3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Центральний економічний регіон виступає важливим промисловим та аграрним комплексом у територіальному поділі праці. Показник ва­лової додаткової вартості (ВДВ) в розрахунку на душу населення в еко­номічному регіоні значно перевищує середній показник по Україні (при­близно 800 грн). При цьому його рівень у Києві значно більший, ніж у Київській та Черкаській обл., відповідно на 2,0 і 2,5 тис. грн.

Частка економіки регіону в цілому у ВДВ України становить 17,3 %, з якої 24,3 % припадає на промисловість. Найбільшу частку ВДВ регіону вносять такі галузі, як сільське господарство - 14,9 %, транспорт і зв 'язок -17,2 %, галузі і сфери обігу -14%.

Промисловість. Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9,1 % -на промисловість будівель­них металів.

Частка харчової промисловості, машинобудування і металообробки, хімічної та нафтохімічної промисловості регіону в галузевій структурі промислової продукції в 1,5-3 рази перевищує середньодержавні показники. Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Київської області має електроенергетика - 26,7 %, а в Черкаській та м. Києві - харчова промисловість (відповідно 42,1 та 27,2 %). Як видно із таблиці, промислове виробництво Центрального ре­гіону спеціалізується на випуску електроенергетики - 23,1 % від її виробництва в Україні, лісової, деревообробної, целюлозно-паперової - 21,5 та хімічної і нафтохімічної промисловості - 20,4 %. А в цілому Центральний економічний регіон виготовляє майже 10 % промислової продукції України.

Крім названих, основними галузями спеціалізації є мікробіологічна, медична, поліграфічна, приладобудування, в тому числі радіовиірювальні прилади, виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, скляна та фарфоро-фаянсова галузі.

Машинобудівний комплекс регіону представлений чисельни­ми галузями, серед яких особливо значними є електротехнічна промисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладобудування, виробництво санітарно-технічного та галузевого устаткування, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Перспективний розвиток машинобудівного комплексу має базуватись на досягненнях науково-технічного прогресу шляхом створення високомеханізованих та автоматизованих ліній на виробництві, впровадження нових мало- та безвідходних ресурсозберігаючих технологій.

Виробництво електроенергії на території регіону здійснюється на: Трипільській ДРЕС, Білоцерківській ТЕС, Київській ГЕС та ін. З ме­тою стабілізації екологічної ситуації, згідно з рішенням уряду України, експлуатація Чорнобильської АЕС призупинена.

Хімічну і нафтохімічну промисловість регіону представля­ють 53 підприємства. На її частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1% промислово-виробничого персоналу Центрального економічного регіону. У струк­турі промисловості цієї галузі нафтохімічна складає 42,7 % основної її галузі: шинна, гумоазбестова промисловість та гумотехнічні вироби, хіміко-фармацевтична галузь. Хімічна промисловість регіону представ­лена основною хімією (азотна і хлорна промисловість), промисловістю хімічних волокон і ниток, виробництвом пластмас, лакофарбо­вою, промисловістю побутової хімії тощо.

До складу харчової промисловості регіону входить 83 підприє­мства, які виробляють 26,7 % товарної продукції, вартість основних виробничих фондів складає 12,8 %, чисельність промислово-виробничо­го персоналу становить 14,2 % до аналогічних показників регіону.

Найбільша питома вага у виробництві продукції харчової промис­ловості припадає на м'ясну, молочну, хлібопекарську, цукрову та мас­лосироробну. Харчова промисловість в основному задовольняє власні потреби регіону. Проте є можливості реалізувати значну частину продукції, особливо в Черкаській обл., за межі регіону. Для цього необхід­но здійснити оновлення матеріально-технічної бази, модернізацію ви­робництва, розширити асортимент продукції, підвищити її конкурентоспроможність. Ці заходи можна здійснити при державній фінансо­во-кредитній підтримці підприємств.

Агропромисловий комплекс. Сільське господарство Централь­ного регіону має свої особливості і це великою мірою пов'язане з тим, що на території регіону знаходиться столичне місто Київ, яке акумулює велику кількість населення і виробничих галузей, але не має сільськогосподарського виробництва. У регіоні зосереджено 4,7 % сільгоспугідь України і 9,0 % ріллі. Структура землекористування відповідає середнім показникам по Україні. Посівні зернові площі становлять 48,7 %, на другому місці кормові культури -31,5 %, технічні культури займають 10,2 %, картопля та овочеві культури - 9,6% посівних площ. У галузі рослинництва регіон спеціалізується на вирощуванні зер­нових, картоплі та цукрових буряків.

У галузі тваринництва - виробництво м'яса (11,4 %), молока (9,3 %), яєць (41,5 %) (від обсягу виробництва в Україні).

Для розвитку галузі агропромислового комплексу необхідні конкретні фінансові ресурси за рахунок державних коштів, які б забезпечували виробництво продуктів сільського господарства (в першу чергу для столиці - м. Києва - та великих міст регіону).

Транспортний комплекс регіону складає залізничний, автомобільний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Рівень його розвитку не повною мірою забезпечує сучасні потреби в перевезенні вантажів та обслуговуванні пасажирських перевезень. Обсяги залізничних та автомобільних перевезень значно скоротились (в тому числі і вантажі, і пасажири більше як на половину).

Головним напрямом розвитку транспортної галузі регіону є його оновлення і раціоналізація використання рухомого складу згідно зі змінами вантажо- та пасажиропотоків. Водночас необхідна реструктуризація залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спро­можності та забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

Інвестування в будівельний комплекс. За останні роки вкла­дання інвестицій в розвиток регіону були нерівномірними. Найбільші обсяги капітальних вкладень були спрямовані в розвиток економіки м. Києва. Але визначальним показником інвестиційної діяльності є обсяг капітальних вкладень на душу населення, який у регіоні на 14 % вищий ніж в середньому по Україні.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального еконо­мічного регіону є достатньо потужним, проте домінуюча частина інве­стицій припадає на м. Київ.

Для найбільш об'єктивного розподілу інвестицій доцільно розподіляти їх на душу населення за регіонами.

Зовнішньоекономічна діяльність. У Центральному економіч­ному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній Кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з Украї­ни, підприємства регіону становлять 23,3 %, а вартість експорту -16 8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних опе­рацій по регіону є додатнім.

Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, 129,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. США.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний еко­номічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які от­римують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

Екологічна ситуація в регіоні достатньо напружена. Чорно­бильська катастрофа призвела до різкого погіршення стану навколиш­нього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є паливно-енергетична галузь, хімічна і нафтохімічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ангідрид, окиси азоту. Вони також забруднюють і водні джерела неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Для вирішення екологічної проблеми необхідно збільшувати обсяги капітальних вкладень і вважати їх приоритетними, оскільки стан навколишнього середовища - це активний вплив на стан здоров'я людей, які постійно знаходяться в цьому середовищі.

Соціальна сфера. На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побутових, так і соціально-культурних). Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько 30 %. Зменшена забезпеченість населення лікарняними ліжками - 21,6 % (в результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я). Як пока­зує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема молока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо. Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому.