16.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Як уже було сказано, Подільський економічний район займає вигідне центральне територіальне розташування на Правобережній Україні. Цей регіон вносить значну частку валової додаткової продукції, особливо сільськогосподарського призначення, в загальний обсяг виробництва України. Промисловість. У виробництві товарної продукції на промисловість припадає 44,5 %. Подільський економічний регіон спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції, тому в галузевій структурі домінує комплекс переробних галузей АПК. Поряд з ними найбільшого розвитку набули електроенергетика, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість.

Промисловість економічного регіону має достатні виробничі потужності, щоб забезпечити відповідний розвиток продуктивних сил і зайнятість наявних трудових ресурсів. Найбільш перспективною є легка промисловість, яка була і має бути галуззю спеціалізації еконо­мічного регіону.

Електроенергетика регіону представлена Ладижинською ТЕС (Вінницька обл.) і Хмельницькою АЕС. Регіон виробляє понад 11,0 млрд. кВт/год електроенергії, що становить 6,5 % від України, він задовольняє власні потреби і частину поставляє в сусідні регіоні.

Машинобудівний комплекс тут створений у післявоєнні роки. Він переважно обслуговує потреби сільського господарства і харчової про­мисловості. В регіоні також функціонують підприємства приладо- і верстатобудування, які виробляють електротехнічну та інструментальну продукцію. Вінницький завод транспортних агрегатів виготовляє вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів. Калинівський -устаткування для цукрових заводів, Тернопільський - збиральні бурякокомбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковальсь­ко-пресове устаткування виготовляються у Хмельницькому. Сільсько­господарські машини, деревообробний інструмент - у Кам'янці-По-дільському, електроапаратура - у Тернополі (виробниче об'єднання «Ватра»). Виробництво технологічного устаткування для харчової промисловості діє у Красилові. У промисловості машинобудування йде тенденція поступового відродження і зростання галузі.

У регіоні розвинена промисловість будівельних матеріалів, яка в ос­новному працює на місцевій сировині. Це Гніванський, Желівський, Губнівський гранітні кар'єри, Кам'янець-Подільській цементний завод - один з найпотужніших в Україні (його потужність - 3,6 млн. т цементу в рік), Глуховецький каоліновий комбінат; Калинівський завод де-ревностружкових плит, Джуринський комбінат вапнякових блоків; за­води залізобетонних конструкцій у містах Вінниці, Хмельницькому, Ка-м'янці-Подільському, Гнівані, Ладижині, виробниче об'єднання будівель­них матеріалів у Тернополі.

Серед інших галузей промисловості можна виділити хімічну (Вінни­ця) - виробляє мінеральні добрива і сірчану кислоту, заводи «Будфар-фор» і художньої кераміки у м. Полонську, Тернопільський фарфоровий завод, склозавод у місті Славуті, Шдволочиську фабрику пластма­сових виробів, фармацевтичну фабрику у Тернополі.

Агропромисловий комплекс. Подільській економічний регіон ха­рактеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння зе­мель. Він спеціалізується на виробництві зернових, цукрових буряків, м'ясомолочному тваринництві. У регіоні вирощують озиму пшени­цю, ячмінь, зернобобові, кукурудзу на зерно, цукровий буряк, а також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. У При­дністров'ї розвивається виноградарство, яке є сировиною для вино­робної промисловості.

У тваринництві переважає скотарство і свинарство. Відносно роз­винуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво регіону має сприятливу кормову базу: є значні відходи харчо­вої промисловості (цукрової, спиртової, плодо-овочеконсервної), кор­мові культури та продукція комбікормової промисловості.

Легка промисловість. У регіоні розвинуті усі основні підгалузі легкої промисловості: текстильна, швейна, взуттєва й трикотажна. Текстильну продукцію виробляють: Тернопільське виробниче об'єднання «Текстер-но», Кам'янець-Подільська бавовняна фабрика, Кременецька фабрика ва­тину, Заліщицька фабрика текстильно-художніх виробів, Дунаєвецька і Славутська суконні фабрики. Подільський регіон виробляє одну шосту частину тканин України.

Швейні вироби виготовляються: у Вінниці (виробничі об'єднання ім. В. Володарського і «Поділля»), Хмельницькому (виробниче об'єднан­ня «Спецодяг»), Тернополі, Чорткові, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Гайсині, Хмільнику, Козятині тощо.

Взуттєва промисловість розташована у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребовлі, Тульчині. Великий завод штучної шкіри функціо­нує у Тернополі. Виробництво шкіряно-галантерейних виробів роз­міщено у Тернополі, Хмельницькому, Заложцях, Вишнівцях.

Трикотажні фабрики є у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Кам'янці-Подільському, хутрове виробництво - у Жмеринці.

Харчова промисловість. Це найбільш розвинута промисловість у регіоні. Вона об'єднує 15 великих галузей, до складу яких входить більше трьох тисяч підприємств, а обсяг виготовленої продукції перевищує 2,5 млрд. грн (10,3 % від загальноукраїнського обсягу продукції харчової промисловості).

В економічному регіоні є 64 цукрові заводи. Відходи від цукроварі­ння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. В областях регіону діють потужні заводи з переробки овочів і фруктів. Вони розташовані в усіх містах і селищах регіону.

Виробництво і переробка м'ясомолочної продукції є в усіх облас­них і районних центрах економічного регіону. Частка продукції екс­портується за межі регіону у вигляді готових виробів.

Широкого розвитку в усіх обласних центрах та великих містах ре­гіону набуло борошномельно-круп'яне виробництво: кондитерське олійно-жирове виробництво є у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому та пивоварне -у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Пиврові, Чернятині, Микулинцях тощо.

Треба зазначити, що значна частина харчових підприємств характеризується порівняно низьким рівнем техніко-технологічного розвитку, який відстає від відповідних аналогів зарубіжних країн. Однак продукція харчової промисловості регіону користується попитом і виходить на міжрегіональний рівень та міжнародний ринок (особливо такі види продукції, як плодові та овочеві консерви, м'ясо-ковбасна про­дукція, цукор-рафінад, вина й горілчані вироби, безалкогольні напої тощо).

Транспортна система. Регіон має досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів сполучення. Загальна протяжність залізниць становить майже 2,5 тис. км. Залізничне сполучення є з усіма регіонами країни, а також виходить і на міжнародний рівень.

Автошляхів з твердим покриттям є 21 тис. км. Сполучення є також з усіма регіонами країни і закордоном. Через Подільський регіон пере­возять великі вантажі (в усіх напрямках - з Півдня на Північ, зі Сходу на Захід і навпаки).

У регіоні функціонує судноплавство по Дністру та Південному Бугу. Обласні центри пов'язані авіаційним транспортом. Через регіон проходить ряд транспортних трубопроводів з перекачування нафти і газу.

Капітальне будівництво. Як і в інших регіонах країни, за ос­танні роки обсяги інвестицій в розвиток промисловості і в цілому на­родного господарства значно скоротились. Це негативно вплинуло на освоєння виробництва нових видів продукції та підвищення їх якісних показників.

Недостатнє інвестування розвитку економіки регіону не сприяє успішному розвитку продуктивних сил і забезпеченню конкурентосп­роможності продукції, а особливо не створює необхідних умов для ефективного відтворювального процесу в економіці регіону. Тільки незначна частина підприємств має власні фінансові ресурси для роз­ширення і розвитку виробництва.

Зовнішньоекономічна діяльність. Подільському економічному регіону властивий низький рівень зовнішньо-економічної діяльності. Його експорт становить в межах 2,5 % від загального експорту Украї­ни. Імпорт складає близько 1,5 %. Позитивні тенденції експорту над імпортом характерні для всіх областей регіону. У Вінницькій області ек­спорт перевищує імпорт у 1,6 рази, у Тернопільській та Хмельницькій -у 1,5 рази. Провідною експортноспроможною галуззю є харчова промисловість. На перспективу регіон має можливість розширити асорти­мент продукції на експорт і збільшити його обсяг в першу чергу за раху­нок машинобудівної та енергетичної галузі промисловості.

Розвиток соціальної сфери. Незважаючи на сприятливі природно-ресурсні та кліматичні умови, саме розташування економічного регіо­ну, за останні роки спостерігається значне падіння рівня розвитку соціального комплексу. Зменшились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти і охорони здоров'я, знизилась забезпеченість торго­вою площею, послугами підприємств громадського харчування і побуто­вого обслуговування населення. Скоротилась кількість місць у рекреац­ійних закладах, частота відвідування театрів та кінозалів. Особливо не­задовільні ці тенденції у сільській мережі розселення та у малих містах з моногалузевою структурою виробництва.

Однак є позитивні тенденції: збільшується кількість вищих навчальних закладів (у регіоні налічується 78, з яких 24 мають ІП-ІУ рівень акредитації і 54 -1 та II). У закладах Ш-ІУ рівня акредитації навчається близько 100 тис студентів, та І-ІІ рівня - близько 45 тис осіб. Загальнодержавне значення має підготовка висококваліфікованих спеціалістів у Тернопільському університеті народного господарства, Вінницькій комерційній академії, Хмельницькому державному технологічному уні­верситеті Поділля.

Економічний регіон істотно відстає від загальноукраїнського рівня доходів на душу населення. Відповідно є менші грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 60% середньодушового рівня витрат та заощаджень в Україні.

У регіоні низький рівень оплати праці та значна частина працездатного населення не зайнята в суспільно-корисній праці.

Екологічна ситуація. Подільський економічний регіон знаходиться у зоні, в якій прогнозована підвищена ймовірність виникнен­ня стихійних лих, таких як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові пожежі. Крім того, на території регіону щорічно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного характеру (залпові викиди забруд­нюючих речовин, аварії на комунікаціях, вибухи тощо). Кількість над­звичайних екологічних ситуацій в регіоні становить до 15 % від загальної кількості подібних випадків в Україні. Викиди в атмосферу шкідливих речовин становлять близько 260 тис т, більше половини їх (56 %) припадає на Вінницьку область. Серед джерел постійного забруднення повітряного простору є Ладижинська ТЕС.

На екологічну ситуацію в агропромисловому комплексі негативно впливає високий рівень розораності ґрунтів, що в природно-геогра­фічних умовах Поділля призводить до їх прогресуючої деградації.

Питання охорони довкілля і запобігання техногенним аваріям є важливим і зменшення їх впливу на економіку, природу і здоров'я населен­ня набуває державного значення. Особливо потрібно врахувати, що на території економічного регіону розташована Хмельницька атомна електростанція, яка, як показує практика, є потенційним джерелом техногенно-екологічної небезпеки.