бібліотекар. Він же й ознайомить учнів з бібліотекою, каталогами.

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ

ПИСЬМЕННИК І ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛІ