Тема 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура.

8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних умов та ресурсів

8.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів.

8.4. Населення і трудовий потенціал України.

8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура

Природні ресурси - це природні компоненти та сили природи, що можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення потреб суспільства.

Складові природно-ресурсного потенціалу:

- мінеральні - паливні, рудні і нерудні, будівельна сировина;

- земельні — типи ґрунтів, рілля, сінокоси, пасовища, ліси, чагарники, малопродуктивні землі;

- водні: води Світового океану, суходолу (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики, підземні води);

- лісові — всі види лісів та лісовкриті площі;

- біологічні ресурси - рослинний і тваринний світ;

- ресурси Світового океану, що перебувають у розчиненому стані, на морському дні й під ним у товщі земної кори;

- рекреаційні - природно-кліматичні, бальнеологічні й заповідні;

- кліматичні й космічні - сонячна енергія, енергія вітру, енергія хвиль, внутрішнє тепло землі, освітленість.

За вичерпностю природні ресурси поділяються на: невичерпні, вичерпні її невідновлювані.

Невичерпні: сонячна енергія, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, води.

Вичерпні:ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, прісна воду, лікувальні грязі тощо.

Невідновлювані - мінеральна сировина.

Економічна класифікація природних ресурсів: ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового й багатоцільового призначення.

Значна частина природних умов сьогодні перетворюється на природні ресурси: сонячне тепло, внутрішнє тепло Землі, опади, клімат і рельєф частіше розглядаються як природний ресурс, ніж природні умови життєдіяльності.

Земельні ресурси мають багатоцільове призначення. Земля - головний засіб виробництва і предмет праці в сільському господарстві, промисловості, джерело продовольства тощо.

Загальний земельний фонд України становить 60354,8 тис. га. Переважно це землі сільськогосподарського призначення (71,3 % площі території країни).

Переважання родючих земель, висока густота населення та історичні особливості обумовили високий рівень освоєності земель. Використання земель дозволяє формувати в Україні 95 % продовольчого обсягу, 2/3 фонду товарів споживання.

Розміщення і структура сільгоспугідь визначається природно-кліматичними та екологічними умовами: питома вага сільгоспугідь у Поліссі - 35 %, на південному сході України - 74 %. Останнім часом зменшується частка орних земель завдяки створенню багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів і сіножатей. Особливо низький рівень землезабезпечення в Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де на душу населення землі удвічі менше ніж у середньому в Україні.

Водні ресурси. Рівень водозабезпечення України низький, а рівень використання води високий. Водні ресурси України формуються за рахунок припливу транзитних річкових вод із зарубіжних країн, місцевого стоку і підземних вод. Територіальний розподіл водних ресурсів не відповідає розміщенню водомістких галузей господарства. До водогосподарського комплексу входять: 63119 річок, у тому числі 9 великих (площа водозабору понад 50 тис. км²), 81 середніх (від 2 до 50 тис. км² ) і 65029 малих (менше 2 тис. км²), загальна довжина річок становить 206,6 тис. км, з них 90 % припадає на малі річки; 1160 водосховищ (загальним об'є­мом біля 53 км³); понад 28 тис. ставків; 7 великих каналів (загальною довжиною 1192 км) пропускною здатністю 1000 м³/с; 10 великих водогонів, якими вода подається у маловодні райони обсягом понад 22 млрд м³у рік; пробурено понад 110 тис. свердловин, які щорічно постачають майже 5 млрд м³ підземних вод, в основному для потреб населення. В системі водогосподарського комплексу діють понад 105 великих водозаборів з водоводами для водопостачання обласних міст і промислових центрів, 25 великих міжобласних зрошувальних систем, які зfбезпечують полив 2,5 млн. га посушливих земель, водопо­стачання населення, промисловості та сільського господарства. На Україні діє понад 37 великих міжобласних осушувальних систем, які забезпечують необхідний водоповітряний режим на площі понад 3 млн га, понад 2000 км³ захисних дамб із гідротехнічними спорудами, дренажними системами, насосними станціями, що захищають територію близько 1 млн. га [44.57]. Водосховища Дніпровського каскаду з корисним об'ємом 18,7 км³ забезпечують більше половини обсягу водоспоживання.

Потенційні ресурси річкових вод становлять близько 210 км³, з яких лише 25 % формуються в межах України, решта надходить з Російської Федерації, Білорусії, Румунії. Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км³.

На частку весняного стоку припадає 60-70 % на півночі і північному сході і до 80-90 % на півдні. Україна є однією з найменш забезпечених водою країн у Європі, з запасами місцевих водних ре­сурсів у 1 тис. м³ на 1 людину, тоді як Швеція — 2,5 тис. м³, Велика Британія - 5 тис. м³, Франція - 3,5 тис. м³, Німеччина - 2,5 тис. м³, Європейська частина колишнього СРСР - 5,4 тис. м³.

Галузева структура водокористування така:

- промисловість - до 35 %;

- сільське господарство споживає до 18 %;

- комунальне господарство - 24 %.

Водні ресурси України використовуються нераціонально: на технологічні потреби йде близько половини питної води, до 20 %. втрачається при її транспортуванні за останні роки збільшується частка оборотного та повторно-послідовного водопостачання у виробничих процесах. Значна частина вод забруднюється, особливо стоками житлово-комунального господарства, нафтохімічної та інших галузей промисловості. Сільське населення не забезпечене якісною водою.

На території України зосереджені екологічно небезпечні виробництва із застарілими водомісткими технологіями, накопичено понад 15 млрд. т промислових відходів. Найбільш водомісткі: металургійний і паливно-енергетичний комплекси, хімічна, нафтохімічна і целюлозно-паперова (для виготовлення 1 т паперу витрачається до 1000 м³ води, сталі - 300 м³, синтетичного каучуку - 2800 м³, нікелю - 4000 м³, 1 т чавуну - до 200 м³. Теплова електростанція потужністю 1 млн. кВт/год потребує 1,5 км³ води протягом року, а атомна - 3 км³ води.

Лісові ресурси. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, продукують кисень, ліс - джерело деревини, будівельних матеріалів, сировини для деревообробки, меблевої, целюлозно-паперової та інших галузей промисловості. Ліси в Україні розміщені нерівномірно. Найбільші їх площі зосереджені в Карпатах та Поліссі, відповідно 40 % і 29 %, в лісостепу - 14 %, Криму - 10%, в степовій частині України - близько 5 %, а вся територія, вкрита лісами, становить 15, 6%. Це значно нижче оптимального показника (22 %), необхідного для балансу між запасами лісосировини та обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами. Вікова структура лісів: молодняк - 32 %, середньовікові - 44 %, достигаючі - 14 %, стиглі і перестиглі - тільки 10 %.

За властивостями і цілями використання ліси поділені на дві групи:

- ліси першої категорії (санітарно-гігієнічного, оздоровчого та природоохоронного призначення) - близько 60 %;

- ліси другої категорії (в основному експлуатаційного призначення) - до 40 % лісового фонду,

Сьогодні ліси перебувають у різних формах власності: Держлісгоспі, Мінагропромполітики, Міноборони тощо. Це негативно впливає на збереження і збільшення лісонасаджень.

Загальний стан лісів не відповідає екологічно-економічним вимогам. Всі ліси перебувають у зоні промислового забруднення. Значної шкоди завдають пожежі, що почастішали внаслідок кліматичних коливань, порушення правил поведінки населення в природі.

Мінеральні ресурси невідновні, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки мільйонів років. Вони поділяються на три групи: паливно-енергетичні, рудні і нерудні.

Паливні ресурси України представленні в основному кам'яним і бурим вугіллям. Кам'яне вугілля: Донецький (98 %) і Львівсько-Волинському (2 %) басейни. Більше третини цих запасів - коксівне вугілля. Враховуючи в виробітки видобутку вугілля, умови його видобування постійно ускладнюються: глибина залягання близько 1200 м, товщина пластів - 0,5 - 2,0 м, спостерігається висока крутизна пластів. Все це надзвичайно ускладнює видобуток вугілля і призводить до постійного зростання його собівартості.

Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні менш складне, товщина пластів тут досягає 2,0 м.

Буре вугілля - Придніпровський басейн. Найбільшими родовищами є Коростишівське (Житомирська обл.), Звенигородське (Черкаська обл.) та Олександрійське (Кіровоградська обл.), запаси оцінюються до 6 млрд. т, в тому числі 0,5 млрд. т придатні для відкритого способу добування. Буровугільні запаси є у Донбасі, Поділлі, Закарпатті та в Івано-Франківській обл.

Родовища нафти і газу зосереджені в трьох регіонах: Прикарпатському, Придніпровському, Причорноморському. Основні запаси містяться на північному сході України та в шельфах Чорноморського узбережжя. Найбільші нафтові родовища - Прилуцьке і Леляківське (Чернігівське обл.), Рибальське і Качанівське (Сумська обл.), Зачепилівське, Радченківське, Сагайдацьке (Полтавська обл.), Бориславське, Битківське і Долинське (на Прикарпатті) тощо.

Найбільші родовища природного газу - Шебелинське, Єфремівське, Кегичівське (Харківська обл.), Перещепинське (Дніпропетровська обл.), Малишівське і Диканське (Полтавська обл.), Качанівське (Сумська обл.). У Прикарпатті - Дашавське, Вільче-Волицьке, Угерське та ін.

На межі Кіровоградської і Черкаської областей є горючі сланці (3,7 млн. т), значні запаси менілітових сланців є у Карпатах.

Великі родовища торфу (2,2 млрд. т,) в Поліссі та Прикарпатті.

Рудні ресурси. Найбільші запаси залізних руд у Криворізкому басейні (19,5 млрд. т у 32 родовищах ), в Кременчуцькому (4,5 млрд. т) Полтавської обл., Білозерському районі (3,4 млрд. т) Запорізької обл.

За запасами марганцю (понад 2,4 млрд. т) Україна займає одне із перших місць у світі. Найбільші родовища: Великотокмацьке (Запорізька обл.) і Нікопольське (Дніпропетровська обл

Руди кольорових металів: руди титану - Іршанське родовище (Житомирська обл.), Самотканське (Дніпропетровська обл.), на узбережжі Чорного і Азовського морів.

Нікелеві руди - Побузьке (Кіровоградська обл.) і Придніпровське (Дніпропетровська обл.).

Алюмінієва сировина: боксити, нефеліни, алуніти. Боксити - Дніпропетровська, Черкаська обл, Призов`я, Донецький кряж. Алуніти - Беганське і Брегівське Закарпатської обл.

Поліметалічні руди: Закарпатська обл. (Брегівське та Беганське) - галеніт (основна руда свинцю), сфалерит (цинкова руда), халькопірит (мідна руда); свинцево-цинкові Донбас, Мідні руди, на Волині поблизу м. Дубно).

Ртутні руди Микитівка (Донецька обл.)

Уранові руди, графіт Кіровоградська обл., Приазов‘я

Руди благородних і рідкісних металів. Золото: Мужіївське, Саулякське родовища Закарпатській обл.: Центрально-Український, Придніпровський та Донецький райони. Сурське, Верховецьке і Чортомлинське

Нерудні ресурси.: сіль, фосфорити, каоліни, вогнетривкі глини, глини для будівельної кераміки, озокерит, графіт, сірка, вапняки та ін.

Гірничо-хімічна сировина:

Калійні солі Калуське, Тростянецьке, Голинське родовище (Івано-франківська обл..)) і. Стебниківське, Бориславське (Львівська обл).

Магнієві солі Калуське і Стебниківське.

Самородна сірка: Роздольське і Яворівське (Львівська) Загайпільське (Івано-Франківська обл.. родовища

Кухонна сіль – запаси світового значення: Донецька обл. Артемівське, Слов'янське, Закарпаття (Солотвино), Полтавська, Харківська, Сумська обл., в Прикарпатті - у Львівській та Івано-Франківській областях. Самородна сіль - в озерах і в лиманах Причорноморської низовини, зокрема в Сиваші. Вона містить цілий комплекс компонентів: кухонну сіль, солі сірчаного магнію і натрію, промитий магній тощо.

Фосфорити: Кролевецьке Чернігівської обл., Ізюмське - на межі Сумської і Харківської обл.), Стремигородське (Житомирська обл.), Придністров'я (Вінницька Хмельницька, Тернопільська, Івано-Франківська обл.).

Озокерит: Борислав (Львівська обл.), Богородчанський район (Івано-Франківська обл.).

Каоліни: Глуховецьке і Турбівське (Вінницька обл.), Просянське і Славгородське (Дніпропетровська обл.), Білобалківське (Донецька обл.), Новоселицьке (Черкаська обл.), Майдан-Вилське (Хмельницька обл.), Пологівське (Запорізька обл.). Найбільш перспективне Великогадомцівське родовище високоякісних каолінів у Житомирській області.

Вогнетривкі глини: Часів'ярське, Дружківське, Новорайське, П'ятихатське, Пологівське, Затишнянське, Новопетрівському родовища (Донбас, Придніпров`я).

Цементна сировина – вапняки, крейда, мергелі – Донецька (Амвросіївське), Харківська, Рівненська, Львівська та ін.

Житомирська, Хмельницька, Черкаська, Дніпропетровська

Будівельні матеріали: гранодіорит - Вінницька,граніт - Житомирська Рівненська, Карпати Закарпаття, Крим; лабрадорити Житомирська Запорізька Черкаська Кіровоградська,; базальт – Полісся і Донбас

Пісковики дуже поширені: Придністров`я, Донбас, Крим Черкаська, Кіровоградська, Київська, Сумська обл..

Мармур Закарпаття, Крим; Житомирська, Дніпропетровська, Одеська, Івано-Франківська обл.

Крейда: Сумська, Чернігівська, Луганська, Черкаська, Київська, Львівська, Волинська та ін.

Гіпс: Донбас Закарпаття, Крим; , Чернігівська Івано-Франківська обл.

Дорогоцінне і кольорово-виробне каміння: топаз, кварц, гірський кришталь, родоніт, агат, опал, халцедон, гранат, яшма та інші. Основними районами його поширення є північно-західна частина Українського щита, Карпати, Криворіжжя, Приазовська височина.

Мінеральні води: Карпатський регіон, Полтавська, Харківська обл..