Економіка Причорноморського регіону

Склад Причорноморського економічного регіону: Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. Регіон розташований у південній частині України, омивається Чорним і Азовським морями. Площа регіону 113 тис км (19 % території України). Населення на 1 січня 2005 року 6 755 700 тис. чол. (15,2%всього населення України), густота населення65 7чол/ км , що значно менше середньої величини по Україні (77 8 % чол/км²)

Економічний розвиток Причорномор'я розпочався з другої поло­вини XIX ст. разом із будівництвом залізниць (Одеса - Кременчук -Харків - Сімферополь, Одеса - Київ). Це був сільськогосподарський регіон. З розвитком транспортних артерій стали розвиватись портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ), виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господарства сприяли розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період споруджуються овочеконсервні заводи в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки розвивається електротехнічна промисловість, електронне машинобудування, розширюються потужності хімічної галузі, промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії.

Економічний регіон має досить вигідне географічне положення для економічного розвитку. Через його територію проходять важливі транс­портні магістралі: автомобільні, залізничні, водні та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма державами.

Регіон розташований на перетині важливих державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Річка Дунай дає змогу підтримувати річкове сполучення з багатьма країнами Європи (Румунією, Болгарією, Югославією, Угорщиною, Словаччиною та ін.). З Болгарією встановлене паромно-залізничне сполучення (Іллічевськ - Варна). У 1996 р. відкрита нова автопасажирська паромна перепра­ва Україна - Грузія з базовими портами Іллічевськ і Поті. Офіційно функціонує Євро-Азіатський транспортний коридор №9, що проходить з Європи через Україну. Дніпром здійснюється транс­портне сполучення економічного регіону з містами Придніпров'я (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси, Кременчук, Київ та ін.).

Економічний регіон спеціалізується на виробництві різноманітної продукції агропромислового комплексу (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів, баштанних культур), рибної та легкої промисловості, випуску товарів машинобу­дування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК), хімії (брому, лаків, фарб, кальцинованої соди, діоксину титану), деяких виборів промисловості будівельних матеріалів (гранітів, вапняків, стінових блоків), виконує курортно-туристичні функції (рис. 18.1.). Приморське розта­шування регіону зумовило розвиток суднобудування та судноремон­ту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, рекреаційного господарства, портово-промислових комплексів.

2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Причорномор'я характерне помірним континентальним кліматом, (на південному березі Криму з елементами середземноморського). Як правило, літо сухе, спекотне. Середня багаторічна температура липня - + 22,6 °С, максимальна - до + 40 °С. Коливання літніх температур - у Межах 7-8 °С. Зима м'яка, малосніжна, нестійка, із відлигами (грудень-лютий). Середньо-січнева температура повітря - від -5 °С на півночі до +1,7 °С на півдні. Абсолютна мінімальна температура становить -32 °С, а на південному заході - -27 °С. Сніговий покрив незначний. Особ­ливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільше сонячних днів припадає на липень, найменше - на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 год на рік. Найбільше - в м. Судаку (2550 год на рік), найменше - в м. Керчі (2112 год/рік). Опадів на рівнинній території регіону випадає від 300 мм у степовому Криму до 450 мм у північній частині регіону. Тільки в гірському Криму - понад 1000 мм/рік.

Тривалість вегетаційного періоду - від 215 днів на півночі до 297 на південному березі Криму. Такі кліматичні умови сприяють розвит­ку економіки Причорномор'я, в першу чергу рекреаційному і сільсько­господарському. Більша частина Причорномор'я знаходиться в межах низовинної Причорноморської рівнини, тільки північно-західна його частина сягає півдня Подільської височини, а на північному заході -Придніпровської. Кримські гори займають 5 % території регіону.

іф Мінерально-сировинні ресурси. У Причорноморському еко­номічному регіоні є такі мінерально-сировинні ресурси: залізна руда (Керч), залізисті кварцити (Одеська обл.), флюсові вапняки, солі кримських озер і Сиваша, різноманітні будівельні матеріали - граніт, мармур (Кримські гори), вапняки, керамзитова сировина, піски для виробництва скла (Одеська обл.), сировина (камінь-пісковик) для виробництва стінових блоків.

На шельфі Чорного і Азовського морів зосереджені значні запаси нафти, газу та газоконденсату, понад 50 перспективних нафтових і газових родовищ, залізної руди, важких металів. Сьогодні експлуату­ються родовища нафти та газу: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін. На шельфі Азовського моря є родовища природ­ного газу: Керченське, Казантипське, Стрілкове. У Криму, Причорно­мор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самородною кухонною сіллю.

З метою прискорення розвідки родовищ та видобутку нафти і газу та повного забезпечення потреб регіону у паливно-енергетичних ресурсах у Сімферополі відкритий факультет з підготовки власних висо­кокваліфікованих спеціалістів широкого профілю від Івано-Франківсь­кого національного технічного університету нафти і газу

Земельні ресурси. Причорномор'я охоплює територію 113,4 тис км², що становить 18,8 % всієї території України. На земельні сільсько­господарські угіддя припадає 8400,3 тис. га (20,1 % до всієї України). Під ріллею зайнято 6790,3 тис. га, або 80,8 % сільгоспугідь. Регіон характеризується високим рівнем землезабезпеченості на одного жи­теля сільгоспугідь і ріллі (Миколаївська обл. -1,57 і 1,32 га; АР Крим -0,87 і 0,59; Одеська обл. -1,05 і 0,84; Херсонська обл. -1,63 і 1,46 га). Ґрунти в регіоні різноманітні і їх розміщення має чітко виражений зональний характер. Опідзолені чорноземи поширені в північно-східній частині регіону, малогумусні чорноземи і темно-каштанові слабо солонцюваті ґрунти - у степовій зоні. У дельтах Дунаю і Дніпра переважають мулувато-болотяні ґрунти. Гірська частина Криму вкрита бурими лісовими, а місцями - гірсько-лучними та гірсько-торф'яними ґрунтами. На південному березі Криму переважають ґрунти червоноземного типу.

Лісові ресурси. Економічний регіон належить до малолісистих. Під лісом зайнято лише 8 % території, що удвічі менше, ніж по Україні. Найбільш заліснені Південне узбережжя Криму і його гірські масиви. У Херсонській, Миколаївській і Одеській обл. заліснені території скла­дають 4-6 %. Ліси носять оздоровчо-захисний характер. З метою захисту ґрунтів і боротьби з вітровою ерозією необхідно різко збільшу­вати посадки лісу, що матиме також і оздоровче значення.

Водні ресурси. Економічний Причорноморський регіон є досить обмеженим на водні ресурси, що лімітує розвиток водомістких галузей промисловості і сільського господарства. Природна водозабезпеченість на 1 км² території регіону місцевим стоком у кілька разів нижча за середньоукраїнський показник. Регіон перетинають найбільші річки - Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай. Дельти річок закінчуються лиманами, які утворились внаслідок поступового опускання суші і затоплення морськими водами балок і річкових долин.

Гирла малих річок відокремились від моря косами та пересипами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Солоних озер багато й у степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокрецьке). У дельтах ма­лих річок утворились плавні - заболочені площі із заростями очерету і чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла розташовано кілька значних прісноводних озер (Китай, Катлабух, Кугурлай та ін.). Річки Криму невеликі і мають, здебільшого, гірський характер. Вони використовуються для спорудження невеликих ГЕС, а також для зрошен­ня і водопостачання.

Як водна артерія велике народногосподарське значення для регіону має Дніпро. Це водна транспортна магістраль, важливе джерело електроенергії і зрошення. Каховська ГЕС зміцнила енергобазу регіону, водойми площею майже 200 тис. га мають змогу зрошувати значні площі, які потребують поливу.

За останній період знизились витрати води на виробничі потреби і в невиробничій сфері. Дещо зросла питома вага оборотного водоко­ристування, особливо на виробничі потреби. Раціональне і ефективне використання водних ресурсів є однією з важливих проблем.

Рекреаційні ресурси. Причорноморський економічний регіон найкраще в Україні забезпечений рекреаційними ресурсами. Рекреа­ційним потенціалом регіону є кліматичні, гідрологічні, бальнеологічні, ландшафтні та історико-культурні ресурси. Найбільше значення для організації багатьох видів оздоровлення і відпочинку мають кліматичні ресурси, які повною мірою визначають тривалість сезону їх функціо­нування. Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на Чорному морі становить: в Криму -30-145 днів, на Одеському узбе­режжі -120 днів, купального сезону -до 1 30 днів. Цінним видом рек­реаційних ресурсів Причорномор'я є морське узбережжя. Певна частина морських берегів Причорномор'я (24 %) належить до категорій, що виключаються з рекреаційного призначення через особливі функції узбережжя (порти, причали, промислові та сільськогосподарські зони тощо). За оптимального навантаження на берегову смугу рекреаційні ресурси мають загальну місткість одночасного перебування близько 1,5 млн. чол, включаючи 890 тис. для Криму і майже 400 тис. Одесь­кої обл., решта припадає на Миколаївську і Херсонську обл.

Рекреаційний потенціал водного фонду Причорномор'я характе­ризується наявністю значної кількості річок, понад 70 озер, 1400 ставків. Вони, головним чином, використовуються для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Як туристичні об'єкти використовуються каньйони деяких річок (Кача, Бельбек) та водоспади.

Для Причорномор'я характерні значні запаси мінеральних вод, що мають різноманітний хімічний склад. їх загальні запаси, що експлуа­туються по 29 родовищах, становлять до 76,0 тис. м³ на добу Фактично використовується близько 55 % від загальної можливості.

У Причорномор'ї є 26 родовищ лікувальних грязей з сумарними запасами 126183, 0 тис. м³. Одна третина запасів лікувальних грязей знаходиться в АР Крим. У даний час із 12 родовищ використовують­ся тільки три (Чокракське, Сакське, Узунларське) із сумарними запа­сами 16030,0 тис. м³. В Одеській обл. із 6 родовищ використовуються також три (Куяльницьке, Сергіївське, Бургас) із сумарними запасами 31,61 тис. м³. Є родовища лікувальних грязей у Миколаївській (одне) і у Херсонській (шість) обл., але вони не використовуються.

У Криму є прекрасні лісові масиви, що можуть бути чудовими місцями для відпочинку і туризму.

Площа лісів у регіоні становить 827,2 тис. га. Як уже було сказано, вони виконують в основному водозахисну і природоохоронну роль. Основні масиви - це загальновідомі державні заповідники у районах Алуніти, Ялти, Судака, а також ліси в районі Севастополя, Бахчиса­раю та у багатьох курортних зонах.

Неозорі морські далі, просторі пляжі і величезні паркові та лісопар­кові масиви на схилах гір приємно поєднуються з архітектурою здрав­ниць і міст. Кримські гори з неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швидкими гірськими річками з водоспадами - це чудові місця для оздоров­лення і відпочинку.

- Особливе місце посідають природно-заповідні території та об'єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевого значення, пам'ятки садово-паркової куль­тури. У Причорномор'ї є три біосферні заповідники, 7 природних за­повідників, один національний природний парк загальною площею понад 286,5 тис. га. Крім цього, налічується 11 парків садово-парко­вого мистецтва загальнодержавного значення та 71 місцевого значення площею 2634 га.

Гармонійне поєднання в Причорномор'ї кліматичних і фізико-географічних умов, різноманітність рекреаційних ресурсів, привабливість узбережжя, велика кількість історико-археологічних пам'яток сприяють розвитку рекреаційного комплексу різного спрямування: лікувального, оздоровчого, пізнавального, спортивного, наукового, ділового тощо. По всьому узбережжю Чорного моря розташовані сотні санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз. Сьо­годні у Причорномор'ї діє багатофункціональна система рекреаційного обслуговування населення. Тут знаходиться 36 % санаторно-курор­тних закладів України тривалого перебування. Найбільша кількість рекреаційних закладів знаходиться у АР Крим - 73 % від загальної кількості їх у регіоні (234 тис. місць).

Як бачимо, серед рекреаційних районів провідним є Кримський, де діють кліматичні курорти -Ялта, Алушта, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек, головні курорти Євпаторія і Саки. Севастополь - важливий історико-культурний центр. На Північно-Східному узбережжі Криму головними курортами є Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.

Демографічний потенціал. За чисельністю населення При­чорноморський економічний регіон є одним із найбільших. Станом на 1 січня 2005 р. тут проживало 7132,3 тис. чол. наявного населення, або 15,2 % від його чисельності в Україні. Головними тенденціями роз­витку людського потенціалу є зменшення чисельності населення (на 653,9 тис. чол. порівняно з 1990 р. і на 348,3 тис. чол. порівняно з 2001 р.) і зростання частки міського населення. Найбільша концентрація міського населення - в АР Крим, найменша - у Херсонській області.

У Причорноморському регіоні спостерігається від'ємний приріст населення. За останні роки в жодній із областей, що входять до складу економічного регіону, не спостерігалось природного приросту населення.

Трудові ресурси в регіоні, які зайняті в суспільно-корисній праці, становлять 67,5 % від їх загальної кількості. У регіоні високе безробіт­тя (близько 100,0 тис. чол.).

Дуже важливе питання, яке необхідно вирішити на загальнодер­жавному рівні, - це репатріація народів Криму, проблеми фінансування, надання під забудову і організації господарської діяльності земель­них ділянок, організація робочих місць, будівництво житла, соціальна підтримка.

Розселення. Із врахуванням особливостей географічного розта­шування економічного регіону тут створені традиційно-історичні пере­думови розселення населення. Регіональна система розселення представлена 55 містами, 137 селищами міського типу, 3687 сільськими на­селеними пунктами. У регіоні переважають середні і малі міста. Є 7 міст з населенням понад 100 тис. чол., 7 міст з населенням від 50 до 100 тис. чол., і 41 місто з населенням до 50 тис. чол. У системі сільського розселення переважають села з людністю до 500 чол. Найбільша кількість великих міст - у Автономній Республіці Крим, а великих сіл - в Одеській області. Найбільші міста станом на 1 січня 2005 р. - Одеса (1028,1 тис. чол.), Миколаїв (539,8 тис. чол.), Херсон (350 тис. чол.), Севастополь (347 тис. чол.), Сімферополь (337 тис. чол.).

Науково-технічний потенціал. На території регіону зосеред­жено понад 15 % науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій України. Спеціалізація науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів відповідає господарському профілю регіону.-Тут функціонують: Морський гідрофізичний інститут (з філією в Одесі), Інститут біології південних морів з філіями в Одесі та Феодосії і музеєм-акваріумом у Севастополі, Азово-Чорноморський інститут риб­ного господарства і океанографії (м. Керч), які вивчають проблеми моря, Одеський НДІ курортології, Євпаторійський НДІ курортології і фізіотерапії, Інститут фізичних методів лікування і медичної клімато­логії (м. Ялта), що вивчають питання санаторно-курортного лікуван­ня, Одеський інститут виноградарства і виноробства та Інститут виноградарства і виноробства «Магарач» (поблизу Ялти). У Сімфероолі є Інститут ефіроолійних культур. Нікітський ботанічний сад - найбільший в Україні селекційний центр сільськогосподарських і декоративних рослин. Український інститут зрошувального землеробства тісно співпрацює з селекційним центром з рослинництва в умовах зрошення (Херсонська область). Український НДІ степових районів «Асканія Нова» працює над виведенням нових високопродуктивних порід овець, свиней, пристосованих до посушливих степових умов. Одеське вище інженерно-морське училище, Миколаївський кораблебудівний інститут та вищі військово-морські навчальні заклади Севастополя займаються проблемами флоту та його експлуатації.

Наукові заклади регіону підтримують тісні зв'язки з іншими науковими центрами України та працюють у співдружності з багатьма євро­пейськими науковими установами.

Виробничий потенціал. На розвиток економіки регіону впли­ває наявний виробничий потенціал. У загальній структурі основних фондів регіону виробничі і невиробничі фонди становлять відповідно 60,6 та 39,4 % (в Україні - 63,1 та 36,9 %). Провідне місце нале­жить промисловості (32,7 %). Питома вага у структурі основних фондів сільського господарства, транспорту та зв'язку значно вища, ніж в Україні загалом, що характеризує високий рівень розвитку сільського господарства у регіоні.

Найбільшу питому вагу в структурі основних невиробничих фондів має житлове господарство (43,7 %); на другому місці - комунальне господарство і побутове обслуговування населення. їх питома вага також вища, ніж в середньому по Україні.

Як і в цілому в Україні спостерігається тенденція фізичного і морального старіння основних виробничих фондів, зменшення їх активної частини та збереження рівня низького їх відновлення.